і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Роль студентського самоврядування у формуванні всебічно розвиненої особистості

Роль студентського самоврядування у формуванні всебічно розвиненої особистості

Перегляд
матеріалу
Отримати код

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної роботи і

мистецтва

Кафедра дошкільної освіти

Реферат на тему:

Роль студентського самоврядування

у формуванні всебічно розвиненої особистості

Виконала:

студентка VІ курсу

ОС «магістр»

Луценко Ірина

Черкаси – 2018

Зміст:

Вступ

3

1. Сутність студентського самоврядування

4

2. Структура студентського самоврядування

7

3. Психологічні особливості студентського самоврядування

8

Висновки

10

Список використаної літератури

12

Вступ

Студентство як складова частина молоді становить собою специфічну соціальну групу, що характеризує особливий спосіб життя, умови навчальної праці і побуту. Значна більшість студентів живе у великих містах або поблизу них, багато з них мешкають у гуртожитках, завдяки чому виникає єдність студентського побуту, формуються спільні інтереси, студентські традиції, світогляд тощо, цілком певні спеціальні якості та своєрідна роль в історичному розвитку суспільних відносин.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства виникає необхідність трансформації системи соціалізації молоді, постає потреба активізації пошуку актуальних засобів соціалізації. Одним з них варто визнати студентське самоврядування, яке потенційно здатне охопити практично всю студентську молодь і забезпечити її соціальне становлення та розвиток. Студентське самоврядування розглядається як особлива форма ініціативної, самостійної, відповідальної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності студентської молоді, розвиток її соціальної активності, підтримку соціальних ініціатив [1, c. 34].

У контексті Болонського процесу студентське самоврядування розглядається як невід’ємний елемент освітньо-виховного середовища вищої школи. Студентське самоврядування функціонує на всіх рівнях: академічна група, факультет, гуртожиток, університет тощо. У вищих навчальних закладах органи студентського самоврядування (ОСС) є підґрунтям набуття організаторських і управлінських здібностей, які стануть у нагоді майбутнім фахівцям.

1. Сутність студентського самоврядування

Студентське самоврядування відіграє значну роль у відстоюванні прав та інтересів студентів, вихованні їх лідерських якостей, організації раціонального дозвілля молоді. Воно охоплює усі можливі сфери життєдіяльності ВНЗ: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу, відпочинок, участь у суспільно-громадському житті. Студентське самоврядування є важливим фактором, що спрямований на забезпечення виконання студентами власних обов’язків та відповідальності за доручену справу, зростання соціальної активності молоді і формування громадської позиції, виховання духовності та культури, забезпечення гармонійного розвитку особистості.

В нинішній Європі студенти беруть доволі активну участь у забезпеченні якості вищої освіти та управлінні вищими навчальними закладами, яке здійснюється, зокрема, через органи студентського самоврядування. Така колективна, солідарна участь розглядається керівництвом навчальних закладів і функціонерами системи освіти не просто як додаткова гарантія адекватності освітніх послуг вимогам їх реципієнтів (студентів і роботодавців), а й як суттєвий чинник соціалізації молоді, зростання її політичної та правової культури й суспільної активності, який дозволяє студентам на практиці ознайомитися з функціонуванням навчального закладу (через участь у підготовці та прийнятті певних рішень у межах ВНЗ) і системою представницької демократії (на прикладі виборних органів студентського самоврядування) [2, c. 82].

Натомість в Україні функціонування інституцій студентського самоврядування досить малоефективне, причому як для вирішення власне студентських проблем, так і з точки зору оптимізації навчального процесу. Однією з найсуттєвіших перешкод залишається майже повна залежність студентських самоврядних інституцій (студентського самоврядування, профспілок, професійних і громадських товариств, університетських ЗМІ тощо) від адміністрації ВНЗ.

Студентське самоврядування – це форма управління, за якої студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу ВНЗ мають право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих людей в інтересах особистості, суспільства і держави [7, c. 43].

Студентське самоврядування здійснюється на рівні групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) [5, c. 320]/

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.

Метою діяльності студентського самоврядування є створення умов для самореалізації особистості студентів Університету і формування в них організаторських навичок, лідерських якостей, відповідальності за результат своєї праці тощо. Діяльність студентського самоврядування спрямована на виховання духовності та культури студентів Університету, зростання у студентської молоді соціальної активності [6, c. 2].

