Процеси пам'яті. Запам'ятовування. Збереження. Відтворення. Забування.
Розрізняють такі головні процеси пам'яті:
-запам'ятовування,
-збереження,
-відтворення,
-забування.
Запам'ятовування - це утворення й закріплення тимчасових нервових зв'язків. Що складніший матеріал, то складніші й ті тимчасові зв'язки, які утворюють підґрунтя запам'ятовування.
Процес запам'ятовування - активний процес, під час якого з початковим матеріалом відбуваються певні дії. Процес запам'ятовування починається в короткотривалій пам'яті (КТП) і завершується в довготривалій пам'яті СДТП). Запам'ятовування, як і інші психічні процеси, буває мимовільним і довільним.
Мимовільне запам'ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам'ятати. На мимовільне запам'ятовування впливають яскравість, емоційна забарвленість предметів.
Довільне запам'ятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер, у ньому використовують спеціальні засоби та прийоми запам'ятовування.
Збереження як процес пам'яті полягає у ступені збереження обсягу й змісту інформації впродовж тривалого часу. Для збереження потрібне періодичне повторення. Збереження означає наявність інформації в довготривалій пам'яті (йтиметься саме про неї), що не завжди пов'язане з її доступністю для свідомості.
Відтворення - один з головних процесів пам'яті. Воно є показником міцності запам'ятовування й водночас наслідком цього процесу. Відтворення матеріалу, який зберігається в довготривалій пам'яті, полягає в переході його з довготривалої пам'яті в короткотривалу, тобто актуалізація його у свідомості. Відтворення залежить від процесів запам'ятовування і забування, але має також свої особливості та механізми. Відтворення може мати три форми - впізнавання, пригадування і спогади.
Забування - неоднорідний процес, він може набувати найрізноманітніших форм. Процеси пам'яті тісно взаємопов'язані. Певною мірою забування є функцією від запам'ятовування - що краще матеріал запам'ятали, то менше його забувають. Однак забування може мати і власні, окремі причини. Загалом, що рідше матеріал залучають до активної діяльності, то менш доступним він є.
Висновки:
Кожен процес пам'яті є важливим по свому елементом для діяльності людини. Наприклад, для успішного запам'ятовування важливо усвідомити зміст, суть, значущість матеріалу та необхідність його вивчення. Збереження - це закріплення інформації у пам'яті, також є важливим складовим процесом, так, як за допомогою нього ми можемо запам'ятати важливу нам інформацію і у потрібний час ми можемо нею скористатись. Відтворення - це так би мовити, процес відновлення інформації і повернення його у свідомість, тобто це процес, який допомагає пригадати матеріал, який ми колись вивчали. Завдяки забуванню, ми маємо можливість зберігати у пам'яті те, що дійсно для нас цінне та важливе, тобто, на думку багатьох вчених, забування запобігає перевантаженню мозку, сприяє адаптації до нових умов, виробленню нових навичок внаслідок стирання в пам'яті старих моделей; звільняє від тривоги чи відчуття болю.
