Мета: продовжувати знайомити дітей з казками В.Сухомлинського; розширювати знання дітей про життя диких тварин, про пристосування їх до життя у лісі. Підводити дітей до розуміння того, що світ – прекрасний, непередбачуваний своїми дивами, а людина може робити його ще краще.Розвивати у дітей уміння помічати красу, захоплюватися нею та берегти її.Розвивати увагу, пам’ять, мислення, зв’язне мовлення.Виховувати любов до рідної природи, вміння навчатися любити світ, бачити і відчувати його красу, радіти життю;вчити дітей називати та відрізняти диких тварин; вчити уважно слухати та розуміти оповідання, відповідати на запитання за змістом прослуханого оповідання; вчити дітей поводитися в дикій природі; розвивати увагу, пам’ять, слух, зв’язне мовлення, дрібну та загальну моторику; виховувати любов до рідної природи, вміння помічати її красу, милуватися та радіти життю
Матеріал: дерево «добрих справ» (макет), листочки, ілюстрації: людина, білка, білченята.( все оформлено у вигляді презентації.)
Хід заняття
Пропоную дітям пограти у гру «Скажи комплімент», звертаю увагу дітей на те, як світяться їхні оченята, коли їм говорять гарні, приємні слова.
- Гарні слова завжди приємно чути, але важливо їх підкріплювати добрими і гарними справами.
Яку людину називають доброю?
Чи є у нас добрі діти?
Чому їх так можна назвати?
Відповіді дітей.
- Справді, діти, добро, як сонечко, гріє і завжди перемагає зло. А зараз послухайте цікаву історію, яка трапилася з білочкою.
Читання оповідання В. Сухомлинського «Білка і Добра Людина» супроводжується показом презентацій.
«Білка і Добра Людина»
Ішла собі лісом Добра Людина. Дивилася на трави й квіти ласкавими очима. Не наступала на квіти, бо помітила їх. Ось підійшла Добра Людина до високої сосни. Побачила білочку. Білочка стрибала по гілках, а за нею гнався якийсь рудий звірок. Добра Людина впізнала куницю. Це лютий білоччин ворог. Ось-ось куниця наздожене білку й розірве своїми лютими пазурями. З жалем і болем у серці глянула Добра Людина на бідолаху. Побачила білочка очі Доброї Людини, плигнула з дерева й сіла на плече. А зла куниця втекла в темний ліс. Погладила Добра Людина білочку та й сказала:Стрибай собі до свого дупла.Глянула білочка вдячно Добрій Людині у вічі й пострибала додому. Дітки давно вже чекали її. Вона й розповіла їм про Добру Людину.
Запитання до дітей:
Як поводила себе Добра Людина в лісі?
Кого побачила Людина на сосні?
Що трапилося з білочкою?
Як врятувала Добра Людина білочку?
Що випромінюють очі Доброї Людини?
Про що розповіла білочка своїм діткам?
Відповіді дітей.
Фізхвилинка
Встало вранці ясне сонце, зазирнуло у віконце,
Ми до нього потяглися, за промінчики взялися.
Будем дружно присідати, сонечко розвеселяти.
Встали-сіли, встали-сіли, бачите, яка звеселіли.
Стало сонце танцювати, нас до танцю припрошати.
Нумо разом, нумо всі, потанцюймо по росі.
- А зараз, дітки, я запрошую вас вирушити «стежкою добра». Проходячи нею, пригадайте, яку добру справу ви зробили вчора чи сьогодні. Розкажіть про неї.Діти по черзі проходять по яскравій доріжці, знаходять листочок, розповідають про свій добрий вчинок і вішають листочок на дерево «добрих справ» (макет дерева з гілками).
- Гляньте, яким красивим стало наше дерево, аж світиться, радіє за нас. (На кожному листочку намальовано посмішку.) Але гляньте, один листочок чомусь сумний, не посміхається? А я знаю, чому. Його треба роз чаклувати? Для цього давайте пограємо.
Дидактична гра «Скажи навпаки»
Діти називають протилежні за значенням слова.
Ненависть – любов;
Зло – добро;
Сльози – усмішка;
Сум – радість;
Біда – щастя.
Ось, погляньте, наш листочок повеселішав і хоче вас ознайомити з прислів’ями:
Добре слово краще за цукор і мед.
Добро, як сонечко. Гріє.
З добрим дружись, а лихого стережись.
- Дякуємо тобі, листочку. Повісимо його на почесне місце – на верхівку дерева.
Підсумок:
Діти, а як без слів можна показати своє добре ставлення один до одного? (Відповіді дітей.) Тож потисніть один одному руки і посміхніться.
Нам було сьогодні так приємно і затишно, бо ми дружимо, любимо один одного. Я бажаю вам, діти, щоб на вашій життєвій стежинці зустрічалися тільки добрі люди.
