Проблема дискурсу в сучасній лінгвістиці

Опис документу:
В останні роки лінгвістична література все частіше звертається до обговорення питання про текст і дискурс. У багатьох випадках обидва терміни використовуються зовсім синонімічно, крім того, сама довжина одиниць, що позначаються термінами „текст” і „дискурс”, залишається дуже невизначеною.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

О.П. Бодик

к. філол. н., доцент

(Краматорський економіко-гуманітарний інститут)

УДК

ПРОБЛЕМА ДИСКУРСУ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

В останні роки лінгвістична література все частіше звертається до обговорення питання про текст і дискурс. У багатьох випадках обидва терміни використовуються зовсім синонімічно, крім того, сама довжина одиниць, що позначаються термінами „текст” і „дискурс”, залишається дуже невизначеною.

Питання про термінологічну відмінність „тексту” і „дискурсу” спричиняє дуже складну проблему – чим відрізняються лінгвістика тексту й аналіз дискурсу. Текст звичайно трактується як набір певних лінгвістичних форм у складі певного відрізка мовлення в сукупності з їхньою інтерпретацією, що не змінюються в контексті. За контекст приймається певне знання світу, що включає екстралінгвістичну реальність.

Визначення, дане терміну „дискурс” у Сучасному філософському словнику, викликає ще великі сумніви: „Дискурс – поняття, висунуте структуралістами для аналізу соціальної обумовленості мовних висловлювань. Поняття дискурсу особливо популярне в постструктуралізмі і деконструкції. Як правило, застосовується у філософії, соціології, когнітивних аналізах, семіотиці. Нерідко використовується просто як синонім „мовлення” [2].

З погляду лінгвістики дане визначення не відображає мовної сутності дискурсу, особливостей і специфіки його аналізу. У словнику лінгвістичних термінів знаходимо більш прийнятне визначення терміна: „Зв’язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними й іншими факторами; текст, узятий у подієвому аспекті, мовлення, розглянуте як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей і механізмах їхньої свідомості (когнітивних процесах). Дискурс – це мовлення, занурене в життя. Тому термін дискурс, на відміну від терміна текст, не застосовується до древніх й інших текстів, зв’язок яких із живим мовленням не відновлюються безпосередньо” [1; 136-137]. Отже, поняття дискурсу включає екстралінгвістичні фактори, ритм.

Дискурс, як указують О.А. Кібрік і його співавтори, – більш широке поняття, ніж текст. Дискурс – це одночасно і процес мовної діяльності і її результат – а результат це і є текст [3]. Функціональний напрямок у лінгвістиці, що визначає розвиток цієї науки в останні кілька десятиліть, орієнтується на вивчення саме дискурсу. Аналіз дискурсу полягає в тому, щоб визначити, як же текст наповняється змістом, і що робить його зв’язним і зрозумілим.

А що ж є текст? „Текст – це реально висловлене (написане) речення або сукупність речень (включаючи відрізок усного або писемного мовлення будь-якої довжини, аж до цілого літературного твору усної творчості і т.п.), що може, зокрема, служити матеріалом для спостереження фактів даної мови” [1; 156].

Отже, дискурс – зв’язний текст, але текст також має певну зв’язність. У роботах, присвячених аналізу дискурсу, часто вказується на його інтертекстуальний характер. Однак на інтертекстуальність вказують і багато дослідників тексту. Текст – це прийом, абстрактна формальна конструкція. Дискурс же – це різні види її актуалізації, розглянуті з погляду ментальних процесів і в зв’язку з екстралінгвістичними факторами. Аналіз дискурсу – це міждисциплінарна сфера знання, де беруть участь не тільки лінгвісти, але і соціологи, психологи і т.д.

У лінгвістичній літературі виділяються такі моделі тексту:

1) статична – синтагматична модель тексту, що асоціюється з інтрафразовою зв’язаністю;

2) динамічна – асоціативна модель, що представляє парадигматику тексту;

3) структурна – модель, яка орієнтована на повідомлення.

Думається, що перша – це власне текстова модель, друга відноситься до дискурсу, третя ж модель поєднує текст і дискурс.

Аналіз дискурсу не може обійтися без вивчення ментальних моделей, що дають реальну основу для добору необхідної комунікативної інформації в стратегічних цілях побудови як загальних, так і часткових семантичних структур.

Особливість дискурсу полягає також у тому, що сприйняття тексту включає стратегічне оперування моделями, співвідносячи, наприклад, текстову інформацію зі структурами ментальних просторів цих моделей. Моделі включають і співвідношення між епізодичним, особистим знанням чи подіями, з одного боку, і загальноприйнятими соціально-орієнтованими принципами – з другого. Різні структури моделей функціонують як макроструктури і мікроструктури. Перші при цьому запам’ятовуються краще завдяки їхнім функціональним особливостям, їхньої ролі в структурній організації тексту, вони концентрують навколо себе багато супутньої інформації.

Текстові категорії виходять за рамки речення, вони потребують особливої довжини. Для розуміння тексту необхідно простежити зв’язок речень, що виходить за їхні межі, і тут питання про зв’язність тексту виходить на перший план.

