Презентація "Розвиток писемності, освіти та науки в Київській Русі"

Опис документу:
Підтвердженням реальності «руських письмен» можуть бути договори Русі з греками, один із екземплярів яких призначався для Русі і був написаний слов'янською мовою. Договір 911 р. вказує на руський звичай писати духовні заповіти на випадок смерті, а одна із статей договору 944 р. вимагала, щоб посли або купці, які прибували з Русі до Царгорода, мали при собі не золоті і срібні печатки, як практикувалося раніше, а спеціальні грамоти,

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Розвиток писемності, освіти та науки в Київській Русі
Слайд № 1

Розвиток писемності, освіти та науки в Київській Русі

Писемна культура Київської Русі Згадки про «писмена» слов'ян та русів є в різних джерелах. Поява писемності — важливий рубіж у розвитку культури ко...
Слайд № 2

Писемна культура Київської Русі Згадки про «писмена» слов'ян та русів є в різних джерелах. Поява писемності — важливий рубіж у розвитку культури кожного народу. Археологічні джерела дають можливість віднести час оволодіння неупорядкованим письмом до IX ст. Пізніше слов'яни отримали дві азбуки — глаголицю і кирилицю, одна з яких винайдена слов'янськими просвітителями Кирилом і Мефодієм.

На користь порівняно раннього знайомства Русі з писемністю свідчить, очевидно, і літописне повідомлення про знахідку Кирилом у Корсуні (Херсонесі) ...
Слайд № 3

На користь порівняно раннього знайомства Русі з писемністю свідчить, очевидно, і літописне повідомлення про знахідку Кирилом у Корсуні (Херсонесі) Євангелія і Псалтиря, написаних «руськими письмены», а також зустріч з чоловіком, який говорив цією мовою.

Підтвердженням реальності «руських письмен» можуть бути договори Русі з греками, один із екземплярів яких призначався для Русі і був написаний слов...
Слайд № 4

Підтвердженням реальності «руських письмен» можуть бути договори Русі з греками, один із екземплярів яких призначався для Русі і був написаний слов'янською мовою. Договір 911 р. вказує на руський звичай писати духовні заповіти на випадок смерті, а одна із статей договору 944 р. вимагала, щоб посли або купці, які прибували з Русі до Царгорода, мали при собі не золоті і срібні печатки, як практикувалося раніше, а спеціальні грамоти, підписані князем.

А після офіційного запровадження християнства на Русі в 988 р. вдосконалене слов'янське письмо — кирилиця — набуло особливого поширення. На Русь пр...
Слайд № 5

А після офіційного запровадження християнства на Русі в 988 р. вдосконалене слов'янське письмо — кирилиця — набуло особливого поширення. На Русь прийшла численна богослужбова література, історичні та юридичні книги з Болгарії (в тогочасному розумінні), звідти залучалися церковні кадри, писці та тлумачі. До нашого часу дійшли давньоруські списки з кириличних рукописів Х ст., створені за царя Симеона. Кирилицею написані всі відомі нам твори XI і наступних століть: «Остромирове Євангеліє», «Ізборники» 1073 і 1076 рр., «Слово про закон і благодать», «Мстиславове Євангеліє», «Повість минулих літ» та ін.

Про поширення писемності на Русі надзвичайно яскраво свідчать археологічні матеріали. Це написи (графіті), які продряпані на різноманітних побутови...
Слайд № 6

Про поширення писемності на Русі надзвичайно яскраво свідчать археологічні матеріали. Це написи (графіті), які продряпані на різноманітних побутових предметах та виробах — на пряслицях, горщиках, корчагах, голосниках, ливарних формочках, плінфах тощо. Такі написи вже за своїм змістом є багатим історичним матеріалом. Вони засвідчують належність того чи іншого предмета певному власникові, відзначають дарчу, містять відомості про майстрів. Такі написи свідчать, що писемність була приналежністю найширших верств міського населення.

Величезне значення для розвитку культури мала поява писемності. Слов'янську азбуку створили близько 863 р. болгарські просвітителі Кирило та Мефоді...
Слайд № 7

Величезне значення для розвитку культури мала поява писемності. Слов'янську азбуку створили близько 863 р. болгарські просвітителі Кирило та Мефодій (кирилиця, яка лежить в основі сучасних українського та російського алфавітів). Старослов'янська азбука

Поширення писемності сприяло розповсюдженню освіти на Русі, яка опікувалася церквою та князем і зосереджувалася переважно в монастирях.  Києво-Пече...
Слайд № 8

