Профілактика захворювань серцево-судинної системи в дітей та підлітків

Профілактика захворювань серцево-судинної системи в дітей та підлітків

Порушення діяльності серцево-судинної системи дитини може виникнути внаслідок різних причин.

Це можуть бути функціональ­ні відхилення: розлади серцевого ритму, підвищення або зниження кров'яного тиску. Всі ці явища здебільшого тимчасові й не свідчать про ті чи інші порушення або ураження системи кровообігу. Причи­ною виникнення їх можуть бути вікові зміни функціонування залоз внутрішньої секреції, нестійкість нервової системи, відступи від пра­вильного режиму дня, недостатнє перебування на свіжому повітрі, малорухливий спосіб життя (гіподинамія): тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв, наркотиків тощо.

Тютюновий дим містить багато речовин, які завдають організмові шкоди. До складу тютюнового диму входять нікотин, аміак, синильна кислота, смолисті речовини та ін. Особливо чутливий до цих речовин дитячий організм. Нікотин - дуже сильна «нервова отрута». При ви­курюванні десяти цигарок на день в організм надходить до 90 мг ні­котину.

Звичайно діти, які почали палити, відстають у рості від своїх однолітків, у них розвивається недокрів'я, паморочиться голова, по­силюється серцебиття. Нікотин діє на судини, особливо вінцеві, спри­чинюючи їх звуження. Іншою отрутою, від якої треба особливо оберігати школярів, є ал­коголь. Навіть одноразове прийняття алкоголю може призвести до тяж­ких наслідків. Алкоголь розхитує й отруює несформовану кровоносну систему дитини, знижує імунні властивості організму.

Гіподинамія - це обмеження рухової активності, зумовлене спо­собом життя, професійною діяльністю, тривалим ліжковим режимом, перебуванням людини в умовах невагомості (тривалі космічні польоти) тощо.

Гіподинамія у шкільному віці часто пов'язана з нераціональним розпорядком дня дитини, перевантаженням та навчальною роботою, внаслідок чого залишається мало часу для прогулянок, ігор, заняття спортом. Обмеження рухової активності сприяє зниженню функціональних можливостей м'язової системи. Наприклад, після двомісячного ліжко­вого режиму на 14—24 % зменшуються силові показники, на 25-35 % динамічні показники і статична витривалість, знижується тонус м'язів, зменшуються їхні об'єм і маса. М'язові групи тіла людини втрачають властиву їм рельєфність унаслідок відкладення підшкірного жиру. Мінеральний обмін порушується вже через 1-15 днів ліжкового режи­му. В результаті зменшення кількості кісткової речовини порушується мінеральний обмін кісток, зменшується щільність кістки (остеопороз). Унаслідок обмеження м'язової активності виникає детренованість серцево-судинної системи, збільшується частота серцевих скорочень у спокої. Навіть при незначному короткочасному фізичному наванта­женні частота пульсу досягає 100 уд. за 1 хв і більше. Серце при цьо­му працює неекономно, потрібний об'єм крові викидається за рахунок збільшення кількості, а не сили серцевих скорочень. Порушується та­кож регуляція артеріального тиску (він підвищується). Особливо небезпечна гіподинамія у ранньому дитячому і шкіль­ному віці. Вона затримує формування організму, негативно впливає на розвиток опорно-рухового апарату, серцево-судинної, ендокринної та інших систем. При цьому значно знижується опірність до збудників інфекційних хвороб; діти часто нездужають, захворювання можуть пе­реходити в хронічні. Зниження рухової активності у середньому і старшому віці може прискорити старіння організму. Внаслідок сидячого способу життя пе­редчасно виникає слабкість та млявість м'язів, порушується загальний мозковий кровообіг. Особливо негативно гіподинамія впливає на серцево-судинну сис­тему: послаблюється сила скорочень серця, зменшується його праце­здатність, знижується тонус судин. Усе це призводить до того, що лю­дина не може перебувати у вертикальному положенні. Судини нижніх кінцівок, у яких слабкий тонус, розтягуються, і в них затримується зна­чна кількість крові.

Ослаблене серце не спроможне підняти її до верхньої частини тіла. Кров'яний тиск падає, кровопостачання мозку погіршу­ється, людина при цьому може знепритомніти. Розвивається так званий гравітаційний шок.

Для запобігання розвитку гіподинамії велике значення має оздоровча фізична культура, яка є однією з най­важливіших умов розвитку організму людини. Під час фізичних вправ спрацьовують м'язова, дихальна, серцево-судинна, нервова, ендокрин­на і травна системи.

Фізичні вправи за характером їх виконання поді­ляють на дві великі групи: вправи циклічного й ациклічного характеру.

Циклічні вправи - це такі рухові акти, коли тривалий час повторюється один певний завершений руховий цикл, наприклад, ходьба, біг, ходьба на лижах, їзда на велосипеді, плавання, веслування.

В ациклічних впра­вах структура рухів не має стереотипного циклу і весь час змінюється в ході їхнього виконання. Це гімнастичні та силові вправи, стрибки, метання, спортивні ігри (теніс, бадмінтон, футбол, хокей, волейбол тощо), гігієнічна, ритмічна, атлетична та виробнича гімнастика.