Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Плітки. Конфлікти
»
Взяти участь Всі події

Розгорнутий план-конспект уроку "Комунікативні способи спілкування. Вербальні та невербальні засоби спілкування”

Психологія

Для кого: 9 Клас

07.03.2020

2255

92

0

Опис документу:
Даний конспект уроку підготовлений для предмету "Психологія ділових відносин" для учнів ПТНЗ. Вік учнів від 15 до 18 років. Підібраний матеріал детально розмежовує види спілкування: вербальне та невербальне.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Розробка відкритого уроку на тему:

Комунікативні способи спілкування. Вербальне та невербальне спілкування.

Тема програми: Психологія і етика ділового спілкування

Предмет: Психологія ділових відносин

Викладач спецдисциплін
Лісова Ольга Олександрівна

Тема:Комунікативні способи спілкування. Вербальне та невербальне спілкування.

Мета:

Навчальна:Навчити учнів розрізняти вербальне та невербальне спілкування, вивчити основні поняття, ознайомити з класифікацією невербального спілкування.

Розвиваюча:розвивати професійну компетентність, емоційний інтелект, критичне мислення, пізнавальні та комунікативні здібності, розвивати навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Виховна:виховувати інтерес та любов до обраної професії, самостійність прийняття рішень, наполегливість в досягненні мети, культури навчальної праці. Стимулювати самопізнання та саморозвиток учнів.

Тип уроку: комбінований

Метод проведення уроку:пояснювально-ілюстративний.

Форма організації навчальної діяльності: групова

Забезпечення уроку:

  • Технічне забезпечення: ПК, проектор.

  • Дидактичне та програмне забезпечення: презентації, конспект, відео-аудіофрагменти, інтерактивна платформа Learningapps.org.

Перебігуроку

Організаційний момент.

Привітання: Доброго ранку, доброго здоров’я, гарного настрою, плідної праці вам, мені і всім нам.

Створення позитивного настрою. Вправа в додатку LearningappsНАСТРІЙ

Мотивація навчальної діяльності.

Дитина в момент народження лише кандидат у людину, але вона не може стати людиною в ізоляції: їй потрібно навчитися стати людиною в спілкуванні (А. Пьєрон).

( демонстрація фрагменту мультфільму «Маша та ведмідь»)

Мишка, ты спиш? Давай поговорим…

Слова вчителя:

- Діти, які асоціації викликають у вас слова Маші? (Обговорення)

Повідомлення теми та мети уроку.

(Тема та план уроку)(слайд 3)..

Пояснення критеріїв оцінювання на уроці (метод самооцінювання

Незабаром Новий Рік. Це час коли всі прикрашають ялинку Тому я пропоную вам прикрасити нашу ялинку У кожного з вас є на парті смайлик-іграшка. Там протягом уроку записуйте свої бали і не забудьте прізвище своє написати.

Роздаю учням паперові іграшки, де вони записують своє прізвище та збирають бали за урок.

БЛАНК САМООЦІНЮВАННЯ

Якщо ви коротко відповіли на поставлене вчителем запитання

2 бали

Якщо ви обґрунтували свою відповідь, то можете ставити собі

4 бали

А якщо ви ще й приклад наведете чи покажете

5 балів

Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Визнач і поясни»

  • 1. Визначити вид спілкування по фото і дати пояснення та охарактеризувати ділове спілкування (слайд 3).

2. Визначити вид спілкування по фото і дати пояснення та охарактеризувати світське спілкування (слайд 4).

3. Визначити вид спілкування та охарактеризувати, у яких випадках застосовується неформальне спілкування (слайд 5).

4. Визначити вид спілкування та охарактеризувати формально-рольовий вид спілкування (слайд 6).

5. Визначити та розкрити такий вид спілкування, як маніпулятивне (слайд 7).

  • дати відповідь на питання:

На що саме Ви звертали увагу, щоб визначити вид спілкування? Можливі відповіді учнів: поведінка людей, зображених на фото, одяг, деталі інтер’єру, поведінка, міміка і жести.

