матеріал

Презентація

Для кого: 11 Клас

Презентація з української літератури "Іван Багряний. Життєпис і творчість"

Опис документу:
У презентації є відомості про дитинство, навчання та активну громадянську позицію письменника та художника Івана Багряного, його ув'язнення та заслання, втечу та другий арешт, діяльність під час війни, життя в еміграції та основні прозові здобутки засновника трьох організацій.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Ходи тільки по лінії найбільшого опору – і ти пізнаєш світ.
Слайд № 1

Ходи тільки по лінії найбільшого опору – і ти пізнаєш світ.

Слайд № 2

19 вересня (2 жовтня) 1907 року - село  Куземин біля Охтирки. Батько - Павло Петрович Лозов'яга - муляр. Мати - Євдокія Іванівна Кривуша - із замож...
Слайд № 3

19 вересня (2 жовтня) 1907 року - село  Куземин біля Охтирки. Батько - Павло Петрович Лозов'яга - муляр. Мати - Євдокія Іванівна Кривуша - із заможного селянського роду із села Куземин. У родині було 8 дітей: 4 з них померли ще маленькими, до зрілого віку, крім Івана, дожили старший брат Федір (1905 р.н.) та сестри — Неоніла (1910 р.н.) та Єлизавета (1924 р.н.). Усі вони як родичі „запеклого ворога народу“ у своєму житті зазнали переслідувань та утисків із боку радянської влади.

Слайд № 4

НАВЧАННЯ 6 років -  церковнопарафіяльна школа. Охтирська вища початкова школа.  1920 - технічна школа слюсарного ремесла. Краснопільська школа худо...
Слайд № 5

НАВЧАННЯ 6 років -  церковнопарафіяльна школа. Охтирська вища початкова школа.  1920 - технічна школа слюсарного ремесла. Краснопільська школа художньо-керамічного профілю.

1920 - став свідком жорстокої розправи чекістів із його дядьком і 92-річним дідом на пасіці (кололи багнетами, стріляли з револьверів), їх смерть с...
Слайд № 6

1920 - став свідком жорстокої розправи чекістів із його дядьком і 92-річним дідом на пасіці (кололи багнетами, стріляли з револьверів), їх смерть страшенно вразила хлопця. До того ж іншого дядька вислали на Соловки, звідки він не повернувся. Усе це народжувало протест у душі Івана.

1922 – активне громадсько-політичне життя: завполіт цукроварні, окружний політінспектор в Охтирській міліції, вчитель малювання в колонії для безпр...
Слайд № 7

1922 – активне громадсько-політичне життя: завполіт цукроварні, окружний політінспектор в Охтирській міліції, вчитель малювання в колонії для безпритульних і сиріт. 1925 - вийшов із комсомолу. Щоб «збагатитись враженнями» (вислів Багряного), побував на Донбасі, в Криму, на Кубані. Картини І.Багряного: Портрет Якима Лозов’ягіна та Охтирський Покровський собор.

Слайд № 8

Іван Багряний. Портрет Докії Гуменної.
Слайд № 9

Іван Багряний. Портрет Докії Гуменної.

1925 - Кам'янець-Подільський,  ілюстратор газети «Червоний кордон», де надрукував свої перші вірші. 1925 – під псевдонімом І. Полярний видав в Охти...
Слайд № 10

1925 - Кам'янець-Подільський,  ілюстратор газети «Червоний кордон», де надрукував свої перші вірші. 1925 – під псевдонімом І. Полярний видав в Охтирці невеличку збірку «Чорні силуети: П'ять оповідань». 1926 - Київський художній інститут (КХІ), якого через матеріальну скруту та упереджене ставлення керівництва не закінчив.

Навчаючись у КХІ, виходить зі спілки «Плуг», вступає до опозиційного літературного об'єднання МАРС («Майстерня революційного слова»), де зближуєтьс...
Слайд № 11

Навчаючись у КХІ, виходить зі спілки «Плуг», вступає до опозиційного літературного об'єднання МАРС («Майстерня революційного слова»), де зближується з самовимогливими митцями слова: В.Підмогильним, Є.Плужником, Б.Антоненком-Давидовичем, Г.Косинкою, Т.Осьмачкою та іншими, яких пізніше було піддано нищівній критиці з боку офіційної радянської критики та всіляко переслідувано. Саме в цей період Іван Багряний активно працював і друкувався в журналах «Глобус», «Всесвіт», «Життя й революція», «Червоний шлях» та інших.

