Родинне свято « Найкраща домівка»
Дитина: Зазирає сонечко у садок,
Зігріває промінцями діточок.
Вже весна наступає і вітання з нами,
Свіжим подихом перших квіток.
Ведуча: І ми з вами зараз привітаймось з весною.
Дитина: Прийшла весна зелено коса,
Сади розквітли і гаї.
Гойдає вітер срібні роси,
Співають дзвінко солов’ї.
Дитина: Принесло нам сонечко знову тепло,
Та яскраві промені розлило.
І радіє сонечку все навкруг,
Нам весняне сонечко добрий друг.
Дитина: Нам сонечко світить і лагідно гріє,
Ніхто крім весни так радіти не вміє.
І проліски сині дзвенять під ногами,
Співайте будь ласка весняночку з нами.
Дитина: Сніг вже скинули дахи,
Зацвірінькали птахи .
В небі сонечко сміється,
І весняна пісня ллється.
« Пісня про весну»
Ведуча: Давайте привітаємо з приходом весни всю нашу Україну.
Дитина: Усюди є небо і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть.
Та тільки одну Батьківщину ми маєм,
Її Україною звуть.
Дитина: Є й інші країни,
Їх дуже багато.
У кожної мова своя,
Свої гори річки,
І ліси й суходоли.
Та найкраща є рідна земля.
Дитина: На рідній землі,
Є хатина біленька.
Вона найрідніша,
Там батько і ненька,
І ми там зростаєм,
Міцнієм, мужнієм,
На радість батькам,
І на славу Вкраїні…
Пісня « Добрий день матусю Україна»
Ведуча: Ну а зараз прошу в казку,
До звірят у ліс будь ласка.
Як маленьке зайченятко,
Там собі шукало хатку.
Що найкраща в цілім світі,
Де ж вона – дивіться діти.
(біля кущика Зайчиха розмовляє з Зайчиком)
Зайчиха: Моє любе Зайченятко!
Йди сюди - тут наша хатка.
Кущик он трава долівка,
Кращої нема домівки.
На травичці ти лягай,
І до ранку спочивай.
Зайченя: Під кущем не хочу спати,
Теж мені найкраща хата,
Ліпше жити з їжаками,
Ніж лежати під кущами.
«Пісня Зайченяти»
Всім привіт, - я зайченя,
Я ліском йду навмання,
Через горб, через пеньок,
Я стрибаю скік та скок.
Я зайченя, я зайченя, стрибаю весело я щодня.
Біжу лечу, ніхто мене не здожене і не пережине.
(біжить, підбігає до їжачка)
Зайченя: Їжачку мій друже-брате,
Саме йшов тебе шукати.
Втік я від своєї мами,
Хочу жити з їжаками.
Їжак: Що ж маленьке зайченятко,
Просимо до нас у хатку.
Кожний звір у лісі знає,
Кращої нори немає .
З їжаками хочеш жити?
Вчися так як ми робити.
В нірку швидше залізай.
Зайченя: Ні нехочу постривай,
Замала твоя нора.
В неї не залізу я,
В ній не житиму я знаю,
Піду кращу пошукаю.
(зайченя іде і сідає на пеньок)
«Пісня їжачка»
Я маленький їжачок, їжачок –лісовичок,
На голках литочки, в кошику грибочки.
Їжачок – їжачок, іжачок – лісовичок,
Їжачок – їжачок їжачок – лісовичок.
(їжачок сідає біля нірки імітує шиття).
Вибігає білочка, співає:
Білочка я чарівна, з хвостиком пухнастим.
У погодній день сама, я збираю яства.
Шишки, грибочки, донькам і синочкам.
Жолуді та ягідки, діточкам маленьким.
(білочка іде до своєї хатинки, до неї підходить Зайчик).
Зайчик: Гарно Білочко живеш!
Ти до себе не приймеш?
Втік я від своєї мами, думав жити з їжаками.
Та не зміг я, це не для мене,
Краще житиму я в тебе.
Білочка: Можу я тебе прийняти,
У свою дубову хату.
Тепло затишно в дуплі, та й безпечно на горі.
Будем по гілках стрибати.
І горішечки збирати.
На дубок швидко стрибай.
Та в хатинку залізай.
(зайчик підстрибує декілька разів біля дерева, та безуспішно).
Зайчик: Я в дупло не попаду, бо із дерева впаду.
Стрибаю по траві, по зеленій мураві.
А стрибати по гілках,
Не навчуся аж ніяк.
Будем білочко дружити,
Та не зможем разом жити.
( Білочка сідає біля своєї хатки, зайчик на пеньок)
(Виходить Ведмідь співає.)
Я у лісі Ведмежатко дуже-дуже люблю мед,
І малинку й полуничку я коштую на обід.
Ням-ням-ням. Ням-ням-ням.
І малинку і полуничку, я коштую на обід.
( присідає біля своєї хатки , до нього підходить Зайченя)
Зайчик : Добрий вечір Ведмежатко,
Запроси мене до хатки.
Втік я від своєї мами,
І хотів би жити з вами.
Ведмежатко: Ведмежата всі слухняні ,
Завжди слухаються мами,
Маю рибки наловити,
Щоб родину пригостити,
Хочеш з нами разом жити,
Рибу починай ловити.
В річку швидше залізай,
Та за хвіст її лапай.
(зайчик іде геть від ведмедика зупиняється посередині)
Зайченя: Можу з дуба я звалитись,
Чи у річці утопитись,
Краще стану я слухняним,
Та й піду назад до мами.
(підходить до мами)
Зайченя: Вибачай мені матусю,
Я додому повернувся,
По ліску я походив,
І все добре зрозумів.
Кущик наш трава домівка,
Кращої нема домівки.