Як саме ці деталі на кожному з фото допомогли у виборі?

Можливі відповіді учнів: для кожнго з видів спілкування характерний той чи інший стиль в одязі, інтер’єр, наявність чи відсутність предметів у руках, жести та міміка людей.

Робота над темою уроку

1. Вербальні та невербальні засоби спілкування.

Ми живемо в світікомунікації. Комунікаційний процес реалізується за допомогою певних засобів – знакових систем.70% свого часу людина витрачає саме на комунікацію. Без ефективноговеденнязв'язкузупинилося б чималовиробничихпроцесів.Сучасналюдина проводить в усномуспілкуванні 65% свогоробочого часу. Витрата чистого часу на бесіди у пересічногомешканцяЗемліскладає 2,5 року. Цеозначає, щокоженпротягомсвогожиттявстигає “наговорити” близько 400 томівобсягом по 1000 сторінок. 

Передача будь-якої інформації можлива лише через знакові системи. Тому в соціальній психології також виокремлюють комунікацію вербальну (словесну) та невербальну.Вербальна комунікація – комунікаціяза допомогою усної і письмової мови. словами передаємо інформацію.

Невербальна комунікація комунікація за допомогою немовних засобів (жести, міміка, паузи, манери, зовнішність) (слайд 10).

Спілкування як живий процес безпосередньої комунікації виявляє емоції тих, хто спілкується, утворюючи невербальний аспект обміну інформацією. Засоби невербальної комунікації як “мова почуттів” значно посилюють смисловий ефект вербальної комунікації, а за певних обставин можуть її замінювати. Мовчання, погляди, жести іноді дають більше інформації, ніж слова. В деякихситуаціях в спілкуванні на невербальнійогокомпонентиприпадає до 80% загальногозмістуспілкування.

Вербальні та невербальні засоби спілкування можуть підсилювати або ослаблювати взаємодію, тому інтерпретувати ці сигнали потрібно не ізольовано, а в єдності з урахуванням контексту (слайд 11).

На перший поглядможездатися, щоневербальнізасоби не таківажливі, як словесні. Але це не так. А.Піз в своїй книзі “Язык телодвижений» наводить дані, отримані А.Мейерабіаном, згідно яким прередача інформації здійснюється за рахунок вербальних засобів, тільки слів на 7%, звукових засобів, (враховуючи тон голосу, інтонації звуку) – на 38%, а за рахунок невербальнихзасобів – на 55%.

В соціально-психологічних дослідженнях розроблені різні класифікації невербальних засобів спілкування, до яких відносять всі рухи тіла, інтонаційні характеристики ти голосу, просторову організацію спілкування.

Розглянемо коротко основніневербальнізасобиспілкування (слайд 12):

Складові невербальної комунікації: міміка, пантоміміка, візуальний контакт, міжособистісний простір, жести (слайд 13).

Найбільш важливими невербальними засобами є кінетичні засоби – зорове сприйняття рухів іншої людини, яке виконує виразно-регулюючу функцію в спілкуванні. До кінетикивідносятьвиразнірухи, щопроявляються в міміці, позі, погляді, поході. Дослідженняпсихологів показали, щовсі люди незалежновіднаціональності і культури, в якій вони виросли, досить точно і узгодженоінтерпретуютьданімімічніконфігурації як вираженнявідповіднихемоцій.

2. Міміка.

Міміка - це експресивні рухи м'язів обличчя, що виражають психічний стан, почуття, настрій людини в певний момент часу.Міміка репрезентує шість основних емоційних станів: гнів, радість, страх, страждання, подив і презирство.

Будь-які зміни у виразі обличчя добре помітні і дуже часто показують найменші зміни внутрішнього стану людиниНайінформативнішим засобом невербального спілкування, найбільш достовірним і точним сигналом є очі (слайд 14).

