Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Цивільний захист у закладах освіти: складаємо мобілізаційний план
»
Взяти участь Всі події

РОЛЬ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ У ПІДВИЩЕННІ ІНТЕРЕСУ ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ

Математика

15.03.2021

357

9

0

Опис документу:
Стаття "РОЛЬ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ У ПІДВИЩЕННІ ІНТЕРЕСУ ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ" включає в себе опис нестандартних уроків, класифікацію за дидактичною метою, основні відмінності між стандартним і нестандартним уроком, а також розподіл нестандартних уроків за групами і класифікацію за педагогічними технологіями.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

РОЛЬ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ У ПІДВИЩЕННІ ІНТЕРЕСУ ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ

Нестандартний урок - один із шляхів удосконалення форм навчання

Урок - це форма організації навчання з групою дітей одного віку, постійного складу, які навчаються по твердому розкладу з однаковою для всіх програмою навчання.

Урок має свої особливості:

  1. урок є завершальною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв’язуються певні навчально-виховні завдання;

  2. кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу;

  3. на відміну від інших форм організації навчання, є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;

  4. відвідування уроків обов’язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці - є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;

  5. спільна діяльність учителя і учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів, створює можливості для згуртування колективу дітей;

  6. сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості [9].

Кожна година-урок має становити з боку організації та змісту занять єдине ціле. Наприкінці уроку за необхідне дати можливість учням ставити запитання до вчителя. Справедливе твердження, що якість уроку залежить від учительського уміння проводити його [5].

Кожен урок має свою структуру, яка залежить від мети уроку. Структура

уроку - це відношення і взаємодія частин уроку, які відмінні своїми задачами і характером діяльності вчителя і учнів.

У сучасній дидактиці і методиці математики найбільш поширеною є класифікація уроків за основною дидактичною метою уроку. Відповідно до цієї класифікації існують такі основні типи уроків:

1) урок засвоєння нових знань;

2) урок формування навичок та вмінь;

3) комбінований урок;

4) урок узагальнення знань;

5) урок узагальнення знань, навичок та вмінь;

6) урок перевірки та оцінювання знань [9].

Під типом уроку розуміють урок, який відповідає для всієї групи уроків, які мають загальні учбові задачі і початкову структуру. Але бувають і інші види учбової діяльності, які важко включити в таку класифікацію, наприклад заняття на пришкільному участку, екскурсії, вступні уроки, виведення законів і правил, контрольні уроки і т.д..

Відомо, що діти йдуть до школи за спілкуванням з друзями, з учителем.

Учитель стає організатором самостійної праці учнів. Найбільшу радість і задоволення учні отримують від роботи на уроці, що дозволяє відкрити себе і свої задатки, здібності тощо, але важливо, щоб діти вчились не для отримання оцінок.

Проблема пошуку нових, більш ефективних форм і технологій навчання існувала завжди, і вона залишається актуальною. Результат навчання визначається не тільки і не стільки підручником, скільки вчителем, його професіоналізмом, пропозицією у викладанні, методами навчання, що застосовуються, відношенням між учнями і вчителем, тією атмосферою, що панує в класі та іншим. Від пропозиції вчителя залежать особливості взаємодії вчителя і учнів, види і особливості навчальної діяльності учня. Однак аналіз психолого - педагогічної літератури вказує на те, що не дивлячись на різносторонню вивченість, проблема створення конкретних систем навчання, що дають змогу кожному учню успішно засвоїти знання, потребує подальшої розробки. Домінуюче на уроках навчання по типу «запитання - відповідь», фронтальна робота з класом, частіше за все вносять не потрібний для процесу пізнання елемент змагання.

Важливим є питання про роль вчителя на уроці. При збереженні функцій вчителя як «перекладача», «довідника», представляється неможливим, щоб діти виробили власну визначену позицію з кожної проблеми, а не керування тільки критеріями того, хто їх вчить. Тобто така позиція загрожує розвитку пізнавальної самостійності учня.

