Слайд 1: Фізичні явища в повсякденному житті оточують нас всюди, але ми про це не задумуємося.
Слайд 2: Все, що нас оточує: і жива, і нежива природа, знаходиться в постійному русі і безперервно змінюються: рухаються планети і зірки, йдуть дощі, ростуть дерева. І людина, як відомо з біології, постійно проходить будь-які стадії розвитку.
Слайд 3: Перемелювання зерен в борошно, падіння каменя, кипіння води, блискавка, світіння лампочки, розчинення цукру в чаї, рух транспортних засобів, веселки – це приклади фізичних явищ.
Слайд 4: І з речовинами (залізо, вода, повітря, сіль тощо.) Відбуваються різноманітні зміни, або явища. Речовина може кристалізуватися, розплавитися, подрібнитися, розчинитися і знову бути виділена з розчину. При цьому її склад залишиться тим же.
Слайд 5: Так, цукровий пісок можна подрібнити в порошок настільки дрібний, що від найменшого подиху він буде підніматися в повітря, як пил. Цукрові порошинки можна розгледіти лише під мікроскопом. Цукор можна розділити ще на більш дрібні частини, розчинивши його у воді. Якщо ж випарувати з розчину цукру воду, молекули цукру знову з’єднаються в кристали. Але й при розчиненні у воді, і при подрібненні цукор залишається цукром.
Слайд 6: У природі вода утворює річки і моря, хмари і льодовики. При випаровуванні вода переходить у пар. Водяна пара – це вода в газоподібному стані. При впливі низьких температур (нижче 0˚С) вода переходить у твердий стан – перетворюється на лід. Найдрібніша частинка води – це молекула води. Молекула води є і найдрібнішою частинкою пари або льоду. Вода, лід і пар не різні речовини, а одна й та ж речовина (вода) в різних агрегатних станах.
Слайд 7: Як і воду, та інші речовини можна переводити з одного агрегатного стану в інший. Характеризуючи ту чи іншу речовина як газ, рідину або тверду речовину, мають на увазі стан речовини у звичайних умовах. Будь-який метал можна не тільки розплавити (перевести в рідкий стан), але і перетворити на газ. Але для цього необхідні дуже високі температури. У зовнішній оболонці Сонця метали знаходяться в газоподібному стані, тому що температура там становить 6000˚С. А, наприклад, вуглекислий газ шляхом охолодження можна перетворити на «сухий лід».
Слайд 8: Явища, при яких не відбувається перетворень одних речовин в інші, відносять до фізичних явищ. Фізичні явища можуть призвести до зміни, наприклад, агрегатного стану або температури, але склад речовин залишиться тим же.
Всі фізичні явища можна розділити на кілька груп:
Механічні явища – це явища, які відбуваються з фізичними тілами при їх русі щодо один одного (обертання Землі навколо Сонця, рух автомобілів, політ парашутиста).
Електричні явища – це явища, які виникають при появі, існуванні, русі і взаємодії електричних зарядів (електричний струм, телеграфування, блискавка при грозі).
Магнітні явища – це явища, пов’язані з виникненням у фізичних тіл магнітних властивостей (тяжіння магнітом залізних предметів, поворот стрілки компаса на північ).
Оптичні явища – це явища, які відбуваються при поширенні, ламанні і віддзеркаленні світла (веселка, міражі, відбиття світла від дзеркала, поява тіні).
Теплові явища – це явища, які відбуваються при нагріванні і охолодженні фізичних тіл (танення снігу, кипіння води, туман, замерзання води).
Атомні явища – це явища, які виникають при зміні внутрішньої будови речовини фізичних тіл (свічення Сонця і зірок, атомний вибух).
Слайд 9: Дякую за увагу!