Зайчиха: Любо матері приймати ,
Свого сина в рідній хаті ,
Ти багато походив,
І все добре зрозумів.
Спатиме в нірці у себе їжак,
І на зайців він не схожий ніяк.
Білочці затишно буде в дуплі ,
Рибки наловить ведмідь у воді.
Кожен шанує закони свої,
Але для тебе найкращі твої.
Кожний господар житло поважає,
Рідну домівку завжди захищає.
Зайченя: Маю друзів я багато,
В лісі гарні є звірята ,
З ними буду зустрічатись ,
У веселі ігри грати.
Гра :» Стій замри»
Дитина: Дитяче життя починає сім’я,
Матуся і татко – родина твоя.
І хата батьківська велика й мала,
Найкраща у світі опора твоя.
Дитина: І в серці назавжди єдина країна,
Могутня й квітуча твоя Україна.
Слова ці: Родина, Домівка, Країна,
Злились воєдино у серці людини.
Дитина: Усі в цьому світі тримаються хати,
В якій народився, де гріє любов.
Що щедро посіяли батько і мати,
Де квітне стежина якою пішов.
« Пісня Рідний Край»
Ведуча: Сьогодні у нас велике свято. В цьому залі зібралася вся наша родина, а це не тільки наші родичі, а весь дитячий садок. Нашою родиною є увесь український народ, який складається з родин великих і малих, дружніх і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел так і наша культура збагачується маленькими родинами, сім’ями. І хочеться нам, щоб ріка була повноводною , щоб велика наша родина була красивою і щасливою. Отже, сьогодні наше свято - це свято родини, це свято дітей і їхніх прекрасних батьків. І хай наша родина повниться, хай багатіє щастям і здоро'ям.
Кажуть, що в світі багато нерозгаданих таємниць, а найбільша з них – це любов до рідної мами.
Мама… Це перше слово, яке з радістю, з усмішкою вимовляє дитина. Мама – це те слово, яке найчастіше повторює дитина у хвилини радості чи біди. Матерів багато, але кожен з нас скаже: «Найкраща мама – моя мама!»
ДИТИНА: Є багато мам на світі,
Мами добрі мами світлі.
Та одна є наймиліша ,
Хто вона? Скажу вам я-
Рідна матінка моя.
Дитина: Люба мамо, я маленький,
Ще не вмію так бажати.
Я ще можу пустувати,
Не послухати кричати.
Дитина: Тож прости мені матусю,
Мої пустощі й забави.
Бо ж сама ти добре знаєш,
Що то є хлопчачі справи.
Дитина: Ти пробач мені рідненька,
Пригорни мене до себе.
Знай що вся любов серденька,
Мною віддана для тебе.
Дитина: Хотіла б матусю, я пташкою стати.
Від щирого серця тобі помагати.
Я буду слухняна, й тебе звеселяти.
Швиденько й гарненько тобі помагати.
Та ти не дивися що я маленька.
В садочку і дома я доня чемненька.
Дитина: Пам’ятаймо любі діти,
Пам’ятаймо завжди з вами.
Що для нас у цьому світі,
Найдорожчі наші мами.
Ведуча: Всі діти дуже люблять своїх мам. Але і татів не обділяють своєю любов’ю.
Дорогі татусі! Нам потрібна сьогодні і завтра ваша сила і міць . Отож діти вітають своїх татусів.
Дитина: Мій любий татусь,
Він найкращий у світі.
І щиро признаюсь,
Хай знають всі діти.
Що я його дуже люблю.
Дитина: Мій сильний татусь,
Він і столяр і слюсар.
І найкращий спортсмен,
Любить маму, спортзал і газети.
Та найбільше він любить мене.
Дитина: Мій татусю рідний .
Завжди будь таким,
Спритним і веселим.
Завжди молодим.
Дитина: Як з уього світу татків,
Всіх до купи позбирати.
А тоді мене спитати.
Котрий найдорожчий тато?
Мій скажу я без запинки.
І то буде правда чиста,
Як краплиночка росинки,
Сонця світло променисте.
«Пісня Батьки Мої»
Ведуча: Бабуся? Чи є на світі добріша людина? Скільки вона пережила, але яка ніжна і щира.
Подивись в бабусині очі- які вони добрі. Не побачиш у них ні хитрощів, ні лукавства. Це погляд добра і любові.
Дитина: Вітають бабусь,
Українські малята.
Ми всі готувалися довго до свята.
Дитина: Люба бабусю Тебе я вітаю,
Радості, щастя, здоров'я бажаю.
Хай тобі сонечко світить яскраво,
Квіти цвітуть усміхаються трави.
Дитина: Бажаю тобі я сто років прожити,
Нехай тебе люблять онуки і діти.
Живи ти ще довго на світі оцім,
На радість онукам і дітям своїм.
Ведуча: Діти, а чи скажете ви мені, про кого ми ще сьогодні не говорили ? Правильно про дідусів.
Тож давайте привітаємо наших дорогих дідусів.
Дитина: Я вітаю свого діда,
І таке йому скажу.
І з тобою я дружу,
Ти хороший ти ласкавий.
Ти привітний, гарний, славний,
Будь здоровий не хворій.
Дідусеньку рідний мій.
Дитина: Дідусь в мене молодець,
Український вишкіл.
Зробив мені топірець,
Такий як в опришків.
Радість серце звеселя і дає відвагу.
Отаманом буду я ,
Всі в мою ватагу.
Дитина: Мій рідний дідусь,
Не спочине й хвилинки.
Планує не впинно,
Майструє щось клеїть.
Працює щоднини.
Ведуча: Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка – це все наша міцна, добра родина. Тож давайте будемо жити в одній великій гарній родині .
Пісня « Весна у маминих обіймах»
