«Робота вчителя групи продовженого дня у різновіковій групі: проблеми і шляхи їх розв’язання.»

Опис документу:
«Робота вчителя групи продовженого дня у різновіковій групі: проблеми і шляхи їх розв’язання.»«Робота вчителя групи продовженого дня у різновіковій групі: проблеми і шляхи їх розв’язання.»«Робота вчителя групи продовженого дня у різновіковій групі: проблеми і шляхи їх розв’язання.»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

«Робота вчителя групи продовженого дня у різновіковій групі: проблеми і шляхи їх розв’язання.»

Групи продовженого дня за своєю ідеєю - дуже цінна форма виховання. Саме тут створюються сприятливі умови для того постійного духовного спілкування вихователя і дітей, без якого немислиме виховання емоційної культури", - говорив В.О. Сухомлинський. Діяльність груп продовженого дня відкриває широкі можливості для надання кваліфікованої допомоги учням у виконанні навчальних завдань, усуненні прогалин у знаннях, створює сприятливі умови для задоволення різноманітних інтересів учнів, організації дозвілля вихованців, проведення позакласних заходів.

Групи продовженого дня можуть комплектуватися з учнів одного класу, двох, кількох. Зарахування дітей до групи продовженого дня проводиться за наказом директора загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють. Наповнюваність такої групи не повинна перевищувати 30 осіб. Заяви на зарахування дітей до школи приймаються, як правило, до 5 вересня поточного навчального року.

Режим дня в групах продовженого дня розробляється у відповідності до "Державних санітарних правил і норм утримання, устаткування загально-освітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу", розглядається радою навчального закладу і затверджується наказом директора.

Самопідготовка - одна із форм організації навчального процесу в групі продовженого дня.

Організовуючи самопідготовку в групі продовженого дня, вихователь повинен дотримуватися таких вимог:
- у підготовчий етап самопідготовки включати різноманітні цікаві завдання, задачі на логічне мислення, усні обчислення, щоб налаштувати дітей на подальшу роботу;
- забезпечити самостійну навчальну роботу учнів та їх дисципліну;
дотримуватися бюджету часу на виконання домашніх завдань;
-  не перетворювати самопідготовку в урок;
формувати в учнів під час самопідготовки навички самоконтролю;
- здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до учнів з урахуванням рівня їх самостійності;
- допомагати учням, коли їм це необхідно;
- використовувати наочність, дидактичні ігри;
- дотримуватися   встановлених структурних етапів самопідготовки.

Порядок виконання завдань у групі продовженого дня:

- починати з самого складного завдання;
- чергувати види діяльності;
- закінчувати більш легкими завданнями.

При організації самопідготовки кожному учневі необхідно  виконати наступні умови:

- намітити план дій;
- порядок виконання робіт;
- послідовність виконання операцій;
- розподілити власні сили та час.

Основні етапи самопідготовки в 2-4-х кл.:

- підготовка дітей до роботи;

- самостійне вивчення матеріалу;

- самоконтроль і самооцінка;

- завершальний педагогічний контроль.

Порядок самопідготовки

Організаційно-дисциплінарні вимоги:
- чітке дотримання початку і кінця самопідготовки;
- свідоме підпорядкування учнів вказівкам вихователя;
- наявність усіх необхідних для занять приладів, підручників, словників;
 - забезпечення порядку на робочому місці;
- економне і повне витрачання часу,
- відведеного на самопідготовку;
- дотримання правил заборони і правил дозволу.

