і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Робочий зошит з для практичних занять з спеціальної технології (розділ «Методи мікробіологічних досліджень») за професією "Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу"

Робочий зошит з для практичних занять з спеціальної технології (розділ «Методи мікробіологічних досліджень») за професією "Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу"

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Державний навчальний заклад

«Сумське вище професійне училище будівництва

та автотранспорту»

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ДЛЯ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

(розділ «Методи мікробіологічних досліджень»)

Суми, 2014

Розглянуто методичною радою ДНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту» (протокол №4 від 19.05.2014).

Автор-упорядник:

Маландій Є.В., викладач професійно-теоретичної підготовки «Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту»

Рецензент:

Гречаніченко Т.М. – заступник директора з НМР ДНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва та автотранспорту»

Робочий зошит містить завдання, що передбачають різні види діяльності учнів: заповнення схем та таблиць, вставка пропущених слів, описання виконуваних дій, відображення на ілюстраціях та малюнках структурних компонентів та будови лабораторного обладнання та ін.. Теоретичний матеріал зошита розроблено та згруповано у відповідності до програми розділу «Методи мікробіологічних досліджень» з предмету «Спецтехнологія» за професією «Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу». Крім того, у зошиті розміщені інструкції до виконання лабораторно-практичних робіт, подані переліки літературних джерел для самостійного опрацювання учнями.

Робочий зошит стане в нагоді як викладачам професійно-теоретичної підготовки, так і майстрам виробничого навчання за професією, але головне його призначення – оптимізувати самостійну роботу учнів на уроці.

РЕЦЕНЗІЯ

на робочий зошит для практичних занять

з спеціальної технології

(розділ «Методи мікробіологічних досліджень»)

Створення та використання нових педагогічних технологій навчання передусім вимагає впровадження в навчальний процес як традиційних методик, так і оригінальних засобів навчання. Автор створив робочий зошит з друкованою основою, який сприяє цілісному, осмисленому і глибокому розумінню навчального матеріалу, самостійному здобуванню знань і продуктивному застосуванню їх у різних навчальних та життєвих ситуаціях.

Робочий зошит містить завдання, що передбачають різні види діяльності учнів: заповнення схем та таблиць, вставка пропущених слів, описання виконуваних дій, відображення на ілюстраціях та малюнках структурних компонентів та будови лабораторного обладнання та ін.. Теоретичний матеріал зошита розроблено та згруповано у відповідності до програми розділу «Методи мікробіологічних досліджень» з предмету «Спецтехнологія» за професією «Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу». Крім того, у зошиті розміщені інструкції до проведення лабораторно-практичних робіт, подані переліки літературних джерел для самостійного опрацювання учнями. Виконання поданих у зошиті завдань сприяє засвоєнню матеріалу теоретичної частини уроку, закріпленню та повторенню раніше вивченого матеріалу. Зміст зошита доповнює, розширює і поглиблює матеріал підручника за даною темою.

Багато вправ зошита спрямовано на розвиток логічного мислення, уваги, пам’яті, уяви та творчих здібностей учнів. Крім того, зошит дає викладачу можливість організувати на уроці самостійну роботу учнів, адже вправи, які не потребують додаткових пояснень викладача, можна запропонувати для самостійного виконання як на уроці, так і вдома.

Робочий зошит стане в нагоді як викладачам професійно-теоретичної підготовки, так і майстрам виробничого навчання за професією, але головне його призначення – оптимізувати самостійну роботу учнів на уроці.

Заступник директора Т.М.Гречаніченко

з навчально-методичної

роботи

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «ПРАВИЛА РОБОТИ У БАКТЕРІОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ. МОРФОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ. СВІТЛОВА МІКРОСКОПІЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІМЕРСІЙНОГО ОБ‘ЄКТИВА. ПРОСТІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ»

Питання для підготовки

  1. Правила роботи в навчальній лабораторії.

  2. Морфологія та класифікація мікроорганізмів.

  3. Сучасні методи мікроскопічного дослідження. Правила мікроскопії з використанням імерсійного об'єктива.

  4. Розміри бактеріальної клітини та способи їх визначення.

  5. Правила приготування препаратів із культур мікроорганізмів з рідкого та щільного живильних середовищ.

  6. Прості методи фарбування мікроорганізмів.

Список літератури

1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за редакцією В.П. Широбокова. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – С. 36 – 61.

2. П’яткін К.Д. , Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. – К.: Вища школа, 1992. – С. 10 - 28.

3. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, иммунология, вирусология. - М.: МИА, 2002. – С. 26 - 41.

4. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – СПб., 2002. – С. 14 – 22; 31 - 32.

5. Поздеев О.К. Медицинская микробиология / под ред. акад. РАМН В.И.Покровского. – М.: ГЭОТАР, 2001. – С. 11 – 14; 17.

6. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: учебник/ под ред. А.А. Воробьева. – М.:Медицинское информационное агентство, 2004. – С. 27 - 46.

7. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии /Под редакцией Л. Б. Борисова. – М.: Медицина, 1993. – С. 5 – 17.

8. Клименюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 7 – 18.

Практична робота 1. «Ознайомлення з правилами роботи в навчальній

бактеріологічній лабораторії»

Правила роботи в навчальній бактеріологічній лабораторії

Робота в бактеріологічній лабораторії потребує суворого дотримання спеціальних правил, оскільки дослідження проводяться з використанням культур патогенних мікроорганізмів і заразного матеріалу від хворих та експериментальних тварин.

Дотримання цих правил необхідно не тільки для особистої безпеки, але й для безпеки оточуючих нас людей.

  1. Усі студенти повинні працювати в медичних халатах, шапочках та змінному взутті.

  2. Кожен студент повинен працювати лише на закріпленому за ним робочому місці.

  3. Забороняється заходити у навчальні лабораторії в головних уборах та верхньому одязі, класти на столи портфелі та сумки.

  4. У приміщенні бактеріологічної лабораторії категорично забороняється палити, вживати їжу, зберігати продукти харчування.

  5. На робочому столі повинні знаходитися лише предмети, необхідні для проведення бактеріологічних досліджень: спиртівка, пастерівські та градуйовані піпетки, пінцети, бактеріологічні петлі, шпателі, предметні та накривні скельця, пробірки, штативи, чашки Петрі, мікроскоп.

  6. Переливати рідини, які містять патогенні мікроорганізми, необхідно над посудиною з дезінфекційним розчином. При набиранні таких рідин у піпетки потрібно користуватися гумовими балонами або грушами.

  7. При випадковому потраплянні інфекційного матеріалу на руки, стіл, підлогу та інші поверхні необхідно негайно повідомити про це викладача і в його присутності провести дезінфекцію заражених ділянок, потім обробити руки дезрозчином і ретельно їх вимити.

  8. Оскільки деякі мікроорганізми, особливо спори грибів, є алергенам, не допускається їх розпилення, тому не можна залишати відкритими чашки Петрі, пробірки, колби з культурами мікроорганізмів.

  9. У навчальній лабораторії не дозволяються зайві ходіння, різні рухи, непотрібні розмови. Виконання цих вимог попереджує проникання сторонніх мікроорганізмів із повітря і ротової порожнини в досліджуваний матеріал.

  10. Після закінчення роботи протирають імерсійний об’єктив мікроскоп, столи дезінфікують, предмети, матеріали, інструменти, інфіковані під час виконання практичної роботи, збирають у бікси для знезараження та дезінфікують руки.

Правила дезінфекції робочого місця:

  • зробіть з вати кульку діаметром приблизно 2 см;

  • візьміть кульку пінцетом, змочіть її в дезінфекційному розчині;

  • протріть цією кулькою поверхню стола;

  • опустіть кульку в посуд з дезінфекційним розчином;

  • витріть стіл вологою серветкою.

Правила дезінфекції рук:

  • зробіть з вати кульку діаметром близько 2 см;

  • візьміть кульку пінцетом, змочіть її в дезінфекційному розчині;

  • протріть нею руки в такій послідовності: ліва рука – тильна сторона, долонна сторона, між пальцями, нігтьова пластинка, під нігтями; права рука – у такій самій послідовності;

  • опустіть кульку в посуд з дезінфекційним розчином;

  • візьміть пінцетом другу кульку і все повторіть;

  • вимийте руки водою з милом.

Ps! Пам’ятати про те, що студенти несуть відповідальність за мікроскопи, якими користуються, інше лабораторне обладнання, чистоту робочого місця.

Практична робота 2. «Вивчити демонстрацію. Зарисувати мікропрепарати в

протокол».

Демонстрація 1. Бактеріологічний посуд: чашка Петрі (рис. 1а), бактеріологічна петля (рис. 1д), пробірки, градуйовані піпетки, колби.

Бактеріологічна петля (д) для забору мікробного матеріалу при його вивченні виготовляється з платинового або ніхромового (хромонікель) дроту довжиною 8-10 см, один кінець якого загнутий у вигляді кола чи овала, другий - закріпляється у спеціальному тримачі, що називається петлетримачем.

Скляний посуд широко використовується в мікробіологічній лабораторії як для вирощування мікроорганізмів на поживних середовищах, так і для інших цілей. При використанні для культивування мікроорганізмів посуд попередньо стерилізують. Перед стерилізацією пробірки і колби закривають ватно-марлевими пробками.

Малюнок 1- Бактеріологічний посуд

Демонстрація 2. Предметні та покривні скельця (рис. 1б, в). Скельця з лунками. Спиртівка. Пісковий годинник, олівець "для скла".

Предметні скельця повинні бути чисто вимиті та знежирені (краплина води на чистому склі легко розтікається по поверхні). Покривні скельця використовують для приготування препаратів „розчавлена” та „висяча” краплі.

