Географічне положення. Острови в Тихому океані, їх походження і природні особливості. Рельєф дна
Географічне положення Тихого океану
Тихий океан — найбільший і найглибший океан Землі. Він розташований між материками Азією та Австралією (на заході), Північною і Південною Америкою (на сході) та омиває береги Антарктиди (на півдні). Простягається з півночі на південь майже на 15 тис. км і займає понад 30% поверхні планети.
Острови Тихого океану: походження і природні особливості
У Тихому океані є тисячі островів, які за походженням поділяються на:
Вулканічні — утворилися внаслідок виверження вулканів (наприклад, Гавайські острови, Японські острови). Вони мають гористий рельєф, часто діючі вулкани, родючі ґрунти і багату рослинність.
Коралові (атоли) — сформовані в результаті діяльності коралів, зазвичай мають низовинний рельєф і лагуни (Мальдиви, острови Тувалу). Через низьку висоту над рівнем моря є вразливими до підняття рівня океану.
Материкові — відокремилися від материка внаслідок тектонічних процесів (Нова Гвінея, Нова Зеландія). Вони великі за розмірами, мають складний рельєф і різноманітні природні зони.
Природні особливості
Клімат: в основному тропічний та екваторіальний, теплий і вологий.
Флора і фауна: багато ендеміків (рослин і тварин, що не зустрічаються більше ніде).
Небезпеки: острови часто потерпають від тайфунів, цунамі, землетрусів та вивержень вулканів.
Рельєф дна Тихого океану
Дно Тихого океану має складну будову:
Океанічні западини (найглибша — Маріанська, понад 11 000 м);
Серединно-океанічні хребти (наприклад, Східно-Тихоокеанське підняття);
Плити літосфери взаємодіють уздовж так званого "Тихоокеанського вогняного кільця" — зони активного вулканізму й землетрусів;
Шельф — у західній частині ширший, багатий на ресурси;
Глибоководні рівнини, підводні гори і банки.