Поширення писемності сприяло розповсюдженню освіти на Русі, яка опікувалася церквою та князем і зосереджувалася переважно в монастирях.  Києво-Печерський монастир

Глаголиця від старослов’янського «глаголъ» - «слово», глаголити – говорити; створена близько 863 р. Кирилом, родом з міста Салоніки. Як система зна...
Слайд № 9

Глаголиця від старослов’янського «глаголъ» - «слово», глаголити – говорити; створена близько 863 р. Кирилом, родом з міста Салоніки. Як система знаків глаголиця ідеально відповідала слов’янській звуковій системі, нею написані найдавніші слов’янські пам’ятки, зокрема Київські глаголичні листки. Глаголична абетка Глаголиця проіснувала недовго, в ХІ ст.. її витіснила кирилиця. Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові. У кирилиці перша буква називалася «аз», (що означає «я»), друга «б» – «буки» (буки), третя «в» - «веди» («відати», знати). Отже, в буквальному перекладі три перші букви кирилиці означають: «Я букви відаю».

Поширення після запровадження християнства на Русі 1. Кирилиця – абетка, винайдена у 863 р. просвітником Кирилом ; 2. церковнослов’янська (або стар...
Слайд № 10

Поширення після запровадження християнства на Русі 1. Кирилиця – абетка, винайдена у 863 р. просвітником Кирилом ; 2. церковнослов’янська (або старослов’янська) мова. Кирилиця — слов’янська абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітника Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов’янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо. Просвітники Кирило і Мефодій. Ікона

Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мо...
Слайд № 11

Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові. Понад 400 написів знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній зі стін собору вирізьблено абетку з 27 літер: 23 грецьких і чотирьох слов’янських — б, ж, ш, щ. Кирилична абетка Кирило та Мефодій перекладають Святе Письмо. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. 15 ст.

Слайд № 12

Осередки освіти ЦЕРКВИ І МОНАСТИРІ Десятинна церква. Реконструкція північного боку. У церковній школі (рис. Р. Кудрявцева). Освіта в Київській Русі...
Слайд № 13

Осередки освіти ЦЕРКВИ І МОНАСТИРІ Десятинна церква. Реконструкція північного боку. У церковній школі (рис. Р. Кудрявцева). Освіта в Київській Русі Запровадження християнства викликало нагальну потребу і в освічених священиках, і в книгах й дало могутній поштовх поширенню освіти на Русі.

Монастирська школа Вже за князювання Володимира Великого було створено першу школу, в якій здобували знання діти найближчого оточення князя. Матері...
Слайд № 14

Монастирська школа Вже за князювання Володимира Великого було створено першу школу, в якій здобували знання діти найближчого оточення князя. Матері, направляючи дітей, плакали, як за померлими, настільки це було незвичною справою. Школа поширювала та зміцнювала позиції християнства, одночасно переслідувалася й політична мета — створення вітчизняного кліру та освіченого державного чиновника. Такі школи засновувалися й при інших новозбудованих церквах і монастирях. За часів Ярослава Мудрого кількість шкіл збільшується. Вчителями в школах були священики. Тут вчили читати, писати, а також церковного співу та начал християнської моралі. Школи не мали окремих будинків. Учні збиралися у будь-якому приміщенні. Підручниками служили богослужебні книги, найчастіше – Псалтир. Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки.

Навчання грамоті розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на восковій дощечці за допомогою писал-стрижнів із загостреним кінцем. Великі текс ти...
Слайд № 15

Навчання грамоті розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на восковій дощечці за допомогою писал-стрижнів із загостреним кінцем. Великі текс ти писали на березовій корі (берестяні грамоти). 

Приналежності для письма. Писала, воскові таблички, берестяні грамоти. Металеві писала з Київського Подолу. Гострим кінцем вишкрябували букви, а пр...
Слайд № 16

Приналежності для письма. Писала, воскові таблички, берестяні грамоти. Металеві писала з Київського Подолу. Гострим кінцем вишкрябували букви, а протилежним – стирали написане. Учні писали на покритій воском дощечці з допомогою писал – металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам’ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев’яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі. За підрахунками вчених, у вликих містах Київської Русі близько 10 % населення було грамотним.

1037 року при Софійському соборі відкрили школу нового типу, де, крім грамоти, вивчали грецьку і латинську мови, основи філософії і медицини. Відом...
Слайд № 17

1037 року при Софійському соборі відкрили школу нового типу, де, крім грамоти, вивчали грецьку і латинську мови, основи філософії і медицини. Відомим лікарем у Києві був Агапіт, який умів робити хірургічні операції. Агапіт Печерский Визначною подією стало заснування Ярославом Мудрим першої на Русі бібліотеки, про яку згадує літопис під 1037 р. При ній була книгописна майстерня-скрипторій, де переписувались та перекладались книги з грецької мови на слов'янську.