Скельця з лунками необхідні при вивченні мікроорганізмів у живому стані методом „висячої” краплі.

Спиртівка використовується для стерилізації в полум'ї бактеріологічної петлі та деяких інших інструментів, фіксації мазків та для фломбування країв пробірок і колб. Посів мікробного матеріалу на живильні середовища, приготування мазків проводяться обов'язково біля полум'я спиртівки.

Пісковий годинник використовується для відліку хвилин при фарбуванні мікроскопічних препаратів.

Демонстрація 3. Мікроскоп. Імерсійна олія.

При вивченні будови мікроскопа вкажіть на малюнку 2 основні його структурні

компоненти.

Малюнок 2. Будова світлового мікроскопа

Важливою характеристикою кожного об'єктива, як і будь-якої оптичної системи, є його роздільна здатність. Під роздільною здатністю розуміють мінімальну відстань між двома точками, при якій вони ще видні окремо, тобто не зливаються в одну.

Рисунок 1 - Хід променів в імерсійній системі

Демонстрація 4. Пневмококи та менінгококи під мікроскопом

Вивчіть мікропрепарати налаштовані під демонстраційними мікроскопами, та зарисуйте їх. При розгляді та зарисовці препаратів зверніть увагу на форму та розміщення коків.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Морфологічна характеристика бактерій

_________________________________

_________________________________

_________________________________

_________________________________

_________________________________

_________________________________

_________________________________

_________________________________

Демонстрація 5. Набір барвників, таких, що застосовуються в бактеріологічних лабораторіях для фарбування препаратів.

Мета використання __________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота 3. «Мікроскопія готових препаратів з чистої культури

стрептококів, зафарбованих генціан-віолетом»

Матеріали та обладнання: імерсійна олія, готові фіксовані та пофарбовані генціан-віолетом препарати, мікроскоп.

Пофарбовані препарати бактерій мікроскопуються лише з використанням імерсійного об'єктива (х90).

Порядок та правила роботи з імерсійною системою:

  1. Підняти конденсор Аббе до рівня предметного столика, повністю відкрити ірис-діафрагму.

  2. Користуючись об'єктивом х8 та дивлячись в окуляр, не виймаючи його, за допомогою плескатого дзеркала досягти максимального освітлення поля зору.

  3. На предметному столику розмістити забарвлений препарат стрептококів, нанести на нього імерсійну олію і закріпити клемами.

  4. Повертаючи револьвер, установити над препаратом імерсійний об'єктив х90, під контролем зору занурити його в краплю імерсійної (кедрової) олії.

  5. Дивлячись в окуляр правим чи лівим оком (не закриваючи іншого), спочатку макрогвинтом знайти контури зображення, потім мікрогвинтом досягти максимальної чіткості, вивчити й зарисувати препарат.

  6. Після закінчення роботи підняти тубус, зняти предметне скло, обережно витерти серветкою імерсійний об'єктив від кедрової олії, повернути його в бік, опустити тубус.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Характеристика морфологічних властивостей бактерій

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Можливі помилки під час роботи з мікроскопом

  1. Неправильний вибір дзеркальця.

  2. Неправильна установка конденсора та ірис-діафрагми, що призводить до недостатньої освітленості об’єкта.

  3. Неправильний вибір об’єктива для роботи.

  4. Неправильна установка револьвера та інше.

Догляд за мікроскопом

Мікроскоп необхідно тримати в чистоті та запобігати механічним пошкодженням. При перенесенні його беруть за колонку та підтримують іншою рукою знизу за штатив. Перед початком роботи перевіряють справність мікроскопа. Особливу увагу необхідно звернути на чистоту оптики. Не треба торкатися руками до поверхні лінз – на них завжди залишаються відбитки пальців. Забруднення лінз окуляра можна виявити, рухаючи його під контролем зору. Не треба самостійно розбирати об’єктиви та регулювати механічні частини.

Після завершення роботи мікроскоп необхідно привести у порядок. Спеціальною серветкою ретельно протирають олію з імерсійного об’єктива, переводять револьвер на малий сухий об’єктив 8х, повністю відкривають діафрагму, трохи опускають конденсор, на предметний столик кладуть серветку для прибирання мікроскопа та опускають тубус мікроскопа максимально вниз. Покривають мікроскоп поліетиленовим чохлом.

Практична робота 4. «Приготування мазка кишкової палички з культури, що вирощена у рідкому живильному середовищі (м’ясопептонному бульйоні). Фарбування фуксином Пфайфера, мікроскопування препарату ”

Матеріали та обладнання: пробірка з чистою культурою кишкової палички у МПБ, бактеріальна петля, пінцет, барвник – фуксин Пфайфера, склограф, спиртівка, сірники, марлеві серветки, імерсійна олія, мікроскоп.

Порядок роботи та методика приготування мазка з культури, що вирощена на рідкому живильному середовищі:

  1. Для приготування мазка необхідно взяти чисте знежирене предметне скло.

  2. Позначити місце нанесення матеріалу склографом із зворотного боку предметного скла.

  3. Предметне скло провести через полум'я спиртівки (стерилізація). Робоча поверхня повернута до полум’я.

  4. Петлю прожарити в полум’ї спиртівки, тримаючи її як олівець вертикально у правій руці. Два-три рази провести через полум’я і нижню третину петлетримача.

  5. Не випускаючи петлі, лівою рукою взяти пробірку з культурою кишкової палички, що вирощена на МПБ. Пробку пробірки притиснути до долоні 4-м та 5-м пальцями, пробірку повільно крутити колоподібними рухами і витягнути з неї пробку.

  6. Краї пробірки, не випускаючи пробки, провести через полум'я, петлю ввести в пробірку та охолодити об стінки пробірки.

  7. Бактеріальною петлею набрати краплю культури з рідкого середовиша із дотриманням правил стерильності і обережності, не торкаючись стінок пробірки, вийняти її.

  8. Далі провести пробку і відкритий край пробірки через полум’я, після чого її необхідно закрити і поставити у штатив.

  9. Взяту культуру нанести на скло і, поступово розтираючи її, приготувати тонкий, рівномірний мазок округлої чи овальної форми діаметром 1 – 1,5 см.

  10. Петлю прожарити у полум’ї спиртівки і вставити у штатив.

  11. Висушити мазок на повітрі при кімнатній температурі.

  12. Зафіксувати препарат фізичним способом – провести його 3 рази зверху полум’я спиртівки (мазок має бути зверху).

  13. Пофарбувати препарат - нанести фуксин Пфайфера та потримати його 1 – 2 хвилини після чого барвник змити водою.

  14. Промаркерувати препарат (рис. 2): зліва на предметному склі зазначити назву бактерій або матеріалу, що фарбується.

Кишкова паличка

Назва

Рисунок 2 – Маркування мікропрепарату

  1. Висушений у зошиті для висушування препаратів препарат покласти на предметний столик мікроскопа, нанести на нього краплю імерсійної олії.

  2. Мікроскопувати пофарбований препарат, дотримуючись всіх правил мікроскопії з використанням імерсійного об’єктива (див. робота 3).

  3. Результати мікроскопії занести до таблиці.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Характеристика морфологічних властивостей бактерій

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Практична робота 5. «Приготування мазка з чистої культури стафілококів, що вирощена на щільному живильному середовищі (скошеному МПА)».

Матеріали та обладнання: пробірка з чистою культурою стафілококів на скошеному МПА, бактеріальна петля, пінцет, барвник – генціанвіолет, склограф, спиртівка, сірники, марлеві серветки, імерсійна олія, мікроскоп.

Порядок роботи та методика приготування мазка з культури, що вирощена на щільному живильному середовищі:

  1. Для приготування мазка необхідно взяти чисте знежирене предметне скло.

  2. Позначити місце нанесення матеріалу склографом із зворотного боку предметного скла. Предметне скло провести через полум'я спиртівки (стерилізація). Робоча поверхня повернута до полум'я.

  3. Петлю прожарити в полум'ї спиртівки, тримаючи її як олівець вертикально у правій руці. Два-три рази провести через полум‘я і нижню третину петлетримача.

  4. Не випускаючи петлі, лівою рукою взяти пробірку із стерильним фізіологічним розчином, а 4-м і 5-м пальцями правої руки затиснути ватно-марлеву пробку, витягнути її і краї пробірки пронести через полум’я спиртівки, не випускаючи пробки.

  5. Петлю ввести у пробірку і охолодити її, торкаючись стінки.

  6. Занурюючи петлю в рідину, набрати краплю фізіологічного розчину. Витягнути петлю, провести пробку та відкритий край пробірки через полум’я, після чого закрити і поставити у штатив.

  7. На центр скельця бактеріологічною петлею нанести краплю фізіологічного розчину.

  8. Петлю знову простерилізувати, у ліву руку взяти пробірку з культурою стафілокока, що вирощена на скошеному МПА. Відкрити пробку із дотриманням усіх правил, охолодити петлю і набрати нею невелику кількість культури ковзними рухами.

  9. Петлю витягнути, а пробірку закрити і поставити у штатив.

  10. Взяту культуру стафілокока нанести на скло біля краплі фізрозчину, поступово розтираючи її та емульгуючи в краплі. Отриману завись рівномірно розподілити на поверхні скла, діаметр мазка повинен бути в межах 1 – 1,5 см.

  11. Мазок висушити на повітрі і зафіксувати, для цього скло провести над полум'ям спиртівки тричі так, щоб мазок був зверху.

  12. Препарат пофарбувати генціанвіолетом (1-2 хвилини).

  13. Після закінчення фарбування, змити барвник водою та висушити препарат.

  14. Препарат мікроскопувати з використанням імерсійного об’єктива, дотримуючись усіх правил даної мікроскопії (див. роботу 3).

