Вивченню славнозвісної повісті Всеволода Нестайка “Тореадори зВасюківки” вдалопередуватиме опрацювання Притчі про двох друзів і пригоду .
Жили собі двоє друзів, які страшенно любили пригоди. Вони мріяли прославитися і щодня вигадували щось нове.
Одного разу вони вирішили зробити «велику справу» — придумали план, який здавався їм геніальним. Але все пішло не так: вони потрапили в халепу, налякали людей і самі ледве викрутилися.
Сидячи потім разом, один сказав:
— Мабуть, ми все робимо неправильно…
А інший відповів:
— Може й так. Але якби не це — ми б не знали, що таке справжня дружба.
— Чому?
— Бо коли все валиться, тільки друг поруч не сміється, а допомагає.
І вони засміялися, бо зрозуміли:
справжні пригоди — це не коли все іде за планом, а коли ви разом виходите з будь-якої халепи.
Короткий зв’язок із повістю:
• Як і Ява з Павлушею, герої притчі потрапляють у кумедні ситуації
• Головна думка: дружба важливіша за самі пригоди
• Помилки — це частина дорослішання
Прислів'я, приказки про дружбу:
• «Друзі пізнаються в біді.»
• «Старий друг кращий за нових двох.»
• «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.»
• «Без друга — як без рук.»
Найдоречніша:
«Друзі пізнаються в біді» — добре відображає стосунки Яви і Павлуші.
Про пригоди й життя
• «Хто не ризикує, той не має.»
• «Без труда нема плода.»
• «Сміливого й куля не бере.» (можна обговорити критично)
• «Який розум — такі й пригоди.» (можна подати як жартівливу інтерпретацію)
Найвлучніша для твору:
«Який розум — такі й пригоди»
