Сьогодні о 16:00
Вебінар:
«
Розвиток читання у дошкільному віці. Посібники серії «Розглядай та пізнавай»
»
Взяти участь Всі події

Профілактика насильства в учнівському середовищі

Психологія

21.05.2021

67

2

0

Опис документу:
Актуальною проблемою, що стоїть перед сучасним українським суспільством, є подолання й недопущення будь-яких проявів насильства в учнівському середовищі. Це обумовлено тим, що атмосфера насильства і жорстокості стає звичною і в ряді випадків не викликає протесту і протидії в підлітковому та юнацькому середовищі як у навчальному закладі, так і за його межами.Значну роль у справі захисту дітей від насильства мають відігравати саме загальноосвітні навчальні заклади.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

А.М.Порубана

практичний психолог

Чернівецький професійний ліцей

автомобільного сервісу


Профілактика насильства в учнівському середовищі

Актуальною проблемою, що стоїть перед сучасним українським суспільством, є подолання й недопущення будь-яких проявів насильства в учнівському середовищі. Це обумовлено тим, що атмосфера насильства і жорстокості стає звичною і в ряді випадків не викликає протесту і протидії в підлітковому та юнацькому середовищі як у навчальному закладі, так і за його межами.

Значну роль у справі захисту дітей від насильства мають відігравати саме загальноосвітні навчальні заклади, адже сучасні заклади освіти й виховання при всіх їх проблемах, труднощах, недоліках зберігають статус одного з основних інститутів соціалізації особистості, її становлення і розвитку. А тому дорослі, які здійснюють контроль за навчальними закладами і які працюють у них, зобов’язані забезпечити умови, що сприяли б утвердженню людської гідності дитини та її розвитку.

Проблема насильства дедалі частіше стає предметом громадського та наукового обговорення. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, наразі Україна посідає п’яте місце в Європі за рівнем насильства серед молоді.

На думку голови представництва ЮНІСЕФ в Україні Юкіє Макуо, Україні необхідна система формування здорового способу життя, адже діти не знають про ризики адиктивної поведінки, не мають уявлень про свої права та обов'язки, не можуть порозумітися з батьками, перебувають «під впливом вулиці».

Негативний вплив на становлення особистості дитини мають також засоби масової інформації, адже діти наслідують культивований через мас-медіа спосіб життя. До того ж, важливим чинником насильства серед дітей часто є негативна атмосфера в навчальному закладі.

Насильство: визначення поняття

Поняття «насильство» і «насильницький злочин» в юридичній та психологічній практиці не збігаються. Поняття «насильство» щодо людини дуже широке і, окрім тих дій, що підпадають під дію Кримінального кодексу України, містить також й інші, зокрема:

• примус або заохочення здійснювати вчинки, які людина здійснювати не хоче;

• залучення людини до діяльності за допомогою обману, шантажу, маніпуляції, загрози фізичної розправи або матеріального збитку;

• перешкоджання тому, що людина хоче зробити;

• зловживання владою (наприклад, владою віку, яку мають дорослі над дітьми, владою статусу або посади, яку мають педагоги над учнями, владою сили, популярності, владою тендерною тощо).

На думку фахівців, вважати, що насильство має лише фізичні прояви, помилково. Порушення, що виникають унаслідок насильства сягають основ функціонування людини, призводять до стійких особистісних змін, перешкоджають самореалізації особистості в майбутньому.

Традиційно виокремлюють чотири основні типи жорстокого поводження, зокрема:

 фізичне насильство;

 сексуальне насильство;

 психологічно жорстоке ставлення (емоційне насильство);

 занедбання.

Найбільш поширеними проявами насильства, якого зазнають діти в умовах навчального закладу (як з боку однолітків, так і з боку педагогів), є:

• приниження;

• побиття;

• образи;

• використання прізвиськ;

• навішування ярликів;

• кривдження;

• сварки.

Дослідники вважають, що приблизно третина дітей не лише регулярно потерпає від насильства в умовах навчального закладу, а й не отримує належної допомоги в таких ситуаціях.

Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами можуть мати різні види та форми. Наслідки цього завжди завдають серйозної шкоди для здоров’я, розвитку і соціалізації дітей. Зрештою, жорстоке поводження з дітьми в майбутньому породжує проблему суспільних втрат, тобто втрату продуктивних членів суспільства через порушення психічного та фізичного здоров’я, низького освітнього та професійного рівня, кримінальної поведінки жертв насильства, оскільки колишні жертви самі часто завдають насильницьких дій іншим.

У навчальних закладах різних типів мають працювати досвідчені фахівці, які дотримувалися б у своїй професійній діяльності чинного законодавства, створювали б безпечний простір для навчання та виховання дітей різних вікових категорій.

Основною метою діяльності психологічної служби системи освіти щодо попередження насильства є:

• психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу;

• захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: дітей, педагогічних працівників;

• здійснення соціально-педагогічного патронажу, спрямованого на надання допомоги соціально незахищеним категоріям дітей задля подолання їхніх життєвих труднощів та підвищення соціального статусу.

Що спричиняє прояви насильства?

Виникнення насильства в умовах навчального закладу зумовлено багатьма чинниками. Розглянемо основні.

Низький рівень проведення організаційної роботи щодо профілактики насильства в навчальному закладі:

• не розроблено Кодекс поведінки для учасників навчально-виховного процесу;

• не укомплектовано посади практичного психолога та соціального педагога;

• не створено для учасників навчально-виховного процесу можливості анонімного звернення про допомогу — відсутність «Скриньки довіри» або інших форм зворотного зв’язку

• низька обізнаність класних керівників, вихователів щодо необхідності повідомляти адміністрацію навчального закладу (або практичного психолога, соціального педагога, медичного працівника — залежно від виявленої проблеми) в разі, якщо дитина —

- має занедбаний, «голодний» вигляд;

- носить одяг, що не відповідає погодним умовам, віку дитини;

- має зовнішні пошкодження;

- маніпулює іншими дітьми;

- часто демонструє агресивну поведінку щодо інших;

• відсутня взаємодія педагогів із працівниками психологічної служби навчального закладу (практичним психологом та соціальним педагогом);

• не проведено оцінки приміщень (роздягалень, душових, туалетних кімнат) та подвір’я навчального закладу на предмет небезпеки;

• відсутня служба охорони — немає нагляду за відвідувачами навчального закладу;

• не організовано чергування педагогів на перервах — діти залишаються без нагляду дорослих.

Низький рівень проведення методичної роботи щодо профілактики насильства. Не на достатньому рівні проводиться просвітницька робота з педагогічним колективом та батьками з питань:

• конфліктології;

• навчання навичок позитивного спілкування, навичок реагування в ситуації повідомлення про насильство;

• заходів виховного впливу.

Низький рівень обізнаності учасників навчально-виховного процесу щодо правових аспектів попередження виникнення насильницької поведінки:

  • учасників навчально-виховного процесу не повідомлено про їхні конституційні права та обов’язки;

  • недостатній рівень проведення роботи з дітьми всіх вікових категорій та їхніми батьками з питань правової поінформованості щодо видів насильства та особистої безпеки;

педагогічні працівники не ознайомлені з алгоритмом дій щодо супроводу дитини, яка постраждала від насильства.

Низький рівень обізнаності дітей усіх вікових категорій про норми поведінки в навчальному закладі щодо:

• правил особистої гігієни;

• правил надання першої медичної допомоги;

• емоційної підтримки дитини, яка постраждала від насильства.

Чинники, що посилюють ймовірність насильства серед дітей, мають комплексний характер. Дослідники визначають такі чинники ризику:

щодо особистості –

  • гіперактивність;

  • імпульсивність;

  • недостатність вольового розвитку;

  • слабкий контроль поведінки;

  • порушення уваги;

  • прояви агресивної поведінки в минулому;

  • вживання алкоголю, наркотиків, тютюну неповнолітніми;

  • наявність антисоціальних переконань;

  • низький інтелект та рівень освіти;

  • низька успішність та небажання навчатись;

  • неповна сімя;

  • насильство в сімї;

щодо сімейного оточення –

- слабкий контроль та нагляд за дитиною з боку батьків;

- жорсткі, слабкі чи непослідовні міри виховання з боку батьків;

- низький рівень емоційного зв’язку між батьками та дитиною;

- зловживання психоактивними речовинами та кримінальна діяльність батьків;

- низький рівень доходів у сім’ї;

- контакти з однолітками, які схильні до злочинної діяльності.



Рекомендації щодо організації роботи
з попередження насильства серед неповнолітніх

У навчальному закладі необхідно розробити план дій з профілактики насильства серед неповнолітніх та запровадити систему постійного відслідковування випадків насильства серед дітей та учнівської молоді, виявлення дітей-агресорів.

Фахівці психологічної служби повинні організувати системну роботу з вторинного та третинного видів профілактики з дітьми, що мають схильність до насильства. За необхідності залучати до цієї роботи фахівців Служби у справах дітей та правоохоронних органів.

Важливо не залишати поза увагою батьків таких дітей. Також потрібна робота з класними колективами, яка має плануватися і реалізовуватися згідно із загальною програмою надання соціально-педагогічної та психологічної допомоги дитині-агресору та дітям, які постраждали від його дій.

Робота психологічної служби навчального закладу з попередження насильства серед дітей та учнівської молоді повинна бути спрямована на проведення заходів з профілактики негативних звичок, жорстокої та протиправної поведінки серед неповнолітніх;

  • здійснення, спільно з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, соціального інспектування сімей, у яких батьки схильні до недбалого ставлення до дітей;

  • створення на базі навчальних закладів консультативних пунктів для учнів, батьків та вчителів, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога та юриста;

  • проведення групових тренінгів та індивідуальної роботи з молоддю у наданні допомоги для вирішення особистих проблем;

  • наповнення змістом з урахуванням останніх досягнень у педагогіці та психології просвітницької роботи (проведення виховних годин), спрямованої на корекцію та розвиток ціннісних орієнтацій учнів;

  • активніше залучення батьків до профілактичної роботи з дітьми. Через батьків можна доносити до дітей інформацію про загальні способи попередження ситуацій насильства та наявні форми допомоги, яку дитина може отримати на базі навчального закладу;

  • не слід дітям із вираженою агресивністю доручати керівництво однолітками чи молодшими дітьми - це може спровокувати прояви жорстокості;

  • надання більшої уваги статеворольовому вихованню дітей, зокрема через вираження особистісних симпатій.

Однією з можливих форм роботи, спрямованої на профілактику насильства у навчальному закладі, може бути медіація — вирішення конфліктних ситуацій примиренням сторін через знаходження оптимального варіанта подолання проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуації.



Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили