Мета: формувати уявлення про номінативну функцію слова, про речення, його відмінності від групи слів, учити складати речення з двох слів, зображувати їх схематично; розвивати фонематичний слух, закріпити знання про приголосні звуки [т], [т'], виокремлювати звук, що повторюється, добирати слова із заданим звуком, визначати місце звуків у слові (початок, кінець, середина), використовуючи умовну позначку — синій і зелений кольори; виконувати звукобуквений аналіз слова, використовуючи умовні позначки; познайомити з літерою Тт як письмовим позначенням звуків [т], [т'], навчити записувати друковані літери за зразком; учити розуміти навчальне завдання, виконувати його самостійно, формувати навички самоконтролю та самооцінки.
Хід заняття
Організаційний момент ( разом із дітьми промовляємо слова мовленнєвої гімнастики).
Виростемо великими, (Діти стають навшпиньки, руки вгору.)
Яблук нарвемо, (Імітують зривання яблук обома руками.)
В кошики великі (Діти розводять руки в боки.)
Ми їх складемо. (Присідають, імітуючи складання яблук.)
Звертаюсь до дітей із запитаннями:
- Чим займалися на минулому занятті?
- Що було легким, складним?
- Хто самостійно роздивлявся зошит удома?
- Чого б хотілося навчитися сьогодні на занятті?
- Сьогодні на занятті ми будемо продовжувати вчитися слухати звуки нашої мови, добирати слова, зображувати їх схематично, друкувати літери.
- На минулому занятті ми вчилися добирати слова — назви предметів, слова — дії предметів, ставили до цих слів відповідні запитання. (звертаю увагу дітей на книгу, що лежить на столі.) - Це — предмет. Давайте доберемо запитання, яке б допомогло визначити його назву.
( добирають запитання: «Що це?» — та дають відповідь: «Це — книга».) Отже, слово-назва цього предмета — книга. Щоб розказати про книгу, потрібно дібрати запитання, яке б називало її дію. (Діти добирають запитання: «Що [книга] робить?» — та відповідають: «Лежить».) Слово «лежить» — це слово — дія предмета. А тепер давайте подружимо слово-назву та слово-дію. Що вийде? («Книга лежить», або «лежить книга».) Ми склали зв’язні повідомлення, які можна розказати будь-кому, навіть людині, яка зараз цей предмет не бачить. Разом із дітьми доходимо висновку: у нашому мовленні використовуються різні повідомлення; ці зв’язні повідомлення про що-небудь або про кого-небудь називаються реченнями.
- Щоб зашифрувати слова ми використовуємо умовні позначки. Слова — назви предметів ми позначаємо схемою — , слова — назви дій предметів ми будемо позначати таким значком — . Початок нашого повідомлення будемо позначати так: якщо воно розпочинається зі слова-назви, то зображуватимемо його ; якщо зі слова-дії, то .
- Порівняймо схематичне шифрування повідомлень — Книга лежить. — Лежить книга.
Звертає увагу на картку «Чарівний мішечок» із папки «Навчання грамоти», діста. предметні картинки, пропоную назвати зображення, визначити звук, наявний в кожному із цих слів. Орієнтовний перелік картинок або іграшок, у назві яких є звук [т]: торт, картопля, тарілка, молоток, танк, міст. Разом із дітьми підсумовую: у всіх словах — назвах предметів вимовляємо та чуємо звук [т].
- Знову звертаю увагу на картку «Чарівний мішечок» із папки «Навчання грамоти», дістаю предметні картинки, пропоную назвати зображення, визначити звук, наявний в кожному із цих слів. Орієнтовний перелік картинок або іграшок, у назві яких є звук [т']: тюльпан, стілець, п’ять, листя. Разом із дітьми підсумовує: у всіх словах — назвах предметів вимовляємо та чуємо звук [т'].
Показую дітям малюнок із зображенням молоточка та годинника, пропоную послухати казку про них.
«Був собі молоточок-непосида. Кожного дня він щось прибивав, стукав, ремонтував. Якось прийшов молоточок до дитячого садка й нумо лагодити діткам стільці, столи, лави. Багато роботи у молоточка, цілий день він стукав у дитячому садку: т-т-т. У майстра на руці був годинник. Коли майстер працював молоточком, годинник намагався йому допомогти й підтримував своїм тихеньким, ледве чутним голосом: ть-ть-ть».
Пропонуюь вимовити звук молоточка [т] та годинника [т'], звертаю увагу на неможливість довгого протягування звуків, нагадує та уточнюю, що звуки [т] та [т'] — приголосні, пропоную ще раз вимовити їх та визначити твердість та м’якість вимови.