1920-і рр. - низка поетичних творів: збірка віршів «До меж заказаних», поеми «Монголія» та «Ave, Марія» (невдовзі була заборонена цензурою і вилуче...
Слайд № 12

1920-і рр. - низка поетичних творів: збірка віршів «До меж заказаних», поеми «Монголія» та «Ave, Марія» (невдовзі була заборонена цензурою і вилучена з книготоргівлі), п'єса «Бузок» про графоманів. 1930 -  роман у віршах «Скелька». Офіційною реакцією на роман стала стаття О. Правдюка «Куркульським шляхом» в журналі «Критика», де автор говорить: «…Від самого початку поет став співцем куркульської ідеології і до сьогодні залишається таким…»

Ув'язнення та заслання «Але ніхто не пустив і пари з вуст. Є така солідарність, є такий закон неписаний, є така арештантська мораль, що подібної до...
Слайд № 13

Ув'язнення та заслання «Але ніхто не пустив і пари з вуст. Є така солідарність, є такий закон неписаний, є така арештантська мораль, що подібної до неї більше немає у світі, - мораль упосліджених, святиня арештантської дружби». Іван Багряний

16 квітня 1932 року його заарештували в Харкові й звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації» за допомогою його літературних творів, таки...
Слайд № 14

16 квітня 1932 року його заарештували в Харкові й звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації» за допомогою його літературних творів, таких як поема «Ave Maria», історичний роман «Скелька», поеми «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг».

Багряний пробув 11 місяців у камері самітника у внутрішній тюрмі ГПУ. А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до ...
Слайд № 15

Багряний пробув 11 місяців у камері самітника у внутрішній тюрмі ГПУ. А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу. Про період перебування Івана Багряного на Далекому Сході в 1932-1937 роках досі мало відомостей: Охотське море, тайга, життя серед українців Зеленого Клину.  Багряний втікає з табору 1936 року, переховується між українцями Зеленого Клину (Буреїнський та Сучанський райони). Одружується, і того ж таки року народився син Борис. Не витримавши туги за Україною, Іван Багряний пробирається в рідну Охтирку, додому. Розкошував серед рідні недовго: на четвертий день за доносом сусіда схопили і відправили до Харкова”. Новий термін (3 роки) - тепер уже в таборі БАМЛАГу.

Точних даних про час повернення Івана Багряного із заслання немає: 16 червня 1938 року повторно арештований та відсидів у Харківській в'язниці УДБ-...
Слайд № 16

Точних даних про час повернення Івана Багряного із заслання немає: 16 червня 1938 року повторно арештований та відсидів у Харківській в'язниці УДБ-НКВС на Холодній горі. Йому пред'явили нове звинувачення - участь чи навіть керівництво у націоналістичній контрреволюційній організації. Тривали довгі дні знущань та допитів, Акт про закінчення слідства 26 березня 1939 року з висунутими проти нього обвинуваченнями І. Багряний не підписав. 1 квітня 1940 року прийнято постанову, в якій відзначалося, що всі свідчення про контрреволюційну діяльність належать до 1928 - 1932 років, за що він уже був засуджений, а «…інших даних про антирадянську діяльність Багряного-Лозов'ягіна слідством не добуто». Хворий, знесилений, Іван Багряний повертається в Охтирку.

Автобіографічні подробиці про ці п'ять років життя — арешт, тортури, втечу із заслання й повернення на батьківщину — письменник використав у романі...
Слайд № 17

Автобіографічні подробиці про ці п'ять років життя — арешт, тортури, втечу із заслання й повернення на батьківщину — письменник використав у романі «Сад Гетсиманський».

«У цій країні, як і в багатьох інших, до поліції чи до міліції йдуть служити різні покидьки, злодії й ледарі, різна суспільна непотріб, не придатна...
Слайд № 18

«У цій країні, як і в багатьох інших, до поліції чи до міліції йдуть служити різні покидьки, злодії й ледарі, різна суспільна непотріб, не придатна до нормальної людської праці, це було відомо, й саме тому до представників поліції та міліції тут споконвіків населення ставилося з неприхованим презирством і зневагою, як до аморального й злочинного елемента». Іван Багряний

Юрій Шерех назвав цей роман «справжньою енциклопедією радянської політичної в’язниці». А ще звернув увагу на те, що «Сад Гетсиманський» з’явився за...
Слайд № 19

Юрій Шерех назвав цей роман «справжньою енциклопедією радянської політичної в’язниці». А ще звернув увагу на те, що «Сад Гетсиманський» з’явився за 23 роки до «Архіпелагу Гулагу» Олександра Солженіцина і обидва твори є разюче подібними.

