Шестирічні діти – особливий народ у країні дитинства… Ми повинні бути людьми доброї душі й любити дітей такими, якими вони є. Доброта і любов до дітей повинні бути не тільки станом, що внутрішньо переживається , а й провідним мотивом, стимулом нашої педагогічної діяльності. Як швидко пролітає дитинство! Ми непомітно виростаємо з коротких штанців, іграшки ламаються, а улюблені книжки жовтіють і рвуться. У пам’яті лишаються яскраві миттєвості, бурхливі емоції та незабутні враження. Щоб спогади про дитинство вашої малечі були щасливими, намагайтеся, щоб її життя склалося лише з позитивних моментів. Що треба зробити разом із дитиною, щоб спогади про дитинство були щасливими?
























