Презентація "Метод "Ромашка запитань"

Інноваційні технології навчання

Для кого: 2 Клас

22.08.2021

60

3

0

Опис документу:
Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень. Розвиток критичного мислення є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу Про це йдеться у Концепції нової української школи. Пропоную Вашій увазі приклад використання методу розвитку критичного мислення "Метод "Ромашка запитань" на практиці.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Розвиваємо критичне мислення МЕТОД «РОМАШКА ЗАПИТАНЬ (БЛУМА)»
Слайд № 1

Розвиваємо критичне мислення МЕТОД «РОМАШКА ЗАПИТАНЬ (БЛУМА)»

Мета методу – навчити усвідомленому та цілеспрямованому формулюванню запитань.
Слайд № 2

Мета методу – навчити усвідомленому та цілеспрямованому формулюванню запитань.

На якому етапі уроку доречно застосовувати – метод застосовується у вступній частини уроку, коли учні формулюють запитання, а потім шукають на них ...
Слайд № 3

На якому етапі уроку доречно застосовувати – метод застосовується у вступній частини уроку, коли учні формулюють запитання, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації.

Організація діяльності «Ромашка» складається з ести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань.
Слайд № 4

Організація діяльності «Ромашка» складається з ести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань.

1.Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: «Що? Коли?Де? Як?»
Слайд № 5

1.Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: «Що? Коли?Де? Як?»

2. Уточнювальні запитання – запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: «Якщо я правильно зрозумів, то …?», «Я по можу п...
Слайд № 6

2. Уточнювальні запитання – запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: «Якщо я правильно зрозумів, то …?», «Я по можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?». Метою цих запитань є надання учневі можливостей для зворотного зв’язку щодо сказаного вчителем (або написаного в тексті). Іноді їх ставлять з метою отримання інформації, присутньої в повідомленні, але непрямо.

3.Практинчі запитання. Даний тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: «Як можна застосувати…?, «Що можна зр...
Слайд № 7

3.Практинчі запитання. Даний тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: «Як можна застосувати…?, «Що можна зробити з ...?», «Де в звичайному житті можете спостерігати…?», «Як би ви були на місці героя оповідання?».

4.Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Запитання починаються зі слова «Чому?» і спрямовані на встановлення причино-наслідкових зв’язків: «Чому л...
Слайд № 8

4.Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Запитання починаються зі слова «Чому?» і спрямовані на встановлення причино-наслідкових зв’язків: «Чому листя на деревах восени жовтіє?» Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного «перетворюється» на знаннєве. Отож, цей тип запитання передбачає, що у відповіді має бути елемент самостійності.

5. Оцінні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінювання тих чи інших подій, явищ, фактів. «Чому щось добре, а що погано?», ...
Слайд № 9

5. Оцінні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінювання тих чи інших подій, явищ, фактів. «Чому щось добре, а що погано?», «Чим один урок відрізняється від іншого?», «Як ви ставитеся до вчинку головного героя?» тощо

6.Творчі запитання. Даний тип запитань найчастіше містить частку «б», елементи умовності, припущення, прогнозу: «Що змінилося б…?», «Що буде, якщо ...
Слайд № 10

6.Творчі запитання. Даний тип запитань найчастіше містить частку «б», елементи умовності, припущення, прогнозу: «Що змінилося б…?», «Що буде, якщо …?», « Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …?»

Організація роботи : Крок 1. Учитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів (пар, груп), які будуть формулювати запитання.
Слайд № 11

Організація роботи : Крок 1. Учитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів (пар, груп), які будуть формулювати запитання.

Організація роботи : Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту...
Слайд № 12

Організація роботи : Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту (теми), з яким працюємо на уроці.

Організація роботи : Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.
Слайд № 13

Організація роботи : Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.

Наприклад, метод можна застосувати у роботі з оповіданням В. Сухомлинського «Наїлися, встали і пішли»: На «пелюстках ромашки» варто підготувати зап...
Слайд № 14

Наприклад, метод можна застосувати у роботі з оповіданням В. Сухомлинського «Наїлися, встали і пішли»: На «пелюстках ромашки» варто підготувати запитальні слова: «Хто..? Що..?» «Якщо я правильно зрозумів, то …?» «Як би ви були на місці героя оповідання?» «Чому…?» «Щоб змінилося…?» «Чи правильно…?»

ДЖЕРЕЛА https://pic2.me/wallpaper/79649.html https://www.criticalthinking.expert/usi-materialy/chy-pidemo-na-urok-z-kubykom-ta-kvitkoyu-metody-rozv...
Слайд № 15

ДЖЕРЕЛА https://pic2.me/wallpaper/79649.html https://www.criticalthinking.expert/usi-materialy/chy-pidemo-na-urok-z-kubykom-ta-kvitkoyu-metody-rozvytku-krytychnogo-myslennya/ Психологія критичного мислення Д. Халперн: http://www.e-reading.link/bookreader.php/110655/Halpern_- Psihologia_kriticheskogo_mysleniya.html https://www.youtube.com/watch?v=ramYrvdHBA4

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.