В історії України жінки відігравали надзвичайно важливу роль. Жінка-мати, дружина споконвіку була символом найвищого найсвітлішого, символом землі, домівки. Чи то вирушав син у дорогу, чи то козак у військовий похід, чи перед відходом в інші світи – найперше просили благословення та прощення у матері. «Обличчя» нашої історії переважно представлене чоловіками. Проте навіть побіжний погляд уважного дослідника раз у раз натрапляє на «жіночий слід» у більшості подій минулого. Протягом багатьох століть українки не тільки не поступалися чоловікам у культурній, політичній, освітній і навіть військовій діяльності, але й подекуди перевершували їх. Крім того, українські жінки завжди були берегинями родини, піклувалися про тепло і затишок. На їхніх плечах лежало виховання дітей.




