Американськими психологами Р.Екслайном і Л.Вінтерсомбуло доведено, що погляд пов’язаний з процесом формування висловлювання і трудністю цього процесу. Коли людинатількиформує думку, вона найчастіше дивиться в сторону, коли думка повністю готова – на співрозмовника.

За допомогою очей передаються самі точні сигнали про стан людини, оскільки розширення і звуження зіниць не піддаються свідомому контролю. При сталомуосвітленнізіниці можуть розширюватися чизвужуватися в залежностівід настою. Якщолюдиназбудженачизацікавленачимосьабознаходиться в піднятомунастрої, їїзіницірозширяються в чотири раз від нормального стану. Навпаки, сердитийпохмурийнастрійзмушуєзіницізвузитись (слайд 15).

Посмішка – цевираженняемоційзадоволеннялюдини, коли м'язиобличчя починаютьвиразнорухатись.Щирапосмішка: скорочуютьсям'язинавколо очей, а потімнавколо рота. Цепосмішка очей.«Гумова» посмішка: скорочуютьсям'язитільки в кутиках рота. Такапосмішканагадує дугу. Дуже часто маленькідітипочинаютьпосміхатись фальшиво у присутностінезнайомихдорослих.Саркастична посмішка – рот напіввідкритий, очізлегкапримружені (слайд 16).

Закріплення нової інформації:

1.Вправа «Як «читати» обличчя.(слайд 17, 18).

Визначити стан, емоцію або почуття людини на фото, беручи до уваги міміку обличчя

2. З’ясувати, про що говорять головні герої сюжету з фільму «Сімнадцять миттєвостей весни», коли мовчать (слайд 19, посилання на відео сюжет - https://www.youtube.com/watch?v=n8s9rSyCgv8).

3.Жести

Жести - це виражальні рухи рук, що передають внутрішній стан людини.

Це порух рукою, або будь-який інший рух тіла, який має певне значення або супроводжує мовлення. Жести поділяють на відкриті та закриті. Під час виступу не можна використовувати закриті жести, такі як схрещення рук та ніг; погляд, не повинен бути спрямованим у вікно або поверх голів слухачів, а також неприпустимий «кам’яний» вираз обличчя, відхід оратора за трибуну, подалі від слухачів.

Жестикуляція – це та чи інша манера робити різні жести. Жестикуляція повинна бути помірною та невимушеною (слайд 25).

Є жести-символи. Наприклад, піднятий догори великий палець означає схвалення, найвищу оцінку. Жести - ілюстратори, супроводжуючи мовлення, доповнюють сказане. Наприклад, ми розповідаємо, як проїхати кудись, і одночасно показуємо рукою напрям. Жести-регулятори застосовують під час зустрічей, прийомів. Вони можуть означати початок або кінець розмови. Таким жестом є рукостискання – знак довіри, поваги. Потиск руки має бути твердим і не дуже довгим.

Кожен жест рідко існує у "чистому" вигляді. Найчастіше жест, поза супроводжуються відповідною мімікою, виразом обличчя, поставою. Не слід забувати, що тлумачення жестів на всій планеті не однакове. Так, нахил голови згори вниз у нас – знак згоди, "так", а в Болгарії він означає "ні" (при цьому голову спочатку відхиляють назад). Тож, щоб не потрапити в халепу, частіше треба користуватися словами, а не жестами. Відомо, коли розвинуте усне мовлення людини, багатший її лексикон, тоді вона менш жестикулює.

Закріплення нової інформації:

    1. Вправа «Тіло вміє говорити»

Розгляд фото людей, які жестикулюють і визначити, про що може свідчити той чи інший жест (слайди 26-34).

    1. Вправа «Відтворення жестів».

Учні розглядають і коментують таблицю (слайд 35), а потім, виконуючи вказівкивикладача, моделюють знаки щирості та захоплення.

