Презентація на тему "Голодомор 1932-1933"

Опис документу:
2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932–33 років геноцидом українського народу. У 2010 році президент України Віктор Янукович, виступаючи у Стасбурзі в ПАРЄ, заявив, що «визнавати Голодомор як факт геноциду щодо того чи іншого народу, ми вважаємо, буде неправильно, несправедливо».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Факти про голодомор 1932-1933рр. Створила Савченко Єлизавета Учениця 10 класу Вчитель: Руда Т.А.
Слайд № 1

Факти про голодомор 1932-1933рр. Створила Савченко Єлизавета Учениця 10 класу Вчитель: Руда Т.А.

1.Геноцид. 2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932–33 років геноцидом українського народу. У 2010 році президент України Віктор Яну...
Слайд № 2

1.Геноцид. 2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932–33 років геноцидом українського народу. У 2010 році президент України Віктор Янукович, виступаючи у Стасбурзі в ПАРЄ, заявив, що «визнавати Голодомор як факт геноциду щодо того чи іншого народу, ми вважаємо, буде неправильно, несправедливо». За його словами, це була спільна трагедія держав, що входили до складу СРСР.Такої ж думки дотримується і російський уряд. Голодомор визнали геноцидом українців 23 держави. При цьому «батько Конвенції про геноцид», доктор Рафаель Лемкін, який власне і вигадав цей термін, у 1953 році сказав, що «винищення української нації» – це «класичний приклад геноциду». Однак слова «геноцид» немає в документах ООН, ЮНЕСКО і ПАРЄ, присвячених Голодомору.У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор названо «жахливим злочином проти народу України та людяності». Документ також містить посилання на Конвенцію ООН про геноцид.

Моторошна описка в акті про смерть Андрія Остапенка, 1933 рік
Слайд № 3

Моторошна описка в акті про смерть Андрія Остапенка, 1933 рік

2.Кількість жертв Тут відразу потрібно сказати про те, що точну кількість жертв голодомору в Україні назвати не можна. Всі документи або знищено, а...
Слайд № 4

2.Кількість жертв Тут відразу потрібно сказати про те, що точну кількість жертв голодомору в Україні назвати не можна. Всі документи або знищено, або ж сфальсифіковано. В роботах істориків різні цифри: від 4 до 8 мільйонів. До речі, в таких випадках зазвичай враховують тих, хто міг народитися в цій час. У такому випадку кількість жертв голодомору в Україні досягає 12 мільйонів. Це в кілька разів більше ніж за час Другої світової.

Оголошення про заборону похован на околицях Харкова, 1933р.
Слайд № 5

Оголошення про заборону похован на околицях Харкова, 1933р.

3.Географія голоду Найбільше українців загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирськ...
Слайд № 6

3.Географія голоду Найбільше українців загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Одеській областях та в Молдові, яка тоді була складом УРСР. Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% – росіянами, 1,4% – євреями та 1,1% – поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців. «Вивчаючи дані РАГСів про національну приналежність померлих, ми бачимо, що в Україні люди гинули за ознакою місця проживання, а не національності. Невисока питома вага загиблих росіян і євреїв у їхній загальній кількості, оскільки вони жили переважно в містах, де функціонувала карточна система забезпечення продовольством», – пише історик Станіслав Кульчицький.

Вимерле від голоду село на Харківщині, 1933 р
Слайд № 7

Вимерле від голоду село на Харківщині, 1933 р

4.Натуральні штрафи У селян, які не вкладалися в плани хлібозаготівель і боргували державі зерно, конфісковували будь-яке інше продовольство. Воно ...
Слайд № 8