Західні дослідники творчості відзначали унікальну здатність письменника до «кошмарного гротеску», неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму - серед...
Слайд № 20

Західні дослідники творчості відзначали унікальну здатність письменника до «кошмарного гротеску», неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму - серед трагедії в глухій війні, що проводиться на величезних просторах євразійської імперії. Юзеф Лободовський стверджує, що «Сад Гетсиманський» перевищує силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку - є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у найозвіріліших осібняків».

Під час війни "Людина - це найвеличніша з усіх істот. Людина - найнещасніша з усіх істот. Людина - найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих трьох ру...
Слайд № 21

Під час війни "Людина - це найвеличніша з усіх істот. Людина - найнещасніша з усіх істот. Людина - найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих трьох рубрик вибрати першу для доведення прикладом. Та найдивнішим є, що ці всі три рубрики сходяться в одній тій самій людині». Іван Багряний

Радянсько-німецька війна застала письменника в Охтирці. Він одразу пішов в українське підпілля, передислокувався до Галичини, співпрацював з ОУН й ...
Слайд № 22

Радянсько-німецька війна застала письменника в Охтирці. Він одразу пішов в українське підпілля, передислокувався до Галичини, співпрацював з ОУН й УПА. Позитивного ставлення деяких націоналістів до фашистів як альтернативи більшовикам Багряний не підтримував. Писав пісні на патріотичні теми,, складав тексти сатиричних і бойових пісень, малював карикатури й плакати агітаційного призначення, складав пропагандистські антифашистські листівки. Одночасно він брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), у розробці її програмових документів. Попри таку завантаженість не покинув літературну працю: 1944 року він написав один із найталановитіших творів - роман «Звіролови» (згодом відомий як «Тигролови»). Січень 1944 - написав, перебуваючи у Тернополі, поему «Гуляй-Поле».

“ТИГРОЛОВИ” Рукопис створив за два тижні, переховуючись у конспіративній квартирі знайомого на Львівщині. Друкована версія була готова 16 грудня 19...
Слайд № 23

“ТИГРОЛОВИ” Рукопис створив за два тижні, переховуючись у конспіративній квартирі знайомого на Львівщині. Друкована версія була готова 16 грудня 1943 р. Один примірник Багряний відіслав у журнал «Вечірня година», а другий — на літературний конкурс, оголошений «Українським видавництвом», перемогу розділив із повістю Тодося Осьмачки «Старший боярин».

 Юрій Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману - «українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуття...
Слайд № 24

 Юрій Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману - «українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуттями, характерами».

“ОГНЕННЕ КОЛО” Одним із перших відкрито заявив про те, що на боці нацистської Німеччини воювали українські підрозділи. У романі «Огненне коло» опис...
Слайд № 25

“ОГНЕННЕ КОЛО” Одним із перших відкрито заявив про те, що на боці нацистської Німеччини воювали українські підрозділи. У романі «Огненне коло» описав битву під Бродами, у якій зійшлися радянська армія та українські підрозділи німецьких військ – дивізія СС «Галичина».

В еміграції «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!» Іван Баряний
Слайд № 26

В еміграції «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!» Іван Баряний

1945 - емігрував до Німеччини. Як свідчить у «Листах до приятелів» Юрій Лавріненко, « в еміграції теж не було свободи. Не менш, ніж заборонами, пер...
Слайд № 27

1945 - емігрував до Німеччини. Як свідчить у «Листах до приятелів» Юрій Лавріненко, « в еміграції теж не було свободи. Не менш, ніж заборонами, перешкоджала гітлерівська Німеччина сформуванню політичної еміграції усілякими «розенбергівськими штабами», в яких псувалися та компрометувалися й дуже пристойні люди. Багряний пішов на Захід і в еміграцію через «оунівське підпілля».

«Антон Біда - герой труда: повість про ДІ-ПІ» (1947)
Слайд № 28

«Антон Біда - герой труда: повість про ДІ-ПІ» (1947)

Слайд № 29

«Декілька мільйонів не можуть бути «ворогами народу», бо це вже народ» (із повісті «Морітурі» І.Багряного). Памфлет «Чому я не хочу вертатись до СР...
Слайд № 30

«Декілька мільйонів не можуть бути «ворогами народу», бо це вже народ» (із повісті «Морітурі» І.Багряного). Памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», (перша назва — «Чому я не хочу вертатися на «родіну»?») у відповідь на примусову репатріацію біженців із СРСР. Виклав політичну декларацію національної гідності й прав людини, яка пережила примусову репатріацію, насильство, тортури, приниження як колишній в'язень, остарбайтер, полонений, позбавлений власного імені. Він логічно обґрунтував закономірність еміграції з Радянського Союзу -батьківщини-мачухи, котра пішла на геноцид проти власного народу. 1948 - заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і відтоді цілих 17 років - до самої смерті - редагував газету «Українські вісті». Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.

