Психолого-педагогічна підтримка дітей з інвалідністю за допомогою милосердія в умовах сюжетно-рольової гри

Опис документу:
Мета статті. полягає у визначенні дослідити процес соціальної підтримки дітей з обмеженими функціональними можливостями. Проблема дитячої інвалідності досліджується в Україні вже досить давно. Адже людей з обмеженими функціональними можливостями у всьому світі дуже багато, і кількість їх постійно зростає. Тривалий час поняття «інвалідність» розглядалося тільки у медичному аспекті та визначалося у термінах психологічної, фізіологічної, анатомічної «дефектності», «ненормальності» або «нормальності

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Психолого-педагогічна підтримка дітей з інвалідністю за

допомогою милосердія в умовах сюжетно-рольової гри

Хачатурян В.О

Мелітопольський державний педагогічний університет

Імені Богдана Хмельницького, м. Мелітополь

Науковий керівник:

Волков О.В

Анотація: У статті розглядається актуальність теми дослідження викликана потребою удосконалення практичної реабілітаційної роботи з дітьми-інвалідами.

Ключові слова: психологічна допомога, діти з особливими потребами, духовний аспект, медичний супровід.

Актуальність. Під тиском індустріально-технічного і соціально політичного розвитку освіти в умовах жорсткої конкуренції втрачає гуманістичний зміст і перетворюється на засіб дискримінації осіб з особливими потребами. Діти-інваліди, перебуваючи в умовах інтернатного закладу позбавлені можливості вести повноцінний спосіб життя.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Проблемами психолого-педагогічної підтримки дітей за допомогою милосердя в умовах сюжетно-рольової гри займались: В. Бондар, І. Іванова, А. Зіброва, Є. Постовойтов . У працях цих та деяких інших дослідників аналізуються моделі - стресу, що виникає під час народження (чи встановлення діагнозу) дитини з

особливими потребами порушує структуру сім’ї кількісно (з’являється новий член сім’ї) та якісно (збільшується ризик відмови батьків від дитини, можливе розлучення батьків, змінюється стиль сімейних взаємин, прогресує соціальна ізоляція родини). Подібні структурні зміни викликають функціональні порушення: кожна сімейна функція (економічна, репродуктивна, рекреаційна, виховна тощо) видозмінюється, набуває нового значення, з’являються нові, специфічні функції, як реабілітаційна, компенсуюча, корекційна.

Мета статті. полягає у визначенні дослідити процес соціальної підтримки дітей з обмеженими функціональними можливостями.

Виклад основного матеріалу : Проблема дитячої інвалідності досліджується в Україні вже досить давно. Адже людей з обмеженими функціональними можливостями у всьому світі дуже багато, і кількість їх постійно зростає. Тривалий час поняття «інвалідність» розглядалося тільки у медичному аспекті та визначалося у термінах психологічної, фізіологічної, анатомічної «дефектності», «ненормальності» або «нормальності» людини. Фахівці у галузі соціальної педагогіки поняття «інвалідність» визначають як стійке порушення (зниження, втрату) загальної чи професійної працездатності внаслідок захворювання або травми. Окрім цього, соціальні працівники розглядають інвалідність і як обмеження в можливостях, обумовлені фізичними, психічними, та іншими бар’єрами, які не дозволяють людині бути соціалізованою

Дитина-інвалід – це особа, яка внаслідок хронічних захворювань, вроджених чи набутих порушень у розвитку має обмеження у життєдіяльності, перебуває в складних і надзвичайних умовах та має особливі потреби у розвитку психофізичних можливостей. Причиною інвалідності дітей можуть бути як зовнішні (екзогенні), так і внутрішні (ендогенні) фактори. Показниками для інвалідності у дітей є патологічні стани, які розвиваються при уроджених, спадкових, набутих захворюваннях та після травм.

Розглянемо основні категорії дітей з обмеженими фізичними можливостями:

  • діти з розумовою відсталістю;

  • діти з ендогенними психічними захворюваннями;

  • діти з реактивними станами, конфліктними переживаннями.

Соціальна підтримка – це діяльність органів держави і місцевого самоврядування, громадських фондів і організацій, спрямована на конкретну особу чи групу осіб, які мають потребу у невідкладній соціальній допомозі у реалізації конкретної мети.

Матеріальна підтримка надається шляхом виплат пенсій, компенсацій, допомоги на лікування і оздоровлення, забезпечення продуктами харчування, одягом, ліками, засобами для пересування та ін.

Психологічна підтримка спрямована на мобілізацію внутрішніх ресурсів клієнта з метою зміни уявлення про безвихідність його становища, відновлення захисних сил організму, формування впевненості і мотивації для подолання відчуття тривоги.

Розглядаючи організацію соціальної підтримки дітей з обмеженими функціональними можливостями, звернемося до вітчизняних науковців, у працях яких цей процес проаналізований.

Велику роботу в цьому напрямку провела А. Капська, яка розробила низку принципів і закономірностей соціально-педагогічної роботи з дітьми-інвалідами, в основу яких покладено процес реабілітації.

Нею визначено дві головні мети організації такої роботи: забезпечення соціального, економічного, інтелектуального й фізичного розвитку дитини, яка має відхилення за допомогою організації соціальної, матеріальної та медичної підтримки,

Тренінги по роботі з дітьми –інвалідами

які використовувались у даному експерименті

Орієнтовними правилами можуть бути такі:

  1. Дотримуватися регламенту.

  2. Слухати і чути (один говорить – усі слухають)

  3. Бути пунктуальним

  4. Проявити доброзичливість

  5. Бути активним

  6. Говорити за темою, й від свого імені

  7. Не критикувати: кожний має право на свою думку

  8. Правило конфіденційності

Вправа «Картопля»

Мета: показати на практиці, що всі люди є рівні і водночас унікальні.

Ведучий. Часто буває так, що ми сприймаємо яку-небудь групу, наприклад етнічну, як ціле і не замислюємося про те, що кожний її представник – зовсім унікальний і неповторний. Наприклад, нам може здаватися, що «всі китайці на одне лице», що всі німці страшні педанти, а фіни – мовчазні. Однак якщо ми ближче познайомимося з конкретною людиною з цієї групи, більше дізнаємось про неї, то її індивідуальність, неповторність будуть очевидними.

Давайте спробуємо проілюструвати унікальність всього існуючого на практиці. Навряд чи хто-небудь вважає, що кілограм картоплі наповнений індивідуальністю. Візьміть кожний собі по картоплині. Роздивіться її якомога уважніше, з'ясуйте «особливі прикмети». На це дається 1 хвилина. Потім картопля змішується. Кожний повинен знайти свою картоплину й описати її.

«Вправа « Історія з життя »

Мета: поповнити знання та допомогти сприйняттю педагогів впровадження інклюзії в загальноосвітній навчальний процес.

Хід вправи: учасників тренінгу ділять на три групи.

Кожній групі роздається комплект фотографій, за допомогою цих фотографій учасники повинні скласти історію, яка б пов’язувала цих людей.

Після розповіді історії учасники оглядають зворотну сторону аркуша. Хто знайшов букву «В» - це людина інвалід.

Далі учасникам тренінгу пропонується пов’язати попередньо складену історію з людиною, яка є інвалідом.

1 група. Дитина з ООП, навчання у звичайному класі школи.

2 група. Дитина з ООП у класі, де впроваджене інклюзивне навчання.

3 група. Дитина з ООП у спеціалізованій школі.

Висновки та перспективи подальшого наукового пошуку. Проаналізувавши сутність та типологію дитячої інвалідності, нами було з’ясовано, що інвалідність у дітей визначається як стійка соціальна дезадаптація, зумовлена хронічними захворюваннями чи патологічними станами, що різко обмежує можливість включення дитини в адекватні до її віку виховні і педагогічні процеси, у зв’язку з чим вона постійно потребує догляду та допомоги. Окрім цього, інвалідність у дітей визначає істотні обмеження життєдіяльності у важливий для розвитку людини період. Обмеження життєдіяльності, обмежений життєвий простір перешкоджають своєчасному та повноцінному засвоєнню дитиною найнеобхідніших знань та вмінь від соціальних інститутів. Дитяча інвалідність призводить до соціальної дезадаптації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Акатов Л. И. Соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями здоровя Психологічні основи : Л. И. Акатов. – М. : ВЛАДОС, 2003. – 368 с.

  2. Безпалько О. В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді : теоретико-методичні основи / О. В. Безпалько. – Монографія. – К. : Наук. світ, 2006. – 363 с.

  3. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка : схеми, таблиці, коментарі : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Безпалько. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 208 с.

  4. Безпалько О., Едель С. Підготовка волонтерів до роботи з дітьми з обмеженими функціональними можливостями : методичні рекомендації / А. Й. Капська. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2001. с

6

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
2
міс.
2
8
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!