Проаналізувавши літературу з предмету дослідження, часто зустрічаємося з термінами "удосконалення", „модернізація", „оптимізація". Сьогодні педагоги шукають виходу із застійних штампів минулого, цих нескінчених „удосконалень", що являють собою косметичні ремонти старого. Тому потрібно ввести щось нове, переломне, і однією з виразних тенденцій оновлення школи став пошук нестандартного уроку, і цим займається саме творчий вчитель тому, що він є постійним шукачем шляхів вдосконалення уроку [10]. Такі пошуки спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань, передусім на підвищення виховної ролі уроку, використання змісту навчального матеріалу для формування національної самосвідомості учнів, формування в них моральних, правових, трудових, естетичних якостей особистості.

Великої уваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань [3].

З переходом дитини до старшої школи розпочинається новий етап у

розвитку різних форм її спілкування. Спілкування дітей поступово набуває якісно нового змісту, бо для цього виникають нові умови; з’являється необхідність засвоювати нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати її підчас вироблення нових дій та навичок. Однотипність уроку викликає у дітей втому і якщо педагог більше розповідає сам, то знижується зворотній зв’язок, тому необхідно впроваджувати нові нестандартні форми навчання, де навчання проходить у вигляді змагання або гри, де дитина є головним героєм уроку. Таким чином вчитель має можливість урізноманітнювати форми роботи, поглиблювати знання і залучати до активної роботи якомога більше учнів [12]. І це на думку багатьох педагогів не є нехтуванням змісту освіти. Зрозуміло, чималий процент педагогів не можуть дати відповіді за всіх. Так само не може зробити і сучасна педагогіка, однак нестандартний урок бурхливо розвивається, постійно набуває нових рис [10].

Чіткого визначення «нестандартний урок » у педагогічній літературі досі не існує. З іншого боку, нестандартними можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особистісно-зорієнтований урок, урок у розвивальній системі навчання, модульний урок тощо.

Найкраще і вдале на сьогодні визначення нестандартного (нетрадиційного) уроку дав відомий російський педагог І. П. Підласий. Він казав, що нестандартний урок - це імпровізоване учбове заняття, яке має нетрадиційну (невстановлену) структуру, а структура уроку прямо залежить від типу уроку, бо структура уроку - це сукупність, послідовність і зв’язок елементів (етапів), з яких він складається. Якщо нестандартний урок не матиме певної структури, то навчальний процес буде стихійним. В той же час структура повинна бути гнучкою, динамічною, яка відповідає меті, змісту уроку, віку і рівню розвитку учнів, методам і прийомам роботи. Аналіз педагогічної літератури дав змогу виділити більше сотні типів нетрадиційних уроків. Наприклад: урок-КВК, урок-подорож, урок-дискусія, урок-диспут, урок-семінар і багато інших [9].

Звісно, нестандартні уроки незвичайні по задуму, структурі, організації, методиці проведення, більше подобаються дітям, ніж постійні за структурою і режимом роботи уроки. Тому практикувати такий вид діяльності потрібно кожному вчителеві. Але перетворювати нетрадиційні уроки на головну форму роботи не потрібно, із-за відсутності серйозної праці, багато витраченого часу, невисокої продуктивності і т.д. [7].

Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню [2].

В кожній дитині своєрідно сполучаються індивідуальні та вікові особливості, при цьому індивідуальні особливості можуть перекривати вікові. Індивідуальні відмінності – це відмінності в фізіологічних задатках, у особливостях нервової системи, на підставі яких формується психічне життя особистості. В умовах шкільного навчання діти відрізняються одне від одного, перед усім тим, що по-різному засвоюють матеріал шкільної програми, тобто виявляють різні здібності до навчання. Тому сучасний урок математики має таку мету: для підвищення ефективності навчання слід створити такі умови для засвоєння знань з математики, що враховують індивідуальні можливості дитини.

Перед вчителем математики ставиться завдання формування особистості, яка спроможна думати в нестандартних ситуаціях. А це можливо, якщо активно впроваджувати у навчальний процес технології розвиваючої освіти, яка спрямована на активне одержання учнями знань. Цьому сприятиме використання проблемних ситуацій на уроках математики, як основного методу проблемного навчання, який стимулює навчальний процес і підвищує загальну пізнавальну активність учнів на уроці: підведення учнів до самостійних індивідуальних висновків; організація дискусії (вчитель становить перед учнями проблемне питання і організовує його обговорення); підведення учнів до висновків, що суперечать їх попереднім уявленням та інше.