Жест, поза

Значення

Розведені, зверненні до партнера руки

Згода, сприйняття думки партнера

Руки, прикладені до грудей

Чесність, відкритість

Розслаблена поза, корпус тіла нахилений уперед, назустріч співрозмовникові; розстебнуті ґудзики піджака

Зацікавленість у подальшому спілкуванні

  • пробне виконання учнями нових прийомів, продемонстрованих на уроці викладачем.

3.Вправа «Поясни значення жесту».

Один з учнів групидемонструє оцінні жести та пози а всі колективно розшифровують ці жести й пози та заповнюють таблицю (слайд 36).

Жести, пози

Значення

Рука біля щоки

Голова нахилена вниз і вбік, очі опущені

Потирання долонь

Пальці складені гостроверхим дашком

Виставлені з кишень великі пальці

Постукування пальцями по столу

Погладжування підборіддя

Руки закладенні за спину

Потирання кінчика носа

Ходіння по кімнаті

Відповіді: 1 – глибокий роздум; 2 – незгода, сумнів, намір завершити розмову; 3 – приємне очікування; 4 – прийняття позитивного рішення; 5 – владність, агресивність; 6 – нетерпіння; 7 – роздум щодо прийняття рішення; 8 – впевненість людини, вищої за становищем; 9 – недовіра; 10 – розмірковування, зважування.

4. Пантомімiка.

Пантоміміка – один з типів виразних рухів кожної людини. Він виявляється в жестах, ході, поставі людини. Завдяки цьому передається його психологічний стан, настрій, переживання та ін. Зміни в пантоміміці виникають несвідомо. Найбільш інформативними засобами пантоміміки є жести, міміка.

У дитини невербальні засоби спілкування більш яскраво проявляються, ніж у дорослої людини і пантоміміка відрізняється найбільшою експресивністю. Але протягом дорослішання людини та її виховання, мімічний діапазон значно розширюється і збільшується кількість свідомого контролювання мімічних реакцій (слайд 20).

1. https://www.youtube.com/watch?v=8CFPSg_g-Ak

Переглянути відеоматеріал і визначити, чи можна назвати даний сюжет прикладом пантоміміки (слайд 21)

Відповідь: Так, даний сюжет можна назвати прикладом пантоміміки, який представлений грою акторів – мімів.

2. Познайомитися з відео сюжетами (слайд 22, посилання

https://www.youtube.com/watch?v=faXDav1rbk0 - ShadowpantomimeТеатр теней, https://www.youtube.com/watch?v=ztCWb34OIJw - Театр рук – Lovestory) та визначити чи можна віднести дані матеріали до прикладів пантоміміки.

Відповідь: На відео зображені приклади пантоміми – це вид сценічного мистецтва, в якому художній образ створюється за допомогою міміки, жестів, пластики тіла тощо.

5. Візуальний контакт.

Візуальний контакт — частота і тривалістьобміну поглядами, а також те, як люди дивляться один одному у вічі.

Ми частіше і довше дивимося на того, хто нам подобається. Поглядозначає не тількизацікавленість, але й зосередженість на темірозмови, причомузначнолегшепідтримувативізуальний контакт, коли вона приємна, аніж коли конфліктна. В останньому випадкуутримуваннявід прямого візуального контакту є виявомввічливості та розумінняемоційного стану партнера по спілкуванню.

Необхідновраховувати, що про людину, яка дивиться співрозмовникові у вічі, створюєтьсяприємневраження, але постійний, пильнийпоглядзаважаєзосередитися, викликаєвідчуття дискомфорту. Тому поглядпотрібно час від часу відводити, регулюючи таким чином розмову.

Важливо знати та свідомо використовувати такі характеристики візуального контакту:

відведення погляду вбік, погляди скоса чи, навпаки, прямі, погляди крадькома — ознака ворожості, готовності до конфлікту,

моргання очима — подив, зляканість,

широко відкриті очі — привітність, задоволення (у сполученні з посмішкою),

відсутній, порожній погляд — втома, нудьга.