Самопідготовка - це самостійна навчальна робота учнів з виконання домашніх завдань під керівництвом педагога, диференційована за змістом та формами роботи. 
Раціональна організація самопідготовки (виконання домашніх завдань) сприятиме збереженню здоров'я учнів, високого рівня функціонального стану їхнього організму протягом дня. Самопідготовка вдома та в групі продовженого дня має проводитися в умовах, що відповідають гігієнічним і педагогічним вимогам.
Особливої уваги вчителів і вихователів при виконанні домашніх завдань в умовах роботи групи продовженого дня потребують діти з ослабленим здоров'ям та такі, які внаслідок індивідуальних і типологічних особливостей нервової системи не можуть виконувати завдання одночасно з іншими учнями. Таким дітям не рекомендується регламентувати час на виконання певних видів робіт, для них слід передбачити додатковий відпочинок.
При визначенні форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань необхідно враховувати специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їхні вольові якості та уподобання тощо.
У початкових класах можливі як усні, так і письмові домашні завдання; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини, групові та парні, спрямовані на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного, конструктивно-варіативного та творчого характеру.
У першому класі домашні завдання не задають. У 2—4 класах обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт орієнтовно повинен становити ¼ обсягу, виконаного на уроці, і бути таким, щоб витрати часу на його виконання не перевищували: 
у 2-му класі — 45 хвилин,

у 3 (2) класі — 1 години 10 хвилин,

у 4 (3) класі — 1 год 30 хвилин.

Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, вихідні та святкові дні.
Добір завдань для домашньої роботи, інструктаж щодо їх виконання (повний, стислий, конкретний тощо) учитель продумує завчасно і фіксує в поурочному плані-конспекті уроку.

Шкільний продовжений день передбачає створення такої обстановки на заняттях із самопідготовки, за якої досягається максимальний успіх виконання завдань при повній самостійності учнів.
Вимоги, які регламентують порядок самопідготовки, поділяють на організаційно-дисципліфнарні, гігієнічні, дидактичні, виховні. До організаційно-дисциплінарних відносять такі вимоги:
- чітке дотримання початку і кінця самопідготовки;

- свідоме підпорядкування учнів вказівкам вихователя;

- наявність усіх необхідних для занять приладів, підручників, словників;

- забезпечення порядку на робочому місці;

- економне і повне витрачання часу, відведеного на самопідготовку;
- дотримання правил заборони і правил дозволу.

Учень не повинен:

1.Запізнюватися на самопідготовку.

2.Неекономно витрачати час на підготовку до самостійної роботи та на виконання домашніх завдань.

3.Порушувати тишу.

4.Відволікати товаришів від роботи.

5.Займатися сторонніми справами.

6.Розмовляти з вихователем на повний голос.

7.Голосно пояснювати щось товаришу.
8.Несумлінно виконувати домашні завдання.

9.Вважати роботу закінченою без перевірки.

Доведення до свідомості учнів правил заборони дасть змогу забезпечити належним чином дисципліну самостійної навчальної праці під час самопідготовки.
Правила дозволу є для учнів своєрідним орієнтиром, у відповідності до якого вони засвоюють певні норми поведінки, які дозволяють їм ті чи інші дії під час самопідготовки.
Учню дозволяється:

1.Користуватися різноманітними довідниками, картами, приладами.

2.З дозволу вчителя до початку самопідготовки перемінити робоче місце.

3.Самостійно вибирати методи виконання завдання.

4.За необхідності звертатися пошепки по консультацію.

5.Надавати допомогу товаришам з дозволу вихователя.

6.Перевіряти роботи товаришів, коли своє завдання виконано.

7.Виконувати додаткові завдання.

Ефективність самопідготовки значною мірою залежить від дотримання гігієнічних вимог організації самостійної навчальної роботи учнів, а саме від:

  • рівномірної і достатньої освітленості всього приміщення;

  • переміщення учнів протягом місяця із віддалених та менш освітлених частин класу в більш освітлені та близькі до дошки частини;

  • підтримання належного температурного режиму;

  • регулярного провітрювання класних кімнат;

  • підтримання чистоти і порядку в класі;

  • дотримання учнями особистої гігієни;

  • слідкування за правильністю осанки дітей під час виконання ними домашніх завдань;

  • проведення фізкультхвилинок;

  • особливого ставлення до ослаблених хворобами дітей;

  • надання дітям під час довготривалої самопідготовки перерв для неорганізованого відпочинку.

