• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Культура
  • Програма для хореографічної школи, хореографічного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
6
міс.
1
5
дн.
0
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Програма для хореографічної школи, хореографічного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу

Опис документу:
Хореографічна освіта займає особливе місце в профільному навчанні художньо-естетичного напрямку, оскільки саме хореографія, як ніякий інший вид мистецтва, володіє величезними можливостями для повноцінного вдосконалення дитини, для його гармонійного естетичного і фізичного розвитку.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Державний методичний центр

навчальних закладів культури і мистецтв України

Народно-сценічний танець

Програма

для хореографічної школи, хореографічного відділення

початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу

(школи естетичного виховання)

Напрям «Народно-сценічний танець»

Харків

2012

Укладач

О. М. Тіщенко — викладач Харківського ліцею мистецтв № 133, член Харківського обласного осередку хореографічної спілки України

Рецензенти:

С. Ю. Богданова — завідуюча хореографічним відділенням Херсонського Таврійського ліцею мистецтв, викладач вищої категорії, член Херсонського обласного осередку хореографічної спілки України;

В. М. Волчукова — кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурології та кафедри хореографії Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди;

В. М. Кізяков — голова предметно-циклової комісії хореографічних дисциплін Херсонського училища культури, член Херсонського обласного осередку хореографічної спілки України;

М.М. Ляпіна — викладач Ніжинської дитячої хореографічної школи, викладач-методист Ніжинського училища культури і мистецтв ім. М. Заньковської, член Чернігівського обласного осередку хореографічної спілки України;

О.М.Пархоменко — викладач кафедри музичної педагогіки та хореографії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Зміст

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 5

Вступ 5

Мета і основні завдання навчального предмета «Народно-сценічний танець» (напрям «Народно-сценічний танець») 6

Характеристика структури курсу 8

Особливості організації навчально-виховного процесу 8

Планування навчально-виховного процесу 13

Основні форми контрольних заходів та орієнтовні терміни їх проведення 14

Організація обліку успішності та критерії оцінювання навчальних досягнень

учнів 16

Рекомендації щодо роботи з програмою 19

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 20

Орієнтовний тематичний план 20

Основні завдання предмета, орієнтовний зміст практичних завдань (до кожного класу) 23

1 клас 23

2 клас 25

3 клас 27

4 клас 29

5 клас 31

6 клас 34

7 клас 37

8 клас 39

9 клас 42

10 клас 44

11 клас 46

БІБЛІОГРАФІЯ 49

Видання українською мовою 49

Видання російською мовою 51

ДОДАТОК 52

Термінологія exersice у народно-сценічному танці 52

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступ

Танець – вид мистецтва, якому притаманні ритмічні пластичні рухи людського тіла, зміни його виразних положень, окремі жести і фігури, комплексне застосування яких допомагає створювати художній образ.

Народний танець — це танець, що створений етносом, поширений у своєму природному середовищі і має певні етнічні особливості, які виявляються в характері та комплексі рухів, музично-ритмічній і метричній структурі, манері виконання тощо.

Народно-сценічний танець – це твір народної хореографії, який після художньої обробки виконується зі сцени. Костюми до народно-сценічного танцю, а також музичні інструменти певної епохи, що часто зустрічаються у супроводі, є джерелом для вивчення матеріальної та духовної культури, а також відіграють значну роль стосовно розуміння змісту народно-сценічного танцю.

У кожному з видів мистецтва знаходять своє відображення різні прояви життя в притаманній для цього виду мистецтва формі. Якщо суттєва ознака літератури — слово, музики — звук, живопису — колір, то мистецтво хореографії надає безмежні можливості для відображення у пластичних рухах людських почуттів, переживань, художніх образів, характеру народу загалом. Отже, хореографічна освіта, зокрема її початкова ланка. сприяє розвитку різноманітних навичок учнів, розширенню їхнього духовного й матеріального світогляду.

  • вивчення різних пластів хореографічного мистецтва як основи становлення хореографічної культури;

  • пізнання закономірностей виникнення та розвитку хореографічного мистецтва;

  • вивчення основних засобів хореографічної виразності, що дають змогу осягнути хореографічний образ певним складом виразних засобів і формують емоційно-образне та свідоме сприймання хореографічних творів;

  • діяльне засвоєння хореографічного мистецтва через індивідуальне та колективне виконавство, композицію та імпровізацію, пластичне інтонування та рух.

Основа успішності роботи учнів хореографічного відділення та секрет досягнення значних творчих успіхів полягають, насамперед, у систематичній і серйозній навчальній роботі, належним чином організованій тренувальній роботі, усвідомленому повторенні навчально-тренувальних вправ і різноманітних танцювальних рухів, які використовуються в танцях.

Мета і основні завдання

навчального предмета «Народно-сценічний танець»

(напрям «Народно-сценічний танець»)

Навчальний предмет «Народно-сценічний танець» займає одне з провідних місць у структурі професійно-спрямованих дисциплін хореографічної школи, хореографічного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання).

Мета предмета — сприяти гармонійному розвитку особистості дитини засобами хореографічного мистецтва.

Завдання предмета — під час навчання основ техніки, стилю та манери виконання народно-сценічного танцю водночас:

  • активно формувати естетичний смак й уподобання дитини;

  • розвивати творчі здібності та виховувати художній смак;

  • сприяти пізнанню прекрасного;

  • залучати підростаюче покоління до скарбниці народної творчості;

  • підвищувати загальну хореографічну культуру. Розвивати почуття ритму, координацію рухів, хореографічну виразність танцю;

  • знайомити дітей з історією хореографії та кращими зразками народної хореографії;

  • сприяти фізичному розвитку дитини: розвивати точність, легкість і пластичність рухів, витривалість навантаження;

  • виховувати дисциплінованість, охайність, наполегливість і працелюбність;

  • сприяти самовизначенню та самореалізації особистості;

  • підвищувати загальний рівень культури учнів.

Усебічний, гармонійний розвиток особистості припускає єдність її освіти, виховання та загального розвитку. Процес навчання хореографії також поєднує три основні функції, а саме:

  • освітню;

  • розвивальну;

  • виховну.

Освітня функція хореографічного навчання є основною та визначальною. Головне її призначення — засвоєння учнями спеціальних знань та відповідних умінь і навичок.

Розвивальна функція. Ефективність хореографічного навчання оцінюється не лише сумою набутих знань, умінь і навичок із хореографії, але й загальним розвитком учнів: розумовим, фізичним, психічним. Розвивальна функція хореографічного навчання передбачає вдосконалення не тільки хореографічних, але й розумових здібностей учнів, що дозволяють здійснювати пізнавальну діяльність, і забезпечує:

  • самостійність мислення, швидкість і міцність засвоєння знань, винахідливість при розв’язанні нестандартних завдань;

  • розвиток хореографічної лексики (збагачення й ускладнення словникового запасу);

  • розвиток уяви, фантазії, спостережливості;

  • розвиток памяті, почуттів, волі тощо.

Виховна функція хореографічного навчання — це процес формування загальної культури особистості і його необхідно організувати так, щоб учень постійно був змушений тренувати не лише й не тільки пам’ять (м’язову, вестибулярну, зорову тощо), але й уміння та здатність самостійно розв’язувати завдання, що вимагає осмислення. Отже, навчання сприяє вихованню волі, почуттів, ставлення до дійсності.

Характеристика структури курсу

Відповідно до вимог Типових навчальних планів хореографічної школи (хореографічного відділення), затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 18.07.2006 р. № 570/0/16–06, навчальна програма з предмета «Народно-сценічний танець» за напрямом «Народно-сценічний танець» передбачає вивчення цього предмета з 0-го (підготовчого) класу по 8-й клас включно.