  15. Результати мікроскопії занести до таблиці.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Характеристика морфологічних властивостей бактерій

Staphylococcus epidermidis (чиста культура), фарбування генціанвіолетом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Практична робота 6. «Прибирання робочого місця»

  1. Привести у належний вигляд мікроскоп. Для цього підняти тубус, зняти препарат, витерти олію з об'єктива чистою марлевою серветкою, опустити конденсор, перевести револьвер у нейтральне положення і опустити тубус.

  2. Вилити воду з ванночки для промивання препаратів.

  3. Поставити пробірки з культурами у загальний штатив.

  4. Навести загальний порядок на столі.

  5. Скельця з препаратами, що приготовлені та пофарбовані правильно, залишити для колекції на залікове заняття 1.

  6. Непотрібні використані скельця з препаратами опустити в ємність з дезрозчином.

  7. Зробити завершальну дезінфекцію робочого стола.

  8. Вимийте руки з милом і за необхідності обробіть дезрозчином.

  9. Оформити протокол практичного заняття. Протокол подати на підпис викладачу після прибирання робочого місця.

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача ______________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «ПРИГОТУВАННЯ ПОЖИВНИХ СЕРЕДОВИЩ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПОСІВУ І КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ»

Питання для підготовки

  1. Правила роботи в навчальній лабораторії.

  2. Сучасні методи мікроскопічного дослідження.

  3. Класифікація поживних середовищ.

Список літератури

1. П’яткін К.Д. , Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. – К.: Вища школа, 1992. – С. 10 - 28.

2. Клименюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 7 – 18.

Матеріали та обладнання: термостат, анаеростат , згортувач Коха, бактеріологічна петля; спиртівка, сухий спирт, сірники; лабораторний посуд; індикатори; поживні середовища, їх складові та реактиви; ваги з різновагами; електричні плитки; маркер; дезінфекційні розчини; гумові рукавички, мило, рушник.

Конкретні цілі:

Знати:

Живильні середовища: призначення, класифікацію, етапи виготовлення, контроль якості виготовлення живильних середовищ. Особливості стерилізації живильних середовищ, умови і терміни зберігання.

Вміти:

- Дотримуватися правил роботи і техніки безпеки з апаратурою.

- Виготовляти основні живильні середовища: МПА, МПБ.

- ДДС: Ендо, Левіна, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агару, вуглеводних середовищ Гісса і спеціальних середовищ: сироваткового, кров’яного і цукрового агару.

- Виготовляти середовища для культивування анаеробів: Кітта-Тароцці, ВСА, молока за Тукаєвим, агару для трубок Вейона.

- Визначати рН поживного середовища.

Практичні навички:

- Виготовлення поживних середовищ.

- Визначення рН поживного середовища.

- Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, професійної безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з електроапаратурою.

Хід заняття:

Практична робота 1. Ознайомтесь з етапами виготовлення живильних середовищ. Запишіть алгоритми виконання практичних навичок.

Виготовлення поживних середовищ здійснюють у спеціально відведеному для цього приміщенні – середовищеварці, яка повинна бути обладнана:

- шафами для зберігання поживних середовищ і їх компонентів, а також для зберігання готових основ та середовищ;

- вагами з різновагами;

- електричними або газовими плитками;

- рН-метром;

- холодильниками;

- лабораторним та мірним посудом, посудом для варіння середовищ.

Алгоритм «Виготовлення простого живильного середовища МПА
(м'ясо-пептонного агару)»

ЕТАПИ

ОБҐРУНТУВАННЯ

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1. Вивчіть склад м'ясо-пептонного агару (МПА) і інструкцію по його приготуванню.

2. Зробіть розрахунки компонентів МПА.

3. Зважте необхідні компоненти, відмірте заданий об’єм води.

4. Вилийте у посуд воду і компоненти середовища.

Для правильного приготування.

ІІ. ВИКОНАННЯ НАВИЧКИ

1. Варіть середовище до кипіння при постійному перемішуванні (агари мають здатність пригорати).

2. Зніміть з вогню, визначте рН за допомогою потенціометра (рН-метру) або індикаторного папірця.

3. Виготовлений агар розлийте у флакони (не більш ніж на 2/3 об’єми флакону, щоб при стерилізації у автоклаві уникнути намочування пробки), закрийте ватно-марлевою пробкою, а потім паперовим ковпачком, зав’яжіть стрічкою.

4. МПА належить до простих за складом поживних середовищ і його стерилізують у автоклаві при 1200 (1 атм.) протягом 20 хвилин.

5. Після стерилізації агар охолоджують до температури 550 і розливають у стерильні чашки Петрі або пробірки.

Для попередження пригорання.

Для створення оптимальних умов вирощування.

Для правильного фасування.

Для створення асептичних умов.

Для розливання.

ІІІ. ЗАКІНЧЕННЯ НАВИЧКИ

1. На флакони наклейте етикетку, на якій вкажіть назву середовища, дату приготування і термін зберігання.

2. МПА у флаконах можна зберігати при кімнатній температурі протягом 2 тижнів, у чашках Петрі і пробірках (зкошений агар) – 5 днів.

3. Приберіть робоче місце.

4. Проведіть дезінфекцію робочого місця, рук.

Для маркування.

Для правильного зберігання.

Забезпечується інфекційна безпека.

Алгоритм «Виготовлення вуглеводних середовищ Гісса»

ЕТАПИ

ОБҐРУНТУВАННЯ

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1. Вивчіть склад бульйону з глюкозою або середовищ Гісса і інструкцію по їх приготуванню.

2. Зробіть розрахунки компонентів.

3. Зважте необхідні компоненти, відмірте заданий об’єм води.

4. Вилийте у посуд воду і компоненти середовища, крім глюкози (іншого вуглеводу) і індикатору.

Для правильного виготовлення.

Для попередження розкладання вуглеводу під дією високих температур.

ЕТАПИ

ОБҐРУНТУВАННЯ

ІІ. ВИКОНАННЯ НАВИЧКИ

1. Варіть середовище до кипіння при постійному перемішуванні. Зніміть з вогню і додайте необхідну кількість глюкози.

2. Визначте рН за допомогою потенціометра (рН-метру).

3. Додайте необхідну кількість індикатору.

4. Виготовлений цукровий бульйон розлийте у флакони, пробірки, закрийте ватно-марлевою пробкою, паперовим ковпачком, зав’яжіть стрічкою.

5. Середовища Гісса належить до складних поживних середовищ і їх стерилізують у автоклаві при Т-1120 (0,5 атм.) протягом 15 хвилин або текучою парою 3 дні підряд протягом 60 хвилин.

Для попередження пригорання.

Для попередження розкладання вуглеводу під дією високих температур.

ІІІ. ЗАКІНЧЕННЯ НАВИЧКИ

1. На флакони наклейте етикетку, на якій вкажіть назву середовища, дату приготування і термін зберігання.

2. Цукровий бульйон, середовища Гісса у флаконах можна зберігати при температурі 3-40 (у холодильнику) протягом 2 тижнів.

3. Приберіть робоче місце.

4. Проведіть дезінфекцію робочого місця, рук.

Для маркування.

Для правильного зберігання.

Забезпечується інфекційна безпека.

Алгоритм «Виготовлення спеціальних живильних середовищ:
сироваткового, кров’яного агару»

ЕТАПИ

ОБҐРУНТУВАННЯ

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1. Кров’яний (КА) та сироватковий агар (СА) готують з основних живильних середовищ.

ІІ. ВИКОНАННЯ НАВИЧКИ

1. До розігрітої і остудженої до 550 основи (МПА), дотримуючись правил асептики (у боксах), додають 5% крові або 20% сироватки великої рогатої худоби і ретельно переміщують.

2. Розливають середовище у стерильні чашки Петрі по 15-20 мл, злегка піднявши кришку чашки.

3. Середовища, які вміщують сироватку або кров, придатні до вживання протягом 1 доби при зберіганні у холодильнику.

Забезпечується інфекційна безпека.

ІІІ. ЗАКІНЧЕННЯ НАВИЧКИ

1. Проведіть дезінфекцію робочого місця, рук.

Забезпечується інфекційна безпека.

Алгоритм «Виготовлення диференціально-діагностичних середовищ (ДДС)»

ЕТАПИ

ОБҐРУНТУВАННЯ

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1. Вивчіть інструкцію по приготуванню ДДС (Ендо, Плоскірєва, Левіна, вісмут-сульфіт агар).

2. Зробіть розрахунки кількості води і живильних середовищ, необхідних для приготування.

3. Вилийте у посуд воду і компоненти середовища.

4. Стерильні чашки Петрі підпишіть зі зворотної сторони.

Для правильного приготування.

Маркування жильних середовищ.

ІІ. ВИКОНАННЯ НАВИЧКИ

1. Варіть середовище до кипіння при постійному переміщуванні.

2. Зніміть з вогню. Дайте охолонути до 70-800 і розлийте у стерильні чашки Петрі шаром товщиною 3-4 см.

Для попередження пригорання.

Для подальшого використання.

ІІІ. ЗАКІНЧЕННЯ НАВИЧКИ

1. Приберіть робоче місце.

2. Проведіть дезінфекцію робочого місця, рук.

Забезпечується інфекційна безпека.

Практична робота №2. Під керівництвом викладача, згідно з алгоритмами виконання практичних навичок, приготуйте живильні середовища: 100 мм Плоскірєва, 0,5 л МПА, 200 мл середовища Ендо, 100 мл цукрового бульйону, 20 мл основи для сироваткового агару (СА), 100 мл кров’яного агару (КА), 100 мл ВСА, 100 мл Левіна.

Практична робота 3. Запишіть у щоденник середовища для культивування анаеробів.

