З появою паперу і перших примітивних ножиць у Китаї з'явилися і перші витинанки. Перші письмові згадки про них відносяться доVII-XII століття. У цей період набули широкого поширення паперові прикраси: зображення божеств, духів, драконів, квітів, птахів, риб, які наклеювали на вікна. Зустрічаються витинанки в артефактах кочівних народів Алтаю, на півночі Європи, Балканах і у слов’ян . Це, часто-густо, ажурні аплікації зі шкіри та хутра на одязі й предметах домашнього побуту. Не відразу папір «перебрався» зі Сходу в Україну. Українські народні паперові витинанки, як прикраси сільських хат, почали використовуватися в середині XIX століття.



























