«Є. Маланюк із найвидатнішого поета української еміграції
перетворився на класика української літератури ХХ ст., його
поезія – не лише крик зболеного серця, а ще і гарт, очисний
вогонь, через який проходить наш народ на нелегкому шляху
до своєї державності й духовності»
М. Ільницький