Успіх організації нестандартного уроку під час розв’язання проблемної ситуації ( кожна сюжетна задача і половина інших вправ, які представлені у підручниках математики 5-6 класів є свого роду проблемами, над вирішеннями яких учень повинен замислитися) на етапі засвоєння нових знань чи виконання завдань на етапі застосування набутих знань на практиці залежить від того, як засвоєнні прийоми спілкування, розвинута техніка мовлення, мовленнєвий етикет, уміння володіти своїм організмом: міміка, жести, погляд, постава, манера триматися під час розмови, зустрічі тощо. А саме такі якості допомагають будь-який урок зробити нетрадиційним, а використання проблемних ситуацій нами розглядається, як умова підвищення ефективності навчання. При цьому відпадає потреба спеціально готувати „відкриті", зовнішні нестандартні уроки, позбавлені внутрішнього змісту, які звичайно готують для перевіряючих, відпрацьовуючи їх, як звичайнісіньке шоу [11].

Нестандартні уроки є звичною ознакою будь - якої школи, можна навіть говорити про «моду» на той чи інший тип уроку, та ставлення до них не можна назвати однозначним. Нестандартний урок - передусім творчість, самобутність, навіть мистецтво вчителя, який застосовує власні нетрадиційні форми роботи з учнями, використовує індивідуальні, часто саморобні, дидактичні матеріали, дедалі більше урізноманітнюючи й удосконалюючи їх.

При вивченні кожної теми на кожному уроці вчителю математики важливо продумати і критерії оцінювання, які б ґрунтувалися на позитивних принципах. Учитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач.

В наш час добрим помічником вчителів математики є компютер, використання якого дає змогу зробити навчання математики наочнішим і динамічнішим. Використання комп’ютерних технологій на уроках математики сприяє підвищенню якості знань учнів, розширенню їх кругозору [4].

На уроках математики в 5-6 класах можна використовувати програми DG (динамічної геометрії), GRAN – 2D, GRAN – 3D, GRAN – 1 при вивченні елементів геометрії, графіків залежностей між величинами тощо [1].

У дисертації Н.В.Гібалової «Методична система навчання учнів 5-6 класів елементів геометрії» (2000) основним засобом навчання елементів геометрії обрано систему диференційованих вправ. Установлено, що формування геометричних понять і вмінь ефективне, якщо використовувати систему вправ, яка включає такі їх типи: діагностичні, пропедевтичні, пробні, тренувальні, творчі, контролюючі та корегуючи. Автором переконливо обґрунтована доцільність використання персонального комп'ютера для закріплення геометричних понять, формування вмінь виконувати найпростіші геометричні побудови, обчислювати значення геометричних величин, а також показана ефективність використання програмно-педагогічних засобів “Жива геометрія”, “Геометричні побудови”, “GRAN 1”.

Розглядаючи комп’ютер як засіб навчання, використання якого вносить принципово нові зміни в усі ланки навчального процесу, слід зазначити, що впровадження комп’ютерної техніки у навчальний процес сприяє зміні діяльності та психічних процесів учнів:

- учні знайомляться з кількома способами розв’язування задач за допомогою комп’ютера і можуть потім порівняти кінцеві результати, оцінити правильність кожного розв’язку. Розв’язуючи аналогічні задачі вдома, учні можуть виконувати такі самі дії без комп’ютера, розв’язати задачу кількома способами і оцінити правильність одержаних розв’язків;

- виконуючи завдання за допомогою комп’ютера, учні вчаться складати план алгоритм розв’язування задачі, і це вміння вони потім переносять на розв’язування задач без комп’ютера;

- при розв’язуванні задач за допомогою комп’ютера учні можуть випробувати за короткий час кілька варіантів розв’язування, порівнюючи їх, обрати правильний, на їх думку, і продемонструвати його. Учні з часом перестають боятися помилитися, розуміючи, що в процесі різних міркувань “народжуються ” правильні висновки;

- використання засобів НІТН веде до перетворення взаємовідносин між учнем і вчителем. Учням, особливо при авторитарному навчанні, не вистачає навичок дійового, рівноправного співробітництва з дорослими. Застосування засобів НІТН сприяє формуванню відповідних знань і навичок і перенесення їх в традиційні умови взаємодії [8].

Основними відмінностями стандартних і нестандартних уроків є:

Структура уроку. У стандартних уроках різного типу структура уроку постійна, майже незмінна, а в нестандартних уроках - різноманітна, залежить від типу уроку і способу проведення.

Мотивація навчання. У стандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба знати", а в нестандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба допомогти казковому герою" або „вчу, бо потрібно перемогти суперників у конкурсі" і таке інше. В даному випадку мотивація навчання іде підсвідомо і без всяких примусів до навчання.

Спосіб проведення уроків. Навчання, яке ведеться за допомогою нестандартних уроків, проводиться як певний „шаблон" серії уроків, де іноді можуть зустрічатися ігрові моменти в залежності від особливостей методики праці вчителя, а нестандартний урок може пройти під впливом ігрової ситуації на протязі усього уроку. Кожен нетрадиційний урок не буде схожий на попередній, бо він немає встановленої структури.

Нові способи навчання. Стандартні уроки вивчають матеріал одного предмету, інколи можуть з’являтися міжпредметні зв’язки, а нестандартні уроки можуть вивчати матеріал блоками кількох предметів, (наприклад, інтегровані уроки та інші).

Кількість класів. Нестандартні уроки дають можливість провести урок з двома класами одночасно (Наприклад: змагання між двома паралельними класами „Юний математик"), або з учнями різного віку.

Розвиток нових умінь. За допомогою нестандартних уроків можна розвивати психічні процеси, (наприклад, психічні тренінги на розвиток уваги, пам’яті та інше), акторські здібності та інше.

Продуктивність праці. Цей вид діяльності краще активізує увагу дітей і вони не так втомлюються при проведенні нестандартних уроків [9].

Слід відзначити, що не існує загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Всі існуючі класифікації часто називають умовними. Багато хто з дослідників пропонують свою класифікацію.

Цікавими на наш погляд є роботи С.В. Кульневича та Т.П.Лакоценіної в яких нестандартні уроки, метою яких є формування знань учнів з предмету та навиків оперування знаннями з предмету - за структурою, способом проведення, методичними особливостями вивчення матеріалу поділяють на:

1.Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2.Уроки, пов'язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).

3.Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок - експедиція).

4.Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).

5.Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання).

6.Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок-монолог).

7.Уроки- аналогії певних дій (урок-суд, урок - аукціон).

8.Уроки- аналогії з відомими формами і методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

Нестандартні уроки можна поділити на дві групи. До першої відносимо ті уроки, які поєднують різні форми навчання у певну нову структуру (урок - семінар, дослідницький урок), і власне нестандартні як складову певних моделей і технологій навчання (урок - суд, урок -прес - конференція, урок - телепередача, урок - радіопередача, урок -брейн - ринг, урок - диспут, урок - салон, урок - екскурсія, урок -репортаж та інші.)

I група нестандартних уроків

Урок - семінар. Семінар можна проводити після кількох (двох чотирьох ) уроків - лекцій або під час вивчення нового матеріалу, який відсутній у підручнику, але є у науковій та науково - популярній літературі. На уроках - семінарах систематизуються, розширюються та закріплюються знання, вміння і навички учнів, глибше і повніше розкриваються найважливіші ідеї розділу або теми, що вивчається.

Дослідницькі уроки. їх метою є отримання навчальної інформації з першоджерел, розвиток спеціальних умінь і навичок.

II група нестандартних уроків

Урок - дискусія. Сьогодні набувають популярності дискусійні форми занять, які, виключаючи штучну популяризацію і психічно шкідливий наслідок негативних ролей, сприяють засвоєнню знань, удосконалюють навички спілкування, навчають переконливо й точно висловлювати свою думку. Дискусія має багато різновидів, а саме: дебати, диспут та власне дискусія. Диспут виникає внаслідок спілкування вчителя й учнів, один з одним, у процесі розв'язання проблемної ситуації.

Урок - прес - конференція. Такі уроки розвивають активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретно відповідати на поставлені питання. Вони вчать самостійно здобувати знання.

Урок - лекція передбачає послідовний виклад учителем навчального матеріалу. Підвидом такого уроку є лекція провокація (із запланованими помилками). Учитель навмисно під час лекції припускається помилок. Після лекції учням пропонується знайти визначену вчителем кількість помилок, що спонукає учнів до повторного й уважного опрацювання матеріалу. Такі уроки формують вміння оперативно аналізувати, орієнтуватися в інформації, оцінювати її.

Урок брейн ринг дозволяє учням оперувати знаннями з математики, відчути себе ерудитом, частиною команди, згуртовує колектив. «Брейн - ринг» - відома телевізійна гра, де стартом є цікаве запитання, а фінішем - відповідь. Необхідно швидко зреагувати, адже час для приймання рішення обмежений.

Урок - КВК насамперед сприяє формуванню самостійності мислення, стимулює розвиток творчих здібностей, а також розширює знання з математики.

Урок - теле - радіопередача. Такі уроки відтворюють відомі популярні телевізійні передачі. Вони сприяють формуванню в учнів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал за нестандартних

умов, дозволяють їм уявити себе «відомими людьми», дають уявлення про професію вчителя, ученого тощо.

Урок залік пов'язаний з перевіркою наявних в учнів знань з певної теми. Такі уроки сприяють розвитку механічного та смислового запам'ятовування, якості мислення.

Інтегрований урок має такі особливості: по - перше, дозволяє учням

здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками; по - друге, сприяє формуванню пізнавального інтересу; по -третє, забезпечує узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх у процесі вивчення інших наук.

Урок - суд. ця форма співпраці використовується для вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду.

Урок казка спрямований на розвиток уяви та творчого мислення учнів. Цьому сприяє залучення школярів до складання сюжету казки.

Урок - екскурсія передбачає, що урок буде проведено поза школою, учні для ознайомлення з об'єктом, який вивчається, вийдуть на природу, виробництво, до музею і т. інше. Метою цих уроків є вміння використовувати теоретичні знання на практичних прикладах, що супроводжується поясненнями вчителя чи екскурсовода.

Урок - репортаж удосконалює вміння аналізувати та систематизувати матеріал, сприяє набуттю учнями навичок самостійного отримання знань. Це нова форма проведення нетрадиційних уроків.

Урок - салон. Цікавою є форма проведення уроку підбиття підсумків з питань вивченої теми. Такі форми уроків дозволяють розвивати в учнів вміння самостійно одержувати знання й творчо використовувати, а також формують в учнів інтерес до надбань усього людства в області математики.

Урок есе. На такому уроці може розглядатися цікава й актуальна

водночас для кількох шкільних предметів тема.

Урок - ділова гра ( рольова гра). (Уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки "Слідство ведуть знавці", уроки - імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим початком є боязливість бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоча і визначає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму.

Таблиця 1.

Класифікація нестандартних уроків за педагогічними технологіями

Педагогічні технології

Види нестандартних уроків

1. Інформаційно – комунікативні технології

Урок-лекція, урок-семінар, урок-твір, урок-конференція, уроки-творчі звіти, урок-консиліум, урок-залік, урок-експромт-екзамен, уроки-взаємонавчання, урок-інформації, інтегрований урок

2.Інтерактивні технології

Колективно – групове навчання

Мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, «навчаючись-вчуся», мозаїка, вирішення проблем, дерево рішень

Кооперативне навчання

Робота в парах, змінювані трійки, 2-4 разом, карусель, малі групи, акваріум

Опрацювання дискусійних питань

Метод прес, займи позицію, зміни позицію, континуум, дискусія, дебати, ток-шоу, оцінювальна дискусія

Ситуативне моделювання

Імітаційні ігри, «суд», громадські слухання, рольова гра

3. Дослідницькі технології

Діалог, усний журнал, роздуми, диспути, прес-конференції, репортаж, урок-протиріччя, урок-парадокс, пошук, лабораторні дослідження, заочна подорож,

експедиція, наукові дослідження, коло ідей

4.Ігрові технології

Змагання

КВК, турнір, аукціон, вікторина, конкурс, інтелектуальний хокей, «Щасливий випадок»

Ділові, рольові ігри

Імпровізація, імітація, «суд», «слідство ведуть знавці», «Поле чудес», ерудит, ланцюжок

5. Психотренінг

Тренінг уваги, уяви, пам’яті, «Пізнай себе», «Пізнай свої здібності», «Твоя воля», «Твій характер, «Сам себе виховую»

Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості нестандартних уроків характерні колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання та інше.