Розрахунок годин на вивчення предмета «Народно-сценічний танець» розподілено по класах таким чином:

  • 1–5-й класи1 академічна година на тиждень / 35 годин на рік;

  • 67-й класи – 2 академічні години на тиждень / 70 годин на рік;

  • 8-й клас – 2,5 академічні години на тиждень / 87,5 годин на рік;

  • 9–10-й класи – 2 академічні години на тиждень / 70 годин на рік;

  • 11-й клас – 1,5 академічні години на тиждень / 52,5 годин на рік.

Загальний обсяг курсу складає 315 годин.

Особливості організації навчально-виховного процесу

Основною формою навчально-виховної роботи у школі естетичного виховання є урок.

Особливістю уроку з предмета «Народно-сценічний танець» є колективна форма організації навчання, для якої властиво:

  • постійний кількісний склад учнівських груп. Кількісний склад групи для 1-5-х класів становить у середньому 8 осіб, для 6-8-х класів – у середньому 6 осіб. Уроки можуть проводитися окремо для хлопчиків та дівчаток (відповідно до п. 8 Розяснення до Типового навчального плану хореографічної школи (хореографічного відділення) «Народно-сценічний танець»);

  • визначено часові рамки уроку (відповідно до пункту 1, статті 17 Закону України від 2 червня 2000 р. №1841 – ІІІ «Про позашкільну освіту»). З урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій тривалість одного уроку у позашкільному навчальному закладі становить для учнів:

  • віком від 5 до 6 років – 30 хвилин;

  • віком від 6 до 7 років – 35 хвилин;

  • інших – 45 хвилин;

  • підпорядкування різних видів діяльності учнів конкретній темі уроку;

  • організація навчального процесу на основі затвердженого розкладу уроків.

Урок народно-сценічного танцю – це комплекс різних видів хореографічної діяльності учнів, а саме:

  • музично-ритмічні вправи та ігри;

  • вивчення лексики і танцювальних елементів народних танців;

  • вивчення окремих складних рухів і комплексу рухів для кожного народного танцю;

  • осмислене виконання рухів різних видів танців із передачею їхнього характеру, фольклорних особливостей і національного колориту;

  • ознайомлення з кращими зразками народної хореографії (з використанням технічних засобів);

  • формування навичок творчого осмислення елементів народного танцю.

Вправи екзерсису народно-сценічного танцю розвивають групи м’язів, що недостатньо задіяні на уроках класичного танцю, зокрема гомілковостопного суглоба та інших груп м’язів, розвиток яких сприяє рухливості стопи. Найважливішими особливостями таких вправ є активна участь у роботі опорної ноги, а також розширення функцій корпусу і рук.

Програмою передбачено вивчення на середині зали вправ, танцювальної лексики різних народів (з перевагою рухів українського танцю), елементів академічного характерного танцю, виконання етюдів і танців, створених на засвоєному матеріалі.

Вивчення предмета «Народно-сценічний танець» закладено в програмі з 1-го класу. На початковому етапі (1–3-й класи) заняття народним танцем мають розвивати інтерес учня (вік 6-9 років) до хореографічного мистецтва, тому види навчальної роботи бажано урізноманітнити: ввести ритмічні вправи з музичним завданням, музично-ритмічні ігри, гімнастичні вправи тощо. Мова йде не про застосування гри як засобу розрядки та відпочинку на уроці, а про те, щоб зробити гру органічним компонентом уроку.

Розподіл часу на вивчення вправ біля станка та на середині зали може змінюватися залежно від віку учнів, але співвідношення частин уроку за тривалістю в часі поступово збільшується у бік вивчення танцювальних елементів на середині зали.

У 46-му класах (вік учнів 8–11 років) поряд із продовженням роботи над опануванням вправ exersice біля станка, розучуванням лексики й танцювальних елементів народно-сценічного танцю необхідно приділяти увагу розвитку музикальності виконання вправ, щоб хореографічний рух був тісно пов’язаний з музичним матеріалом. Урок можна умовно поділити на три частини:

  • exersice біля станка;

  • робота над технічними вправами (трюки, обертання);

  • вивчення лексики, танцювальних елементів і постановка етюдів на вивченому матеріалі народних танців.

Для учнів 46-х класів характерним є дух суперництва, що позначається на виконанні народних танців суто хлопчиками та дівчатками. Важливою складовою уроку на цьому етапі є прослуховування кращих зразків народної та інструментальної музики, що допоможе учням яскраво й образно передавати національний характер народних танців.

У 79-х класах (вік учнів 12–15 років) дуже важливо враховувати особливості вікової психології: у період статевого дозрівання учням бажано пропонувати для вивчення сюжетні танці, які несуть смислове навантаження, що сприяє розкриттю образів народного танцю. На цьому етапі навчання exersice біля станка не повинен перевищувати третини часу, відведеного на заняття.

Урок складається з трьох частин:

  • exersice біля станка (як розігрів усіх м’язів);

  • робота над технічними вправами, підвищення техніки виконання (трюки, обертання);

  • постановка етюдів на основі вивченого матеріалу народних танців та напрацювання манери виконання.

У 1011-х класах (вік учнів 15–17 років) рухова функція досягає високого рівня розвитку, придбаються такі ознаки, які характерні для дорослої людини.

Побудова занять з підлітками така ж сама, як і у середньому шкільному віці, змінюється лише підбір танцювальних вправ, комбінацій, рухів, репертуар хореографічних постановок, тематика яких повинна відповідати цій віковій категорії. Відбувається вивчення більш складних рухів, комбінацій, здійснюються більш об'ємні постановочні роботи. Урок складається з трьох частин:

  • exersice біля станка (як розігрів усіх м’язів);

  • робота над технічними вправами, підвищення техніки виконання (трюки, обертання);

  • постановка етюдів на основі вивченого матеріалу народних танців та напрацювання манери виконання
    Важливим компонентом хореографічного мистецтва є музичний супровід, який повинен відповідати змісту навчальних завдань. Музичне оформлення уроків необхідно добирати з урахуванням вікових особливостей дітей. Обовязковою умовою є наявність у залі музичного інструмента (фортепіано, баян тощо). Музичний матеріал для супроводу тренувальних вправ повинен відрізнятися художнім рівнем, емоційністю, виразністю, що відповідає танцювальним рухам. Пояснення схеми рухів може відбуватися без супроводу, але розучування їх повинно обов’язково пов’язуватися з музикою. Добір музичного супроводу викладач проводить із концертмейстером заздалегідь. Імпровізувати на уроках не рекомендується. Це може робити тільки досвідчений концертмейстер.

Виховувати музикальність у кожної дитини потрібно з перших занять. Для цього слід познайомити учнів з музичними розмірами, що найчастіше зустрічаються в народних танцях — 2/43/44/4. Пояснити це на музичних прикладах у різних темпах: помірному, повільному і швидкому. Дуже важливо, щоб учні засвоїли такі поняття, як «затакт», «сильна доля» (на рахунок «раз»), оскільки вони найчастіше зустрічаються в роботі.

На уроках народно-сценічного танцю разом із набуттям виконавських навичок відбувається розвиток творчих здібностей учнів. У цьому плані дуже корисною виявляється робота над танцювальними комбінаціями, у процесі якої розвивається уява та пробуджується творча ініціатива дитини. Розвиток творчого мислення учнів виховує в них творчу індивідуальність, бажання стверджувати себе як особистість.

Для результативного проведення уроків народно-сценічного танцю необхідно створити в навчальному закладі належні умови.

Зала для уроків хореографії має бути добре освітленою, легко провітрюваною, просторою, з деревяною підлогою. Приміщення облаштовують станком із діаметром 5 см, що фіксується на закріплених металевих кронштейнах. Для учнів 0–4-х класів оптимальна висота станка 65 см; для учнів 5–8-х класів — 80 см. Відстань від стіни — 30 см.