Знання про особливості візуального контакту не тільки дозволяють діагностувати та нейтралізувати прояви, що ускладнюють професійне спілкування, а й цілеспрямовано створювати такі, що сприяють оптимальній взаємодії (слайд 23).

6. Міжособистісний простір.

Тварини, птахи та риби визначають свою сферу помешкання та охороняють її. Вчені встановили, що люди також мають свої зони та території, які вони намагаються охороняти.. Спілкування завжди просторово організоване. Американський антрополог Едуард Холл увів термін «проксеміка», що означає «близькість».

Вправа «Власний простір» (20 хв.)

Мета: підвищити обізнаність щодо просторових зон людини під час спілкування.

Методика проведення: Учасники стають у 2 ряди один навпроти одного, утворивши пари. Відстань між рядами складає два метри. Учасники одного ряду поступово підходять до своїх партнерів. Коли відстань стає надто близькою для партнера, він промовляє «стоп». Далі учасники міняються ролями. Вправу можна виконати таким чином: одні підходять, а інші стоять до них спинами і кажуть «стоп», якщо починають відчувати дискомфорт. Ведучий, як малознайома людина, може виконати цю вправу з кількома учасниками. Вони визначають ту відстань, яка є комфортною для них, а ведучий намагається її порушити.

Питання для обговорення:

Чому захотілося сказати «стоп», якими були відчуття?

Що робите, коли хтось підходить, на вашу думку, надто близько?

ДО УВАГИ ВЕДУЧОГО Ведучий розповідає учасникам про просторові зони людини (бажано їх намалювати на дошці) і дає для домашнього опрацювання роздатковий матеріал 2.

Необхідно підвести учасників до висновку, що під час спілкування слід демонструвати повагу до особистого простору людини. Варто сказати про вразливість спини як найменш захищеної, підкреслити, що підходити до іншої людини треба обличчя-в-обличчя, а не зі спини. Підсумок першої частини заняття.

Вчені виокремлюють чотири дистанції між учасниками спілкувального акту:

Міжособистісний простір (дистанція спілкування) — це суб'єктивний просторовий критерій емоційної близькості людей. Чим у більш близьких стосунках перебувають люди, тим на меншій дистанції вони спілкуються. Експериментально встановлено, що найближче «допускаються» родичі, друзі та близькі знайомі.

Ця відстань залежить також від віку (з часом вона збільшується), статі, соціального статусу, національних стандартів поведінки (уродженці південних країн спілкуються на більш близькій дистанції, ніж північних), психологічних особливостей партнерів та інших чинників. Звичайно, жінки стоять чисидятьближче до співрозмовника, ніж чоловіки. Психологічноврівноважені люди підходятьближче, тоді як тривожнінамагаютьсятриматися на віддалі, така ж залежністьміжекстраверсією та інтраверсією.

Звичайно, люди почувають себе зручно і справляють приємне враження, якщо вони вміють правильно вибиратидистанціюдіалогу. Надто близька відстань вносить у стосунки дискомфорт, партнер оцінюється як нав'язливийчиневихований, надто велика — можеранитисамолюбство та гідність, партнер буде сприйматися як гордівливий, пихатий. У мірузростаннязацікавленості предметом розмовидистанціяможескорочуватися, у тому числі й у випадках, коли людина з більшвисокимсоціальним статусом виходитьіз-за столу, щовиконує роль своєрідногобар'єра, і сідаєзбоку, ніби демонструючицимдовірливий характер розмови.

Виділяють такі види дистанції:

  • інтимна (від 15 до 46 см). Цю зону людинанайбільшеоберігає. У нійможутьзнаходитися, крімсуб’єкта, лишенайближчійому люди.

особиста (від 46 до 120 см). У ційзоні люди звичайнорозміщуютьсяпід час дружніхзустрічей, на вечірках.

 – соціальна (від 120 – до 360 см). Цієївідстані люди дотримуютьсяпід час міжособистісногоспілкування з малознайомими людьми, зокрема, на роботіабо в училищі.

