Презентація «Війни Речі Посполитої з Московією (I третина XVII ст.). Суб'єктність українських земель та концепція трьох народів» — це чітко структурована, політично вивірена та концептуально нова методична розробка. Вона присвячена доленосній добі, коли українські воєводства активно заявляли про свою автономію всередині польсько-литовської держави, козацтво ставало провідною воєнною силою, а інтелектуальна еліта формувала ідею рівноправної триєдиної федерації — Польщі, Литви та Русі (України).
Ключові теми та зміст презентації
Московські війни Речі Посполитої (перша третина XVII ст.): передісторія конфлікту на тлі глибокої кризи в Московії («Смутного часу»).
Похід польсько-литовських військ на Москву та здобуття Смоленська.
Епохальний похід гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву (1618 р.), штурм міста та порятунок королевича Владислава.
Деулінське перемир'я (1618 р.) та Поляновський мир (1634 р.): повернення Чернігово-Сіверщини до складу Речі Посполитої та утворення нового Чернігівського воєводства на українських землях.
Суб'єктність українських воєводств: як шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини відстоювала свої права. Роль місцевих сеймиків, збереження дії Литовських статутів та захист православного віросповідання. Руські воєводства як окремий правовий та етнокультурний простір.
Концепція Русі як третього рівноправного члена федерації: інтелектуальні пошуки української еліти (князів Острозьких, Ружинських, Збаразьких, митрополита Петра Могили). Пропозиції реформувати двоєдину Річ Посполиту на «Триєдину республіку», де Русь (Україна) мала б такий самий автономний статус, права, міністрів та армію, як Польща та Литва.
Феномен «множинних ідентичностей»: складна самосвідомість тогочасної української шляхти. Розбір знаменитої формули Станіслава Оріховського: «Gente Ruthenus, natione Polonus» («Родом русин, за нацією — поляк»). Як поєднувалися політична лояльність до польської корони з патріотизмом щодо рідної руської землі, культури та мови.
