• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Виховна робота
  • Проект "Обличчя школи" - колективна дослідницька робота учнів 6 класу націлена формування естетичних якостей школярів, уміння мати стильний і сучасний зовнішній вигляд
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
5
міс.
0
9
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Проект "Обличчя школи" - колективна дослідницька робота учнів 6 класу націлена формування естетичних якостей школярів, уміння мати стильний і сучасний зовнішній вигляд

Опис документу:
«Одяг говорить про людину дуже багато!» Школа – це місце, де діти вчаться здобувати знання, спілкуватися зі своїми однолітками. Зовнішній вигляд школярів, їх манери, поведінка і культура спілкування – обличчя школи. Тема проекту була обрана для того, щоб звернути увагу учнів на свій зовнішній вигляд, поповнити знання про імідж, dress-code, діловий стиль.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України

Чорнобаївська районна державна адміністрація

Великобурімська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Проект

«Обличчя школи»

Керівник проекту:

Вчитель Шкіренко Л.М.

Учасники проекту:

учні 6 класу

Тип проекту:

інформаційно-дослідницький,

колективний

Проект самовиховання

« Обличчя школи»

Автори: учні 6 класу.

Актуальність: «Одяг говорить про людину дуже багато!»

Школа – це місце, де діти вчаться здобувати знання, спілкуватися зі своїми однолітками. Зовнішній вигляд школярів, їх манери, поведінка і культура спілкування – обличчя школи. Тема проекту була обрана для того, щоб звернути увагу учнів на свій зовнішній вигляд, поповнити знання про імідж, dress-code, діловий стиль.

Навчальні предмети: основи здоровя, трудове навчання.

Учасники: учні 6 класу.

Цілі:

  • поглибити знання учнів про одяг;

  • розвивати життєві навички, пов’язані з умінням працювати в команді, навички роботи з додатковою літературою;

  • навчити користуватися комп’ютером, робити фотознімки;

  • виховувати в собі естетичні почуття, вміння одягатися зі смаком.

Очікувані результати:

  • уміння брати інтерв’ю;

  • уміння користуватися літературою для пошуку інформації;

  • навички роботи з комп’ютерною технікою;

  • вміння виступати перед аудиторією.

Матеріально-технічне, інформаційне та методичне забезпечення:

  • підручник з основ здоров’я, трудового навчання, додаткова література;

  • комп’ютер, принтер, сканер, папір, фотоапарат.

Оцінювання знань та вмінь: проводиться за допомогою розробленої форми оцінювання проекту.

Кінцевий продукт: 1 група – фотографії, 2 група – інформаційні повідомлення, 3 група – додатки.

Опис проекту:

Уявіть собі дівчинку, яка потерпала від образ однокласників тільки через те, що не мала дорогого модного одягу. Вона змушена була піти зі школи. Якби всі учні носили шкільну форму, то соціальні нерівності були б стерті, а учні більше уваги приділяли б навчанню і спілкуванню.

В результаті роботи учні зібрали фотографії, опрацювали літературу, провели опитування чи потрібна шкільна форма і поглибили свої знання про одяг, його мову і значення в житті людей.

Презентація:

Формою представлення результатів проектної діяльності було обрано групову учнівську доповідь, яка супроводжувалась демонстрацією фотографій. Наприкінці презентації учасники проекту внесли пропозицію пошити шкільну форму для кожного класу.

Після завершення проекту учні обговорили результати своєї діяльності. Кожен учень визначив свої навчальні досягнення, а також оцінив свій внесок до реалізації проекту.

Мова одягу

З тих пір, як Адам і Єва порушили заборону Бога, люди носять одяг. Одяг відрізняє представників людства від усього іншого світу. Звірі не одягаються.

Навіщо нам одяг?

Наука вважає, що люди стали одягатися, аби не замерзнути в льодовиковий період.

На думку науковців, одяг покликаний ховати наші статеві відмінності.

За багато тисячоліть стосунки людини з одягом перетворилися на захопливу гру з численними складними правилами. Ці правила весь час мінялися і продовжують змінюватися все стрімкіше. Одяг вже давно перестав бути тільки захистом від холоду та сорому.

Одяг - це знак належності до визначеної частини суспільства. Така деталь була важливою завжди, починаючи відтоді, як люди вийшли з печер. Представники кожного племені, а потім поселення мали визначений стиль, щоб не переплутати своїх з чужими. Так розвивалася мова одягу. З першого погляду можна було дізнатися, хто перед тобою.

За одягом визначали: звідки людина, вільна вона чи раб (кріпак, арештант, солдат), знатний чи безрідний і, звичайно, чоловік чи жінка.

Люди вільні мали навіть візуально відрізнятися від рабів. Тому рабам не дозволяли одягати головні убори (дод.№1).

