Клавдія Іванівна згадувала:
"Я намагалася втілити в цій пісні те, що знала й
побачила на зустрічах із фронтовиками, чим жила,
про що думала. Ця проста пісня мені здалася над
звичайно емоційно насиченою, тому що вона несла
сильні почуття — від ніжності до коханих, відданості
їм до ненависті до ворогів. Пісня стала популярною.
Куди б ми не приїжджали, мене завжди просили
виконати цю пісню. Саме ця пісня викликає в мене
найдорожчі спогади".