Презентація «Політичний прорив у Галичині (кінець ХІХ ст.): від культурництва до перших партій та "Нової ери"» — це фундаментальна, політико-правова та методично довершена розробка з курсу історії України (9 клас, НУШ). Матеріал системно розкриває епоху стрімкої політизації західноукраїнського суспільства, коли українці перетворилися з етнографічної маси на зрілу націю з власними політичними партіями та чіткою стратегією парламентської боротьби в Австро-Угорській монархії.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Зростання української політичної активності та польське суперництво:
Політичне протистояння: загострення стосунків між українською інтелігенцією та польською адміністрацією краю за контроль над Галичиною. Боротьба за права української мови в судах, державних установах та освіті.
Виборчі баталії: протидія польському адміністративному тиску, підкупам та виборчим махінаціям («галицькі вибори»). Зростання національної свідомості українського селянства.
Українське представництво у вищих органах влади:
Галицький крайовий сейм (Львів): діяльність української фракції («Руського клубу»), спроби реформувати виборчу систему курій для збільшення кількості українських депутатів.
Австрійський парламент (Рейхсрат у Відні): досвід легальної політичної боротьби, виступи українських послів (депутатів) на захист національних та економічних інтересів краю перед імператором.
Народовська політика «Нової ери» (1890 р.):
Суть компромісу: спроба угоди між народовцями, київськими громадівцями (О. Кониський, В. Антонович) та австрійським урядом і польською аристократією.
Політичний торг: лояльність українців до Габсбурзької монархії в обмін на культурно-освітні поступки (відкриття українських гімназій, кафедри української історії у Львівському університеті, перетворення товариства ім. Шевченка на Наукове — НТШ).
Крах угоди: чому «Нова ера» зазнала фіаско (1894 р.) через непередбачливість поляків та радикалізацію українського суспільства.
Утворення перших українських політичних партій:
РУРП (1890 р.): Русько-українська радикальна партія (перша українська політична партія). Засновники: І. Франко, М. Павлик. Програма-маніфест Юліана Бачинського «Ukraina irredenta» (1895 р.), де вперше в історії обґрунтовано потребу політичної незалежності України.
УНДП (1899 р.): Українська національно-демократична партія (Ю. Романчук, М. Грушевський, К. Левицький). Стала наймасовішою партією Галичини, що прагнула соборності та незалежності України еволюційним шляхом.
УСДП (1899 р.): Українська соціал-демократична партія (М. Ганкевич, С. Вітик). Орієнтація на робітничий клас, поєднання соціалістичних ідей із національними вимогами.
