Навчальний матеріал побудовано на засадах міждисциплінарного підходу та принципу «Gesamtkunstwerk» (тотального синтезу мистецтв), що дозволяє учням комплексно осягнути культурно-історичний злам межі ХІХ–ХХ століть. Візуальна концепція матеріалу витримана в естетиці декоративно-ужиткового модерну, поєднуючи плавну флористику (іриси, соняхи, маки) та витончену орнаментальну стилізацію. Презентаційна структура містить чітке теоретичне розмежування понять «декаданс» (втома, песимізм, пасивний естетизм ХІХ ст.) та «модернізм» (бунт, дія, нова мова для індустріальної реальності ХХ ст.), а також розкриває порівняльні характеристики модерну та модернізму за критеріями філософії, форми, декору та використаних матеріалів. Особливий акцент зроблено на «формулі українського модернізму», яка показана як органічний синтез національного коріння (фольклор, міфологія, пісенність, візантійська монументальність) та європейських інновацій (символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм). У блоці візуального мистецтва й архітектури висвітлено особливості українського архітектурного модерну (УАМ), світовий авангард у особах Казимира Малевича, Олександри Екстер та Олександра Мурашка, а також унікальний феномен школярів-«бойчукістів», чий синтез візантійського фрескового розпису та геометричної лаконічності був трагічно перерваний тоталітарними репресіями 1930-х років. Літературний компонент занурює дев'ятикласників у світ нового інтелектуального героя та естетичних трансформацій через неоромантизм Лесі Українки (драма «Бояриня»), імпресіонізм Михайла Коцюбинського («На камені»), символізм Олександра Олеся та експресіонізм Івана Багряного («Тигролови»). Для закріплення матеріалу та формування критичного й творчого мислення розроблено три практичні модулі: «Візуальний детектив» для порівняльного аналізу архітектурних стилів, «Літературна лабораторія» із проблемними питаннями морально-етичного вибору персонажів та «Творча майстерня Арт-Нуво», де учні покроково створюють власний стилізований орнамент на основі елементів місцевої флори чи фауни. Підсумковий інтерактивний фреймворк орієнтує здобувачів освіти на усвідомлення того, що український модернізм довів можливість бути абсолютно новаторським і сучасним у світовому контексті, повністю зберігаючи національну ідентичність.