Для занять народно-сценічним танцем необхідно мати спеціальні костюми — репетиційну форму: для дівчат купальники та трико, поверх них — спідничка-кльош; для хлопців — сорочки з короткими рукавами або футболки, штани вузького покрою або трико, для підперізування — пояс. Одяг для учасників повинен бути зручним, таким, що не заважає рухатись. Взуття для виконавців (чоботи та туфлі) має бути на шкіряній підошві. Підбори в дівчат не повинні перевищувати п’яти сантиметрів. Взуття на гумовій підошві не рекомендується.

Під час заняття дівчата підбирають своє волосся, щоб воно не заважало рухам. Дотримування правил гігієни — обов’язкова умова для кожного учасника.

Планування навчально-виховного процесу

Основу планування навчально-виховного процесу курсу народно-сценічного танцю становить робочий план, при складанні якого викладачу необхідно враховувати:

  • структуру навчального року (дата закінчення навчального року, терміни шкільних канікул, святкові дні);

  • контрольні заходи протягом та наприкінці кожного семестру;

  • рівень підготовки та особливості сприймання навчального матеріалу конкретною групою учнів.

Організація та проведення уроків з предмета «Народно-сценічний танець» (напрям «Народно-сценічний танець») є складовою навчально-виховного процесу. Під час підготовки до занять викладачу бажано спиратися на сучасний педагогічний досвід, сучасні тенденції розвитку початкової мистецької освіти

Сучасний урок базується на раціональному застосуванні різних методів і прийомів навчання і передбачає:

  • наявність і застосування внутрішньо-предметної інтеграції;

  • наявність і застосування міжпредметної інтеграції;

  • пошук шляхів міжгалузевої інтеграції;

  • орієнтацію на особистісно-ціннісний підхід у навчанні;

  • орієнтацію на діалогову стратегію педагогічної взаємодії;

  • використання наочних і технічних засобів навчання.

Використання означених методів і прийомів під час організації навчально-виховного процесу сприятиме розвитку творчого потенціалу особистості.

Основні форми контрольних заходів

та орієнтовні терміни їх проведення

Класи

Форма контролю

I семестр

Форма контролю

II семестр

1-й

Контрольний урок

Травень

2-й

Контрольний урок*

Грудень

Контрольний урок

Травень

3-й

Контрольний урок

Грудень

Контрольний урок

Травень

4-й

Контрольний урок

Грудень

Залік

Травень

5-й

Контрольний урок

Грудень

Контрольний урок

Травень

6-й

Контрольний урок

Грудень

Контрольний урок

Травень

7-й

Контрольний урок

Грудень

Контрольний урок

Травень

8-й

Контрольний урок

Грудень

Контрольний урок

Травень

9-й

Контрольний урок

Грудень

Іспит

Травень

10-й

Контрольний урок

Грудень

Контрольний урок

Травень

11-й

Контрольний урок

Грудень

Іспит

Травень

Зазначені строки проведення контрольних заходів є орієнтовними. Конкретні терміни проведення визначає відділ (відділення) навчального закладу.

Для творчого втілення навчальних завдань із курсу народно-сценічного танцю учень протягом кожного навчального року повинен оволодіти певним обсягом теоретичних знань, набути необхідних практичних вмінь і навичок.

Перевірка знань (контроль успішності навчальних досягнень учнів) дозволяє:

  • констатувати якість засвоєння учнями навчального матеріалу;

  • з’ясовувати динаміку успішності, проблемні ділянки в роботі;

  • аналізувати та корегувати зміст навчального матеріалу.

Підсумковий контроль передбачає перевірку і визначання оптимального рівня оволодіння учнями навчального матеріалу.

Основним контрольним заходом при вивченні предмета «Народно-сценічний танець» включно є перегляд (можливо публічний) навчальних робіт у формі контрольного уроку, заліку. Умовами цих контрольних заходів передбачено виконання окремих танцювальних рухів (елементів) навчальних завдань і вправ, комплексу танцювальних рухів і вправ у тематичних навчальних завданнях та/ або в творчих навчальних завданнях. Наприкінці 9-го та 11-го (випускних) класів проводять випускний іспит із переглядом випускної роботи.

Учнів необхідно заздалегідь поставити до відома про форму проведення контрольного заходу, його тему, тривалість, дату і час.

Контрольний урок

  • Для учнів 1-го класу передбачається перевірка виконання ними окремих танцювальних рухів (елементів) і вправ, які були засвоєні протягом навчального року.

  • Для учнів 2–4-х класів передбачається перевірка виконання ними окремих танцювальних рухів (елементів) і вправ, які були засвоєні протягом семестру та навчального року.

  • Для учнів 5–8-х класів обов’язковою є перевірка виконання ними як окремих танцювальних рухів (елементів) і вправ, так і комплексу танцювальних рухів і вправ, які вони засвоїли протягом семестру та навчального року.

Залік проводять наприкінці навчального року для учнів 4-го класу. Це перевірка виконання вправ біля станка (екзерсис) та на середині зали, знання лексики народного танцю, засвоєної протягом навчального року.

Іспит проводять у 9-му та 11-му класів наприкінці вивчення курсу. Це комплексна перевірка знань, практичних умінь, творчих навичок, які отримано протягом усього періоду навчання, а саме:

  • знання засобів музичної виразності, термінології народно-сценічного танцю, правил дихання в хореографії;

  • виконання екзерсису та технічних вправ біля станка і на середині зали;

  • виконання танцювальних етюдів на основі вивченого матеріалу;

  • дотримання певного рівня артистизму та переконливості при створенні художнього образу.

Організація обліку успішності

та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання за 12-бальною системою, затверджених наказом Міністерства культури і мистецтв України від 27.08.2001 р. № 554.

Наведені нижче критерії оцінювання були розроблені на основі критеріїв навчальних досягнень учнів з предмета «Класичний танець».

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів хореографічних шкіл (хореографічних відділень шкіл мистецтв) з предметів спеціального циклу

Народно-сценічний танець

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень, не координуючи рухи, не здатний виконати вправи екзерсису

2

Учень виконує правильно лише окремі елементи екзерсису

3

Учень виконує правильно лише один із розділів екзерсису

II. Середній

4

Учень, маючи добрі професійні та зовнішні дані, не координує рухи, у зв’язку з чим не в повному обсязі виконує правильно вправи екзерсису та вправи на середині зали

5

Учень має посередні професійні та зовнішні дані, але завдяки природній координації, музичності та акторській виразності добре справляється з програмним матеріалом

6

Учень має добрі професійні дані, рухається координовано, але через можливі побічні причини не виконує в повному обсязі вправ екзерсису

III. Достатній

7

Учень володіє основами екзерсису, але не може відтворювати їх у повному обсязі в окремих танцювальних елементах, у комбінаціях танцювальних елементів, заданих викладачем

8

Учень, володіючи основами екзерсису, відтворює певну його частину (станок, середину), але не в повному обсязі виконує танцювальні етюди

9

Учень вміє відтворювати правильно елементи всіх розділів уроку, але припускається незначних неточностей у виконанні деяких технічних вправ

IV. Високий

10

Учень вміє виконувати вправи всіх розділів екзерсису, припускаючись незначних неточностей у положеннях рук, тіла, що не заважає виконанню комбінацій, танцювальних етюдів, заданих викладачем

11

Учень правильно відтворює елементи всіх розділів уроку, швидко засвоює танцювальні етюди, задані викладачем, правильно виконує технічні вправи, підвищує техніку виконання

12

Учень бездоганно виконує елементи всіх розділів уроку, швидко засвоює танцювальні етюди, задані викладачем, вміє самостійно реалізувати набуті знання й уміння, відрізняється виконавською манерою, музичністю, емоційністю, натхненністю під час виконання заданих викладачем композицій

Мистецька педагогіка як складова загальної педагогіки визначає такі види оцінювання навчальних досягнень учнів:

  • поточне оцінювання;

  • тематичне оцінювання;

  • підсумкове оцінювання.

Поточне оцінювання здійснюється під час поурочної навчальної діяльності учнів. Цей вид оцінювання надає можливість викладачу виявляти, як відбувається процес опанування нових знань, умінь і навичок.

Тематичне оцінювання спрямоване на виявлення рівня навчальних досягнень учнів у засвоєнні певного тематичного розділу або окремої теми.

Підсумкове оцінювання здійснюється за тиждень до закінчення семестру (семестрове оцінювання) та навчального року (оцінка за рік).

Семестрове оцінювання здійснюється за результатами поточного і тематичного оцінювання за даний період з урахуванням позитивної чи негативної динаміки навчальних досягнень учнів.

Оцінка за рік узагальнює досягнення учнів за поточний навчальний рік і є підсумковою, якщо не проводиться іспит. Виставляється викладачем на основі семестрових оцінок із обов’язковим урахуванням оцінок за контрольні заходи, а також за участь у конкурсах, фестивалях, оглядах, концертах тощо.

Оцінка за рік та екзаменаційна оцінка (за випускний іспит) є складовими підсумкової оцінки з предмета «Народно-сценічний танець», яка виставляється екзаменаційною комісією (художньою радою) відповідно до пункту 3.12 Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школу естетичного виховання), затвердженого наказом Міністерства культури і мистецтв України від 01.08.2001 №523 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства культури і туризму України від 23.05.2006 №331). Підсумкова оцінка вноситься у Додаток до Документа про позашкільну освіту.

Рекомендації щодо роботи з програмою

Послідовність вивчення рекомендованих в Орієнтовному тематичному плані практичних завдань викладач визначає самостійно, але з обов’язковим дотриманням зазначеної в плані кількості годин.

При укладанні робочого плану в межах загальної кількості годин, зазначених в Орієнтовному тематичному плані, необхідно передбачити години на проведення контрольних заходів (контрольних уроків, заліків тощо) у кожному семестрі, у якому контрольний урок є тільки наприкінці навчального року, про що було зазначено вище.

Навчальний матеріал до 1-го класу викладач може добирати самостійно, зважаючи на власний досвід, вік учнів, їхні психофізіологічні можливості тощо.

Термінологія народно-сценічного танцю вивчається у процесі виконання вправ біля станка та вправ, лексики і танцювальних елементів на середині зали. Повторення та закріплення вивченого в попередніх класах теоретичного матеріалу відбувається протягом року.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Орієнтовний тематичний план

Клас

з/п

Назви тем з практичних завдань

Усього

1-й 

1

Колективно-порядкові вправи

5

2

Вправи біля станка (обличчям до станка)

5

3

Вправи на середині зали

10

4

Ознайомлення з танцювальними елементами

5

5

Постановка розгорнутих комбінацій, етюдів на матеріалі дитячих пісень

10

Загальна кількість годин

35

2-й 

1

Ознайомлення з правилами поведінки у танцювальній залі

1

2

Вправи біля станка (обличчям до станка)

4

3

Вправи на середині зали

5

4

Ознайомлення з танцювальними елементами

10

5

Постановка танцювальних етюдів на основі вивченого матеріалу

15

Загальна кількість годин

35

3-й 

1

Вправи біля станка (обличчям до станка)

5

2

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою за станок)

5

3

Вправи на середині зали

10

4

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі українського та російського народних танців

10

5

Постановка етюдів «Козачок», «Російський танець»

5

Загальна кількість годин

35

4-й

1

Вправи біля станка (обличчям до станка)

5

2

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою за станок)

5

3

Вправи на середині зали

10

4

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі українського та білоруського народних танців

10

5

Постановка етюдів «Гуцулка», «Лявониха»

5

Загальна кількість годин

35

5-й 

1

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою за станок)

5

2

Вправи на середині зали

10

3

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі українського та естонського народних танців

15

4

Постановка етюдів «Поліська полька», «Полька через ніжку»

5

Загальна кількість годин

35

6-й 

1

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою за станок)

15

2

Вправи на середині зали

15

3

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі українського, грузинського, таджицького народних танців

30

4

Постановка етюдів «Дуба-танець», «Грузинський танець», «Занг»

10

Загальна кількість годин

70

7-й 

1

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою за станок)

15

2

Вправи на середині зали

15

3

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі закарпатського та італійського народних танців

30

4

Постановка етюдів «Трапотянка», «Тарантела»

10

Загальна кількість годин

70

8-й 

1

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою за станок)

15

2

Вправи на середині зали

15

3

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі закарпатського, іспанського, молдавського народних танців

40

4

Постановка етюдів «Аркан», «Іспанське port-de-bras», «Молдавський танець»

17,5

Загальна кількість годин

87,5

9-й 

1

Закріплення вправ біля станка (тримаючись однією рукою за станок)

15

2

Вправи на середині зали

15

3

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі циганського, єврейського народних танців

20

4

Постановка етюдів «Циганський танець», «Єврейський танець»

20

Загальна кількість годин

70

10-й

1

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою за станок)

15

2

Вправи на середині зали

15

3

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі російського та польського народних танців

30

4

Постановка етюдів «Російський танець», «Мазурка»

10

Загальна кількість годин

70

11-й

1

Закріплення вправ біля станка (тримаючись однією рукою за станок)

10

2

Вправи на середині зали

10

3

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі грецького та іспанського народних танців

20

4

Постановка етюдів «Сиртакі», «Арагонська хота».

12,5

Загальна кількість годин

52,5

Основні завдання предмета, орієнтовний зміст практичних завдань (до кожного класу)

1-й клас (35 год.)

Основні завдання предмета:

  • ознайомлення з правилами поведінки в танцювальній залі;

  • вироблення правильної постави;

  • розвиток уміння володіти центром тяжіння (збереження рівноваги, стоячи на одній нозі; перенесення центру тяжіння з однієї ноги на другу);

  • підготовка до засвоєння техніки стрибка;

  • розвиток уміння орієнтуватися в просторі;

  • вироблення музично-ритмічних навичок: початок руху після музичного вступу, реагування на зміну темпу, закінчення руху із закінченням музичного супроводу;

  • ознайомлення з танцювальними елементами.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Колективно-порядкові вправи (5 год.):

  • вхід до зали колоною під маршову музику;

  • уклін;

  • шикування в колону, коло, шеренгу;

  • постава корпуса, голови;

  • положення рук на поясі;

  • вправи на розвиток рівноваги;

  • ритмічні вправи.

Вправи біля станка (обличчям до станка) (5 год.):

  • положення рук на станку;

  • вивчення позицій ніг (І, ІІ, III, V, VI);

  • вивчення напівприсідання (demі plіe) за VI та І позиціями (друге півріччя — за ІІ та III позиціями);

  • вивчення battement tendu (вбік за І позицією, з другого півріччя — вперед);

  • підготовка до маленьких кидків (battement tendu jete) (вбік за І позицією);

  • вивчення піднімання на півпальцях (releve) за VI та І позиціями.

Вправи на середині зали (10 год.):

  • вивчення позицій рук (І, II);

  • повороти та нахили голови;

  • нахили корпуса вперед, вбік;

  • трамплінові стрибки за VI та І позиціями;

  • підгорнуті стрибки за VI позицією;

  • приставний крок (убік з витягнутими колінами та з пружинкою);

  • крок з носка (з витягнутими колінами, з високо піднятим коліном вперед);

  • біг (з високо піднятими колінами вперед та із зігнутим коліном назад).

Ознайомлення з танцювальними елементами (5 год.):

  • розкривання рук (з положення на талії вбік);

  • виведення ноги на п’ятку(вперед, убік);

  • підскоки;

  • крок-галоп;

  • крок «польки»;

  • «притуп» усією стопою.

Постановка розгорнутих комбінацій, етюдів на матеріалі дитячих пісень (10 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр — немає;

  • II семестр (травень) — контрольний урок.

2 клас (35 год.)

Основні завдання предмета:

  • розвиток елементарних навичок координації рухів;

  • підготовка до роботи ніг у виворітному положенні;

  • започаткування засвоєння техніки стрибка (правильне положення корпуса в повітрі, плавне приземлення);

  • зміцнення м’язового апарата (преса, ніг, рук);

  • вироблення музично-ритмічних навичок.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Ознайомлення із правилами поведінки у танцювальній залі (1 год.):

    • етикет у танцювальній залі;

    • орієнтація в залі;

    • вихідне положення;

    • уклін як складова організації уроку;

    • сценічний уклін (уклін хлопчика, уклін дівчинки).

Вивчення основних вправ біля станка (обличчям до станка) (4 год.):

  • вивчення V позиції ніг;

  • напівприсідання (demі plіe) за І, VІ, ІІІ та V позиціями;

  • battement tendu за І та VІ позиціями, за ІІІ та V позиціями вперед, вбік, назад;

  • виведення працюючої ноги (battement tendu) вперед, вбік, назад і переведення її з носка на п’ятку та з п’ятки на носок за І, VІ та ІІІ позиціями;

  • маленькі кидки на 30 (battement tendu jete) за І, VІ та ІІІ позиціями вперед, вбік, назад;

  • піднімання ноги до коліна (battement retire);

  • піднімання ноги до коліна (battement retire) з чергуванням невиворітного та виворітного положень колін.

Вправи на середині зали (5 год.):

  • вивчення III позиції рук;

  • перемінна хода (з просуванням вперед і назад);

  • крок – «доріжка»;

  • «ялинка», «гармошка»;

  • «колупалочка»;

  • підготовка до «вірьовочки»;

  • присядки, «м’ячики».

Ознайомлення з танцювальними елементами (10 год.):

  • розкривання рук (з положення на талії угору);

  • «припадання»;

  • «колупалочка» з притупуванням;

  • проста українська «вірьовочка»,

  • потрійний притуп.

Постановка танцювальних етюдів на вивченому матеріалі (15 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — контрольний урок.

3 клас (35 год.)

Основні завдання предмета:

  • подальший розвиток координації рухів;

  • подальший розвиток музично-ритмічних навичок;

  • розвиток уміння володіти ракурсом та позою;

  • ознайомлення з лексикою і танцювальними елементами народних танців.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Вправи біля станка (обличчям до станка) (5 год.):

  • глибоке присідання (grand plіe) за VІ, І, ІІ та V позиціями;

  • кругообертальний рух працюючої ноги по підлозі (demi-rond de jamde par terre) носком, п’яткою;

  • піднімання ноги на 90 (прийомом releve lіent, develope);

  • «зиґзаґи» працюючої ноги (рas tortіlle);

  • великі кидки (grand battement jete) вбік, вперед, назад;

  • підготовка до дрібних вистукувань.

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою за палицю) (5 год.):

  • напівприсідання (demі plіe) за VІ, І, ІІ та V позиціями;

  • виведення працюючої ноги (battement tendu) в усі напрями й переведення її з носка на п’ятку та з п’ятки на носок за VІ, V позиціями;

  • маленькі кидки (battement tendu jete) за VІ, V позиціями в усіх напрямах;

  • підготовка до «вірьовочки».

Вправи на середині зали (10 год.):

  • перемінна хода ( з акцентом на всю ступню);

  • проста російська «вірьовочка»;

  • дрібні вистукування;

  • присядки з плескачами;

  • «бігунець»;

  • «голубці» низькі;

  • «колупалочка» з «вихилясником»;

  • «тинок»-маленький;

  • підготовка до обертання (припадання по точках).

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі українського та російського народних танців (10 год.)

Елементи українського народного танцю «Козачок»(5 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • «колупалочка»;

  • «припадання»;

  • проста «вірьовочка»;

  • «бігунець»;

  • «голубці»-низькі;

  • «тинок»-маленький.

Елементи російського народного танцю (5 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • проста «вірьовочка»

  • «колупалочка»;

  • «притупування»;

  • «гармошка»;

  • «припадання» (на місці, з просуванням);

  • «ялинка»;

  • присядка.

Постановка етюдів «Козачок», «Російський танець» (5 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — контрольний урок.

4 клас (35 год.)

Основні завдання предмета:

  • продовження роботи над виробленням правильної постави корпуса;

  • засвоєння основних позицій рук і ніг народної хореографії;

  • переміщення по залі в заданому напрямку;

  • розвиток пластичних рухів тіла та виворітності ніг;

  • ускладнення вправ біля станка та на середині зали;

  • вивчення нових трюків (для хлопців);

  • вивчення лексики і танцювальних елементів народних танців.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Вправи біля станка (обличчям до станка) (5 год.):

  • сou-de-pіed за V позицією;

  • підготовка до «розворотів» (battement fondu);

  • «балянсе» (pas balanse) за V позицією.

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою за палицю) (5 год.):

  • на півповороти до станка за V позицією;

  • маленькі кидки (battement tendu jete)з pіke з напівприсіданням (demі plіe);

  • кругообертальний рух працюючої ноги по підлозі (demi-rond de jamde par terre) носком, п’яткою;

  • «вірьовочка» на півпальцях;

  • піднімання ноги на 90 (прийомом develope і releve lіentadajio);

  • великі кидки за V позицією (grand battement jete).

Вправи на середині зали (10 год.)

Обертання по діагоналі та на місці (5 год.):

  • припадання у повороті на 90, 180;

  • обертання за VI  позицією (працююча нога з акцентованим рухом у невиворітному положенні підіймається до коліна).

Робота з хлопцями над трюками на місці та із просуванням (5 год.):

  • присядка за VІ позицією (у повороті на 90);

  • присядка за І позицією, піднімання працюючої ноги вбік на 45 із просуванням.

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі українського, білоруського народних танців (10 год.)

Елементи українського народного танцю «Гуцулка» (5 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • крок з каблука;

  • приставний крок;

  • «чосанка»;

  • пружинний крок;

  • присядка за VІ позицією;

  • біг з підскоком і пробіжкою.

Елементи білоруського народного танцю «Лявониха» (5 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • основна хода;

  • хода «з відбиттям»;

  • «колупалочка»;

  • бокова хода-галоп;

  • випади з рукою у ІІІ позиції.

Постановка етюдів «Гуцулка», «Лявониха» (5 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — залік.

5 клас (35 год.)

Основні завдання предмета:

  • вироблення мязових відчуттів, що дозволяють правильно та чітко виконувати основні групи рухів;

  • добір вправ для розвитку танцювальної техніки з урахуванням психологічного та фізіологічного розвитку учнів;

  • продовження роботи над правильною поставою;

  • удосконалення виконання вправ біля станка та на середині зали;

  • вивчення нових трюків (для хлопців);

  • вивчення лексики і танцювальних елементів народних танців.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою) (5 год.):

  • вивчення ІV позиції ніг;

  • маленькі присідання за ІV позицією (demі рlіe);

  • виведення працюючої ноги (battement tendu) в усі напрями та переведення її з носка на п’ятку та з п’ятки на носок за V позицією в напівприсіданні (demі plіe);

  • маленькі кидки (battement tendu jete) у напівприсіданні (demі plіe) і на півпальцях;

  • кругообертальний рух працюючої ноги по підлозі носком, п’яткою в напівприсіданні (demi-rond de jamde par terre);

  • маленькі розвороти на 45 вбік (battement fond);

  • «вірьовочка» в повороті на 90 (по точках);

  • підготовка до каблукового за VІ позицією;

  • дрібні вистукування;

  • піднімання ноги на 90 у напівприсіданні (demі рlіe — adajio);

  • великі кидки (grand battement jete) на 90 і більше з pіke.