Повсякденне дотримання цих вимог послужить основою надійного засвоєння учнями гігієнічних навичок поведінки.
Дидактичні вимоги до самопідготовки:
1.Заняття із самопідготовки проводяться систематично в один і той же час, мають певну тривалість.

2.Завдання учні виконують самостійно.

3.Перевірка виконаних завдань відбувається поетапно (самоперевірка, взаємоперевірка, перевірка вихователем).

4.Провадиться індивідуальна робота зі слабо встигаючими дітьми.

5.Обсяг і характер домашніх завдань регулюється за допомогою взаємних контактів вихователя й учителя та нормування домашніх завдань відповідно до Положення про групи продовженого дня МОН України:

Для учнів, яким потрібна допомога під час роботи, були створені групи консультантів з двох-трьох учнів, які добре знають даний матеріал. При цьому роль вихователя залишається організуючою і спрямовуючою.

Наявність словників і довідників на партах під час самопідготовки привчає учнів до самостійного їх використання. Така організація самопідготовки сприяє формуванню в молодших школярів навичок самостійності.

Результативність самопідготовки значною мірою залежить від уміння молодших школярів аналізувати хід і результати своєї роботи. Самоконтроль передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення й виправлення помилок, виховує почуття обов'язку, відповідальності, сприяє вдосконаленню навичок розумової діяльності. Поступово знайомлю учнів з різними прийомами самоконтролю виконаної роботи:

* зістав написане з текстом;

* зістав написане з вивченим правилом;

* перевір написання за словником;

* перевір хід своїх міркувань за пам'яткою, алгоритмом, схемою тощо.

Виконання письмових домашніх робіт обов'язково перевіряється вихователем, але здійснюється словесне оцінювання виконаної учнем роботи. Найважливіша роль відводиться змістовому аспекту оцінювання. Лаконічно, але достатньо зрозуміло аналізую труднощі, зорієнтовую школяра на поліпшення результату. Водночас словесна оцінка має бути об'єктивною щодо кожного учня, враховувати його можливості й зусилля, вкладені в досягнутий результат.

Самопідготовка складається із п'яти структурних етапів,
першим з яких є  підготовчий етап. Він включає:
*організаційний момент (1-3 хв), створення санітарно-гігієнічних умов для виконання домашніх завдань;

*фронтальну та індивідуальну перевірку готовності учнів;

*використання різних форм та методів виховання та розвитку самостійності та самоконтролю (пам'ятки про виконання письмових та усних завдань, таблиці, схеми, ігрові моменти);

* встановлення зв'язку уроку та домашнього завдання, роз'яснення змісту домашнього завдання, інструктаж, повторення правил, виконання аналогічних вправ, прикладів.
Організовуючи роботу в групі продовженого дня, потрібно в першу чергу створити необхідні умови для занять на самопідготовці. Класні кімнати повинні бути прибрані, провітрені; необхідні навчальні посібники, словники, підручники, пам'ятки.
Другим етапом самопідготовки є самостійна робота учнів. У завдання вихователя на цьому етапі самопідготовки входить:
- здійснювати диференційований підхід до учнів у залежності від рівня їх самостійності та проводити індивідуальну роботу з трьома умовними групами учнів:
1 група - учні, які вміють працювати самостійно (призначення з них помічників-консультантів);

2група - учні, які ще не зовсім оволоділи навичками самостійної праці під час самопідготовки;

3група - учні, які зовсім не вміють самостійно працювати;

  • формувати навички раціонального використання часу;

  • поєднувати фронтальну та індивідуальну форми роботи;

  • надавати своєчасну допомогу окремим учням.

Самопідготовка в групі продовженого дня частіше всього повинна починатися із знайомства зі змістом завдання, виясняються можливі труднощі, разом із вихователем обговорюється, що потрібно повторити, щоб виконати дане домашнє завдання.