Середовище Кітта-Тароцці

готують на основі бульйону Хоттінгера, до якого додають шматочки бичачої печінки або м’яса. Стерилізують при 1 атм. протягом 30 хвилин, рН середовища 7,4-7,6. Після посіву матеріалу середовище заливають зверху шаром вазелінової олії товщиною до 1 см.

Середовище Вільсон-Блера

його готують на основі розтопленого і охолодженого до 600С 1% цукрового (глюкоза) МПА рН 7,4 з додаванням на 100 мл 10 мл стерильного 20% розчину сульфіту натрію і 1 мл 8% розчину хлориду заліза.

Готове середовище не стерилізують!

Лакмусове
молоко

готують середовище із свіжого молока. Попередньо його кип’ятять і залишають у прохолодному місці на 1 добу. Знімають верхній шар жиру і процедуру повторюють. Молоко фільтрують і 10% розчином бікарбонату натрію доводять рН до 7,2. Перед стерилізацією до молока додають 5-10% лакмусової настойки та ідентичну кількість 10% розчину бікарбонату натрію, щоб піна молока набула синьо-фіолетового відтінку.

Практична робота №4. Вивчіть: Апаратуру для культивування мікроорганізмів - термостат, анаеростат, ексикатор, правила роботи з апаратурою.

Будова, призначення термостату

Умови, необхідні для культивування мікроорганізмів у мікробіологічній лабораторії, забезпечуються в термостаті.

Термостат призначений для підтримання у внутрішній частині робочої камери стабільної температури, необхідної для проведення бактеріологічних і серологічних досліджень.

Основними частинами термостату є: корпус, металеві дверцята, прозорі дверцята, робоча камера, блок управління. Корпус виготовлений із тонколистового металу. Всередині корпусу встановлена робоча камера, в нижній частині якої закріплені два нагрівальних елементи. Простір між корпусом і камерою заповнений теплоізоляційними прокладками, зробленими з гофрованого картону. Корпус закривається металевими дверцятами.

Металеві дверцята зроблені у вигляді двохстінної коробки з тонколистового металу. Простір між двома стінками заповнений ізоляційними прокладками. По периметру дверцят укріплена гумова магнітна прокладка для ущільнення між дверцятами і корпусом термостата.

На дверцятах і корпусі є два гвинти з отворами для проволоки, на яку вішають пломбу.

Прозорі дверцята дають змогу спостерігати за процесом у робочій камері, не відкриваючи їх і не порушуючи температурний режим.

Прозорі дверцята по периметру обклеєні прокладкою з гуми для ущільнення між дверцятами і робочою камерою.

Робоча камера має прямокутну форму, її стінки виготовлені з латуні. У верхній частині камери встановлено датчик температури. Для усунення місцевого перегрівання бічні стінки і дно камери обклеєні азбестовим папером. Температурний режим у робочій камері контролюється термометром, який встановлюється через отвір, що розміщений у блоці керування. Всередині камери встановлено металеві полички з отворами для полег­шення циркуляції повітря.

Блок керування призначений для автоматичного регулю­вання та підтримання температури в робочій камері. На панелі блоку керування встановлено тумблер, запобіжники, кнопковий замикач, сигнальну лампу включення в електромережу і одночасно для підсвічування шкали термометра; сигнальну лампу включення нагрівальних елементів термостата, ручки резисторів для встановлення температурного режиму.

Оптимальну температуру створюють у термостаті. Більшість патогенних мікробів ростуть за температури 370С.

АЛГОРИТМ «Підготовка термостата до роботи»:

- перевірте, чи заземлений термостат;

- підключіть апарат до електромережі, поверніть тумблер у бік напису «мережа» (рос. мовою - «сеть») - сигнальна лампочка світиться у напівнакалі;

- поверніть ручку резистора, встановіть потрібну температуру;

- відкрийте дверцята;

- поставте чашки Петрі в робочу камеру термостата догори дном;

УВАГА! Чашки Петрі розміщують на поличках і дні робочої камери гіркою оптимально не більше ніж по 5 штук, нещільно, що забезпечує циркуляцію повітря і рівномірне нагріван­ня всіх чашок. Чашки обов'язково ставлять догори дном. Це забезпечує добру аерацію чашок і запобігає потраплянню конденсаційної води з кришки чашки на посів, яка перешкоджає утворенню ізольованих колоній.

- закрийте прозорі дверцята;

- закрийте металеві дверцята.

Методи культивування облігатних анаеробів

Особливість облігатних анаеробів полягає в тому, що вони можуть існувати і розмножуватися за умов майже повної відсутності кисню (хоча серед них також є мікроорганізми, що більше і менше чутливі до кисню). Для їх культивування потрібно створити умови, за яких молекулярний кисень видаляється з поживного середовища і навколишнього простору, де перебуває культура облігатних анаеробів.

Залежно від способу видалення кисню розрізняють такі методи їх культивування: фізичні, хімічний і біологічний.

Фізичні методи ґрунтуються на механічному видаленні або запобіганні проникненню кисню в поживне середовище або в навколишній простір.

Вирощування в анаеростаті. Анаеростати бувають стаціонарні і портативні. Анаеростат – це товстостінний металевий апарат прямокутної або циліндричної форми з дверцятами або кришкою, які герметично закриваються. Атмосферний тиск у робочій камері апарату вимірюється вакуумметром, шкала якого розрахована від «0» (що означає нормальний атмосферний тиск – 1 атм.) до «-1» (що означає повний вакуум). Видалення повітря проводять через кран, який потім щільно закривають. Посуд з посівом (частіше чашки Петрі) вміщують у робочу камеру апарата, апарат щільно закривають, повітря з камери видаляють за допомогою вакуум-насоса. Культивують мікроорганізми у вакуумі або в атмосфері газу, що не містить кисню. В останньому випадку у робочу камеру анаеростата подають азот, суміш азоту і вуглекислого газу, водень, пропан з бутаном. Стаціонарний анаеростат підключають до електромережі, а портативний ставлять у термостат. Анаероби ростуть повільно, тому анаеростат відкри­вають через 4-5 діб.

Метод Віньяля—Вейона. У пробірку з розплавленим і охолодженим до 43-45°С напіврідким агаром піпеткою вносять досліджуваний матеріал і добре перемішують. Потім агаром з посівом заповнюють стерильну пастерівську піпетку, яка з одного кінця щільно закрита ватною пробкою. Піпетку запов­нюють до кінця, не допускаючи попадання повітря. Нижній кінець піпетки запаюють у полум'ї спиртівки. Засіяні піпетки вміщують у велику пробірку, на дні якої накладена вата, або загортають у щільний папір і поміщають у термостат. Колонії мікроорганізмів добре видно через скло. Вони мають вигляд двояковипуклої лінзи або жмутика вати. Після культивування роблять надріз піпетки терпугом поряд з колонією, ламають пі­петку, зафламбованою петлею відбирають колонію і пересівають її на стерильне поживне середовище для виділення чистої культури анаеробів.

Культивування у високому стовпчику агару. Щільне серед­овище (наприклад, Вільсона-Блера) наливають у велику хімічну пробірку на 2/3 її висоти. Перед посівом його розплавляють і охолоджують до температури 43-45°С. Швидко роблять посів піпеткою, добре перемішують (прокручують пробірку між долонями рук) і ставлять у банку з холодною водою, щоб не відбулося насичення середовища киснем з повітря. Після ущільнення агару пробірки поміщають у термостат для культивування мікроорганізмів. Анаероби ростуть у нижній частині середовища.

Застосування поживного середовища Вільсона-Блера для культивування облігатних анаеробів ґрунтується на тому, що воно має щільну консистенцію, наливається високим стовпчи­ком, містить у собі глюкозу (редукуюча речовина). Крім того, воно містить натрію сульфіт і заліза хлорид (ІІ). Під впливом анаеробів натрію сульфіт відновлюється до натрію сульфіду, який після взаємодії із заліза хлоридом(ІІ) утворює заліза сульфід - речовину чорного кольору. Тому анаероби у середовищі Вільсона-Блера утворюють колонії чорного кольору.

Метод Перетца. Посівний матеріал наносять бактеріологічною петлею чи пастерівською піпеткою на середовище МПА в чашку Петрі, рівномірно розсівають шпателем. На поверхню посіву кладуть зафламбоване стерильне предметне скло так, щоб під склом не залишилося кульок повітря. Чашки Петрі ставлять у термостат донизу дном. Анаероби виростають під склом, поряд зі склом ростуть аероби. Враховують ті колонії, які ростуть під склом на відстані, не ближчій ніж 0,5 см від краю скла.

Під час культивування облігатних анаеробів у рідких поживних середовищах спочатку проводять їх регенерацію (кип’ятять середовища на водяній бані 20-30 хв. для видален­ня повітря). Потім середовище різко охолоджують і роблять посів (регенеровані середовища мають бути використані протягом 20-30 хв., в іншому разі їх повторно регенерують). Після посіву середовище заливають стерильним вазеліновим маслом шаром 1-1,5 см. До таких поживних середовищ належить середови­ще Кітта-Тароцці. На ньому анаероби утворюють дифузний ріст, унаслідок чого воно мутніє.

Хімічний метод ґрунтується на видаленні кисню хімічними речовинами. Для поглинання кисню з навколишнього простору використовують метод Арістовського. На дно ексикатора поміщають хімічні речовини, які легко поглинають кисень із повітря (натрію гідросульфіт або багатоатомний фенол - піргалол). У розширену частину ексикатора поміщають чашки Петрі з посівами і щільно закривають кришкою. Ексикатор ставлять в термостат.

Для поглинання кисню з поживного середовища до нього додають редукційні речовини: глюкозу, тіогліколеву кислоту, аскорбінову кислоту, натрію гідрокарбонат, натрію гідросульфіт, натрію форміат тощо, а також шматочки варених паренхіматозних органів тварин (печінки, серця), для адсорбції кисню використовують кульки вати, пемзу.

