Презентацію побудовано за логікою інтерактивного дослідницького уроку-розслідування (у формі аналітичного кейсу чи «розсекреченого файла»), спрямованого на глибоке осмислення старшокласниками найнебезпечнішого твору Лесі Українки - драматичної поеми «Бояриня». Візуальне та змістове оформлення матеріалу підпорядковане концепції інтерактивного занурення в історико-літературний контекст твору, де кожен слайд виконує конкретну методичну функцію.
Навчальна діяльність розпочинається зі вступного блоку («Засекречений файл»), який створює проблемно-пошукову ситуацію та мотивує учнів до аналізу твору за допомогою хронологічної шкали. Наступний структурний елемент розкриває вимір «Двох світів», де зіставляються реальність автора (початок XX століття, Єгипет, лікування від сухот, створення єдиного твору поетеси, що базується суто на історії України) та реальність самого твору (1660-ті роки, Україна та Московія доби Руїни, наслідки Переяславської ради). Для занурення у теорію літератури пропонується анатомія жанру драматичної поеми, де поєднуються ознаки драми (відсутність довгих описів, словесні поєдинки в діалогах) та поеми (ліричність, висока метафоричність, філософські узагальнення), з акцентом на тому, що головна битва відбувається у свідомості героїв.
Сюжетно-композиційний аналіз подано у вигляді п'ятикрокової «сюжетної дуги падіння в безодню»: від знайомства родини Перебійних зі Степаном та згоди Оксани на одруження до гострого докору Степанові за пасивність та трагічної смерті Оксани від душевного болю й туги за Батьківщиною. Центральною методичною частиною презентації є розбір конфлікту крізь призму порівняльної «Матриці конфлікту» та координатної площини «Спектр компромісу». Учні аналізують антитезу двох світоглядів: козацької України (свобода, активна роль жінки в суспільстві, відкрита європейська культура, вірність нації) та Московського царства (рабська покора царю, ізоляція жінки в теремі, закрита традиція, вірність чину та матеріальним благам). Аналітичний розбір персонажів Оксани та Степана деталізує анатомію зради: Оксана постає жертвою ідентичності, яка гине від духовної задухи, а Степан є втіленням трагедії компромісу, раб у дорогих шатах, чий страх перед царем робить його співучасником знищення своєї країни. У підсумковому філософському блоці («Воля чи Рабство?») робиться узагальнення про те, що немає особистої трагедії окремо від трагедії національної, а втрата незалежності гарантовано призводить до втрати особистої гідності. Заключна частина презентації містить три послідовні інтерактивні блоки для закріплення матеріалу та розвитку критичного мислення.
Завершується методичний матеріал актуалізацією твору для ХХІ століття через наскрізну цитату-висновок: «Свобода - це не те, що дають. Це те, що не можна віддавати», яка пов'язує Добу Руїни, радянську цензуру та сучасну боротьбу України за свій суверенітет.