Євреї, що понад три тисячі років тому звільнилися з єгипетського полону, носять кіпу (кепка, капелюх, каптур) – символ волі.

У Китаї жовтий колір був кольором імператорського двору. Більше нікому не дозволяли носити жовтий колір, тому що цю дорогоцінну фарбу виготовляли з рідкісних квітів шафрану (дод. №2).

В Індії певний колір одягу відповідав різним кастам, а багатство дівчини визначали за її сарі: з одного шматка тканини складається воно чи з двох (дод.№3).

У Шотландії кожен рід мав індивідуальну кольорову гаму кілтів (чоловічі спідниці в клітинку). Це мало те ж саме значення, що й герб чи прапор (дод.№4).

Звичайно, і Україна – не виняток: тут кожна область мала свій вид вишивки, оздоблення одягу, свій характерний костюм. Жіночий одяг був зручний і для домашньої роботи, і для праці в полі. Яскравий фартух і темна спідниця – ідеальні, щоб не дуже швидко забруднюватись. А білі свитки, навпаки, потрібно було прати часто, щоб демонструвати жіночу акуратність і охайність. Це дуже цінувалося. І досі на Західній Україні, у Чехії, Словаччині, Австрії, національний костюм – не тільки музейний експонат, але й улюблений, повсякденний одяг (дод.№5).

У середньовічній Європі в ряді країн був прийнятий спеціальний «Закон розкоші», в якому говорилося про те, хто в що МОЖЕ бути вдягнений і які речі не можна вдягати менш знатним. Розрізнялися одяг теслі й булочника, міського і сільського музикантів, барона і графа(дод. №6).

Про уніформу

Хто ж особливо натхненно сприйняв ідею соціальної рівності, стирання умовностей? Три великі революційні держави – Франція, Росія і Німеччина. Мода навчилася стрімко змінюватися, у ХХ столітті вона оновлювала своє обличчя через десятиліття, а пізніше – щосезону. Традиційно й до сьогодні покровителькою та законодавицею моди є Франція. Росія і Німеччина у першій половині ХХ століття вирішили одягти усіх в уніформу.

Уніформа – універсальний одяг для виконання визначених робіт (дод. №7).

Уніформа шахтаря – комбінезон і каска. Каска – для безпеки під час роботи під землею. Комбінезон – щоб менше проникав вугільний пил.

Уніформа суддів – мантія і шапочка з китичкою.

Своєрідну уніформу мають військові різних родів військ, міліція, пожежні…(дод. №8).

Уніформа лікаря та медсестри – медичний халат, штани і шапочка. Білосніжний – для роботи в палатах чи кабінетах, а синій чи зелений – для операцій(дод. №9).

Чи можемо ми собі уявити лікаря на прийомі у потертих джинсах та майці, повара без білосніжного халата та ковпака, вчительку біля дошки у вечірній сукні, представника серйозної організації без ділового костюма? (дод. №10-13)

Шкільна форма – це сучасно?

Одяг – це закон відповідності суспільній ролі.

У багатьох традиційних школах і гімназіях учні носять форму. Крім кольору форми на ній є відмітні знаки – нашивки з назвою школи. Одержати будь-яку форму – означає бути прийнятим у професійне співтовариство.

Важливо враховувати, що зовнішній вигляд школяра — це своєрідна візитна картка навчального закладу. Адже «одяг говорить без слів». По тому, як виглядають учні, які їх манери, складається враження про всю школу — її виховний і навчальний процеси, організацію навчання, розвиток особистості та ін.

Нав'язувати нічого не потрібно. Необхідно усно, а краще у вигляді внутрішкільного стандарту раз і назавжди домовитися, як прийнято одягатися в школі. Безумовно, це діловий стиль. Такий підхід допоможе уникнути непорозумінь і конфліктів.

Чи знайоме вам таке поняття, як “dress-code”? За останні 100 років поняття дрес-код перекочувало з Лондона у всі великі міста світу, де проходить світське життя. У наш час це поняття активно використовують. Наприклад, свої власні дрес-коди встановлюють вищі навчальні заклади, державні служби, різні фірми, організації...

Dress-code в перекладі з англійської буквально означає “одежний код”, під яким прийнято розуміти проф одяг або уніформу. Якщо в школі, гімназії або коледжі прийнято носити форму, то знай, що даний одяг - dress-code. Потрібний він для того, щоб було зручно розпізнавати професійну приналежність і соціальний клас людини. Нерідко “дрескодування” рятувало життя людей. На війні, наприклад, солдати розпізнають супротивників перш за все за формою, оскільки можливості ближче розгледіти того, в кого стріляєш з автомата, просто немає.

