Авторський метод викладання «Синтетичність та сакральність як головні засоби існування мистецтва в суспільстві», який засновується на дисертаційному дослідженні укладача «Сакральне в мистецтві як породжуюча дійсність модель», знайшов відображення у робочій програмі з навчальної дисципліни «Початковий курс історії образотворчого мистецтва і архітектури». Актуальність дисципліни у такому контексті прочитання зумовлюється тим, що образотворче мистецтво є унікальним засобом вирішення завдань як художнього, так і загальноінтелектуального розвитку, громадського і духовного становлення особистості. Саме тому цей курс сприятиме розширенню культурного світогляду учнів. Змістовне наповнення навчального матеріалу, розташованого у хронологічному порядку згідно зі зміною історичних епох, художніх течій, стилів та напрямків, засновується на обґрунтуванні авторської теорії про синтетичну та сакральну сутність мистецтва, які мали місце протягом всієї історії розвитку художньої творчої діяльності людства, завдяки чому мистецтво завжди відігравало в суспільстві активну дієву роль.






















