Біологічний метод ґрунтується на культивуванні анаеробів і аеробів в одному середовищі. До нього належить метод Фортнера. Поживне середовище МПА з кров’ю (агар Цейсслера) наливають у чашку Петрі. Зафламбованим скальпелем виріза­ють по діаметру чашки вузеньку смужку агару (завширшки 1-1,5 см) і видаляють її з чашки. На одну половину середовища засівають аероби (кишкову паличку), на інші - досліджуваний матеріал. Чашку закривають і заклеюють клейкою стрічкою, лейкопластиром або пластиліном. Чашки поміщають у термостат догори дном. Аероби ростуть швидко і поглинають кисень створюючи умови для росту анаеробів. На кров’яному агарі визначають гемолітичні властивості анаеробів.

Усі ці дослідження проводять у спеціалізованих анаеробна лабораторіях.

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «БУДОВА бактеріальної клітини. Складні методи фарбування.»

Питання для підготовки

  1. Структура бактеріальної клітини: нуклеоїд, мезосоми, рибосоми, включення, цитоплазма, цитоплазматична мембрана, клітинна стінка, джгутики. Методи їх вивчення та виявлення.

  2. Мета використання складних методів забарвлення у мікробіологічній практиці.

  3. Складні методи фарбування мікроорганізмів. Метод Грама. Метод Циля-Нільсена для виявлення кислотостійких бактерій.

  4. Капсули: різновиди (мікрокапсула, капсула та слизовий шар), будова, функціональне значення. Методи вивчення та виявлення капсул (метод Буррі-Гінса).

  5. Джгутики бактерій: будова, функції. Класифікація бактерій за типом руху, за характером розташування та кількістю джгутиків. Методи їх вивчення та виявлення.

  6. Спори: будова, функції. Спороутворення у мікроорганізмів. Метод Циля-Нільсена для виявлення спор та кислотостійких бактерій.

  7. Механізм взаємодії барвників зі структурами бактеріальної клітини.

Список літератури

  1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за редакцією В.П. Широбокова. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – С. 61 – 77.

  2. П’яткін К.Д. , Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. – К.: Вища школа, 1992. – С. 27 -38.

ГЭОТАР, 2001. – С. 17 – 26, 113 – 114.

3. Клименюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 19 – 22.

Практична робота 1. «Вивчення демонстраційних препаратів»

Ретельно вивчивши препарати, замалювати їх у таблицю, охарактеризувавши морфологічні та тинкторіальні властивості бактерій.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Характеристика морфологічних властивостей бактерій

Сorynebacterium diphtheriae (чиста культура), фарбування за Грамом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Bordetella pertussis (чиста культура), фарбування за Грамом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Bacillus anthracis (чиста культура), фарбування за Грамом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Neisseria meningitidis у спинномозковій рідині, фарбування за Грамом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Klebsiella pneumoniaе, фарбування за Буррі-Гінсом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Clostridium tetani (збудник правця), фарбування за Цилем-Нільсеном

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Вacillus anthracis (збудник сибірки), фарбування за Цилем-Нільсеном

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Практична робота 2. «Приготування препарату із суміші культур бактерій, фарбування його за методом Грама. Мікроскопування пофарбованого препарату з використання імерсійної олії»

Складні методи фарбування необхідні для вивчення хімічного складу та анатомічних структур клітини бактерій.

Матеріали та обладнання: пробірка із сумішшю бактерій (стафілококів та кишковою паличкою), бактеріальна петля, пінцет, барвники – генціанвіолет, фуксин Пфайфера, розчин Люголя, 96% етиловий спирт, склограф, спиртівка, сірники, марлеві серветки, імерсійна олія, мікроскоп.

Порядок роботи та методика фарбування препаратів за методом Грама:

  1. Взяти чисте знежирене предметне скло.

  2. Позначити місце нанесення матеріалу склографом зі зворотного боку предметного скла.

  3. Предметне скло провести через полум'я спиртівки (стерилізація). Робоча поверхня повернута до полум'я.

  4. Приготувати фіксований препарат із суміші бактерій дотримуючись усіх правил (див. практичну роботу 4 заняття 1).

  5. Пофарбувати препарат за методом Грама.

Техніка фарбування за Грамом (модифікація Синьова)

  1. На фіксований мазок покласти суху смужку фільтрувального паперу, який раніше був просочений розчином генціанвіолету. Нанести на папір 2-3 краплі води. Час фарбування - 2 хвилини.

  2. Зняти папір.

  3. Обробити (протравити) препарат розчином Люголя впродовж 1 хвилини.

  4. Для знебарвлювання нанести на препарат спирт на 30 секунд.

  5. Промити препарат водою.

  6. Для додаткового фарбування налити на препарат фуксин Пфайфера (водний розчин) на 1 хвилину.

  7. Промити препарат водою та просушити фільтрувальним папером.

  1. Використовуючи імерсійну олію, вивчити препарат під мікроскопом, результати мікроскопії занести до таблиці.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Характеристика морфологічних та тинкторіальних властивостей бактерій

Суміш бактерій, фарбування за Грамом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Висновок: 1. Запропонована суміш бактерій має різні тинкторіальні властивості, що залежить від хімічної будови клітинної стінки цих бактерій. Поясніть у таблиці механізм фарбування за Грамом та зробіть висновок про призначення кожного компонента.

Дослідний матеріал

Інгредієнти фарбування за Грамом та час їх дії

Призначення основних інгредієнтів

Результати (рисунки)

Фарбування за Грамом

Фарбування за Грамом без спирту

Фарбування за Грамом без розчина Люгол.

Суміш бактерій, фарбування за Грамом

Генціанвіолет – 1 хвилина

Розчин Люголя – 1 хвилина

Спирт – 30 секунд

Фуксин –

1 хвилина

Практична робота 3. «Фарбування готового фіксованого препарату із кислотостійкими мікроорганізмами за Цилем-Нільсеном. Мікроскопування препаратів з використання імерсійної олії»

Матеріали та обладнання: фіксовані препарати з мокротиння від хворого з підозрою на туберкульоз, пінцет, барвники – метиленовий синій, 5% сірчана кислота, карболовий фуксин Циля, склограф, марлеві серветки, імерсійна олія, мікроскоп.

Порядок роботи та техніка фарбування препаратів за методом Циля-Нільсена:

  1. На фіксований препарат покласти суху смужку фільтрувального паперу.

  2. Нанести на папір 3-4 краплі карболового фуксину Циля. Утримуючи предметне скельце пінцетом або рукою, тричі нагріти препарат над полум'ям спиртівки до появи пари. Час фарбування - 5 хвилин.

  3. Після охолодження скельця зняти фільтрувальний папір із препарату та промити його водою.

  4. Для знебарвлювання нанести на препарат 5% розчин сірчаної кислоти на 30 секунд.

  5. Ретельно промити препарат водою.

  6. Нанести на мазок декілька крапель водного розчину метиленового синього на 3-4 хвилини.

  7. Промити препарат водою та просушити фільтрувальним папером.

  8. Використовуючи імерсійну олію вивчити препарат під мікроскопом, результати мікроскопії занести до таблиці.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Характеристика морфологічних та тинкторіальних властивостей бактерій

Mycobacterium tuberculosis

у мокротинні, фарбування за Цилем-Нільсеном

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Висновки: 1. З чим пов'язана кислотостійкість бактерій?

2. В який колір фарбуються кислотостійкі бактерії та структури та нестійкі за методом Циля-Нільсена?

3. Описати механізм фарбування кислотостійких бактерій або структур бактеріальної клітини методом Циля-Нільсена.

1. ______________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

2. ______________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

3. __________________________________________________________________

____________________________________________________________________

___________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Практична робота 4. «Приготування препарату „роздавлена крапля”, мікроскопування препарату»

Матеріали та обладнання: культура джгутикових бактерій у МПБ, пінцет, предметні скельця, покривні скельця, піпетка, марлеві серветки, смужки фільтрувального паперу, імерсійна олія, мікроскоп, склянка з дезрозчином.

Порядок роботи та техніка приготування препарату „роздавлена крапля”:

  1. На центр знежиреного предметного скла нанести краплю рідкої бульйонної культури, якщо культура вирощена на щільному середовища, то на предметне скло нанести краплю стерильної дистильованої води та внести до неї, за допомогою бактеріологічної петлі, невелику кількість культури бактерій, що вирощена на щільному живильному середовищі, емульгувати.

  2. На дослідний матеріал покласти покривне скло так, щоб не було пухирців повітря. Краплю слід робити такої величини, щоб вона займала весь простір між покривним та предметним скельцями і не виступала за краї покривного. Якщо є надлишок рідини, то його слід видалити фільтрувальним папером, який необхідно відразу ж занурити у дезінфікуючий розчин.

  3. Препарат можна розглядати як із „сухими” системами, так і з імерсійною. Тож мікроскопувати препарати необхідно, використовуючи об’єктиви 40х або 90х.

Висновок: зазначити, які типи рухів притаманні бактеріям.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практична робота 5. «Приготування препарату „висяча крапля”, мікроскопування

препарату».

Матеріали та обладнання: культура джгутикових бактерій у МПБ, пінцет, предметні скельця з луночкою, покривні скельця, піпетка, марлеві серветки, смужки фільтрувального паперу, імерсійна олія, мікроскоп, склянка з дезрозчином.

Порядок роботи та техніка приготування препарату „висяча крапля”:

  1. Препарат готувати на покривному склі, в центр якого треба нанести одну краплю бактеріальної зависі.

  2. Предметне скло з лункою, краї якої попередньо треба змастити вазеліном, притиснути до покривного скла так, щоб крапля знаходилася у центрі лунки, в результаті чого скельця склеюються.

  3. Швидким рухом перевернути препарат покривним склом догори. Таким чином отримується герметично закрита камера, в якій крапля довго не висихає. У правильно приготовленому препараті крапля вільно висить над лункою, не торкаючись її дна або краю.

  4. Вивчити препарат під мікроскопом з боку покривного скла, причому спочатку необхідно знайти край на малому збільшенні та при прикритій діафрагмі, використовуючи об’єктив х8, потім на великому (об’єктив х40) та продовжувати спостереження.

Висновок: навести класифікацію бактерій залежно від розташування джгутиків та заповніть таблицю.

Розташування джгутиків у бактерії

Рисунок

Приклади (латиною)

По закінченні роботи необхідно прибрати робоче місце.

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача _____________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАСТРУКТУРИ бактерій.

сУЧАСНІ МЕТОДИ МІКРОСКОПІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ»

Питання для підготовки

  1. Морфологія бактерій. Особливості бактерій. Приклади.

  2. Сучасні методи мікроскопічного дослідження: мета використання, принципи.

Список літератури

1. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. – К.: Вища школа, 1992. – С. 23-38; 294; 300; 303; 316-317; 326; 330; 284; 405-406; 409; 410-416; 420-421; 424.

2. Дикий И.Л., Холупяк И.Д., Шевелева Н.Е., Стегний С.Н. – Микробиология. – Харьков, 1999. – С. 29, 32, 34, 39.

3. Клименюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 27 – 32; 42 - 44.

Практична робота 1. «Ознайомлення з правилами роботи з люмінесцентним та електронним мікроскопами»

Принцип люмінесцентної мікроскопії: ________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

Що дозволяє вивчити люмінесцентний мікроскоп?

________________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

_______________________________________________

Малюнок 3 - Люмінесцентний мікроскоп

Галузі використання електронного мікроскопа: _______________________________________

Принцип електронної мікроскопії : _________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Практична робота 2. «Ознайомлення з принципом фазово-контрастної мікроскопії».

Вказати основні елементи темнопільного мікроскопа

Рисунок 3 - Трансмісіонний електронний мікроскоп

Де використовується фазово-контрастна мікроскопія?

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Що покладено в основу фазово-конрастної мікроскопії?

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Практична робота 3. «Вивчення демонстраційних препаратів»

Ретельно вивчити демонстраційні препарати, результати дослідження занести до таблиці.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Характеристика бактерій

(мікроскопічна картина)

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Практична робота 4. «Вивчення схеми життєвого циклу бактерій»

Зазначити основні стадії життєвого циклу бактерій відповідно малюнка 4 у таблиці.

Малюнок 4 – Життєвий цикл бактерій

Назва стадії

Характеристика процесів

1

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

2

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

3

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

4

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

5

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

6

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

7

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Практична робота 5. «Вивчення препарату «Chlamydia trachomatis»

Уважно переглянувши препарат, зазначте на малюнку 5 ретикулярні та елементарні тільця.

______

______

Малюнок 5 - Chlamydia trachomatis - внутрішньоклітинний паразит

По закінченні роботи необхідно прибрати робоче місце.

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача ______________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «ОСНОВИ АСЕПТИКИ ТА АНТИСЕПТИКИ.

ДЕЗІНФЕКЦІЯ. СТЕРИЛІЗАЦІЯ»

Питання для підготовки:

  1. Чутливість мікроорганізмів до фізичних та хімічних факторів.

  2. Дія фізичних факторів на мікроорганізми: фільтрація, висушування, променева енергія, ультразвук, температура.

  3. Дія хімічних факторів на мікроорганізми: феноли, галогени, спирти, кислоти, луги, окиснювачі, альдегіди.

  4. Дезінфекція: визначення, мета, різновиди (фізичні, хімічні методи). Контроль ефективності дезінфекції.

  5. Мікробіологічні основи асептики, антисептики.

  6. Стерилізація: визначення, мета, різновиди (теплові методи та їх контроль; вплив іонізуючого випромінювання; фільтрування; хімічні методи). Контроль стерильності виробів медичного значення.

Список літератури

1. П’яткін К.Д. , Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. – К.: Вища школа, 1992. – С..

2. Клименюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 50 - 59.

Практична робота 1. «Вивчення демонстрації»

Стерилізатор (мал. 6)

Мета використання: _________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

ММалюнок 6 - Стерилізатор

Апарат Коха

Мета використання:________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Автоклав (мал. 7)

Мета використання: ___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

Температурні режими:

Тиск, атм

Температура, 0С

0,5

1,0

1,5

2,0

Тести для контролю стерилізації:

Піч Пастера (мал. 8)

Мета використання: ______________________________________________________________________________________________

Режими стерилізації при температурі:

+ 1500- 2 год.

+ 1600- 1 год.

+ 1800- 30 хв.

Малюнок 8 – Піч Пастера

Посів стерильного та нестерильного розчину в цукровий бульйон

Попередньо зробити посіви стерильного та нестерильного шовку на цукровий бульйон. Пробірки з посівами інкубували у термостаті.

Дослід з визначення чутливості стафілококу, що виділений з об'єктів зовнішнього середовища, до дезінфектантів

Уважно вивчити демонстрацію, зарисувати та написати висновок щодо чутливості стафілококів до дезінфектантів.

Принцип поставлення даного досліду:

  1. На поверхню МПА у чашці Петрі був зроблений посів чистої культури стафілококів, що виділені з поверхні лабораторного стола у навчальній кімнаті, методом «газону».

  2. Після посіву культури на поверхню середовища поклали паперові диски, що попередньо були просочені різними розчинами дезінфектантів різної концентрації.

  3. Чашку поставили у термостат на 18 – 24 години при температурі 370С з метою інкубації.

  4. Після інкубації необхідно обрахувати дослід за допомогою лінійки, вимірюючи діаметр зони затримки росту стафілококів навколо дисків.

  5. Результати досліду занести до таблиці.

Назва культури

Назва та концентрація дез.розчину, яким просочений паперовий диск

0,1% «Дезактин»

0,2% «Дезактин»

0,1% хлорне вапно

0,2% хлорне вапно

«Доместос»

1% «Йодобак»

Діаметр зони затримки росту бактерій, мм

Стафілококи

Висновок

Практична робота 2. «Урахування ефективності проведеної стерилізації матеріалу методом автоклавування»

Матеріали та обладнання: пробірка з посівом матеріалу на МПБ, бактеріальна петля, пінцет, барвники – генціанвіолет, фуксин Пфайфера, розчин Люголю, 96% етиловий спирт, склограф, спиртівка, сірники, марлеві серветки, імерсійна олія, мікроскоп.

Порядок роботи

  1. Взяти чисте знежирене предметне скло.

  2. Позначити місце нанесення матеріалу склографом зі зворотного боку предметного скла.

  3. Предметне скло провести через полум'я спиртівки (стерилізація). Робоча поверхня повернута до полум'я.

  4. Приготувати фіксований препарат із середовища, де був зроблений посів шовного матеріалу, дотримуючись усіх правил (див. практичну роботу 4 заняття1).

  5. Пофарбувати препарат за методом Грама.

  6. Результати мікроскопії приготовленого препарату занести до таблиці.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Характеристика бактерій

(мікроскопічна картина)

Препарат з посіву матеріалу, фарбування за Грамом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача ______________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «Фізіологія БАКТЕРІЙ. ЖИВЛЕННЯ ТА ДИХАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ. ЖИВИЛЬні середовища. Виділення чистих культур аеробних бактерій»

Питання для підготовки

  1. Цілі та методи культивування бактерій.

  2. Правила роботи з бактеріальними культурами.

  3. Механізми живлення бактерій. Класифікація бактерій за типами живлення.

  4. Дихання бактерій. Аероби, анаероби, мікроаерофіли, капничні бактерії.

  5. Живлення бактерій. Голофітний спосіб живлення бактерій.

  6. Механізми перенесення поживних речовин у бактеріальну клітину.

  7. Живильні середовища, класифікація за призначенням, вимоги.

  8. Живильні середовища, що використовуються для культивування анаеробів.

Список літератури

1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за редакцією В.П. Широбокова. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – С. 77 - 100.

2. П’яткін К.Д. , Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. – К.: Вища школа, 1992. – С. 10 - 28.

3. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, иммунология, вирусология. –М.: МИА, 2002. – С. 46 – 55, 63 – 68.

4. Коротяев А.И., Бабичев С.А.. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – СПб., 2002. – С. 46 – 53, 56 – 83.

5. Поздеев О.К. Медицинская микробиология / под ред. акад. РАМН В.И.Покровского. – М.: ГЭОТАР, 2001. – С. 54 – 78.

6. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: учебник/ под ред. А.А. Воробьева. – М.:Медицинское информационное агентство, 2004. – С. 50 – 66.

8. Клименюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 45 – 75.

Практична робота 1.

Задача 1. Виділення культури Escherichia coli із суміші бактерій:

а) приготувати мазок з досліджуваного матеріалу, пофарбувати за Грамом, мікроскопувати.

Матеріали та обладнання: пробірка з сумішшю мікроорганізмів, бактеріальна петля, барвники за Грамом, спиртівка, сірники, марлеві серветки, склограф.

Порядок роботи:

  1. Приготувати фіксований препарат із суміші мікроорганізмів, дотримуючись всіх правил та пофарбувати його за методом Грама.

б) розвести досліджуваний матеріал в 4 мл фізіологічного розчину та посіяти на чашку з агаром Ендо; чашку підписати.

Матеріали та обладнання: пробірка з сумішшю мікроорганізмів, бактеріальна петля, сірники, марлеві серветки, склограф, чашка Петрі з середовищем Ендо.

