Законодавче регулювання освітнього процесу у Французькій республіці базується на Конституції Франції 1946 року, де зазначається, що кожен громадянин має право на безкоштовну обов’язкову освіту від трьох до шістнадцяти років, при чому держава гарантує однаковий і повноцінний доступ громадян до освіти, культури й професії У 2005 році було прийнято закон «Про орієнтацію і програму для майбутнього школи», який базується на основі загальноєвропейських тенденцій і національних вимог щодо освітніх стандартів, які б передбачали повноцінне задоволення освітніх потреб громадянам держави незалежно від їхнього соціального й фізичного статусу Цього ж року в республіці прийнято закон «Про рівні права та можливості, участь та громадянство осіб з обмеженими можливостями», згідно з яким кожна дитина з порушенням розвитку має право отримувати освіту у звичайній школі за принципами: а) рівних можливостей навчання і розвитку спільно з нормотиповими дітьми; б) безперервного інтегрованого навчання; в) тісної співпраці з батьками в досягненні педагогічної мети; г) локальним принципом з навчанням у найближчій або найзручнішій школі На сучасному етапі у Франції прийнята «Доктрина про будівництво школи ХХІ століття», в основі якої лежить принцип різноманітності, що стосується як організації навчання учнів, так і контингенту школярів, які мають різні можливості, інтереси й потреби. Доктрина передбачає освітнє реформування передовсім початкової школи, яка набуває статусу першої соціальної служби, також розплановано еволюцію кадрового, економічного й змістового компоненту французької освіти на найближчі роки в бік повно забезпеченої багатосторонньої інклюзивної перспективи
