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про вищу освіту», основні завдання та функції студентського самоврядування:

  • захист прав та інтересів студентів, які навчаються в Університеті; сприяння проведенню навчально-виховної роботи в Університеті;

  • сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів; сприяння формуванню у студентів моральних та етичних норм, виховання патріотизму;

  • пропаганда здорового способу життя, безпечної поведінки, запобігання вчиненню студентами правопорушень;

  • сприяння поліпшенню умов проживання й відпочинку студентів; сприяння створенню різноманітних студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами та координація їх діяльності; співробітництво з органами студентського самоврядування інших вищих навчальних закладів, молодіжними громадськими організаціями; сприяння працевлаштуванню випускників та залученню студентів до

  • вторинної зайнятості у вільний від навчання час; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами; сприяння участі студентів у міжнародних, загальноукраїнських, міжрегіональних, регіональних та інших студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах;

  • забезпечення участі студентів у реалізації державної молодіжної політики;

  • спільно з відповідними службами Університету надання інформаційної, правової, психологічної, фінансової, юридичної та іншої допомоги студентам;

  • представництво в колегіальних, представницьких, робочих, дорадчих органах та їхніх структурних підрозділах; співпраця з кураторами академічних груп, комендантами, вихователями гуртожитків, керівниками кафедр та інших структурних підрозділів [6, c. 3-4].

Студентське самоврядування діє на принципах:

  • добровільності, колегіальності, відкритості;

  • виборності та звітності органів студентського самоврядування; рівності права студентів та курсантів на участь у студентському самоврядуванні;

  • незалежності від політичних партій та рухів, громадських і релігійних організацій [6, c. 5].

2. Структура студентського самоврядування

Самоврядування – це гнучка динамічна система, яка ґрунтується на поєднанні адміністративних і суспільних студентських інституцій (старостат, студентський профком, студентська дирекція тощо). Органи самоврядування розраховані на широке залучення членів студентського колективу до вирішення питань його життєдіяльності.

Самоврядування у вищому навчальному закладі – це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями), здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами [5, c. 320].

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, гуртожитку, навчально-наукового інституту (далі - ННІ), факультету, та Університету в цілому.

Структура Студентського самоврядування складається з наступних органів:

  • Конференція студентів Університету;

  • Студентська рада Університету;

  • Конференція студентів ННІ , факультетів;

  • Ради студентського самоврядування ННІ, факультетів; Студентські ради гуртожитків.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів студентського самоврядування в Україні, є:

  1. Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р. (ст. ст. 37, 38);

  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074 «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад» (п. п. 37, 38, 49-57);

  3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 15 листопада 2007 р. № 1010 «Про затвердження Примірного положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах України» [4].

На рівні навчальних закладів студентське самоврядування регулюється:

  1. Статутом вищого навчального закладу (приймається вищим колегіальним органом громадського самоврядування ВНЗ – загальними зборами (конференцією) трудового колективу, включаючи виборних представників з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі – за поданням Вченої ради ВНЗ);

  2. Положенням про студентське самоврядування у ВНЗ (ухвалюється вищим органом студентського самоврядування ВНЗ – загальними зборами (конференцією) осіб, які навчаються у ВНЗ, – та затверджується вищим колегіальним органом громадського самоврядування ВНЗ);

  3. Актами самих органів студентського самоврядування, прийнятими у відповідності до законодавства України та наведених вище документів.

3. Психологічні особливості студентського самоврядування

Студентський вік характеризується найбільш сприятливими умовами для психологічного, біологічного і соціального розвитку. В цей період найвища швидкість пам´яті, реакції, пластичність у формуванні навичок. В особистості на цьому етапі домінантним є становлення характеру та інтелекту. Активно розвиваються морально-ціннісні й естетичні почуття. Швидко освоюються соціальні ролі дорослого: громадянські, професійні, економічні, сімейні. Формуються і закріплюються схильності, інтереси. Визначаються життєві цілі й прагнення. Досягається високий рівень розвитку фізичних та інтелектуальних сил, активно зростають творчі можливості, збагачується емоційно-чуттєвий зміст, розквітає зовнішня привабливість. Все це часто спричинює дещо ейфорійні, ілюзорні уявлення про невичерпність і безмежність такого стану й приводить до нераціонального, безцільного, безплідного розтрачання фізичних і духовних сил [1, c. 25].

Саме в студентському віці відбувається перегляд ціннісно-духовних категорій, аксіологічна переорієнтація. Посилюється усвідомленість, об´єктивна позитивізація мотивів поведінки. Формуються і зміцнюються позитивні особистісні риси – відповідальність, почуття обов´язку, цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, уміння регулювати свої почуття, бажання, схильності. Разом з тим треба мати на увазі, що до 20 років здатність людини до свідомої регуляції своєї поведінки остаточно ще не сформована. Тому інколи мають місце невмотивовані прояви негативної поведінки, неадекватних дій, протиправних вчинків [3, c. 65-70].