Третій етап самопідготовки - це контроль за виконанням домашніх завдань учнями. Він включає самоперевірку (учні самостійно контролюють виконання кожного домашнього завдання) та взаємоперевірку (в парах), самоконтроль та взаємоконтроль.
Четвертий етап - заключний контроль вихователя. На цьому етапі вихователь контролює виконання учнями домашнього завдання, дозволяє переходити від одного виду домашнього завдання до іншого після самоконтролю. За 15-20 хв до закінчення самопідготовки повідомляє, що скоро будуть підводитися підсумки навчальної роботи (стимулює навчальну діяльність учнів).
Заключний етап самопідготовки - це підведення підсумків. На цьому етапі вихователь повинен:
- проаналізувати якість роботи кожного учня, групи учнів;

- відмітити старанних у роботі;
- кращі роботи учнів відібрати на виставку.
Бали в зошити вихователь не ставить.
Широко практикуються різноманітні форми контролю, підведення підсумків самопідготовки: фронтальна, індивідуально колективна, вибіркова, перевірка в окремих учнів, самоперевірка і взаємоперевірка, перевірка виконаного завдання учнями - консультантами.
Врахування та дотримання цих дидактичних вимог щодо організації самопідготовки учнів групи продовженого дня сприятиме більш ефективному здійсненню педагогічного керівництва домашніми завданнями учнів.
Найбільш бажаними і привабливими для дітей є групи, в які ходять учні одного класу (клас-група). Якщо продовжений день у таких групах добре організований і став частиною єдиного навчально-виховного процесу, то успішне виконання домашнього завдання всіма дітьми класу має велике значення для вчителя на наступному уроці. Він знає, що всі школярі достатньо добре підготували домашнє завдання на самопідготовці, тому при плануванні може опускати цей етап уроку.

Скоротивши час на перевірку домашнього завдання, він може збільшити його на інші етапи уроку, наприклад, пояснення, або закріплення матеріалу. Але в зв'язку з тяжким економічним становищем у державі, недостатнім фінансуванням такі групи-класи зустріти в теперішній час можна дуже рідко. Більшість груп становлять діти різних класів, діти, які не мають належного домашнього нагляду, діти, слабші в навчанні. Відповідно, в них різні домашні завдання. Тому для вихователя самопідготовка є найважчим і найвідповідальнішим моментом у групі продовженого дня. Організація раціонального режиму самопідготовки для учнів у відповідності з їх віком і психофізіологічними особливостями, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, введення розумного співвідношення часу для виконання домашніх завдань і відпочинку дають можливість досягти найбільшої ефективності самопідготовки.
Основний етап самопідготовки - виконання завдань. Вихователь спостерігає за роботою групи, допомагає окремим учням, контролює, перевіряє, аналізує і веде облік виконання. Він забезпечує порядок і дисципліну, стежить, щоб учні додержували всіх вимог до самостійної роботи.
Щоб діти краще засвоїли відповідні вправи, вихователь проводять колективні дидактичні ігри. Якщо ж матеріал складний, учні разом з вихователем колективно складають план.
Готуючись до роботи, вихователі, як правило, добирають потрібні наочні посібники: таблиці, картки, малюнки, геометричні фігури... Завдяки такій організації самопідготовки учні не тільки глибше засвоюють навчальний матеріал, а й набувають міцних практичних навичок, привчаються працювати самостійно.
Для виконання деяких усних завдань, зокрема, для вивчення віршів, вироблення навичок виразного читання, потрібні особливі умови. Діти з розвиненою слуховою пам'яттю читають пошепки. Клас поступово звикає до цього робочого шуму, який не заважає зосереджено працювати. А вихователь забезпечує певний порядок; усуває подразники, які відвертають увагу учнів (голосне читання, розмови та ін.). А от учням з слабкою зоровою пам'яттю потрібно з вихователем перебувати у тісному мовленнєвому контакті, їм потрібна індивідуальна допомога.
Щоб встановити, які завдання учні виконують з кожного предмета, вихователь переглядає класний журнал, щоденники учнів, з'ясовує це у чергових по групі, у вчителя-класовода, а віднедавна - дізнається в щоденнику взаємоінформації вчителя і вихователя.
З’ясувавши зміст домашніх робіт, вихователь опрацьовує відповідну методичну літературу, готує наочні посібники, визначає спосіб перевірки, підведення підсумків. Зокрема, щоб діти вдосконалювали техніку письма каліграфії, вихователь дає їм завдання на списування тексту з дошки або підручника. Застосовують і такі форми самостійної роботи, як розв'язування задач і вправ за зразком, виконаним на дошці, хорове читання та заучування текстів, усна лічба тощо.
Найкраща книга не дасть готової відповіді на безліч запитань, що виникають у процесі роботи з учнями. У кожній конкретній ситуації педагог повинен вибирати відповідні методи впливу на всіх учнів і окремого вихованця.