Вправи на середині зали (10 год.)

Обертання по діагоналі та на місці (5 год.):

  • «голубці» у повороті на 180 з просуванням по діагоналі з рукою;

  • припадання у повороті на 180;

  • тури на місці;

  • pirouette en dedans.

Робота з хлопцями над трюками (5 год.):

  • тури на місці;

  • присядка-«підсікання»;

  • «млинок»;

  • «тинок»-низький.

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі українського та естонського народних танців (15 год.)

Елементи українського народного танцю «Поліська полька» (8 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • основна хода;

  • потрійний зіскок зі згинанням ноги;

  • присядка за І позицією з виходом на п’ятки;

  • обертання;

  • повороти дівчаток у парі;

  • галоп;

  • потрійний біг з паузою.

Елементи естонського народного танцю «Полька через ніжку» (7 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • крок польки;

  • галоп;

  • «ножиці»;

  • підгорнутий стрибок;

  • підскоки;

  • стрибок з ногою на 90.

Постановка етюдів «Поліська полька», «Російський танець», «Полька через ніжку» (5 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — контрольний урок.

6 клас (70 год.)

Основні завдання предмета:

  • відпрацювання техніки ніг, ритмічної чіткості рухів;

  • досягнення координації всіх частин тіла;

  • подальше укріплення мязів у постановці правильної постави;

  • розвиток техніки виконання програмної лексики.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою) (15 год.):

  • маленькі та глибокі присідання (demі рlіe, grand plіe) з роботою працюючої руки й корпуса;

  • виведення працюючої ноги (battement tendu) в усі напрямки та переведення її з носка на п’ятку та з п’ятки на носок з акцентованим ударом за V позицією;

  • маленькі кидки (battement tendu jete) з акцентованим ударом за V позицією, вивчення різновиду balancoіr;

  • кругообертальний рух працюючої ноги (demi-rond de jamde par terre) по підлозі носком, п’яткою з ударом pas tortіlls;

  • маленькі розвороти (battement fondu) в усі напрямки з demі rond;

  • підготовка до вивчення великих розворотів (battement fondu);

  • подвійна «вірьовочка» на місці й у повороті;

  • каблуковий у всі напрямки з акцентованим ударом за V позицією;

  • піднімання ноги на 90 із закінченням у tombe (adajio);

  • великі кидки з tombe;

  • підготовка до вивчення флик-фляка (flіc-flac) за VІ, V позиціями;

  • дрібне вистукування.

Вправи на середині зали (15 год.)

Обертання по діагоналі та на місці (8 год.):

  • «ranvarce» з demі plіe і без demі plіe (обертас);

  • soutenu en tournant;

  • дрібне вистукування в повороті.

Робота з хлопцями над трюками (7 год.):

  • присядка з ударом рукою по халяві;

  • присядка з ударом по підошві;

  • повзунець.

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі українського, грузинського, таджицького народних танців (30 год.)

Елементи народного танцю Західної України «Дуба танець» (10 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • основний хід;

  • дрібні вистукування з головою;

  • дрібні вистукування з роботою рук;

  • дрібні вистукування в повороті;

  • зіскоки із закінченням «ключ»;

  • основна хода в парі з поворотом дівчаток.

Елементи грузинського народного танцю (10 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • «чаквра» проста, з виносом ноги вбік і за ІІ позицією не виворітну;

  • хода на півпальцях;

  • хода зі згинанням ноги;

  • підскоки з акцентом у підлогу;

  • «чаквра» в повороті з руками осторонь;

  • «гасма» на підлозі та на повітрі;

  • обертас на підлозі на колінах.

Елементи таджицького народного танцю «Занг» (10 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • сидячи на колінах, зображуємо руками «місити тісто»;

  • сидячи на колінах, зображуємо руками «різати»;

  • сидячи на колінах, руками малюємо «стрілки», «заплітаємо коси», плескаємо та слухаємо, як дзенькає;

  • стоячи за ІІІ позицією, виконуємо нахили назад;

  • обертання - припадання, а руки малюють «стрілки»;

  • ходи на півпальцях;

  • бокова хода (нога йде від щиколотки).

Постановка етюдів «Дуба танець», «Грузинський танець», «Занг» — таджицький танець (10 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — контрольний урок.

7 клас (70 год.)

Основні завдання предмета:

  • робота над правильною поставою рук, ніг, голови, корпуса;

  • формування манери виконання;

  • розвиток сили та виворітності ніг у вправах біля станка й на середині зали;

  • вироблення координації в рухах біля станка та на середині зали;

  • удосконалення техніки виконання програмної лексики.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою) (15 год.):

  • маленькі та глибокі присідання в різному темпі (demі рlіe, grand plіe);

  • виведення працюючої ноги (battement tendu) в усі напрями і переведення її з носка на п’ятку та з п’ятки на носок з роботою опорної ноги;

  • маленькі кидки (battement tendu jete) з роботою опорної ноги;

  • кругообертальний рух працюючої ноги по підлозі носком, п’яткою з роботою опорної ноги (demi-rond de jamde par terre);

  • великі розвороти в усі напрямки (battement fondu);

  • маленький каблуковий з переступанням і з роботою опорної ноги;

  • флик-фляк (flіc-flac) із зіскоком;

  • різке відривання ноги на 90 (battement developpe staccato);

  • дрібне вистукування;

  • великі кидки з опусканням на коліно (grand battement jete).

Вправи на середині зали (15 год.)

Вивчення та напрацювання обертання (8 год.):

  • «обертас» з рукою;

  • біг у повороті по колу.

Робота з хлопцями над трюками (7 год.):

  • присядка з проковзуванням на каблуках однією ногою вперед, другою — назад;

  • присядка-розтяжка — з повного присідання ковзнути двома ногами вбік на ребрі каблука;

  • напівприсядка — повне присідання з невеликого підскоку за I вільною позицією з наступним підніманням на витягнуту ногу, з одночасним кидком та зупинкою іншої ноги на ребрі каблука або на 45 з просуванням вбік.

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі закарпатського та італійського народних танців (30 год.)

Елементи закарпатського танцю «Трапотянка» (15 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • основна хода на невисоких півпальцях з акцентом ноги від щиколотки та з акцентом — зіскок у підлогу;

  • зіскоки за ІІІ позицією в парі — носок у носка;

  • зіскоки за VІ позицією в парі — нога вперед на 60;

  • «падіння» в парі з головою;

  • приставний крок з головою;

  • присядка за VІ позицією з виходом на одну ногу;

  • «тинок»- високий.

Елементи італійського народного танцю «Тарантела» (15 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • рухи рук із тамбурином з ударами пальцями та зворотною стороною долоні та з дрібними безперервними рухами кистю;

  • підскоки на півпальцях, з поворотом;

  • зіскок за ІІ позицією в напівприсіданні;

  • зіскок з «тербушоном» (tire-bouchon);

  • маленький стрибок на одну ногу вперед, друга на 90;

  • «амбуате» (pas emboite) вперед і назад;

  • «вірьовочка».

Постановка етюдів «Трапотянка», «Тарантела» (10 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — контрольний урок.

8 клас (87,5 год.)

Основні завдання предмета:

  • добір вправ для розвитку танцювальної техніки з урахуванням психологічного та фізіологічного розвитку учнів;

  • опрацювання та відпрацювання артистизму та виразності виконання;

  • ускладнення техніки виконання.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою) (15 год.):

  • напівприсідання та глибокі присідання через такт (demі рlіe, grand plіe);

  • виведення працюючої ноги (battement tendu) в усі напрямки й переведення її з носка на п’ятку та з п’ятки на носок з переступами;

  • маленькі кидки «віяло» (battement jete);

  • кругообертальний рух працюючої ноги по підлозі носком, п’яткою «вісімка» (demi-rond de jamde par terre);

  • розвороти маленькі та великі (battement fondu);

  • великий каблуковий з роботою п’ятки опорної ноги;

  • «вірьовочка» з переступанням;

  • флик-фляк (flіc-flac) із переступанням;

  • піднімання ноги на 90 із поворотом п’ятки робочої ноги (battement developpe і releve lent з fouette);

  • дрібне вистукування;

  • великі кидки із зіскоком (grand battement jete).