Можна назвати три основні сфери участі студентів в управлінні вищим навчальним закладом:

  1. включення студентів у ради інституту (факультету), університету;

  2. самоврядування у виробничому і навчально-виховному процесі групи;

  3. самоврядування у сфері побуту та відпочинку.

Самоврядування у студентській групі має допомагати виконанню кожним членом групи своїх навчальних обов'язків, сприяти професійному зростанню майбутніх фахівців, коригувати групові настанови і міжособистісні взаємини, підтримувати позитивний мікроклімат, облагороджувати групові традиції та ін. [3, c. 65-70].

Запровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Як психологічний аспект самоврядування пов'язане з саморегуляцією самої людини, тобто внутрішніх процесів.

Розглядаючи студентське самоврядування з точки зору педагогіки, а саме вплив на свідомість студентів як незалежного фактору, то слід наголосити, що цей вид діяльності передбачає не тільки активну участь студентів у громадському житті, а й певні принципи в роботі студентського самоврядування. А саме такі: планування, виконання та оцінку діяльності. На мою думку саме ці принципи, що покладені в основу самостійної діяльності, є основними критеріями оцінки ефективності роботи студентського самоврядування за якими буде доцільно проводити оцінювання. Тобто студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання [7, c. 175].

Висновки

Переваги від функціонування ефективної системи студентського самоврядування виходять за межі системи освіти, сприяючи не тільки оптимізації навчального процесу у вищій школі, а й соціалізації молоді, виробленню у неї комунікативних, управлінських навичок, розвитку політичної культури молодого покоління. В цьому контексті студентське самоврядування можна розглядати як передумову для розвитку громадянського суспільства та парламентських демократичних традицій.

Потрібно зазначити, що неможливо забезпечити розвиток студентського самоврядування за допомогою одних лише адміністративних методів. Адже будь-яке самоврядування за своєю природою є проявом власної ініціативи індивіда або групи індивідів. Тому завдання держави зводиться до забезпечення належних умов для реалізації зазначених ініціатив. В той же час, керуючись юридичним постулатом про те, що законом мають врегульовуватися лише найважливіші суспільні відносини, ухвалення окремого закону щодо студентського самоврядування видається недоцільним.

Студентська молодь завжди була в авангарді всіх соціальних перетворень та політичних рухів, а нерідко ставала і їх рушійною силою.

З метою покращення функціонування студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України потрібно вжити такі методи:

  • Створення можливостей для аналізу процесів розвитку студентського самоврядування в Україні, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень з організації самоврядування у вищих навчальних закладах.

  • Звернути увагу на проблеми (в порівнянні з досвідом європейських країн), які гальмують удосконалення процесів студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України.

  • Ініціювати надання студентському самоврядуванню належної правової, економічної, організаційної та інформаційної підтримки з боку держави, громадських організацій, суспільства.

  • Підвищувати рівень зацікавленості студентів суспільним життям власного вищого навчального закладу за допомогою видання регулярних студентських видань, листівок, брошур, створення відповідних веб-сайтів тощо.

  • Спонукати адміністрацію вищих навчальних закладів України до створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату в колективах, атмосфери довіри студентів до викладачів і керівництва, належних матеріально-технічних умов для вільного самовиявлення студентів.

  • Передбачити кадрову підтримку студентського самоврядування в особах проректора з виховної роботи, заступників декана з виховної роботи.

  • Планувати проведення міжнародних науково-практичних конференцій з проблем студентського самоврядування за участю представників європейських вищих навчальних закладів.

Список використаної літератури:

  1. Баландина Т. Ю. Студенческое самоуправление как социокультурный феномен: социологический анализ : дисс. канд. социолог. наук : 22.00.06 / Татьяна Юрьевна Баландина. – Екатеринбург, 2006. – 155 с.

  2. Буяльська Т. Б. Європейська практика студентського самоврядування в університетах України. / Т. Б. Буяльська. – Вінниця, 2005. – 82 с.

  3. Винославська В. Психологічні особливості студентської групи // Практична психологія та соціальна робота / В. Винославська. – 2005. – № 7. – С. 65-70.

  4. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (зі змінами) // Верховна рада України 1994-2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

  5. Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів / Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко. – К.: ТОВ «Філ-студія», 2006. – 320 с.

  6. Положення про студентське самоврядування Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького // Конференція студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. – 2017. – 35 с.

  7. Трибулькевич К. Г. Розвиток студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України (1917-2010 рр.) : монографія / К. Г. Трибулькевич. – Одеса : КУПРІЄНКО СВ, 2016 – 454 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    12.08.2018
  • Розділ
    Різне
  • Тип
    Наукова робота
  • Переглядів
    609
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    ZI773379
  • Вподобань
    0
Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
2700 грн
790 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь