Програма розрахована на учнів перших класів складаються з 30 занять тривалістю 40 – 45 хвилин кожне. Заняття можуть проводитися, як індивідуально так і у групі. Кількість учасників групової форми роботи – 10 осіб.
Мета програми – формування передумов оволодіння навчальною діяльністю, розвиток пізнавальних процесів та здібностей учнів початкової школи.
Найефективнішим методом використання розвивальних занять є їх проведення кожного тижня. Це впливає на систематичність, програмність та ціленаправленість, які сприяють кращому процесу засвоєння та закріплення набутих знань.
Завдання: розвивати вміння логічно розмірковувати, ефективно запам’ятовувати, самостійно робити висновки, бути уважним та кмітливим; розвивати впевненість у власних силах; формувати позитивне ставлення до процесу навчання, командної роботи, бережливе ставлення до власного здоров’я; формувати вміння діяти за зразком та без нього.
Етапи реалізації програми:
Діагностичний – проведення індивідуальної психодіагностики учнів 1 – 4 класів. До діагностичного блоку входить перше заняття та додаткові методики (додаток 1). Отримані результати фіксуються у протоколі (додаток 2)
Реконструктивно-формуючий – проведення занять з 2 по 29, які включають вправи з розвитку пізнавальних процесів, моторики руки, словникового запасу, мозкової гімнастики.
Закріплюючий – повторне діагностування дітей з метою відстеження динаміки їхнього розвитку і результативності проведеної роботи. До закріплюючого блоку входить 30 заняття кожного класу.
Очікувані результати:
підвищення рівня розвитку пізнавальних процесів та здібностей учнів;
сформованість адекватної самооцінки;
сформованість навичок самостійної навчальної діяльності, кмітливості;
сформованість життєвозберігаючих навичок
Форми роботи: ігри, фізичні, психологічні, пізнавальні вправи.
Розвивальні заняття не мають оцінок, оцінювання відбувається зовсім по-іншому. У кінці заняття кожна дитина спочатку оцінює сама себе, що дає можливість оцінити свій власний рівень. Для психолога, педагога – ця оцінка носить зовсім інший характер, вона дає можливість вивчати дитину ще на більш глибшому рівні. Потім між дітьми відбувається колективне обговорення оцінок і прийняття кінцевого результату.
Перед тим як перейти до структури розвивальних занять, нагадаємо особливості розвитку психологічних процесів молодших школярів[24]. (додаток 3).
Кожне заняття має таку структуру:
Вступна частина
Привітання.
Розминка (мотивація).
Основна частина
Вправи для розвитку пізнавальних процесів, моторики руки
Заключна частина.
Підсумки заняття.
Прощання.
Основна мета вступної частини (2–3 хвилин) – створення позитивного емоційного фону. Емоційних фоном можуть виступати різноманітні вправи для привітання. Особливу увагу відводиться вправам для мозкової гімнастики (Деннісон П., Деннісон Г., 1992). Гімнастика мозку (кінесіологія) – це набір простих рухів і вправ, які допомагають людям будь якого віку розкривати ті можливості, які закладені в нашому тілі. При регулярному виконанні цих вправ знімається втома, підвищується концентрація уваги, покращується пам'ять, зростає фізична та розумова активність, встановлюється взаємозв’язок між двома півкулями головного мозку
Розминка (3–5 хвилин) – створення позитивного настрою. Питання розминки досить легкі, здатні викликати інтерес, розраховані на швидкість реакції і досить часто мають немалу частку сміху. Саме розминка найбільше відрізняє розвивальні заняття від уроків. Адже всі відповіді, навіть абсурдні на перший погляд, мають право бути сказаними та почутими.
Завдання основної частини (15–18 хвилин) – тренування пізнавальних процесів: пам’яті, уваги, мислення, уяви. Завдання будуються за схемою від простих до складних – від заняття до заняття; збереження зору дитини та розвиток моторики руки.
Гімнастика для очей (1–2 хвилини) – має за мету зняття зорової напруги та зміну видів діяльності, вчить дітей берегти зір та приділяти належну увагу його збереженню (додаток 4).
Графічний диктант, малювання, логічні завдання (8–10хвилин). Технічна сторона письма досить складна: від неї вимагаються значні розумові, фізичні та вольові зусилля. Самі ж графічні навички забезпечуються спільною роботою ряду аналізаторів: мовнорухового, мовнослухового, зорового, кінестетичного, кінетичного. Втілення зорового образу за допомогою рухів руки в графічний знак потребує, окрім того, навичок організації рухів у просторі[11, 23].
На даному етапі заняття діти спочатку виконують графічний малюнок самостійно чи під диктовку дорослого, а потім замальовують або заштриховують будь, якими лініями. При регулярному виконанні таких завдань дитина вчиться гарно володіти олівцем та ручкою, у неї з’являється стійка увага, виховується працелюбність та посидючість.
У процесі роботи з графічними диктантами формується окомір, зорова пам'ять дитини, акуратність, фантазія; розвивається внутрішня мова, логічне мислення, активізуються творчі здібності.
Завдання заключної частини (2 хвилини) складаються з підведення підсумків уроку, обговорення результатів роботи учнів та труднощів, які у них виникали при виконанні завдань.