Вправи на середині зали (15 год.)

Вивчення та напрацювання обертання (8 год.):

  • «обертас» з tours fouette;

  • біг з обертанням;

  • «колупалочка» з поворотом на 360 та подвійною вірьовочкою;

  • синкопований дріб з поворотом.

Робота з хлопцями над трюками (7 год.):

  • тури;

  • «жабка»;

  • закладка-розтяжка;

  • «кільце»;

  • «щупак».

Вивчення лексики і танцювальних елементів на матеріалі закарпатського, іспанського та молдавського народних танців (40 год.)

Елементи закарпатського народного танцю «Аркан» (10 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • основна хода з носка із закінченням у ІІ вільній позиції;

  • похитування з ноги на ногу;

  • опускання руки на коліно, плескання;

  • галоп із закінченням у «тербушон» (tire-bouchon);

  • «голубець» із кроком «навхрест»;

  • випади зі стрибком;

  • біг і підскоки на місці.

Елементи іспанського por-de-bras (15 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • за ІІІ позицією рук тильною стороною зап’ястя в зап’ястя;

  • за І позицією рук тильною стороною зап’ястя в зап’ястя;

  • одна рука на талії, лікоть назад, друга — уперед на рівні талії, кисть у підлогу;

  • висхідне положення: обидві руки вздовж корпуса, лікті назад, кисті в стелю;

  • руки в сторони, кисті в підлогу;

  • руки опускаються з ІІІ позиції у вихідне положення ліктями вниз;

  • рука опускається вперед і кисть відкриває обличчя.

Елементи молдавського народного танцю (15 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • легкий біг;

  • кроки з підскоком;

  • бокова хода;

  • основна хода танців «Молдовеняска», «Хора»;

  • кроки з каблука назустріч один одному;

  • парні переходи в підскоках «до–за–до».

Постановка етюдів «Аркан», іспанське por-de-bras, «Молдавський танець» (17,5 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — контрольний урок.

9 клас (210 год.)

Основні завдання предмета:

  • повторення та закріплення танцювальних елементів на основі вивченого матеріалу;

  • оволодіння технікою виконання програмної лексики;

  • підготовка учнів до випускного іспиту;

  • розвиток відчуття особливостей характеру, темпу, ритму, стилю народного танцю;

  • розвиток професіоналізму: органічне поєднання пластики тіла з ритмом і змістом музичного матеріалу;

  • напрацювання манери виконання.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Закріплення вправ біля станка (тримаючись однією рукою) (15 год.):

  • напівприсідання та глибокі присідання (demі рlіe, grand plіe);

  • виведення працюючої ноги (battement tendu) в усі напрямки і переведення її з носка на п’ятку та з п’ятки на носок, носок–каблук;

  • маленькі кидки (battement jete);

  • кругообертальний рух працюючої ноги по підлозі носком, п’яткою (demi-rond de jamde par terre);

  • розвороти маленькі та високі (battement fondu);

  • великий і маленький каблуковий;

  • «вірьовочка» подвійна, з переступом у повороті на 360 ;

  • флік-фляк (flіc-flac);

  • піднімання ноги на 90 (adajio);

  • дрібне вистукування;

  • великі кидки (grand battement jete).

Вправи на середині зали (15 год.)

Закріплення та відпрацьовування усіх видів обертання (8 год.) та трюків (7 год.)

Вивчення танцювальних елементів на матеріалі циганського та єврейського народних танців (20 год.)

Елементи циганського народного танцю (10 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • рухи кисті «помах», дрібні безперервні від зап’ястя повороти та напівповороти всередину та назовні;

  • рухи рук по колу від плеча, плавні та різкі, змахи від плеча та від ліктя «вісімкою»;

  • рухи плечима вгору та вниз, вперед, назад, дрібні безперервні;

  • хода проста на півпальцях вперед, назад, навхрест;

  • перемінна хода;

  • «гармошка»;

  • «чечітка» з різним акцентом;

  • чоловічі «оплески».

Елементи єврейського народного танцю (10 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • крок із п’ятки;

  • приставний крок;

  • підскоки, біг;

  • «доріжка» навхрест уперед, назад.

Постановка етюдів «Циганський танець», «Єврейський танець (20 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — іспит.

10 клас (70 год.)

Основні завдання предмета:

  • повторення та закріплення танцювальних елементів на основі вивченого матеріалу;

  • відпрацювання техніки ніг, ритмічної чіткості рухів;

  • засвоїти більш складні танцювальні комбінації та рухи ;

  • необхідно приділяти увагу вправам на формування правильної осанки.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Вправи біля станка (тримаючись однією рукою) (15 год.):

  • напівприсідання та глибокі присідання (demі рlіe, grand plіe);

  • виведення працюючої ноги (battement tendu) в усі напрямки і переведення її з носка на п’ятку та з п’ятки на носок, носок–каблук;

  • маленькі кидки (battement jete);

  • кругообертальний рух працюючої ноги по підлозі носком, п’яткою (demi-rond de jamde par terre);

  • розвороти маленькі та високі (battement fondu);

  • великий і маленький каблуковий;

  • «вірьовочка» подвійна, з переступом у повороті на 360 ;

  • флік-фляк (flіc-flac);

  • піднімання ноги на 90 (adajio);

  • дрібне вистукування;

  • великі кидки (grand battement jete).

Вправи на середині зали (15 год.)

Закріплення та відпрацьовування усіх видів обертання (8 год.) та трюків (7 год.)

Вивчення танцювальних елементів на матеріалі російського та польського народних танців (30 год.)

Елементи російського народного танцю (15 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • бокова хода;

  • обертання-«бігунок»;

  • «моталочка»;

  • «молоточки»;

  • присядки з плескачами;

  • «вірьовочка» (по точках);

  • подвійна «вірьовочка»

  • подвійний «ключ».

Елементи польського народного танцю «Мазурка» (35 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • рухи рук «вісімка»;

  • «ключ» — удар п’ятками одинарний, подвійний;

  • рas balance;

  • «голубець»;

  • рas gala;

  • рas marche;

  • «отбіано» вперед, назад;

  • «обертас» з рукою.

Постановка етюдів «Російський танець», «Мазурка» (10 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — контрольний урок.

11 клас (52,5 год.)

Основні завдання предмета:

  • повторення та закріплення танцювальних елементів на основі вивченого матеріалу;

  • оволодіння технікою виконання програмної лексики;

  • підготовка учнів до випускного іспиту;

  • розвиток професіоналізму: органічне поєднання пластики тіла з ритмом і змістом музичного матеріалу.

Орієнтовний зміст практичних завдань

Закріплення вправ біля станка (тримаючись однією рукою) (10 год.):

  • напівприсідання та глибокі присідання (demі рlіe, grand plіe);

  • виведення працюючої ноги (battement tendu) в усі напрямки і переведення її з носка на п’ятку та з п’ятки на носок, носок–каблук;

  • маленькі кидки (battement jete);

  • кругообертальний рух працюючої ноги по підлозі носком, п’яткою (demi-rond de jamde par terre);

  • розвороти маленькі та високі (battement fondu);

  • великий і маленький каблуковий у повороті на 180 ;

  • «вірьовочка» подвійна, з переступом у повороті на 360 ;

  • флік-фляк (flіc-flac);

  • піднімання ноги на 90 (adajio);

  • дрібне вистукування;

  • великі кидки (grand battement jete).

Вправи на середині зали (10 год.)

