Презентація еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти

Слайд 2

Світ вступає в століття людини. Більш ніж будь-коли ми зобов'язані думати зараз про те, що ми вкладаємо в душу дитини.

В. О. Сухомлинський

Слайд 3

Випереджаюча освіта – це модель трансформації системи освіти та її пристосування до проблем суспільства ХХІ століття.

Слайд 4

Головні принципи:

• безперервність,

• інноваційність,

• відкритість,

• сталість,

• випереджаючий характер.

У ХХІ столітті у зв'язку з посиленим впливом людини на природу екологічна культура набула особливого значення як наукова основа раціонального природокористування та охорони живих організмів.

Слайд 5

Екологічна культура – це знання, уміння, навички, рівень інтелекту, морального і естетичного розвитку, світогляд, способи і форми спілкування людей.

Слайд 6

Сьогодні зростає значимість і необхідність формування екологічної культури кожної дитини через екологічну освіту: навчання, виховання, всебічне формування особистості.

Слайд 7

У кожного з нас повинно бути розвинене почуття любові до природи, усвідомлення необхідності поваги до всього живого, турботи про нього, а найголовніше – здатність передбачати наслідки своєї поведінки в природному середовищі, домагатися гармонійного спілкування з природою.

Слайд 8

Знання з екології учні отримують на уроках географії, біології, правознавства, природознавства, а також на заняттях гурткової позашкільної освіти. Діти набувають власний досвід вирішення екологічних проблем, що дає їм впевненість у своїх силах, підвищує їх соціальну активність.

Слайд 9

Видатний педагог В.О. Сухомлинський наголошував: «Природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини тільки тоді коли юне серце облагороджується вищою людською красою – добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непри­миренністю до зла... Краса природи виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини».

Вихованням екологічної культури дітей треба займатися напротязі всього навчання у школі. Від того, на скільки повноцінно усвідомлюють учні необхідність дбайливого, бережливого ставлення до природи як національного суспільного багатства , вмітимуть передбачати наслідки своєї поведінки, а також дій інших людей у природі. По суті ставлення дитини до природи свідчить про рівень її культури, її позицію як громадянина своєї країни, оскільки природоохоронне, екологічне виховання є одним із елементів морально-правового виховання учнів.

Слайд 10

Позашкілля з еколого-натуралістичним напрямом – це саме той заклад, де головне покликання виховати екологічну культуру свідомої креативної особистості. На гурткових заняттях педагог розкриває взаємозв'язки між людиною (суспільством) і природою, виховує в дитини кращі моральні якості: гуманність, прагнення бути корисним суспільству, зробити і свій внесок у справу збереження і поліпшення природного оточення.

Слайд 11

Основними методами формування екологічної культури вихованців є:

• розповідь,

• евристична бесіда,

• диспут,

• екологічні семінари дослідницького напрямку,

• ігри екологічного змісту,

• естафети ерудитів,

• екологічні аукціони тощо.

Слайд 12

Виховання екологічної культури відбувається у декількох напрямках:

• дослідницький напрям,

• інформаційний напрям,

• туристично-краєзнавчий напрям,

• організаційний напрям.

Слайд 13

Перед керівником гуртка завжди постають питання:

• як вчити та як виховати самодостатню, екологічно грамотну, креативну особистість?

• Як знайти «домкрати», які допоможуть учневі зрозуміти всю глибину відповідальності за збереження природного середовища?

Хто ж, як не педагог, розкриє дітям красу рідної землі.

Слайд 14

В позашкільних навчальних закладах з еколого-натуралістичним напрямом діти вивчають:

• будову рослин, та значення їх у природі, для людини; вчяться доглядати за рослинами, вивчають рідкісні і зникаючі види рослин України.

• При вивченні тварин вивчають взаємозв'язок тварин з середовищем життя, засоби охорони тварин, тварини Червоної книги України.

Велике значення в екологічному вихованні мають екскурсії в природу, де ознайомлюються з рослинами в їх природному середовищі. Спілкування з природою викликає в учнів почуття прекрасного, розвиває естетичне світосприйняття. Велике значення в екологічному вихованні мають різні заходи, конкурси, створення екологічних стежок. Подорожуючи екологічною стежкою, учні спілкуються зі світом природи, відчувають пахощі рослин, свіжоскошеної трави, сухого піску, холодної води, втішаються співом птахів, чують шурхіт тварин, звучання каменю, дерева. Крокуючи еко стежками, діти також зустрічаються зі злодіяннями, які відбуваються в сучасному суспільстві; вирубування дерев, засмічення, створення стихійних звалищ, забруднення грунтів, бездумне використання отрутохімікатів, захаращення природи пластиковими пляшками та поліетиленовими пакетами. Наочність цих результатів укріплює піклування про довкілля. Педагог тут виконує роль майстра, який демонструє приклад поведінки й розвиває в учнів навички критичного мислення. Маючи знання, вони більш готові до нових і чергових екологічних дій.

Слайд 15

Щорічно в школі та ПНЗ проводяться акції «День Землі», «День довкілля», «Довкілля і ми», «День захисту тварин», «День зустрічі птахів» тощо. Стали традиційними конкурси малюнків, плакатів, стіннівок, поробок з природного матеріалу, екологічні свята, ігри. Вихованці гуртків виготовляють і розвішують годівнички.

Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення учнів до природоохоронної, просвітницької діяльності.

Під час екскурсій у дітей розвивається спостережливість, формується вміння виявляти зв'язки між життєвими явищами і природними процесами, пробуджується інтерес до навколишнього середовища і бажання глибше пізнати його закономірності.

Слайд 16

Для ефективного екологічного виховання дітей педагогу сьогодні необхідно володіти великою ерудицією, широкою освіченістю, інформацією в суміжних галузях знань, бути добре обізнаним із питаннями політичного і екологічного життя, мистецтва, моралі та інше. Особливо важливо володіти здатністю до творчості, вмінням долати штампи і вносити нове, сучасне в життя вихованця. Важливо також пам'ятати , що дитина – не тільки об'єкт виховання, суб'єкт - особистість зі своїми нахилами, здібностями, інтересами, захопленнями. Нині жоден педагог не може стояти осторонь від питань виховання екологічної культури учнів, яке має стати невід'ємною складовою навчально-виховного процесу.

Слайд 17

Екологічна культура – це, більшою мірою, рахунок, самозахист людини від непродуманих впливів на навколишнє середовище. Це - наш спосіб життя. Якщо ми не будемо розвивати екологічну культуру то природа не пробачить нам цього.

Слайд 18

Отже, я переконана, що девізом кожного вчителя повинні стати слова: «Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне і те ж, і я прагну, щоб кожен вихованець мислив саме так!»