Модернізація навчально-виховного процесу передбачає створення умов для реалізації кожним школярем власної освітньої траєкторії, визначеної його навчальними можливостями, запитами, інтересами, здібностями. У таких умовах актуалізується необхідність подолання традиційної суперечності навчання – між вимогами суспільства щодо рівня освіченості і вихованості підростаючого покоління та проблемами й інтересами самого учня. Власні проблеми та інтереси психологи розглядають як стимул, що спонукає людину до активної діяльності. Отже, стимулювання – це чинник дії вихователя. Але стимул лише тоді стає реальною, збуджувальною силою, коли перетворюється на мотив – внутрішній поштовх людини до діяльності. Причому цей внутрішній поштовх виникає не тільки під упливом зовнішніх стимулів, але й під упливом особистості самого школяра, його попереднього досвіду, потреб тощо. Процес життєдіяльності школяра під час перебування у групі продовженого дня досить різноплановий. Його організовує вихователь таким чином, щоб кожна дитина була під наглядом, виконувала домашні завдання, навчалася засобів спілкування, отримувала постійну педагогічну і психологічну підтримку. Дитина має бути не лише школярем, а передусім – людиною з багатогранними інтересами, запитами, прагненням.

Сучасні завдання освіти потребують від вихователя вмінь генерувати нові ідеї, креативно мислити, прагнень досягти якнайкращого результату, самовдосконалюватися, підвищувати фаховий рівень. Відмінність колективу групи продовженого дня від звичайного класного колективу в тому, що він може бути різновіковим, тобто охоплювати учнів різних класів початкової школи. Складність полягає в організації самопідготовки, тому що вихователю необхідно порозумітися з учителями одразу кількох класів. Однак у різновіковій групі є й переваги: співпраця дітей різного віку дає змогу формувати в них навички взаємодії, вчить старших піклуватися про молодших. Перевагою різновікових груп є й можливість реалізувати принцип наступності, що дає можливість комплексно розв’язувати пізнавальні, виховні та розвивальні завдання, адже кожна нижня ланка перспективно спрямована на вимоги наступної. Під час переходу однієї вікової ланки до іншої виникають психічні новоутворення, яких не було в попередньому віковому періоді. Структура навчальної діяльності виникає не одразу, а поступово: одні компоненти виникають раніше, інші – пізніше. Вони включаються в уже сформовану діяльність, утворюючи комбіновану форму – навчально-ігрову діяльність. У цей період важко переоцінити роль вихователя групи продовженого дня, адже безпосередньо під керівництвом вихователя в дитини формуються мотиви, під керівництвом дорослого вона вчиться ставити собі завдання, дорослий показує способи розв’язування поставлених завдань, і насамкінець, навчає дитину оцінювати продукт власної діяльності. Водночас у групі продовженого дня триває формування навичок із дотримання режиму дня, правил особистої гігієни, ціннісних орієнтацій дитини. Невід’ємним складником функціонування будь-якого колективу, зокрема групи продовженого дня, є дотримання правил поведінки під час сумісної діяльності. Завданнямпочаткової школи є допомога учням у самовираженні, вияві ініціативи. Усього цього більшість учнів не можуть робити вдома з різних причин: не мають братів і сестер, а навчаються в класі, де діти одного віку. Не менш важливим для дітей 6–10 років є рівень вольової та соціальної зрілості, що виявляється в засвоєнні норм спілкування, правил поведінки в різних ситуаціях і вмінні їм підкорятися, свідомій регуляції поведінки, вмінні співпрацювати до сприйняття ціннісних орієнтацій сучасності, які слід формувати під час годин відпочинку цілеспрямовано та під час режимних моментів опосередковано. Одним із важливих моментів у становленні особистості молодшого школяра є формування адекватної самооцінки. Під час знаходження дитини в групі продовженого дня відбувається зміна колективу, видів діяльності, викладача. Залежно від рис характеру, темпераменту та розвитку соціально-комунікативних навичок учні по-різному беруть участь у навчально-виховному процесі. Адекватна самооцінка дитини сприяє органічному включенню в колектив і самореалізації.

