До вивчення «Повісті минулих літ», як мотиваційний ключ може передувати притча про єдність, мудрість правителя, відповідальність перед народом і те, що сила держави залежить від згоди між людьми. Це притча «Батько і сини»
Старий батько, відчуваючи, що наближається його кінець, покликав своїх синів. Вони часто сварилися й не могли жити в злагоді.
Батько дав їм зв’язку прутів і попросив переламати її. Кожен син намагався, але ніхто не зміг.
Тоді батько розв’язав зв’язку й дав кожному по одному прутику. Сини легко переламали їх.
— Бачите, — сказав батько, — поки ви будете разом, ніхто не зможе вас перемогти. А якщо розділитеся й ворогуватимете між собою — кожного з вас буде легко здолати.
Ця притча має давню традицію й відома в різних літературних варіантах; зокрема, подібний сюжет розробляли Езоп, Жан де Лафонтен та Лев Толстой.
Мораль
Єдність і згода роблять народ сильним і непереможним, а розбрат та ворожнеча послаблюють його й роблять легкою здобиччю для ворогів.
Який зв’язок з «Повістю минулих літ»?
Ця мораль перегукується з однією з найважливіших проблем літопису — як зберегти єдність держави та народу.
Особливо добре її можна пов’язати з літописними оповідями про князів, міжусобиці, боротьбу за владу та необхідність об’єднання перед зовнішньою загрозою.
Для учнів можна поставити запитання:
«Чому автор “Повісті минулих літ” так багато розповідає про князівські чвари?
Що станеться з державою, якщо її правителі думатимуть лише про власну владу?»
А як ключ до всього твору я б запропонувала сформулювати так:
«Народ сильний тоді, коли його об’єднують спільна мета, мудрість і відповідальність за майбутнє держави».