Уривок із памфлету «Чому я не хочу вертатись до СССР?» «Я не хочу вертатись на ту «родіну». Нас тут сотні тисяч таких, що не хочуть вертатись. Нас ...
Слайд № 31

Уривок із памфлету «Чому я не хочу вертатись до СССР?» «Я не хочу вертатись на ту «родіну». Нас тут сотні тисяч таких, що не хочуть вертатись. Нас беруть із застосуванням зброї, але ми чинимо скажений опір, ми воліємо вмерти тут, на чужині, але не вертатись на ту «родіну». Я беру це слово в лапки, як слово, наповнене для нас страшним змістом, як слово чуже, з таким незрівнянним цинізмом нав’язуване нам радянською пропагандою. Більшовики зробили для 100 національностей єдину «совітську родіну» і нав’язують її силою, цю страшну тюрму народів, звану СРСР. Вони її величають «родіна» і ганяються за нами по цілому світу, щоб на аркані потягти нас на ту «родіну». При одній думці, що вони таки спіймають і повернуть, в мене сивіє волосся, і вожу з собою дозу ціанистого калію, як останній засіб самозахисту перед сталінським соціалізмом, перед тою «родіною».

Усі дороги сходимі, й усі могили зчислимі, і кожна ніч – навіть полярна ніч! – кінчається ранком… І.Багряний
Слайд № 32

Усі дороги сходимі, й усі могили зчислимі, і кожна ніч – навіть полярна ніч! – кінчається ранком… І.Багряний

Засновник трьох організацій УРДП (Українська Революційна Демократична партія). ОДУМ (Об'єднання демократичної української молоді). МУР (Мистецький ...
Слайд № 33

Засновник трьох організацій УРДП (Українська Революційна Демократична партія). ОДУМ (Об'єднання демократичної української молоді). МУР (Мистецький Український Рух), що через деякий час перетворився на об'єднання українських письменників «Слово» в США.

В останні роки життя письменнику дошкуляли туберкульоз і діабет. Незважаючи на тривалі періоди перебування в медичних установах, письменник всю роб...
Слайд № 34

В останні роки життя письменнику дошкуляли туберкульоз і діабет. Незважаючи на тривалі періоди перебування в медичних установах, письменник всю роботу по господі робив сам, любив гуляти з сином, малював на полях рукописів і намагався давати максимально об'ємні відповіді на дитячі запитання. Через 3 роки після народження дочки письменник помер. Тільки через довгий час після смерті батька мати розповіла Нестору, що у нього в Україні є ще брат і сестра. Затримку мати пояснила небажанням псувати світлу пам'ять про батька. Заробляв на життя Багряний в основному журналістикою, сім'ї доводилося важко, оскільки великих гонорарів письменник не отримував. Своїм улюбленим твором батька Нестор називає "Тигролови" та признається, що "Сад Гетсиманський" йому читати важко, оскільки все описане відбувалося з рідною людиною.

Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року. Похований у місті Новий Ульм (Німеччина). На надгробку вибиті рядки з поеми Багряного «Мечоносці»:  Ми є. ...
Слайд № 35

Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року. Похований у місті Новий Ульм (Німеччина). На надгробку вибиті рядки з поеми Багряного «Мечоносці»:  Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами.

Родина
Слайд № 36

Родина

Перша дружина - Антоніна Зосімова, діти: Борис і Наталя. Із першою дружиною познайомився під час перебування на засланні в Сибіру, ​​коли був у Зел...
Слайд № 37

Перша дружина - Антоніна Зосімова, діти: Борис і Наталя. Із першою дружиною познайомився під час перебування на засланні в Сибіру, ​​коли був у Зеленому Клині на Далекому Сході. У 1936 році у письменника й Анни Дмитрівни Зосимової народився первісток - син Борис, через деякий час пара дала життя дочці Наталі. Після невдалої спроби втечі письменник засуджений на 3 роки Байкало-Амурського табору. По завершенні терміну офіційно перевіз сім'ю в Охтирку. У процесі наближення до регіону фронту письменник переїжджає до Австрії, потім до Німеччини. Дружина з дітьми залишилася в Охтирці.

