На амбулаторному рівні й на етапі побутової реабілітації велику роль відіграє саме сімейний лікар та сімейна медична сестра. Адже під їх нагляд потрапляють хворі з різними патологіями після лікування в стаціонарах, де не завжди є реабілітологи. Більшість таких пацієнтів - неврологічного профілю. Зазвичай у якості реабілітації "на дому" їм або не пропонують нічого конкретного, або дають рекомендації в цілому, або щось на зразок "працюйте з еспандером, рухайте кінцівками". В Україні вкрай недостатньо спеціалізованих реабілітаційних центрів, тому пацієнти чекають у чергах, аби туди потрапити. це при тому, що втрата дорогоцінного часу значно зменшує ефективність відновлення. Тому краще роби хоча б прості речі, але якнайраніше, аніж гаяти час і не робити нічого. Навіть у проміжках між відвідуванням реабілітолога та перебанням у реабілітаційних закладах є сенс виконувати ці "домашні завдання"




