За підрахунками вчених, Софійська бібліотека мала налічувати понад 950 томів. 
Слайд № 18

За підрахунками вчених, Софійська бібліотека мала налічувати понад 950 томів. 

Найбільш поширений був службовий тип Біблійних книг, тобто книги, які були залучені до церковного богослужіння й були необхідні для повсякденного в...
Слайд № 19

Найбільш поширений був службовий тип Біблійних книг, тобто книги, які були залучені до церковного богослужіння й були необхідні для повсякденного вжитку в кожному храмі. Перші переклади Кирила та Мефодія охопили саме цей тип Біблійних книг, саме до нього відносяться найдавніші слов'янські списки.

Наукові знання Київської Русі В галузі розповсюдження наукових знань Київська Русь стояла на одному рівні з передовими країнами Європи. Реальні зна...
Слайд № 20

Наукові знання Київської Русі В галузі розповсюдження наукових знань Київська Русь стояла на одному рівні з передовими країнами Європи. Реальні знання — практична наука ремісників і землеро- бів — як необхідні і корисні для суспільства набули якнайширшого розповсюдження в усіх галузях господарської діяльності Київської Русі.

Знання з математики, первісні елементарні розрахунки були необхідні для спорудження храмів.  Арифметичними знаннями користувались під час торгівлі....
Слайд № 21

Знання з математики, первісні елементарні розрахунки були необхідні для спорудження храмів.  Арифметичними знаннями користувались під час торгівлі. Провадились також різні обчислення, записувались міри довжини, обсягу, відстані між містами. Робились складні розрахунки, викликані потребами церкви у складанні календарів і пасхалій. У грошовій системі використовувались наочно-обчислювальні засоби — абака. Схема обчислення давньоруської абаки відтворена на мініатюрі Радзивілівського літопису.

Певні знання руські люди мали в галузі практичної хімії, які були необхідні для виготовлення смальти для мозаїк, скляних виробів (різноманітних і р...
Слайд № 22

Певні знання руські люди мали в галузі практичної хімії, які були необхідні для виготовлення смальти для мозаїк, скляних виробів (різноманітних і різнобарвних намистин та браслетів, посуду, віконного скла), різнокольорових емалей, поліхромної поливи для кераміки. У накопиченні математичних знань провідну роль відігравали практичні потреби. Це обмовило вивчення чотирьох арифметичних дій, дробів, обчислення відсотока, площі круга. Причому у вимірюваннях використовувалися засоби, дані людині від природи: долоня, п'ядь (відстань між витягнутими великим і вказівним пальцями), лікоть, сажень (відстань між витягнутими руками). До моменту прийняття християнства русичі вже були знайомі з десятичною системою рахунку від одного до десяти тисяч, дробами. До XII ст. рахунок розширився до 10 000 000. Ботаніка обмежувалася вивченням лікарських трав. Досить поширеними були знання про тваринний світ, оскільки полювання мало суттєве значення і русичі добре знали звички тварин та птахів. Уже в XII ст. згадується лісопильна рама, яка діяла енергією води водоспаду.

Досить широкими були географічні знання, які здобувались і в результаті практичного освоєння шляхів і через знайомство з географічними трактатами т...
Слайд № 23

Досить широкими були географічні знання, які здобувались і в результаті практичного освоєння шляхів і через знайомство з географічними трактатами того часу. 

Медицина Першими медиками на Русі були всілякі знахарі, відуни, волхви, чарівники, проти яких виступало духовенство. Але в XI—XII століттях місце з...
Слайд № 24

Медицина Першими медиками на Русі були всілякі знахарі, відуни, волхви, чарівники, проти яких виступало духовенство. Але в XI—XII століттях місце знахаря займає лічець, або лікар. Лікарі були, як правило, з ченців. Приступаючи до лікування хворого, вони зверталися з молитвою до святого Пантелеймона — заступника медицини і лікарів (у 2000 році, коли мощі святого Пантелеймона були ненадовго привезені в Київ, до них розпочалося багатотисячне паломництво). В XI столітті в Печерському монастирі лікували Дем'ян (Даміан)-Пресвітер і Агапіт — «безмездний лічець» Русі, як його називає «Києво-Печерський патерик». Широке визнання лікарською практикою за часів Київської держави здобули також ченці Антоній, Пимен, лікарі Іоан Смера, Петро Сіріанин, Февронія. Головними в арсеналі їх лікувальних методів були настої і відвари з лікувальних трав, зокрема привезених з Єгипту, а також молитви і взагалі вплив словом на хворого — те, що сьогодні належить до психотерапії. Агапіт був прекрасним діагностом. у 1076 р. Святославу Ярославичу навіть була зроблена хірургічна операція з видалення пухлини на шиї; Євпраксія Всеволодівна

Література. Книгописання за підрахунками вчених книжковий фонд на Русі налічував 130-140 тис. томів; досить висока ціна книжок (за молитовник для ц...
Слайд № 25

Література. Книгописання за підрахунками вчених книжковий фонд на Русі налічував 130-140 тис. томів; досить висока ціна книжок (за молитовник для церкви в Любомлі волинський князь Володимир Василькович заплатив 8 гривень, яких у той час було цілком достатньо для купівлі 40 овець). Переписувач. Скрипторії – центри для переписування книг.

Найдавніші рукописні книги Київської Русі
Слайд № 26

Найдавніші рукописні книги Київської Русі

Остромирове Євангеліє — найдавніша датована рукописна пам'ятка церковнослов'янської мови Київської Русі.
Слайд № 27

Остромирове Євангеліє — найдавніша датована рукописна пам'ятка церковнослов'янської мови Київської Русі.

Виготовлене у 1056–1057 рр. в Києві дияконом Григорієм і його помічниками для новгородського посад-ника Остромира.
Слайд № 28

Виготовлене у 1056–1057 рр. в Києві дияконом Григорієм і його помічниками для новгородського посад-ника Остромира.

Рукопис пам’ятки, який налічує 294 аркуші великого формату, по- мистецьки оздоблений кольоровими ініціа-лами, заставками, трьома мініатюрами єванге...
Слайд № 29

Рукопис пам’ятки, який налічує 294 аркуші великого формату, по- мистецьки оздоблений кольоровими ініціа-лами, заставками, трьома мініатюрами євангелістів Івана, Луки й Марка.

Святкову пишність Остромировому Євангелію надають також заставки – орнаментальні композиції, котрі відділяють і прикрашають початок кожного нового ...
Слайд № 30

Святкову пишність Остромировому Євангелію надають також заставки – орнаментальні композиції, котрі відділяють і прикрашають початок кожного нового розділу книги. В Остромировому Євангелії міститься одна велика та 18 малих заставок, основний їх мотив – великі квіти з п’ятьма пелюстками. Виконані вони яскравими фарбами – червоною, зеленою, синьою і прописані золотом.

Чудовою особливістю Остромирового Євангелія є його витіюваті ініціали (буквиці) – заголовні букви збільшеного розміру майстерно виконані на початку...
Слайд № 31

Чудовою особливістю Остромирового Євангелія є його витіюваті ініціали (буквиці) – заголовні букви збільшеного розміру майстерно виконані на початку самостійних розділів тексту книги. Переписувач підібрав для рукопису високоякісний, білий і тонкий, пергамент. Текст у книзі написаний у два стовпчики по 18 рядків у кожному

Другою датованою давньоруською писемною пам’яткою є Ізборник Святослава (1073), це — архаїчна рукописна хрестоматія, що містить різні вислови та фр...
Слайд № 32

Другою датованою давньоруською писемною пам’яткою є Ізборник Святослава (1073), це — архаїчна рукописна хрестоматія, що містить різні вислови та фрагменти з богословських творів.

Ця книга має енциклопедичний зміст, у ній порушуються проблеми християнського богослів’я, розтлумачуються положення Біблії щодо поводження в повсяк...
Слайд № 33

Ця книга має енциклопедичний зміст, у ній порушуються проблеми християнського богослів’я, розтлумачуються положення Біблії щодо поводження в повсякденні Тут наведено відомості з астрономії й астрології, математики й фізики, історії й філософії, граматики, зоології, ботаніки, логіки й етики.

Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича з болгарського джерела, складеного на початку Х ст. для бол...
Слайд № 34

Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича з болгарського джерела, складеного на початку Х ст. для болгарського царя Симеона. Ізборник Святослава 1073 р. містить понад 380 статей, які належать двадцяти п’ятьом авторам (здебільшого візантійцям).

Третя датована писемна пам’ятка — Ізборник (1076), складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору. Ця книга містить найрізн...
Слайд № 35

Третя датована писемна пам’ятка — Ізборник (1076), складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору. Ця книга містить найрізноманітніші відомості духовного й філософського змісту — роздуми про правдиву віру, повчання дітям тощо.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи комунікативної компетентності молодшого школяра. Практичні матеріали»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.