Як відомо, зв’язність, когезія здійснюється лексичними і граматичними засобами, серед яких традиційно згадуються референція, еліпсис, сполучники, лексичні засоби. Однак формування певної „текстури” проходить не тільки за рахунок засобів когезії, але також і за допомогою структурних засобів: тематичної структури – тема і рема інформаційної структури, виділення фокуса висловлювання, даного і нового. Рема-тематична будова в цьому випадку орієнтована на того, хто говорить, а інформаційна – на того, хто слухає. Однак і тематичне структурування, й інформаційне – обираються і визначаються тим, хто говорить.

Постає термінологічне питання, як треба розуміти тему і рему, дане і нове. Ці, здавалося б, давно узуальні в лінгвістиці терміни набувають нового значення в сучасному когнітивному підході до вивчення мови. Хоча когнітивна функціональна граматика ще не дала відповіді на це питання, топік або фокус варто розуміти саме як інформаційний центр висловлювання, дане ж – це певний, уже наявний фрейм знання у свідомості того, хто говорить, набір певних ментальних моделей, якими людина уже володіє. Саме за допомогою фреймів формується „когнітивна карта”, що й допомагає адекватно реагувати на отримувану інформацію.

Якщо виходити з того, що текстові категорії виходять за рамки речення і за рамки власне інтертекстуальності, що зараз вже очевидно, то постає питання про розширення кола цих категорій, і найважливішими при цьому виявляються функціональна перспектива тексту, розподіл інформації з тексту, вертикальна і горизонтальна стратифікація тексту.

Будь-яка мовна одиниця, якщо вона несе яке-небудь значення, бере участь у процесі комунікації. Однак процес комунікації містить різні за інформаційним навантаженням частини, що, поєднуючись між собою, створюють певну топікальну лінію в тексті. Засобами фіксації цієї лінії можуть виступати різні елементи, як, наприклад, використання одиниць одного функціонального стилю у складі іншого, парантези, однослівні речення й ін. Величезне значення для розподілу комунікативного навантаження в тексті відіграє контекст, що включає вербальний і ситуативний контекст. Вони, у свою чергу, виникають із усього людського знання і досвіду учасників процесу комунікації, що потім формують загальний контекст людського знання і досвіду.

Питання про текст, як і про дискурс, безумовно виходить за рамки власне лінгвістичного дослідження, це предмет міждисциплінарного вивчення. Процес проникнення в суть тексту-дискурсу вимагає включення різних програм – як когнітивного плану, так й інтертекстуального, що, на нашу думку, входить у сферу когнітивної лінгвістики і є вирішальним моментом у визначенні комунікативної цінності тексту.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., 1969.

  2. Современный философский словарь. М., 1996. – С. 153.

  3. Фундаментальные направления современной американской лингвистики. М., 1997.

РЕЗЮМЕ

Розглядається проблема дискурсу-тексту в сучасній лінгвістиці як предмет міждисциплінарного вивчення. Процес проникнення в суть тексту-дискурсу вимагає включення різних програм як когнітивного плану, так й інтертекстуального, що входить у сферу когнітивної лінгвістики і є вирішальним моментом у визначенні комунікативної цінності тексту.

Ключові слова: текст, дискурс, моделі тексту, зв’язний текст, текстові категорії, тема і рема, контекст.

Рассматривается проблема дискурса-текста в современной лингвистике как предмет междисциплинарного изучения. Процесс проникновения в суть текста-дискурса требует включения разных программ как когнитивного плана, так и интертекстуального, что входит в сферу когнитивной лингвистики, является решающим моментом в определении коммуникативной ценности текста.

Ключевые слова: текст, дискурс, модели текста, связный текст, текстовые категории, тема и рема, контекст.

It is concidered the problem of the discurs-text in modern linguistics as a subject of interdisciplinary analysis. The process of infiltration in essence of the text-discurs demands actuation of the miscellaneous programs both cognitive and intertextual plans, that enters in an orb of cognitive linguistics. It is the decisive moment in definition of communicative value of the text.

Key words: the text, discurs, models of the text, downlink text, text categories, thema and rhema, context.

Бодик Остап Петрович – к. філол. н., доцент, зав. кафедри іноземних мов та методики викладання ІМ Краматорського економіко-гуманітарного інституту.

Мешкаю за адресою:

      • домашня: 84331 Донецька область, м. Краматорськ, вул. Леніна, 70, кв.48;

      • поштова: 84331 Донецька область, м. Краматорськ, а/с 1301.

      • домашній телефон: (264) – 7 – 77 – 54.

робочий телефон : (264) – 5 – 66 – 02.

мобільний телефон: (050) – 203 – 93 – 31.

Інформаційна карта

Прізвище, ім’я, по-батькові

Бодик Остап Петрович

Повна назва теми доповіді

Проблема дискурсу в сучасній лінгвістиці

Науковий ступінь

Кандидат філологічних наук

Адреса, факс, телефон, e-mail

Краматорськ,

вул. Леніна, 70, кв.48

Тел.: (264) 7-77-54

ostap_bodyk@mail.ru

Наукове звання

Доцент

Секція

2. Мова та стиль художнього твору

Місце роботи, посада

Краматорський економіко-гуманітарний інститут, зав. кафедри іноземних мов і методики викладання ІМ

Проживання

(підкреслити)

-

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
5
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!