Порядок роботи та техніка посіву суміші мікроорганізмів за допомогою шпателя на чашку з агаром Ендо.

  1. Після мікроскопії вмісту пробірки з сумішшю бактерій дослідний матеріал – суміш бактерій - розвести стерильним фізіологічним розчином (1 петля суміші бактерій в 4 мл фізіологічного розчину) (див. далі).

  2. Посів (або пересів) завжди проводять поблизу спиртівки. Необхідно запалити спиртівку.

  3. Пробірку з сумішшю бактерій (перша пробірка) та пробірку з 4 мл фізіологічного розчину (друга пробірка), взяти у ліву руку.

  4. Одну пробірку затиснути між вказівним та середнім пальцями (перша пробірка) так, щоб нижній кінець її вільно лежав на великому пальці (з його лівого боку). Другу пробірку затиснути між середнім та безіменним пальцями. Вона повинна лежати паралельно першій. Її нижній кінець розміщується з правого боку великого пальця. Великий палець, що знаходиться між пробірками, повинен знаходитися у природному, ненапруженому стані і злегка підтримувати пробірки в паралельному стосовно однин одного положенні.

  5. При взятті матеріалу пробірки повинні знаходитися у нахиленому положенні, що гарантує стерильність культури. При вертикальному положенні пробірок можливе потрапляння з повітря сторонніх клітин мікроорганізмів.

  6. У полум’ї спиртівки ретельно прожарити бактеріологічну петлю, тримаючи її у правій руці.

  7. Мізинцем правої руки витягнути з другої пробірки ватну пробку і затиснути її між пальцями та долонею.

  8. Пробку першої пробірки затиснути між безіменним та середнім пальцями правої руки. За допомогою петлі взяти одну петлю суміші кишкової палички та стафілокока та внести у другу пробірку з 4 мл стерильного фізрозчину. Після цього одну петлю розведеної суміші нанести на поверхню Ендо агару в чашці Петрі.

  9. Перед тим як закрити пробірки, краї пробки обжарити у полум’ї. Петлю прожарити та поставити у штатив. Стерильним шпателем розтерти краплю по всій поверхні агару Ендо.

  10. Шпатель після посіву опустити в дезінфекційний розчин. Чашки перевернути догори дном, підписати та поставити в термостат на одну добу при температурі 370С.

Практична робота 2.

Задача 2. Виділення культури стафілокока із слизової оболонки носа студентів при посіві матеріалу тампоном на ЖСА:

а) взяти стерильним ватним тампоном слиз з носа та зробити посів на ¼ поверхні ЖСА, сектор із посівом підписати.

Матеріали та обладнання: стерильний тампон, сірники, марлеві серветки, склограф, чашка Петрі з ЖСА.

Порядок роботи та техніка посіву матеріалу на ЖСА:

  1. Пробірку із стерильним ватним тампоном відкрити та взяти слиз з носа, після взяття матеріалу тампон із матеріалом знову вставити у пробірку.

  2. Пробірку з тампоном взяти у ліву руку, затиснувши між вказівним та середнім пальцями так, щоб нижній кінець її вільно лежав на великому пальці (з його лівого боку), далі правою рукою витягнути тампон, лівою рукою відкрити чашку Петрі з ЖСА і легкими зигзагоподібними рухами, не пошкоджуючи середовища, зробити посів на його поверхню.

  3. Після посіву чашку закрити, підписати свій сектор та поставити в термостат.

  4. Використаний тампон помістити у бікс, який буде проавтоклавовано.

Практична робота 3. «Вивчення демонстрації»

Колба з м'ясним фаршем, залитим двома об'ємами води

Мета використання у мікробіологічній практиці: _______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Колба з м‘ясною водою

Мета використання у мікробіологічній практиці: _______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Пептон

Мета використання у мікробіологічній практиці: _______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Агар-агар

Мета використання у мікробіологічній практиці: _______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вуглеводи

Мета використання у мікробіологічній практиці: _______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Готові поживні середовища:

Середовища

Склад, мета використання

М'ясопептонний бульон

Жовчний бульон з сироваткою

М'ясопептонний агар

Середовище Ендо

Середовище Плоскирєва

Кров’яний агар

Жовтково-сольовий агар

Середовища Хісса

рН- метр (мал. 8)

М

ета використання:

_________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Малюнок 8 – рН-метр

Термостат (мал. 9)

П

ризначення:

____________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Малюнок 9 – Термостат

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача ______________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «РІСТ ТА РОЗМНОЖЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ.

ВИДІЛЕННЯ ЧИСТОЇ КУЛЬТУРИ АЕРОБНИХ БАКТЕРІЙ (ІІ ЕТАП)»

Питання для підготовки

  1. Цілі розмноження мікроорганізмів на живильних середовищах.

  2. Ріст та розмноження мікроорганізмів. Фази розвитку бактеріальної популяції.

  3. Культуральні властивості мікроорганізмів (ріст на рідких та щільних живильних середовищах).

Список літератури

1. П’яткін К.Д. , Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. – К.: Вища школа, 1992.. – С. 56-59.

2. Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – С. 59-64.

3. Клименюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 45 – 75.

Практична робота 1. «Вивчення демонстрації»

Чашка з ростом золотистого стафілокока та кишкової палички на МПА

Малюнок

Культуральні властивості

____________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ріст різноманітних видів бактерій на рідких живильних середовищах

Назва бактерій

Холерний вібріон на лужній пептонній воді

Стрептокок на цукровому бульйоні

Бактерії тифо-паратифозної групи

Споротвірні бактерії (B.subtilis) на м'ясопептонному бульйоні

Лептоспіри на водно-сироватковому середовищі під шаром стерильної вазелінової олії

Малюнок

Опис характеру росту бактерій на рідких середовищах

Ріст різних бактерій на скошеному МПА, здатних утворювати пігменти

Назва бактерії

Малюнок

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача ______________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «ВИДІЛЕННЯ ЧИСТОЇ КУЛЬТУРИ АЕРОБНИХ БАКТЕРІЙ

ФЕРМЕНТИ БАКТЕРІЙ. АНТИБІОТИКИ»

Питання для підготовки

  1. Ферменти бактерій, їх класифікація.

  2. Мета та методи вивчення ферментативної властивості бактерій.

  3. Антибіотики, хіміопрепарати: класифікація за механізмом дії та хімічною структурою. Одиниці вимірювання антимікробної активності антибіотиків.

  4. Визначення чутливості бактерій до антибіотиків (антибіотикограма). Стійкість до антибіотиків.

Список літератури

1. П’яткін К.Д. , Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. – К.: Вища школа, 1992. – С. 49 - 56.

2. Клименюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 45 – 75.

Практична робота 1. «Вивчення демонстрації»

«Строкаті ряди» кишкової палички, сальмонел черевного тифу, паратифів А і В

При дослідженні біохімічних або ферментативних властивостей бактерій чисту культуру досліджуваного мікроорганізму засівають бактеріальною петлею в середовища „строкатого ряду”. Посіви інкубують при 370С впродовж 18 – 24 годин. Якщо бактерії ферментують вуглеводи з утворенням кислих продуктів, спостерігається зміна кольору середовища при розщепленні вуглеводів до кислоти та газу, крім змін кольору, з’являються бульбашки газу у поплавку.

Для виявлення протеолітичних ферментів посів можна виконувати на пептонну воду, бажано бульйон Мартена.

Кінцевими продуктами розпаду білків є сірководень, індол та ін. Виявлення їх здійснюється різними методами.

Виявлення індолу. До культури мікроорганізмів на пептонній воді додають декілька крапель ефіру, потім пробірку струшують і нашаровують реактив Ерліха (спиртовий розчин парадиметиламідобензальдегіду із соляною кислотою). За наявності індолу спостерігається утворення малинового кільця.

Виявлення сірководню. Папірець, заздалегідь насичений ацетатом свинцю і розміщений під пробкою, у пробірці з бульйонною культурою за наявності сірководню чорніє внаслідок утворення сірчистого свинцю.

Вид мікроба

Глю-

коза

Лак-

тоза

Ма-

ніт

Маль- тоза

Саха-роза

Пептонна вода

Н2S

індол

Кишкова паличка

(Escherichia coli)

Результат

Сальмонела черевного тифу

(Salmonella typhi)

Результат

Сальмонела

паратифу А

(Salmonella paratyphi A)

Результат

Сальмонела

паратифу В

(Salmonella paratyphi B)

Результат

Позначити результат розчеплення вуглеводів умовними позначками: К- кислота; КГ- кислота і газ

Середовище Ендо з посівом суміші кишкової палички та сальмонел черевного тифу

Малюнок

Склад середовища

Культуральні властивості

Середовище Ендо складається з м'ясопептонного агару, 1% розчину лактози та індикатора у вигляді основного фуксину, знебарвленого сульфітом натрію (фуксиносірчиста кислота). Мікроорганізми, які мають фермент лактазу (лактозо-позитивні мікроорганізми), ферментують лактозу з утворенням альдегідів, фук-синосірчиста кислота переходить в альдегідсірчисту сполуку. Фуксин вивільняється, забарвлюючи колонії в червоний колір. Лактозонегативні бактерії утворюють безбарвні колонії на середовищі

______________

______________

______________

_____________

______________

______________

______________

______________

______________

_______________

_______________

_______________

Середовище Левіна з посівом суміші кишкової палички та сальмонел черевного тифу

Малюнок

Склад середовища

Культуральні властивості

Середовище Левіна складається з м'ясопептонного агару, 0,5% водного розчину метиленового синього, 2% розчину еозину, лактози та двохосновного фосфорнокислого калію. Це середовище має темно-фіолетовий колір. Лактозопозитивні бактерії утворюють колонії синього кольору (кишкова паличка), лактозонегативні – безбарвні колонії (дизентерійні бактерії)

