Рая Дунаєвська (1910–1987) — американська громадська діячка, філософиня та засновниця течії марксистського гуманізму у США. Вона народилася в Україні, була секретаркою Леона Троцького, але пізніше розійшлася з ним у поглядах і розробила власну оригінальну філософську концепцію, яка поєднує філософію та революційну практику.
Біографія
Рая Шпігель народилася 1 травня 1910 року в Російській імперії (на території сучасної України, в Городні Чернігівської області) у бідній єврейській родині. У 1922 році вона іммігрувала до США. З юних років вона активно займалася політичною діяльністю, приєднавшись до лівого руху.
У 1937 році Дунаєвська стала секретарем і перекладачем Леона Троцького під час його вигнання в Мексиці. Однак у 1939 році вона розірвала відносини з Троцьким через його позицію щодо пакту Молотова-Ріббентропа, вважаючи, що СРСР перетворився на державно-капіталістичне суспільство, а не "деградовану робітничу державу", як стверджував Троцький.
У 1955 році вона заснувала організацію "Комітети новин і листів" (News and Letters Committees) та однойменну газету, яка стала платформою для поширення її ідей марксистського гуманізму. Дунаєвська померла 9 червня 1987 року.
Творчість та основні ідеї
Центральною ідеєю творчості Раї Дунаєвської є філософія марксистського гуманізму, яка ґрунтується на діалектиці Гегеля та гуманістичних працях раннього Маркса, зокрема "Економічно-філософських рукописах 1844 року".
Ключові аспекти її творчості:
Теорія державного капіталізму: Дунаєвська стверджувала, що в СРСР засоби виробництва були монополізовані державою та відчужені від прямих виробників, що робило його державно-капіталістичним суспільством, а не соціалістичним.
Єдність теорії та практики: Вона наголошувала на нерозривному зв'язку між філософською теорією та практичною боротьбою за свободу робітників, жінок та темношкірих.
"Абсолютна негативність як новий початок": Використовуючи гегелівську діалектику, вона розробила концепцію, згідно з якою революційні рухи мас є рушійною силою історичних змін, що ведуть до "повної свободи".
Критика відчуження: Дунаєвська вважала, що марксистам не вдавалося інтегрувати боротьбу проти расизму та сексизму в антикапіталістичну перспективу через їхній економізм, який ігнорував дегуманізовані міжособистісні відносини.
Основні праці:
"Марксизм і свобода: від 1776 року до сьогодні" (1958)
"Філософія і революція: від Гегеля до Сартра і від Маркса до Мао" (1973)
"Роза Люксембург, визволення жінок і філософія революції Маркса" (1982)