Проте не всі хочуть бути ідентично схожими, адже кожен з нас є індивідуальністю. Таким чином, хлопчики можуть урізноманітнити шкільний костюм краваткою, метеликом, жилетом, сорочками різних кольорів і фасонів. Дівчатка ж можуть обирати між спідницею і брюками, блузою або гольфом, додавати різні аксесуари, які доповнюють і підкреслюють внутрішній світ. На щастя, модна індустрія уніформи зараз розвинена.

Висока якість, практичність і традиційне забарвлення – три кити, на яких тримається хороший діловий гардероб. Костюми відрізняються зручністю, тобто не сковують рухів, але в той же час дозволяють виглядати строго. Діловий стиль - це елегантність класичного стилю і зручність спортивного. Спортивний стиль подарував діловому вільну форму, застібку на блискавках, кнопки, рукав реглан, а класичний – строгість. Тканини можуть використовуватися самі різні, в основному класичні.

Найбільш діловими кольорами костюма і плаття вважаються:

темні: світлі:

темно-синій бежевий

темно-сірий світло-сірий

коричневий

чорний

синьо-зелений

Створи свій імідж

Імідж — це ціла структура, що складається з окремих деталей.

Наприклад, зачіска. Волосся доглянуте, вчасно підстрижене, а зачіска повинна відповідати діловому стилю.

У користуванні парфумами дотримуйтеся правила — їхній запах повинні відчувати лише Ви. Якщо хтось, хто знаходиться від Вас на відстані витягнутої руки, щось каже з приводу ваших парфумів, це свідчить про те, що Ви напахтилися більш, ніж прийнято. Оточуючі повинні відчувати себе комфортно.

Стосовно прикрас необхідно керуватися правилом: чим менше, тим краще. Золоті ланцюги, печатки, шпильки, медальйони, підвіски небажані. Намагайтеся вибирати ті прикраси, що збагачують костюм. Сережки вибирайте прості та елегантні, адже підвіски доречні на вечірках чи дискотеці.

Мода на макіяж змінюється дуже швидко. Що треба про це знати? Яскравий макіяж вважається неприпустимим в діловому стилі: усе має бути натурального кольору.

Подумай про манікюр. Доглянуті чисті нігті – свідчення твоєї культури. Але якщо вони пофарбовані в сірий, фіолетовий, зелений, криваво-червоний колір – це кольори вампіра: агресії і смерті (трупні кольори).

Вузькі носки, високі підбори страшенно спотворюють ногу. Ортопеди радять: найкраще почуває себе нога у взутті на невисокому підборі (3 см) і з закругленим носком.

Головні убори, шарфи, хустинки завжди доповнюють імідж. Навчися вдало використовувати фасони і кольорові гами.

І не забувай про усмішку!

Про що говорять старі фото?

Бережно розглядаю старе фото. На ньому –дівчатка, які навчалися у школі медсестер. Серед них ще зовсім юна моя прабабуся. Про майбутню професію учениць говорить одяг (дод. №14).

А ось іще одне фото. На ньому учениці церковно-приходської школи. Про їх приналежність можна зрозуміти по одягу (дод. №15).

А ось у 60-90-ті роки ХХ століття шкільна форма була обов’язковою для всіх учнів шкіл колишнього Радянського Союзу.

Це традиційний шкільний костюм для хлопчиків і коричневе чи темно-синє плаття для дівчаток. Як повсякденний носили чорний фартушок (дод. №16), а в святкові дні – білий. Білі бантики, гольфи, мереживні комірці робили форму офіційно-святковою і акуратною (дод. №17).

Учні щоденно одягали червоний галстук – символ належності до піонерської організації. Нинішні «бейжики» колись заміняли жовтенятський чи комсомольський значки, які були своєрідними візитками і означали, що учень був членом жовтенятської чи комсомольської організації (дод. № 18-20).

А ось іще одне фото. Уже з першого погляду видно, що це учні-випускники Великобурімської школи. Святковий одяг, охайність, щирість усмішок і згуртованість класу – ось що кидається в очі. Таким і повинне бути обличчя школи і класу (дод. 21-22).

Чи можна уявити на цьому фото ученицю з голою спиною, яка відверто демонструє ожиріння і целюліт, оголюючи всі пристойні і непристойні частини тіла, хизуючись (до чого докотились!) білизною?!

Про яку культуру може йти мова, якщо до і після занять спортом учні не спішать перевдягатися і цілий день за ними тягнеться шлейф запахів «піт+парфуми»?

Чи відомі правила гігієни ученицям, що яскраво фарбують нігті, під якими засох вчорашній бруд; волосся фарбоване, але давно не мите; одяг пожмаканий, а взуття –не чищене?

Хіба таким повинне бути лице нашої школи?

Чи потрібна учням шкільна форма?

З цим запитанням ми звернулися до людей, які брали або беруть участь у навчально-виховному процесі школи.

