Рельєф дна океану
Дно океану — не плоске, а має складний рельєф, схожий на рельєф суходолу, але з деякими унікальними формами. Воно досліджується за допомогою батискафів, ехолотів, супутників.
Основні форми рельєфу океанічного дна:
Шельф — мілководна частина біля материка (глибина до 200 м). Найбільш освоєна людиною (риболовство, видобуток нафти й газу).
Материковий схил — круте зниження від краю шельфу до океанського дна.
Ложе океану — глибока, відносно рівна частина дна, глибина 3000–6000 м.
Серединно-океанічні хребти — великі підводні гірські системи (наприклад, Серединно-Атлантичний хребет), де відбувається народження нової земної кори.
Глибоководні жолоби — вузькі й дуже глибокі улоговини (до 11 км), наприклад, Маріанський жолоб.
Також на дні є підводні вулкани, плоскогір’я, гірські хребти. Рельєф океану впливає на течії, поширення організмів, морське судноплавство, добування ресурсів.