Пропоную обрати картки із зображенням звукових малят, які допоможуть запам’ятати як звучать звуки (картки № 9, 10), звертаю увагу на стиснуті губи хлопчика — символ перешкоди на шляху повітря, що видихається; на колір костюма-квадратика — синій — серйозний настрій, твердий приголосний, на візерунок на костюмчику – , зелений — привітний настрій, м’який приголосний = ; відсутність дзвоника на шапочках (глухі приголосні).
Потім разом із дітьми знаходимо літеру Т у таблиці-моделі , читаю вірші про літеру.
На що схожа літера Т?
Тук-тук-тук, ток-ток-ток —
Вибиває молоток.
Ним ви цвяхи заб’єте,
Схожий він на букву «Т».
Варвара Гринько
На вулиці яскраві
Палають ліхтарі.
Як буква Т яскраві,
Як буква Т стрункі.
Любов Андрієнко
Показую асоціативний образ букви та імітую обриси літери, залучаючи до показу дітей. Перетворювальна діяльність
Ігрова вправа «Назви предмет словом, зашифруй на аркуші» (зошит «Грамотійко», вправа
Мета: навчити дітей називати словами предмети, дії предметів, що зображені на таблиці-моделі , зображувати їх умовними позначками, складати повідомлення.Звертаю увагу дітей на таблицю-модель , пропоную зробити повідомлення про будь-який предмет, що зображений , використовуючи два слова (назву предмета та дію).
Демонструю зразок запису речення схемою на дошці, діти виконують завдання у зошиті індивідуально.
Ігрова вправа «Звукова мозаїка. Знайди слово зі звуками [т], [т']»
Мета: навчити дітей знаходити задані звуки в окремих словах. Роботу проводять у зошиті за малюнками: метелик, пірамідка, троянда, танк, стілець, зошит, люстра, йогурт.
Разом із дітьми називаю малюнки, діти самостійно визначають наявність звуків [т] або [т'] у словах. Якщо в назві предмета є звук [т], його слід обвести синім олівцем, якщо [т'] — зеленим.
Ігрова вправа «Ґудзики» (вправа виконується колективно)
Мета: учити дітей добирати слова, які починаються на звуки [т], [т']. Матеріал: прозора пляшка з кришкою, що закручується, 10 дрібних ґудзиків. Пропоную дітям назвати слова, які починаються на звук [т], [т'], на кожне слово покласти ґудзик до пляшки. По закінченні вправи діти закривають пляшку кришкою. Якщо дітям складно дібрати слова, можна запропонувати домовити звук у словах: ..аблиця, ..аємниця, ..акса, ..істечко, ..анок, ..ітка.
Ігрова вправа «Пірамідка» (вправа виконується колективно)
Мета: учити дітей добирати слова, що закінчуються на звук [т] або [т'].
Матеріал: розібрана пірамідка. Дорослий пропонує дітям назвати слова, які закінчуються на звуки [т], [т'], після промовляння відповідного слова нанизую кільце на пірамідку. Якщо дітям складно дібрати слова, можна запропонувати домовити звук у словах: моло.., п’я.., йогур.., деся.., арома.., годую.. .
Ігрова вправа «Де звук?»
Мета: розвивати фонематичний слух, учити диференціювати приголосні звуки за твердістю/м’якістю, знаходити та визначати на схемі місце звука в слові (початок, кінець, середина). Роботу проводять у зошиті за малюнками: троянда, танк, стіл, стілець, зошит, люстра, йогурт.
Вправи на звуковий аналіз слів
Роботу проводять у зошиті за малюнками. На одному зображений герой мультфільму, кіт Том, на другому — матуся з малюком на руках. Пропоную дітям назвати малюнки, пригадати, як звали кота з відомого мультфільму (Том). Використовуючи звукову лінійку, діти рахують кількість звуків у слові. Пропоную поселити звуки до будиночків. У кожному будинку буде стільки кімнат, скільки звуків у слові. Дітям пропонуюзразок схеми слова «Том». Шляхом повторення та почергового інтонування кожного звука виокремлюється та характеризується кожний звук. –
– Після запису умовним позначенням дітям пропонується записати слово літерами, прочитати його. т о м
Аналогічно проводиться звуковий розбір слова «мама». Дитина або дорослий виконує завдання біля дошки, решта дітей — в індивідуальних зошитах.
Тренувальна вправа «Читаємо разом, читаєш самостійно»
Мета: формувати в дітей елементарні навички читання. Дорослий звертаю увагу на таблиці для читання, пропоную прочитати їх хором, потім по черзі.
Підсумок:
- Що нового ви дізнались сьогодні?
- Що було складним, а що легким?
- Чого б хотіли навчитися краще?