Директор ЗОШ

Учні повинні з’являтися до школи у шкільній формі, яка є обов’язковою, згідно з указом Президента України від 02.06.1996 р. Форма дисциплінує, стимулює до серйозної роботи.

Заступник директора по навчальній частині:

Так. Тому що:

  • вона більше спонукає до дисциплінованості;

  • запобігає стресові в частини учнів (не дає змоги одним учням показувати заможність своїх батьків, іншим –відчувати (ще більше) малозабезпеченість батьківської сім¢ї);

  • учні більше «хизуються» своїми знаннями та вихованістю, ніж нарядами;

  • форма показує належність до певної групи.

Заступник директора по виховній роботі:

Так, вона дисциплінує. Дозволяє дітям з менш забезпечених сімей не комплексувати у відношенні одягу.

Вчитель-пенсіонер:

Я вважаю, що потрібна.

Учнівська форма підтягує, дисциплінує, урівнює, економить, привчає осмислити найкращі роки навчання, які потім все наступне свідоме життя приходитимуть у теплі спомини.

Президент учнівського самоврядування:

На мою думку, шкільна форма потрібна кожному учневі. Адже, якщо всі учні носитимуть учнівську форму, то між ними виникатиме хоч якась рівність, тому що існують такі сім¢ї, які не можуть дітям придбати дорогого одягу. Ми повинні пам’ятати про це і не ставити таких учнів у безвихідне становище.

Член шкільної ради «Лідер», учасник обласної ради старшокласників:

Що стосується цього питання, то я можу сказати, що моя майбутня професія, досить тісно пов’язана із формою. Це є своєрідним dress-кодом. Отже, я вважаю, що шкільна форма потрібна учням. Це підкреслює гідність учня. І щоб не було поділу між дітьми багатими і бідними, всі мають ходити в шкільній формі. Це моя думка.

Як з’ясувалося, представники різних поколінь мають спільну думку про важливу роль шкільної форми у навчально-виховному процесі.

Гігієна одягу

Ідеально, коли речі виглядають «як нові». Звичайно, це вимагає охайного, дбайливого ставлення до них.

Корисно знати;

  • Трикотаж не сушать на плічках – тільки розклавши на рушнику. Його не викручують, а тільки злегка віджимають – решта води просто стече.

  • Трикотажна річ, як правило, може зберігати форму. Тому, розкладаючи, її можна зробити довшою, коротшою, ширшою, вужчою і т. д.

  • Якщо светр заволохатився, на ньому з’явилися жмутки ворсу, візьми липучку і проведи нею по таких місцях.

  • Речі з натуральної вовни після прання в пральній машині можуть дуже сильно зменшитися в розмірах, «сісти», тому їх краще прати вручну.

  • Застарілі та жирні плями можна добре відіпрати засобами для миття посуду.

  • Речі, що в будь-якому випадку треба прасувати праскою,  бавовняні, лляні, шовкові.

  • Шовк і вовна мають неприємну властивість блищати від прасування. Тому їх прасують тільки з вивороту.

  • З лицьового боку прасують тільки 100%ний льон чи бавовну.

  • Якщо комір піджака із внутрішнього боку протерти розрізаною сирою картоплиною, а потім сухою чистою тканиною –він матиме оновлений вигляд.

  • Блиск на ліктях, манжетах, комірі і колінах легко чиститься щіткою, змоченою в розчині із трьох частин оцту і однієї частини води.

  • Щоб костюм довше носився, не втрачаючи вигляду, необхідно раз на тиждень чистити його жорсткою щіткою.

  • Блиск, що з’явився, на темному костюмі від праски можна видалити струменем пару (із носика кип’ячого чайника) або протерти заношені місця ваткою, змоченою в заварці чорного чаю.

Будьте акуратні!!!

Висновки.

Учителі і батьки вчать нас бути культурними, ввічливими, вихованими, розвивають естетичні смаки, почуття гідності і поваги до себе і до людей, які нас оточують.

На основі проведених досліджень, ми хочемо внести пропозицію.

Останні роки випускники нашої школи шили шкільні форми на свій смак, самостійно вибираючи кольорові гами і фасони. З нетерпінням ми чекаємо Дня знань, щоб помилуватися випускниками. Нехай приклад старших товаришів стане взірцем для всіх учнів школи.

Тому, з нового навчального року пропонуємо пошити шкільні форми окремо для кожного класу. Нехай учні самі виберуть фасон, колір і текстиль.

Такий своєрідний dress-code організує учнів до навчання, дисциплінує, згуртує і доповнить імідж школярів.

Давайте відновимо обличчя школи, нашої найкращої школи на Землі.

Ви ще не в формі?

Тоді ми йдемо до ВАС!!!

  • 06.02.2019
  • Виховна робота
  • 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Робоча програма
  • 393
  • 1
  • 14
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.