4.Натуральні штрафи У селян, які не вкладалися в плани хлібозаготівель і боргували державі зерно, конфісковували будь-яке інше продовольство. Воно не зараховувалося як сплата боргу і було лише каральним заходом. Політика натуральних штрафів мала змусити селян здати державі начебто приховане від неї зерно, якого насправді не було. Спочатку каральним органам дозволяли відбирати лише м'ясо, сало і картоплю, однак згодом вони взялися і за інші продукти тривалого зберігання. Федір Коваленко з села Лютенька, що на Полтавщині розповідав: «У листопаді і грудні 1932 року забрали все зерно, картоплю, все забрали, навіть квасолю, і все те, що було на горищі. Такі дрібні були сушені груші, яблука, вишні – все забрали».87-річна Ніна Карпенко з села Мацківці, Полтавщина, розповідає, що в селі досі пам'ятають людей, які від імені влади відбирали в своїх сусідів харчі.

Трудівник колгоспу з села Ольшана Харківської області, комсомолець Гончаренко охороняє насіннєві і страхові фонди, 1933р.
Слайд № 9

Трудівник колгоспу з села Ольшана Харківської області, комсомолець Гончаренко охороняє насіннєві і страхові фонди, 1933р.

5. Закон «про п’ять колосків» У серпні 1932 року під приводом того, що розкулачені селяни та «інші антисоціальні елементи» розкрадають вантажі з то...
Слайд № 10

5. Закон «про п’ять колосків» У серпні 1932 року під приводом того, що розкулачені селяни та «інші антисоціальні елементи» розкрадають вантажі з товарних поїздів та колгоспне і кооперативне майно, Сталін запропонував новий репресивний закон про охорону державного майна.Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна, а за пом'якшкуючих обставин – 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали амністії. За каральним документом закріпилася народна назва «закон про п’ять колосків», оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці. За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб.

Комсомолець Іван Дибенко стереже колгоспний урожай. Полтавщина, 1932р.
Слайд № 11

Комсомолець Іван Дибенко стереже колгоспний урожай. Полтавщина, 1932р.

6.Чорні дошки У 1920–30-х роках газети регулярно публікували списки районів, сіл, колгоспів, підприємств чи навіть окремих осіб, які не виконували ...
Слайд № 12

6.Чорні дошки У 1920–30-х роках газети регулярно публікували списки районів, сіл, колгоспів, підприємств чи навіть окремих осіб, які не виконували планів із заготівлі продовольства.На боржників, які потрапили на ці «чорні дошки» (на противагу до «червоних дощок» – списків пошани), накладали різноманітні штрафи і санкції, аж до прямих репресій проти цілих трудових колективів.У роки голоду потрапляння села на «чорну дошку» означало вирок його жителям.Право вносити села і колективи до такого списку мали обласні представництва ЦК Компартії України за поданням районних і сільських осередків. Іншими словами, формально це була ініціатива знизу.

Символічні «чорні дошки» з назвами сіл
Слайд № 13

Символічні «чорні дошки» з назвами сіл

7.Канібалізм Свідки Голодомору розповідають про випадки, коли доведені до відчаю селяни їли тіла своїх чи сусідських померлих дітей. «Цей канібаліз...
Слайд № 14

7.Канібалізм Свідки Голодомору розповідають про випадки, коли доведені до відчаю селяни їли тіла своїх чи сусідських померлих дітей. «Цей канібалізм сягнув межі, коли радянський уряд… почав друкувати плакати з такою пересторогою: «Їсти власних дітей – це варварство», – пишуть угорські дослідники Аґнес Варді та Стівен Варді з Дюкейнського університету.За деякими даними, за канібалізм під час Голодомору засудили понад 2500 людей.

Франсіско Гойя. Сатурн, що пожирає своїх дітей
Слайд № 15

Франсіско Гойя. Сатурн, що пожирає своїх дітей

Слайд № 16

https://ostrog.rayon.in.ua/news/47282-10-faktiv-pro-golodomor-v-ukrayini
Слайд № 17

https://ostrog.rayon.in.ua/news/47282-10-faktiv-pro-golodomor-v-ukrayini

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»