Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця
Центрально-Український біосферний природний центр
Екологічна мережа (Екомережа) – це єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України
Мета утворення: поліпшення умов для формування та відновлення довкілля; підвищення природно-ресурсного потенціалу території України; збереження ландшафтного багатства та біорізноманіття, цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду; шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; збереження інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища, тощо
Структура екомережі
7. Центрально-Українське 14. Східноукраїнсько-Степове
Центрально-Український біосферний природний центр Умовно цю ділянку називають “Канівські дислокації” і вона простягається вздовж Дніпра до Мошногірського кряжу включно. Тут багато заболочених ділянок і спостерігається певна самобутність безхребетних тварин і рослин, серед яких є ізольовані від основних ареалів північні види, ендеми та релікти. Вона має велике значення як ланка на шляху міграції перелітних птахів. Характеризується унікальною викопною фауною. Відносно значні природоохоронні території – Канівський природний заповідник (ПЗ) і регіональний ландшафтний парк “Трахтемирівський”
Центрально-Український біосферний природний центр
Таблиця Центрально-Українського біосфер. ядра
Екоядро Черкаське Канівське Нижньосульське Золотонівське
Ці ядра відносяться до першої групи з сумарним показником репрезентативності ландшафтних комплексів 24 бали. Це – екоядра національного значення, де відбувається повноцінне збереження і відтворення унікальних і типових лісостепових ладндшафтних комплексів
Канівський природний заповідник
Національний природний парк “Білоозерський” Створено з метою збереження, відтворення і рекреаційного використання типових та унікальних природних комплексів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення
Другу групу ядер (19-15 балів) складають: Переяслав-Хмельницьке, Трахтемирівсько-Бучацьке, Холодноярсько-Сорноліське, Шуляцько-Конельське, Умансько-Собквське ландшафтні екоядра. Їх положення в межах заказників загальнодержавного значення дає можливість повноцінного збереження і відтворення окремих компонентів природних угруповань
Регіональний ландшафтний парк “Трахтемирів”
Рослинний світ Переважають лучно-степові та широколистяно-лісові формації, зростає близько 10 червонокнижних видів рослин (цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, лілія лісова, рябчик російський та ін.
Тваринний світ Багатий тваринний світ (кріт звичайний, вечірниця дозірна, полівка лісова, миша жовтогорла, бабак, тхір чорний, лисиця звичайна, вовк, козуля європейська, лось звичайний, свиня дика). Зустрічаються птахи, занесені до Червоної книги України: орлан-білохвіст, пугач звичайний
“Софіївка” Пам’ятка краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX століть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека тощо
Третя група (14-11 балів): Сунківсько-Плескачівське, Михайлівське, Таганчанське, Виграївське, Великосевастянівське ландшафтні екоядра, які розташовані в межах діючих і перспективних заказників загальнодержавного і місцевого значення. Природоохоронний режим частини ландшафтних частин є дещо послабленим по відношенню до попередньої групи
Третя група Атаманський парк Урочище Бурти Закревський Бір Козацький Вал Липівський орнітологічний заказник Мошенська Діброва Русько-Полянський ботанічний заказник Сулинський ландшафтний заказник Тарасів Обрій Холодний Яр Шуляцьке Болото Урочище Школа Святе Озеро Горіхове Озеро
Четверта група: Лебедино-Маківське, Притясминське, Корсунь-Шевченківське, Квітчанське, Козацьке, Катеринопільське, Поташівсько-Маньківське, Тимошівське, Звенигородсько-Лисянське. В них охороняються окремі біоцентри, ще не створені заповідні об’єкти для збереженню компонентів природних угруповань
Галицько-Слобожанський екокоридор Широтний ландшафтний екокоридор складений з лісостепових ландшафтних утворень, тобто поєднані лісові урочища і місцевості з супутніми лучно-степовими ЛК. Ландшафтну репрезентативність Г-С екокоридору складають хвойно-широколистянолісові, широколистянолісові, лісостепові, лучно-степові та болотні ЛК
Дніпровський річково-долинний ландшафтний екокоридор (ЛЕК) Складений русловими, заплавними плавнево-острівними комплексами і сформований долиною р. Дніпра. Дніпровського річково-долинного екокоридору знаходиться під лучними фітоценозами, 41 % – під лісовими та чагарниковими фітоценозами, 9 % – під агроценозами, 16 % – під водою, 1 % – під болотами
Дякую за увагу!!!
Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»