Отже, якщо поставитися творчо до вироблення правил поведінки ГПД з точки зору вихователя, то можна отримати певний бонус – свідоме дотримання дисципліни школярами, перші кроки формування навичок групової діяльності та налагодження взаємин «учень – учень», «учень –учитель». Ця форма роботи може бути використана для будь-яких паралелей. Діти як шести, так і десяти років із задоволенням візьмуть участь у виробленні правил поведінки. Вихователеві слід пам’ятати, що допомога учням має бути завжди своєчасною, оскільки надто рання допомога розслабляє учня, його волю, а запізніла призводить до зайвої втрати часу, зменшує інтерес до виконання роботи. Головне – така допомога має сприяти засвоєнню програмового матеріалу, розширювати можливості учнів самостійно міркувати, пробуджувати творчу ініціативу, активність. Використовуючи різнорівневі завдання, враховуючи індивідуальні особливості учнів, забезпечуючи свободу вибору ними самостійних робіт, різних за характером та рівнем складності, вихователь стимулює зацікавлене ставлення дітей різновікової групи до навчання, створює ситуацію успіху. Працюючи планомірно і розважливо, продумано використовуючи знання про вікові особливості дітей молодшого шкільного віку, вихователь групи продовженого дня не тільки оптимально налагодить навчальну та виховну діяльність, а й отримуватиме задоволення від власної роботи. Об’єднуючи молодших школярів у другій половині дня в єдиний колектив, вихователь реалізує педагогічну майстерність за умови правильної організації педагогічної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. А однією з основних форм індивідуалізації педагогічної взаємодії вихователя і вихованця в групі продовженого дня є педагогічна підтримка. Для успішного здійснення педагогічної підтримки вихователь повинен дотримуватись певних норм: − любов до дитини і повне сприймання її як особистості; − перевага діалогових форм спілкування з дітьми; − розуміння інтересів кожної дитини; − очікування успіху в розв’язанні проблеми; − визнання права на свободу вибору; − заохочення та схвалення самостійності; − уміння бути дитині товаришем; − власний самоаналіз, постійний самоконтроль. Якщо вихователь групи продовженого дня любить дітей та свою справу, творчо ставиться до роботи, ним створено затишний кабінет − це сприятиме якісному результату співпраці. А якщо дитина має піднесений настрій, відчуває підтримку й отримує високу оцінку своєї роботи, результативність її діяльності автоматично підвищується. Логічно передбачити і задоволення учнів від перебування у групі продовженого дня, оскільки у вихованні все має ґрунтуватися на особистості педагога.

9

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розроблення і використання цифрового освітнього контенту в освітньому процесі Нової української школи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.