Закріплення та відпрацьовування усіх видів обертання (5 год.) та трюків (5 год.)

Вивчення танцювальних елементів на матеріалі іспанського та грецького народних танців (20 год.)

Елементи іспанського народного танцю «Арагонська хота» (10 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • різновид «колупалочки»;

  • «габріоль» (cabriole) з боку в бік;

  • випади за ІV позицією в ІV позицію на підскоках з поворотом корпуса;

  • повороти;

  • «балянсе» (pas balanse) у комбінації з jete;

  • «ножиці» в комбінації з поворотом і реверансом;

  • стрибки в tire-bouchon з efface на efface з відкинутим корпусом.

Елементи грецького танцю (10 год.):

  • положення рук;

  • положення ніг;

  • «доріжка» — крок навхрест уперед, назад;

  • «relеve»;

  • крок із relіve lіnt;

  • крок із випадом;

  • підскоки, біг.

Постановка етюдів «Арагонська хота», «Сиртакі» (10 год.)

Контрольні заходи:

  • I семестр (грудень) — контрольний урок;

  • II семестр (травень) — іспит.

БІБЛІОГРАФІЯ

Видання українською мовою

  1. Антипова І. М. Характерні рухи українського народного танцю . — К. : Мистецтво, 1972.

  2. Бондаренко Л.А. Дорогою батьків. Збірка танців. –– К. : Музична Україна, 1990.

  3. Бугаєць Н. А., Пінчук О. І. , Пінчук С. І.  Методика роботи з дитячим хореографічним колективом сучасного бального танцю [Навчально-методичний посібник для студентів. Спеціальність «Хореографія». Ч. 1]. — Харків, 2009.

  4. Василенко К. Ю. Композиція українського народно-сценічного танцю. — К. : Музична Україна, 1985.

  5. Василенко К. Ю. Українські народні танці для дітей. — К. : Музична Україна, 1985.

  6. Верховинець А. М. Теорія українського народного танцю. — К. : Музична Україна, 1990.

  7. Вірський П. У вихорі танцю. Репертуарний збірник. Вип. 1-6. –– К. : Мистецтво, 1977-1982.

  8. Галузинський В. М., Євнух М. Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. — К. : Вища школа, 1995.

  9. Герасимчук Р. Гуцульські народні танці та їх спільні риси з російськими танцями. — К. : Мистецтво, 1955.

  10. Голдрич О. Барви Карпат. — Львів, 1999.

  11. Гуменюк А. Народне хореографічне мистецтво України. — К.: Видавництво АН Української РСР, 1963.

  12. Зайцев Є. В., Колесниченко Ю.В. Основи народно-сценічного танцю: [Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури та мистецтв I–IV рівнів акредитації / Видання друге, доопрацьоване і доповнене]. — Вінниця : Нова книга, 2007. — 416 с.

  13. Класичний танець. Програма для хореографічної школи, хореографічного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання). Напрямок «Класичний танець» / Укл. Михайловська З.Н. — К. : Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України, 2008.

  14. Колногузенко Б. М. Методика роботи з хореографічним колективом. Частина I. Хореографічна робота з дітьми. — Харків : ХДАК, 2005.

  15. Лозова В. І., Троцко Г. В.  Теоретичні основи виховання і навчання : [Навчальний посібник / ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, 2-е вид., випр. і доп.]. — Харків : ОВС, 2002.

  16. Народносценічний танець. Програма для хореографічних відділень дитячих шкіл та ліцеїв мистецтв, дитячих хореографічних шкіл. / Укл. Цвєткова Л.Ю. – К. : ІПКПК, Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України, 2001.

  17. Спортивний бальний танець. Програма для хореографічної школи, хореографічного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання). Напрямок «Спортивний бальний танець» / Укл. Мірошник І.О. — К. : Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України, 2006.

  18. Тараканова А. Танцюйте з нами. Навчально-методичний посібник для вчителів хореографії (1-4 кл.) і керівників хореографічних гуртків (початковий рівень) загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. – Вінниця : Нова книга, 2010.

Видання російською мовою

  1. Богатырев П. Г. Вопросы теории народного искусства. — М. : Искусство, 1971.

  2. Бондаренко Л. А. Методика хореографической работы в школе и внешкольных заведениях. — К. : Просвещение, 1983.

  3. Гуменюк А. Украинские народные танцы. — К. : Мистецтво, 1969.

  4. Зацепина К. С., Климов А. А. , Рихтер К. В. Народно-сценический танец. — М. : Искусство, 1976.

  5. Ткаченко Т. Народный танец. — М. : Искусство, 1967.

ДОДАТОК

Термінологія exersice у народно-сценічному танці

Вивчення елементів exersice народно-сценічного танцю передбачає використання загальноприйнятої термінології класичної школи танцю (французькою мовою) або з відповідним перекладом (українською мовою):

  1. Plie (напівприсідання). Необхідно починати exersice з цього елемента, тому що цей рух розвиває м’якість та еластичність колінного суглоба, тазостегнового, гомілковостопного суглобів і суглобів стопи. Крім цього, plie сприяє розвитку стрибка.

  2. Battement tendu simple (найпростіший) і носок–каблук — вправи на розвиток рухливості стопи — розвивають рухливість у гомілковостопному суглобі, зміцнюють ахіллесове сухожилля, ікроножні м’язи та м’язи стопи.

  3. Battement tendu jetes (маленькі кидки) — розвивають м’язи гомілки, сприяють розвитку рухів у колінному суглобі робочої ноги. Ця вправа підвищує здатність учня чітко виконувати дрібні та сильні рухи.

  4. Battement tendu каблуковий (каблукова вправа) — вводить у роботу опорну ногу, коли та відділяється від підлоги та опускається на підлогу. Цей рух виконується на demi plie без випрямлення до кінця руху, розвиває м’язи гомілки та колінного суглобу.

  5. Pas tortilla — зиґзаґи або «змійка». Основне завдання цієї вправи — розвиток рухливості в гомілковостопному суглобі.

  6. Rond de jambe par terre, rond de pied (кругові обертові рухи по підлозі) — розвивають рухливість у тазостегновому суглобі, гомілковостопному та колінному суглобах, а також у суглобі стопи.

  7. Battement fondu (низькі та високі розвороти) — розвивають рухливість, м’якість та еластичність рухів у тазостегновому та колінному суглобах.

  8. Підготовка до «вірьовочки». Цей рух вводить у роботу колінний і тазостегновий суглоби та підготовляє учня до виконання на середині зали руху «вірьовочка».

  9. Flic-flac (вправа з напруженою стопою). При виконанні цього руху мязи стопи та гомілковостопного суглобу повинні бути розслаблені. Ця вправа підготовляє учня до рухів чечітки, а також привчає мязи в гомілковостопному суглобі то скорочуватися, то розслаблятися. Після цих вправ краще давати вправу з напруженою стопою. В exersice біля станка може виконуватись після Battement tendu jetes або наприкінці exersice (якщо каблуковий складний технічно).

  10. Battement developpe c releve lent (розкриття й підняття ноги на 90) — adajio — вправа спрямована на розвиток кроку, сили ноги, зміцнення тазостегнової, ікроножних і гомілковостопних м’язів, а також на підвищення рухливості в тазостегновому й колінному суглобах.

  11. Дрібні вистукування. Розвивають силу ударів, чіткий ритм, чіткість рухів.

  12. Grand battement tendu jetes (великі кидки на 90). Основне завдання цієї вправи спрямовано на розвиток кроку, зміцнення тазостегнового, ікроножних і гомілковостопних м’язів.

  13. Port de bras (перегинання та нахили корпусу з роботою рук) — слугують для розвитку гнучкості корпусу, виразності, м’якості рухів.

55

  • 11.10.2018
  • Культура
  • 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Робоча програма
  • 5867
  • 0
  • 159
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація інклюзивного середовища в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн
590 грн