Для того щоб провести нестандартний урок, треба створити своєрідний «архів» чи «банк даних», у якому була б зібрана велика кількість матеріалу, свідчень, часом суперечливих і протилежних суджень, бо саме вони допомагають школяреві виробити власну позицію, обрати те, що найбільш відповідає його особистості, щоб потім переконати в істинності своєї точки зору. Створити своєрідний «архів» літератури учням для самостійного опрацювання, який би поповнювали як учителі, так і учні. Щоб легше було ним користуватись, матеріал доречно розкласти за темами в окремі папки що зберігаються у кабінеті математики.

Характерним для нашого часу є процес інформатизації математики, впровадження новітніх комп’ютерних технологій, інтернет та дистанційного навчання. Учні активно і зацікавлено приймають уроки з використанням мультимедійних пристроїв та комп’ютерного обладнання.

Завдяки застосуванню в навчанні комп’ютерної техніки взагалі та властивостей комп’ютерної графіки зокрема в учнів 5-7 класів можна створити новий тип ставлення до пізнання – інтерес до способи здобування знань. Також встановлено, що навчальний процес із застосуванням комп’ютерної техніки може бути успішним за таких дидактичних умов [6]:

  • проектування або адаптація навчальних програм з належним рівнем якості та їх методичне забезпечення;

  • кваліфіковане педагогічне керівництво процесом навчання за допомогою комп’ютерної техніки та мультимедійного обладнання;

  • стимулювання активності учнів та розвитку їх пізнавальних мотивів.

Але є причини не достатньої ефективності використання комп’ютера як засобу навчання: слабка матеріальна база багатьох шкіл, непідготовленість вчителів, практична відсутність відповідних методик.

Підготовка до нестандартного уроку може здійснюватись за таким планом колективної творчої діяльності: формулювання мети уроку, планування, відбір методів проведення уроку, відбір технічних засобів, складання питань до підсумкового аналізу. Нехтування елементами цієї структури зводить нанівець зусилля педагога. Нестандартні уроки руйнують штампи в організації навчально-виховного процесу в школі, сприяють оптимальному розвитку і вихованні учнів.

Використані джерела

  1. Боровик Е.П. Сучасні технології навчання // Математика. –1999 № 9 (21) С. 3.

  2. Власенко О.І. Від нестандартних уроків до нестандартного мислення // Математика. - №5. – 2004. – С. 13.

  3. Волошина І. Активізація навчально - пізнавальної діяльності учнів на уроках . // Математика. – 2006. - № 27-28. – С. 1-5.

  4. Демчук Л. Використання комп’ютера на уроках математики // Математика. - № 18. – 2003. – С. 1-2.

  5. Коваленко В.Г. Дидактические игры на уроках математики: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1990. – 96 с.: іл..

  6. Кравченко Л.І. Персональний комп’ютер на уроці математики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів // Математика в школах України. - № 2. – 2004. – С. 8-11.

  7. Ліба О. Активізація пізнівальної діяльності учнів // Математика в школі. – 2001. - № 2. – С. 44-46.

  8. Магдисюк Е.Л. Методичні рекомендації по використанню гри на уроках математики. Все для вчителя. – інформаційно – практичний бюлетень. – 2000. – С. 42-43

  9. Манвелов С. Р. Конструювання сучасного уроку математики. – М.: Освіта, 2002. - с.

  10. Нестандартні уроки та їх особливості // Математика в школах України. Міні –журнал. – 2006.

  11. Ракуніна В.. Здійснення позитивного емоційного впливу на учнів на уроках математики. Математика . - № 8 (20). – 1999. – С. 3.

  12. Тушинська Л. Особистісний підхід до вивчення математики // Математика. - 2005 - №15.- С. 4.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.