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

Бактоагар Плоскирєва з посівом суміші кишкової палички та сальмонел черевного тифу

Малюнок

Склад середовища

Культуральні властивості

Бактоагар Плоскирєва складається з м'ясопептонного агару, лактози, брильянтового зеленого, солей жовчних кислот, мінеральних солей та індикатора нейтрального червоного. Це середовище є не тільки диференціально-діагностичним, але й елективним, оскільки воно пригнічує ріст багатьох мікроорганізмів (мікроорганізмів повітря, кишкової палички та ін.), сприяє кращому росту збудників черевного тифу, паратифів та дизентерії

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

Кров'яний агар з ростом патогенного та непатогенного стафілокока

Малюнок

Склад середовища

Культуральні властивості

Кров'яний агар складається з 2% м'ясопептонного агару та 5-10% дефібринованої стерильно взятої крові кролика або барана. Середовище червоного кольору. Це середовище вико рис-товується для визначення гемолітичної активності бактерій

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

Середовище Чистовича з ростом патогенного та непатогенного стафілокока

Малюнок

Склад середовища

Культуральні властивості

Середовище Чистовича (ЖСА) складається з 10% сольового м'ясопептонного агару, 20% жовткової зависі (1 жовток на 150-200 мл стерильного фізіологічного розчину). Висока концентрація хлористого натрію забезпечує переважний ріст ста-філококів. Середовище засто-совується для визначення лецитовітелазної активності стафілококів

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

Пробірки з позитивною та негативною реакціями плазмо коагуляції

Малюнок

Висновок та принцип реакції

Виявлення фітонцидів часнику

Малюнок

Висновок

___________________________________________________

______________________________________________________

_____________________________________________________

______________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

Визначення чутливості бактерій до антибіотиків методом серійних розведень

Для проведення досліду беруть 14 пробірок, в які наливають по 2 мл МПБ. В 1-шу і 13-ту пробірки наливають по 2 мл основного розведення антибіотика, що вміщує 32 ОД пеніциліну. Потім додають ряд послідовних розведень шляхом перенесенням 2 мл з першої пробірки в другу і так далі до 12-ї пробірки. У 12-й пробірці в 2 мл буде міститися 0,008 ОД пеніциліну.

У кожну пробірку додають 0,4 мл суспензії стафілокока. У наступних 13-й і 14-й пробірках міститься 2 мл МПБ з культурою мікроба без антибіотика і контроль антибіотика без культури. Після перебування посівів у термостаті впродовж 24 годин реєструють результати досліду.

Знаком "-" відмічають відсутність росту, знаком "+" – ріст досліджуваного мікроорганізму.

Через 1 добу визначають мінімальну бактеріостатичну (що пригнічує) концентрацію антибіотика. За неї беруть найменшу концентрацію антибіотика, при якій не відбувається розмноження бактерій, і вміст пробірки залишається прозорим.

Для визначення мінімальної бактерицидної концентрації антибіотика з пробірок, в яких відсутній ріст, роблять посів на чашку з МПА секторами. На секторах зазначають концентрацію антибіотика, з якого зроблений посів. Посіви інкубують 24 години. Через 1 добу, вивчаючи чашки, визначають мінімальну бактерицидну концентрацію антибіотика за відсутності росту бактерій на агарі у секторах.

Схема поставлення досліду

- Визначення чутливості бактерій до пеніциліну

методом серійного розведення антибіотика у рідкому середовищі

Номер

пробірки

Концентрація

пеніциліну, ОД

Інгредієнти

МПБ

Пеніцилін,

32 ОД

стафілококи,

200000 клітин в 1 мл

облік досліду

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

16

8

4

2

1

0,5

0,25

0,125

0,062

0,031

0,0155

0,08

Контроль антибіотика

Контроль культури

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

-

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

-

0,2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

+

+

-

+

Примітка. Стрілкою позначене перенесення розчину з пробірки в пробірку. Для визначення чутливості стафілокока до пеніциліну добову агарову або вирощену на рідкому середовищі дослідну культуру розводять за оптичним стандартом до 200000 тисяч мікробних тіл в 1 мл.

Результати реакції оформити вигляді таблиці

Концентрація пеніциліну в МПБ, ОД

16

8

4

2

1

0,5

0,25

0,125

0,062

0,031

0,0155

0,008

Контроль а/б

Контроль культури

Наявність росту стафілокока на МПБ

МПК

Наявність росту стафілокока на МПА

МБК

У висновку написати МПК антибіотика та МБК. Написати, чому МБК вище, ніж МПК. І взагалі, чи може бути навпаки? Чому?

Виновок:

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача ______________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «НОРМАЛЬНА МІКРОФЛОРА ТІЛА ЛЮДИДИНИ. ВЧЕННЯ ПРО ІНФЕКЦІЮ»

Питання для підготовки

  1. Поняття про нормальну мікрофлору тіла людини. Фази розвитку.

  2. Мікрофлора різних ділянок тіла людини.

  3. Фізіологічне значення нормальної мікрофлори.

  4. Джерела, шляхи та механізми передачі інфекцій.

Список літератури

1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за редакцією В.П. Широбокова. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – С. 807 – 838.

2. Мікробіологія К. Д. П’яткін, Ю. С. Кривошеїн. – К.: Вища школа, 1992. – С. 84-89; 115-137.

2. Микробиология К. Д. Пяткин, Ю. С. Кривошеин. – М.: Медицина, 1981. – С. 8 – 93; 135-162.

3. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, иммунология, вирусология. – М.: МИА, 2001. – С. 136 – 150; 183 –201; 205 – 208.

4. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – СПб, 2002. – С. 118 – 121; 124 – 135.

5. Поздеев О. К. Медициская микробиология / под ред. акад. РАМН В. И. Покровского. – М.: ГЭОТАР, 2001. – С. 121 – 126; 140 – 154.

6. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: ученик / под ред. А.А. Воробьева. – М.Медицинское информационное агетнство, 2004. – С. 87 – 92; 136 – 182.

7. Климнюк С.І., Ситник І.О., Твирко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 94 – 111.

8. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. / К. Д. Пяткин, Н. С. Маркова, Н. Д. Трофимова. - М.: Медицина, 1969. – С. 105-106.

9. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии / под редакцией Л. Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – С. 79-80; 100-101.

Практична робота 1. «Вивчення демонстрації»

Меконій у чашці Петрі. Мазок меконія (фарбування за Грамом).

Фази розвитку нормальної мікрофлори тіла людини.

Перша фаза – асептична (перші години після народження). При бактеріоскопії меконія бактерії не виявляються, у мазку видно злущені клітини епітелі. кишечнику.

Друга фаза – фаза зростаючого обсіменіння мікрофлорою (перші три дні життя). У мазку видно грампозитивні та грамнегативні бактерії, грампозитивні коки.

Третя фаза – фаза трансформації флори кишечнику (4-6-й дні життя). Встановлюється молочнокисла флора: Bifidobacterium bifidum, ацидофільні бактерії. В. bifidum – молочнокисла паличка, анаеробна, фарбується за Грамом позитивно. В. bifidum перешкоджає розвиток грамнегативної мікрофлори і гнильних мікробів.

Мікроскопічні препарати.

Назва препарату, метод фарбування

Рисунок

Мікроскопічна картина

Bifidobacterium bifidum, фарбування за Грамом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Мазок з випорожнень дорослої людини, фарбування за Грамом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Мазок з меконію, фарбування за Грамом

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Бакпечатки для вивчення мікрофлори тіла людини.

Рисунок

Мета використання

___________________________________________________

______________________________________________________

_____________________________________________________

______________________________________________________

_____________________________________________________

Біологічні препарати (еубіотики).

Назва препарату

Склад

Мета використання

Колібактерин

Лактобактерин

Біфідумбактерин

Біфікол

Бактеріальні культури, що синтезують екзо- і мають ендотоксини.

Токсиноутворення у мікроорганізмів

Виділяють екзотоксин

Мають ендотоксин

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ферменти патогенних бактерій.

Реакція плазмокоагуляції

Виявлення лецитинази на ЖСА

Рисунок

Виявлення гемолітичної властивості бактерій.

Рисунок

Принцип методу

Висновок

Для виявлення гемолізу еритроцитів роблять посів культури на кров'яний агар і визначають зони гемолізу навколо колоній, що виросли. Гемолітичні властивості пов'язані з наявністю гемотоксину. Виявляються у стафілококів, стрептококів, ентеропатогенних кишкових паличок та інших бактерій

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

_________________________

Практична робота 3. «Вивчення мікрофлори поверхні шкіри»

Матеріали та обладнання: чашка Петрі із стерильним МПА, сірники, спиртівка.

Порядок роботи:

  1. Відкрити чашку Петрі з МПА біля спиртівки, дотримуючись усіх вимог.

  2. Пальцями рук доторкнутися до поверхні м’ясопептонного агару в чашці Петрі для посіву мікроорганізмів, що живуть на шкірі або потрапили на неї ззовні.

  3. Поставити чашку у термостат для інкубації.

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача ______________________

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Робочий зошит містить завдання, що передбачають різні види діяльності учнів: заповнення схем та таблиць, вставка пропущених слів, описання виконуваних дій, відображення на ілюстраціях та малюнках структурних компонентів та будови лабораторного обладнання та ін.. Теоретичний матеріал зошита розроблено та згруповано у відповідності до програми розділу «Методи мікробіологічних досліджень» з предмету «Спецтехнологія» за професією «Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу».
  • Додано
    23.02.2018
  • Розділ
    Різне
  • Клас
    12 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    7230
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер материала
    FV800750
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання