Протокол засідання ШМВ

Опис документу:
№5

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Школа І-ІІІ ступенів № 294 Деснянського району міста Києва

ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

ПРОТОКОЛ № 5

від 27.05.2015

Присутні: 24 педагоги

  • Радчук К.В.

  • Тишкевич О.С.

  • Сєвєріна Ж.В.

  • Порєчна Д.В

  • Опанасюк Н.В.

  • Андрієць О.М.

  • Бочковська І.В.

  • Щербак Д.М.

  • Гончар А.І.

  • Мірошникова О.М.

  • Чорнобок В.В.

  • Гросул Л.Б.

  • Майоров І.В.

  • Карпенко Л.І.

  • Пацовська Л.П.

  • Матюшко О.В.

  • Прокофьєва Л.П.

  • Онишко Л.М.

  • Ткаченко Г.С.

  • Давидяк М.С.

  • Гончар Ю.В.

  • Савченко Д.І.

  • Петренко Т.В.

  • Алєксєєва О.В.

  • ПікульН.В

  Тема: Підготовка вчителя до самоосвітньої діяльності як складова його професійного зростання.

1.     Доповідь «Загальнокультурна та професійна самоосвіта»

2.     Аукціон знань. Загальні напрями та основні компоненти самоосвітньої діяльності.

3.     Практична робота. Розробка особистого плану самоосвітньої роботи.

4.     Критерії оцінювання результатів самоосвіти.

5.     Анкетування для перевірки самоосвітнього рівня молодого вчителя. Анкета, яка спонукає вчителів до самоосвіти.

6.     Алгоритм роботи вчителя над індивідуальною науково-методичною темою.

7.    Консультація. Самоаналіз уроку як  засіб підвищення ефективності  професійної діяльності вчителя.

8.    Творчий звіт педагогів-початківців «Відкрита розмова».

По першому питанню виступила Прокофьєва Л.П. з доповіддю «Загальнокультурна та професійна самоосвіта». Професійна підготовка вчителя починається ще в університеті, але не закінчується там. Якщо вчитель не вдосконалює себе, не експериментує, то перетворюється на ремісника, який стоїть за верстатом і робить кожного дня одну й ту ж роботу. Ремісник має виконувати свої обов'язки добре, бо повинен з одного й того ж матеріалу зробити певну річ. Його праця фіксована. Проте в учителя інше завдання. З різнорідного «матеріалу» педагог має «зліпити» найкраще, що можна. А хороші результати з'являються не просто так. Неперервне вивчення предмета, саморозвиток, самовдосконалення дають свої плоди.

ВИСТУПИЛИ:

Давидяк М.С. зауважила, що Студенту під час навчання дають знання. Вірніше, дають можливість здобути знання, які він повинен використовувати на практиці. Адже для педагога знання самі по собі не є визначальною якістю. Ви можете бути хорошим ученим і дослідником, але, якщо не вмієте подати інформацію, навчити, то педагог із вас нікудишній.

Савченко Д.І. наголосила Ніхто не сперечатиметься з тезою, що якщо вчитель хороший, то й рівень знань учнів високий. Чим кращий, тим вищий. Тому педагог має відповідати за себе, бо його рівень впливає на загальний стан у царині освіти. Що це означає? Постійна праця над собою, самоаналіз, самовдосконалення... Чому хтось є посереднім, інший хорошим, а ще інший дуже хорошим педагогом? По-перше, це, безумовно, талант. Але він не вирішує все.

Чорнобок В.В. зауважила, що Не може бути хорошим учителем та людина, яка погано знає свій предмет. Діти відчувають, коли педагог розказує їм лише маленьку частину тієї інформації, якою володіє. Тоді його поважають. Знаючи багато, учитель має право вимагати від учнів вивчити мінімум, закладений у шкільній програмі. Чим краще вчитель знає предмет, тим зрозуміліше та цікавіше зможе його подати.

По другому питанню слухали Опанасюк Н.В. Яка організувала Аукціон знань. Загальні напрями та основні компоненти самоосвітньої діяльності. Стартовий інтелектуальний потенціал – це певний обсяг знань, умінь та навичок, набутих учителем. Знання – фундамент пізнавальної діяльності. При постійному саморозвитку вчителя постійно удосконалюється рівень інтелектуальної компетентності вчителя,

ВИСТУПИЛИ:

Гросул Л.Б. зауважила, що Під мотивацією розуміють сукупність внутрішніх та зовнішніх сил, які збуджують педагога до діяльності та надають їй певного смислу. Навички самостійного оволодіння знаннями – це навички, набуті людиною на підставі власних психофізіологічних особливостей та удосконалені у процесі життєдіяльності:

Сєвєріна Ж.В. наголосила Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновок, що виникає потреба у досконалій організації та управлінні самоосвітньою діяльністю педагогів.Тому однією із задач післядипломної освіти педагогів є удосконалення роботи у міжкурсовий період за темою самоосвітньої діяльності шляхом стимулювання самоосвіти, саморозвитку та пошуку шляхів самореалізації особистості вчителів.

По третьому питанню відбулося Практична робота. Розробка особистого плану самоосвітньої роботи. під керівництвом Онишко Л.М. Розробляється особистий план самоосвітньої роботи. Саме в цьому допоможе «Кейс бланків для оформлення теки «Моніторинг самоосвіти та саморозвитку учителя». Він містить наступні бланки для заповнення:

  • Загальні відомості про вчителя.

  • Проблема учителя. Проблема школи. Програми, над якими працює регіон.

  • Навантаження та розклад занять на поточний учбовий рік.

  • Напрямки роботи учителя.

  • Науково-методичний розвиток учителя.

  • Розробки учителя для учбової діяльності.

  • Розробки учителя конспектів уроків чи проектів.

  • Розробки учителя для позаурочної діяльності.

  • Робота з учнями на поточний рік.

  • Відвідування уроків та заходів інших вчителів на поточний рік.

  • Відвідування моїх уроків та заходів іншими вчителями на поточний рік.

  • Творчий звіт за поточний рік.

ВИСТУПИЛИ:

Радчук К.В. зауважила, що Крім перших двох бланків, усі інші заповнюються кожний рік на початку року у графі «План» та протягом року у графі «Втілення». Слід сказати, що вчитель не повинен точно дотримуватися написаного плану. У ході реалізації особистого плану завжди можливе корегування дій. Адже можуть виникнути нові інтереси або розширитися погляди на опрацьовані моменти. Але все це потрібно відображати.

Опанасюк Н.В. наголосила Не треба тягнути заповнення теки до закінчення навчального року. Багато чого забувається, тому краще записувати усе відразу, при чому не залишаючи увагою усякі дрібниці. Саме це допоможе вам зрозуміти, як багато робить вчитель навіть не замислюючись над тим, чи це є його робота. Заповнюючи теку самоосвіти виведіть для себе думку, що це потрібно не будь-кому, а саме вам. Завдяки цьому ви бачите свій розвиток, тому підходьте до цього процесу з натхненням та особистою відповідальністю.

Алєксєєва О.В. порадила: Кожна діяльність безглузда, якщо в її результаті не створюється якийсь продукт, чи немає будь-яких досягнень. Усі результати фіксуються у бланку «Творчий звіт за поточний рік». Розділи цього бланку допоможуть вам впорядкувати ваші досягнення та побачити напрямки діяльності, які були основні для вас у поточному році. Завершуючи даний етап самоосвіти, вчителю бажано написати звіт

По четвертому питанню відбулася доповідь «Критерії оцінювання результатів самоосвіти.» Бочковська І.В. назвала Критерії оцінювання результатів самоосвіти:

1. Педагогічний - освітні програми і технології, рівень навченості дітей.

2. Психологічний - рівень психофізіологічного комфорту, розвинутість професійних та особистісних якостей.

3. Соціально-психологічний - характер взаємин між учасниками навчально-виховного процесу, розширення комунікативного простору.

4. Соціальний рейтинг педагога.

5. Науково-методичний – підвищення кваліфікації, авторські програми, впровадження педагогічних технологій, активність у науково-методичній роботі.

ВИСТУПИЛИ:

Андрієць О.М. зауважив, що Ніколи не залишайте Вашої самоосвітньої роботи і не забувайте, що, скільки би Ви не вчились, скільки би не знали, знанням та освіті немає ні кордонів, ні меж.

Порєчна Д.В. наголосила Досягнення висот педагогічної майстерності потребує максимальних особистих зусиль, енергії, природних нахилів і здібностей, величезної

працездатності ї, чи найголовніше безмежне бажання стати педагогом – майстром.

Ткаченко Г.С. порадила: Педагогічна майстерність – це високе мистецтво навчання і виховання, доступне кожному педагогові, що постійно вдосконалюється; це єдність знань, методичних умінь, мовної культури, педагогічної техніки, такту й оптимізму.

По п’ятому питанню Майоров І.В. провів  Анкетування для перевірки самоосвітнього рівня молодого вчителя. Увазі вчителів запропонував анкету, яка спонукає вчителів до самоосвіти.

ВИСТУПИЛИ:

Карпенко Л.І. зауважила, що Мотиви, які спонукають мене до самоосвіти

Бажання творчості. Вчитель - професія творча. Творча людина не зможе з року в рік працювати за одним і тим же поурочним планом або сценарієм. Робота повинна бути цікавою і приносити задоволення.

Зміни, що відбуваються в житті суспільства. Ці зміни в першу чергу торкаються учнів, формують їхній світогляд, і не хотілося б, щоб мій образ формувався у них як образ «несучасної людини».

Конкуренція. Можливість бути потрібною на роботі. Не секрет, що багато батьків, приводячи дитину до школи, просяться в клас до конкретного вчителя, предметника або класного керівника.

Громадська думка. Мені не байдуже, вважають мене «хорошим» або «поганим». Поганим вчителем бути прикро.

Матеріальне стимулювання. Без постійного засвоєння нових знань не домогтися підвищення категорії, збільшення навантаження у школі.

Інтерес. Вчитися просто цікаво. Як людина, яка щодня вчить, не буде постійно вчитися? Чи вправі вона тоді викладати?

Петренко Т.В. наголосила Основні напрями професійно-особистісного саморозвитку:

1. Розширення кругозору зі своїх предметів, культури людства:

- ознайомлення з принципами сучасної державної освітньої політики;

- оволодіння елементами інформаційної культури;

- досягнення високого загальнокультурного рівня; забезпечення якісної психолого-педагогічної підтримки освітнього процесу;

- здатність до вироблення індивідуального стилю педагогічної поведінки.

2.Задоволення специфічної потреби у практико-орієнтованих знаннях.

3.Забезпечення розвиваючого ефекту набутих знань, вирішення реальних практичних ситуацій, які виникають у процесі педагогічної діяльності.

Можна сказати, що зміст програми направлений на вирішення реальних проблем, з якими я стикаюся в процесі своєї професійної діяльності.

По шостому питанню Матюшко О.П. повідомила алгоритм роботи вчителя над індивідуальною науково-методичною темою.

1. Вибір теми (проблеми) індивідуальної науково-методичної роботи:

- ознайомлення з літературою;

- ознайомлення з нормативними документами;

- вивчення прогресивного педагогічного досвіду з проблеми дослідження.

2. Детальне ознайомлення з проблемою засобами літературних джерел:

- складання картотеки літературних джерел;

- виписки з літературних джерел.

3. Уточнення теми і розробка попереднього варіанту плану індивідуальної науково-методичної роботи:

- обгрунтування вибору теми;

- актуальність і новизна;

- відбір адекватних методів та засобів пошукової діяльності;

- формулювання мети та завдань роботи;

- розробка календарного плану індивідуальної роботи.

4. Формулювання припущень, відбір та розробка моделей, інноваційних технологій педагогічної діяльності.

5. Впровадження інновацій в практику власної педагогічної діяльності.

6. Аналіз та оцінка результатів індивідуального досвіду роботи над науково-методичною темою (проблемою), формулювання висновків та пропозицій.

7. Літературне оформлення роботи, звіт про отримані результати перед колегами.

Роботу над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою) доцільно розподілити на два етапи.

По сьомому питанню Мірошникова О.М, провелаконсультацію «Самоаналіз уроку як  засіб підвищення ефективності  професійної діяльності вчителя». Самоаналіз будується на принципах критичності, системності, рефлексії. Самоаналіз уроку – вид діяльності, в якому особливу роль відіграє мотиваційний компонент. Потреба в літературі із самоаналізу уроку – не дань традиції, а конкретна  актуальна проблема. У сучасній науковій літературі виділяють основні підходи до поняття « самоаналіз уроку ». М.І.Махмутов розглядав самоаналіз уроку як найважливіший канал формування й розвитку творчої активності вчителів, засіб удосконалення педагогічної майстерності вчителя, стимулювання самоосвіти педагога.

ВИСТУПИЛИ:

Гончар Ю.В Одним із головних завдань у підвищенні ефективності професійної діяльності вчителя є визначення поняття « кінцевий результат навчання».  Нове професійне мислення вчителя повністю орієнтоване на вдосконалення професійних знань, педагогічної техніки й технології, без яких він не зможе досягти необхідного конкретного результату. Основним інструментом перебудови професійної діяльності вчителя є самоконтроль за досягненням кінцевого результату навчання школярів

Пацовська Л.П. Самоаналіз уроку – це спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом, який дає можливість  шляхом особистого оперативного втручання впливати на методи навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і правильне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.  

По восьмому питанню відбувся Творчий звіт педагогів-початківців «Відкрита розмова». Молоді колеги ділились враженнями від навчального року, розповідали що дізнались та чому навчились.

Ухвалили:

  1. Продовжувати працювати над підвищенням загальної культури та професійної освіти педагогів

  2. Практикувати різні форми організації роботи над методичною темою

  3. Здвйснювати самоосвітню роботу згідно пропонованого алгоритму

  4. Продовжувати пошук нових форм самоаналізу уроку

  5. Продовжувати знайомство з досвідом колег: відвідувати відкриті уроки та виховні заходи, з подальшим їх аналізом.

Керівник Школи молодого вчителя О.М. Мірошникова

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
3
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!