У глибині стародавнього лісу, де туман щоранку стелився сріблястими хвилями між стовбурами сосен, щовесни з’являлися весняні ельфи. Вони були стрункі та легкі, мов промені сонця, що пробивають крони. Їхні обличчя світилися м’яким зеленавим сяйвом, а волосся нагадувало тонкі нитки молодої трави...