 – громадська(публічна) (понад 360 см). Відстань, на якійбажанознаходитись лектору, оратору (слайд 24).

Підведення підсумків:

Відповідь на запитання:

1.Який тип спілкування зображений на картинці?

Розгляньтемалюнки, щозображуютьобличчя (слайд). Звернітьувагу на положеннябрів, форму обличчя, рота.

Знайдітьзображенурадість, щастя, задоволення, сум, гнів, злість, страх, страждання, подив.

2.Що таке вербальні і невербальні засоби спілкування?

Вправа “Передача інформації”.

Один бажаючий виходить до вчителя та отримує завдання.

Після уроків йдемо кататись на санчатах. Прийти у рукавичках

Передати всім дану інформацію без слів. Учні повинні вгадати ситуацію.Грати необхідно без слів, тільки жести, пози, міміка.

Який спосіб передачі інформації ми використали

Обговорення.

  • За рахунок чого відбулося спотворення інформації?

  • Що треба робити, щоб спотворення були мінімальними?Добавити вербальне спілкування

  • Що з вами відбувається, коли ви не розумієте змісту того що відбувається, що ви відчували і як раніше на це реагували?

Висновок: Вербальне і невербальне спілкування взаємодоповнює, прикрашає, емоційно забарвлює спілкування між людьми.

Завдання 2. Гра «Телевізор без звуку»

Кожнагрупавирішує, яку передачу вона буде «показувати» класу з запропонованихтрьох. («Спортивний матч», «Новини», «Розсмішикоміка», «Голос країни», «Найрозумніший», «Танцюютьвсі»).. Друга група повинна відгадати передачу, яку показувалагрупа.

Оцінювання

Порахуйте свої бали на іграшках і прикрасьте новорічну ялинку знань 17 групи

Домашнє завдання (слайд 37).

1. Дослідити історію виникнення жестів.

2. Дослідити види жестів та їх значення.

3. Дослідити та порівняти мову жестів різних країн світу.

4. Створити список найбільш універсальних жестів різних країн світу.

Я дякую, вам за вашу активність і співпрацю. Мені було дуже приємно працювати з вами.

Робота з роздаткою

Просторові зони людини

інтимна(від 15 до 46 см) - спілкування з дітьми, дружиною, коханими, коханими, найближчими друзями; В цю зону можуть допускатися лише ті особи, які мають тісний емоційний контакт: рідні діти, батьки, близькі родичі та друзі, кохані. 15 см – надінтимна зона, до якої можна увійти тільки під час фізичного контакту (наприклад, торкання, поцілунок). Отже, якщо торкнутися руки людини, з якою ви щойно познайомилися, то вона може відреагувати на це негативно

особиста(від 45 до 120 см) - спілкування під час зустрічей, на вечірках, у кулуарах конференцій тощо;

соціальна(суспільна) (від 120 до 400 см); На такій відстані тримаються один від одного малознайомі люди, а також керівник з колегами на робочому місці. Під час поступового емоційного зближення ця зона зменшується, тому не варто думати, потрапивши у новий колектив, що люди не приймають вас і навмисне відсторонюються.

громадська або суспільна(відкрита) (від 400 до 750 см) – виступ лектора перед аудиторією.

В умовах щільного скупчення людей (в автобусі, ліфті) є певні правила поведінки:

1. Не розмовляти голосно, зокрема по мобільному телефону.

2. Не дивитися впритул на інших.

3. Не зазирати у газету/книжку свого сусіда-незнайомця.

4. Чим тісніше у транспорті, тим стриманішими мають бути рухи.

Проксеміка- це не тільки відстань між спілкувальниками, а й конфігурація, яку вони творять. Якщо спілкувальники сидять навпроти, вони частіше конфліктують. За звичайної розмови доцільно розташовуватися під кутом один до одного. Під час ділової зустрічі сідають з одної сторони столу. Незалежна позиція визначається у розташуванні по діагоналі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Схожі матеріали