Борис Зосімов Усе життя прожив в Охтирці. 1956 році, на 10-ту річницю випуску памфлету "Чому я не хочу вертатися до СРСР", публічно назвав свого ба...
Слайд № 38

Борис Зосімов Усе життя прожив в Охтирці. 1956 році, на 10-ту річницю випуску памфлету "Чому я не хочу вертатися до СРСР", публічно назвав свого батька ворогом народу. Відповів синові письменник також публічно. Провівши аналогію з синами Тараса Бульби, він написав, що якщо Борис для нього Остап - то син зрозуміє батька, якщо ж Андрій - то й пояснювати немає сенсу. Борис за своє доросле життя так батька і не побачив. 2006 - Борис виступав проти перейменування однієї з вулиць Охтирки на честь батька. При спілкуванні з журналістами розповідав, що творів батька не читав, а позицію Багряного не підтримує і не розуміє, чому з батьком "так носяться". Про свої погляди Зосімов давно завченими фразами говорить, що підтримує ідею України національної, а не буржуазно-націоналістичної, про яку свого часу писав Багряний.

Друга дружина - Галина Тригуб (родом із Тернопільщини), діти: Нестор і Роксолана.
Слайд № 39

Друга дружина - Галина Тригуб (родом із Тернопільщини), діти: Нестор і Роксолана.

Виховані в різних умовах, діти дають неоднакову оцінку життю й творчості свого відомого батька. Нестор Багряний розповідав, що пам'ятає, як батько ...
Слайд № 40

Виховані в різних умовах, діти дають неоднакову оцінку життю й творчості свого відомого батька. Нестор Багряний розповідав, що пам'ятає, як батько постійно писав щось за письмовим столом.

Характеристика творчості «Така вже людська вдача: кожен, хто впав, хоче бачити втіху для себе в падінні іншого, бо бути в падінні самотнім - то нес...
Слайд № 41

Характеристика творчості «Така вже людська вдача: кожен, хто впав, хоче бачити втіху для себе в падінні іншого, бо бути в падінні самотнім - то нестерпно». Іван Багряний

Етапи творчого шляху І.Багряного: 1926 – 1932 – початок літературного шляху до першого арешту; 1932 – 1940 – період ув’язнень і концтаборів; 1941 –...
Слайд № 42

Етапи творчого шляху І.Багряного: 1926 – 1932 – початок літературного шляху до першого арешту; 1932 – 1940 – період ув’язнень і концтаборів; 1941 – 1945 – період Другої світової війни й окупації України; 1945 – 1963 – повоєнна доба і еміграція.

Теми творчості: Викриття системи більшовицького терору. Показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів. Розвінчання більшовицької си...
Слайд № 43

Теми творчості: Викриття системи більшовицького терору. Показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів. Розвінчання більшовицької системи господарювання і знущання з людей. Розповідь про страждання українського народу у більшовицькому «раю». Безкомпромісне і аргументоване викриття російського великодержавного шовінізму. Звернення до історії і боротьба проти Росії. Змалювання долі української людини у вирі Другої світової війни. Віра в перемогу добра над злом.

На рідній землі його люто ненавиділа більшовицька влада, ім'я митця було занесено в чорні списки зрадників народу, а твори надовго вилучені з літер...
Слайд № 44

На рідній землі його люто ненавиділа більшовицька влада, ім'я митця було занесено в чорні списки зрадників народу, а твори надовго вилучені з літературного вжитку. Гора наклепів на Багряного вивершилася в 1963 році, перед його смертю, брудною книжкою «На літературному базарі. Поезія, проза і публіцистика Івана Багряного». Підписана псевдонімом, книжка має прямий логічний і змістовий зв'язок із радянськими нападами на Багряного. Вона свідчить тільки про його вагу як письменника і діяча. Тільки 1991 р. Івана Багряного реабілітовано, відтоді почала перевидаватися його творча спадщина.

Слайд № 45

Оповідання : «Етюд» (серпень 1921 р.) «Міщаночка» (Охтирка, 1924) «Мадонна» (Жмеринка, 1925) «Заєць» (Ялта, 1925) «Петро Каменяр» (Охтирка, 1925) «...
Слайд № 46

Оповідання : «Етюд» (серпень 1921 р.) «Міщаночка» (Охтирка, 1924) «Мадонна» (Жмеринка, 1925) «Заєць» (Ялта, 1925) «Петро Каменяр» (Охтирка, 1925) «З оповідань старого рибалки» (1927) «В сутінках» (1927) «Пацан» (1928) «Рука» (1928) Збірка оповідань «Крокви над табором» (Харків, 1931) Тигролови

Поеми : «Монголія» (1927) «Собачий бенкет» (Київ, 1928) «Вандея» (1928) «Ave Maria» (Харків, 1929) «Батіг» (1928—1930), «Ґутенберґ» (1928—1930, зни...
Слайд № 47

Поеми : «Монголія» (1927) «Собачий бенкет» (Київ, 1928) «Вандея» (1928) «Ave Maria» (Харків, 1929) «Батіг» (1928—1930), «Ґутенберґ» (1928—1930, зникла на початку 1930-тих років) Сатирична епопея «Комета» (повністю не збереглась) (1928—1930) «Гуляй-Поле» (Тернопіль, 1944) Сатирична поема «Антон Біда — герой труда: повість про ДІ-ПІ» (Новий Ульм, 1947) Цукроварня (Поема про чотирьох) «Меченосці»

П'єси : «Бузок» «Генерал» (1944) «Морітурі» (1947) Поетичні збірки : «В поті чола» (1929) (заборонена до друку цензурою) «До меж заказаних» (Київ, ...
Слайд № 48

П'єси : «Бузок» «Генерал» (1944) «Морітурі» (1947) Поетичні збірки : «В поті чола» (1929) (заборонена до друку цензурою) «До меж заказаних» (Київ, 1929) «Золотий бумеранґ» (1946) «Пісні» (авторські пісні І. Багряного різних років)

Романи : «Марево» (був заборонений до друку цензурою) Роман у віршах «Скелька» (Харків, 1930) «Тигролови» (Львів-Краків, 1944) «Люба» (1944) (знище...
Слайд № 49

Романи : «Марево» (був заборонений до друку цензурою) Роман у віршах «Скелька» (Харків, 1930) «Тигролови» (Львів-Краків, 1944) «Люба» (1944) (знищений власноруч). «Сад Гетсиманський» (Новий Ульм, 1950) «Маруся Богуславка» — перша книга роману «Буйний вітер» (Мюнхен, 1957) «Людина біжить над прірвою» (посмертно, Новий Ульм — Нью-Йорк, 1965)

Повісті : «Огненне коло» (Новий Ульм, 1953) Повість-вертеп «Розгром» (1948) Статті : «Україна біля Тихого океану» (1944) «На новий шлях» (1946) Пам...
Слайд № 50

Повісті : «Огненне коло» (Новий Ульм, 1953) Повість-вертеп «Розгром» (1948) Статті : «Україна біля Тихого океану» (1944) «На новий шлях» (1946) Памфлет „Чому я не хочу вертати на «родіну»?“ (інша назва «Чому я не хочу вертатись до СРСР?») (1946) «Народження книги» (1956) Дитячі твори : «Казка про лелек та Павлика-мандрівника» (1943) «Колискова» (1955) «Телефон» (1956)

Вшанування пам'яті 1992 року постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Державну премію України імені Тараса Шевче...
Слайд № 51

Вшанування пам'яті 1992 року постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Державну премію України імені Тараса Шевченка за романи «Сад Гетсиманський» і «Тигролови».

1963 року філія Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ) в Чикаго розпочала акцію за надання Нобелівської премії Іванові Багряному, але й...
Слайд № 52

1963 року філія Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ) в Чикаго розпочала акцію за надання Нобелівської премії Іванові Багряному, але його несподівана смерть перешкодила офіційному висуненню на цю нагороду .

1965 - на могилі Івана Багряного встановлено пам'ятник (скульптор Леонід Молодожанин). 1996 - засновано Фундацію імені Івана Багряного. 1996  - з н...
Слайд № 53

1965 - на могилі Івана Багряного встановлено пам'ятник (скульптор Леонід Молодожанин). 1996 - засновано Фундацію імені Івана Багряного. 1996  - з нагоди 90-річчя з дня народження письменника, засновано премію імені Івана Багряного. Серед її перших лауреатів - Іван Дзюба. 15 вересня 2006 - Президент України Віктор Ющенко видав Указ «Про відзначення 100-річчя від дня народження Івана Багряного». 25 вересня 2007  - введено в обіг ювілейну монету «Іван Багряний» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

матеріал

Презентація

Для кого: 11 Клас