Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Сучасні підходи до соціалізації дошкільника
»
Взяти участь Всі події

Презентація "Історія українського козацтва"

Опис документу:
Презентація містить розповідь про походження козаків, про зброю, гетьманів січі. Козаки́ — вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих військових громад. Основним заняттям козаків була війна, захист українських земель від татар, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Історія українського козацтва
Слайд № 1

Історія українського козацтва

Козак «воїн-вершник» «вільна людина» «озброєна людина»
Слайд № 2

Козак «воїн-вершник» «вільна людина» «озброєна людина»

1556 – 1557 рр. Першу січ-фортецю заснував на о. Мала Хортиця Дмитро (Байда) Вишневецький
Слайд № 3

1556 – 1557 рр. Першу січ-фортецю заснував на о. Мала Хортиця Дмитро (Байда) Вишневецький

Запорозька Січ – деревяна фортеця козаків, столиця запорозького козацтва, постійний центр керування військовими справами. 
Слайд № 4

Запорозька Січ – деревяна фортеця козаків, столиця запорозького козацтва, постійний центр керування військовими справами. 

ХОЛОДНА ЗБРОЯ Булава Лук та стріли Спис Кинджал Шабля Пірнач
Слайд № 5

ХОЛОДНА ЗБРОЯ Булава Лук та стріли Спис Кинджал Шабля Пірнач

ВОГНЕПАЛЬНА ЗБРОЯ Мушкет Карабін Аркебуза Гаківниця
Слайд № 6

ВОГНЕПАЛЬНА ЗБРОЯ Мушкет Карабін Аркебуза Гаківниця

Слайд № 7

Слайд № 8

Слайд № 9

Слайд № 10

Слайд № 11

«ОСЕЛЕДЕЦЬ» - чуприна
Слайд № 12

«ОСЕЛЕДЕЦЬ» - чуприна

Заповіді козаків
Слайд № 13

Заповіді козаків

Петро́ Ко́нонович Конаше́вич-Сагайда́чний  (1582-1622) український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Зап...
Слайд № 14

Петро́ Ко́нонович Конаше́вич-Сагайда́чний  (1582-1622) український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі.

Богда́н  Миха́йлович Хмельни́цький  (1595 —  1657) український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник  Ге...
Слайд № 15

Богда́н  Миха́йлович Хмельни́цький  (1595 —  1657) український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник  Гетьманщини (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні.

Скоропа́дський Павло́ Петро́вич  ( 1873 — 1945)  український державний,  політичний і громадський діяч,військовик.  ГетьманУкраїнської Держави  (29...
Слайд № 16

Скоропа́дський Павло́ Петро́вич  ( 1873 — 1945)  український державний,  політичний і громадський діяч,військовик.  ГетьманУкраїнської Держави  (29 квітня — 14 грудня 1918).

Іван Мазе́па ( 1639 — 1709)   український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова  козацької держави.  Князь ...
Слайд № 17

Іван Мазе́па ( 1639 — 1709)   український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова  козацької держави.  Князь Священ-ної Римської імперії. 

Петро́ Дороше́нко  (1627 — 1698)  визначний український  військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщин...
Слайд № 18

Петро́ Дороше́нко  (1627 — 1698)  визначний український  військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини. Козацький полковник.

14.10.2004 р. НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК-ОСТРІВ “ХОРТИЦЯ”
Слайд № 19

14.10.2004 р. НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК-ОСТРІВ “ХОРТИЦЯ”

Перегляд
матеріалу
Отримати код

«Ми маленькі козачата»

«Ми маленькі козачата»

(виховна година)

Мета: пригадати з учнями події виникнення історичного явища – козаччини; на основі дослідження козацького життя, побуту, традицій сприяти формуванню здорового способу життя, толерантності;розвивати комунікативні навички учнів, формувати вміння логічно, аргументовано висловлювати власну думку, розвивати допитливість; виховувати почуття гідності, шани до України-неньки.

Обладнання: плакати та малюнки із зображенням гетьманів та козаків, записи пісень, атрибути для конкурсів.

Діти, яке свято відбулося 14 жовт­ня?

(День Українського козацтва. День Покрови Пресвятої Богородиці.)

Так, вчора ми вітали всіх захисників нашої неньки-України. Колись – це були козаки, в наш час це військові. Як і в козаків, так і у військових, що тоді, що тепер, була одна мета. Яка саме? Як ви думаєте?

(Оборона своїх земель від загарбників, та захист народу.)

Перегляд фільму про козаків з минулого та «теперішніх козаків».

https://www.youtube.com/watch?v=HkL3t7o8V0c

На початку фільму, був вислів, хто запам’ятав, який?

Так, вірно «Козацькому роду нема переводу».

Як ви його розумієте?

А хто мені скаже, хто ж такі козаки, що ви про них знаєте?

‒ Історія кожного народу має свої символи й атрибути. Народними символами України є славні сторінки козаччини. Сьогодні ми на одну мить, перенесемося в далеке минуле нашої України і помандруємо козацькими стежками. (СЛАЙД 1)

У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, а також від польських та московських колонізаторів. Козаки були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми. 

Вважають, що слово козак походить від слова “коза”.Козаки були спритні, як кози, вдягалися в казячі кожухи. Можливо, слово “кайзак” , що означає “вільний чоловік”. (СЛАЙД 2) В запорозьких козаків було 265 островів. Найбільший острів називався Січ. Там козаки жили постійно; вчилися військової справи, готувалися до воєнних походів.

«Ми роду козацького діти».
- За дніпровими порогами,
за південними дорогами;
За степами, за широкими,
наші прадіди жили,
Мали Січ козацьку сильную,
цінували волю-вільную,
Україну свою рідную,
як зіницю берегли!
Ми є діти українські.
Український славний рід,
Дбаємо, щоб про нас маленьких і великих
Добра слава йшла у світ.

1556 – 1557 рр.

Першу січ-фортецю заснував на о. Мала Хортиця Дмитро (Байда) Вишневецький 1556-1557 роки. (СЛАЙД 3, 4)

Посередині Січі стояла церква Святої Покрови знадвору дуже скромна, а всередині повна золота і срібла. Частину своєї здобичі призначали на церкву і купували щороку нові ікони. Січчю командував кошовий, його всі називали батьком. До військової старшини належали ще військовий суддя і писар. 

Козаки мали свої звичаї. Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити 3 роки у старшого козака. Коли навчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, луки і стріли. (СЛАЙД 5,6 )

За пияцтво на Січі козака прив’язували до стовпа, під яким лежала в’язанка довгих хворостин, і хто з козаків не проходив поряд, бив три рази бідолаху по спині. І не дай тобі Боже, щось вкрасти у товариша свого! За це на Січі карали на смерть.

Козаки дуже швидко плавали по Дніпру і Чорному морі на своїх чайках - це  човен, видовбаний з верби або липи, борта обшиті дошками. На борту підв’язаний пояс з очерету, який захищав чайку при обстрілі і не давав потонути чайці. ( СЛАЙД 7-10 )

Козаки одягалися просто: в грубу сорочку в довгий плащ без рукавів. За широким поясом носили пістолі і люльки, через плече носили торбинку з харчами, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Голови голили… Та ще й таку моду мали: чуприну носили, та таку, що на вухо намотували. ( СЛАЙД 11 ) 

Хто знає, як називали ту чуприну козаків? (Оселедець)

Чуприна - старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (переважно у козаків);

Назва «оселедець» пішла від Катерини ІІ відомою своєю неприязню до козаків, так вона називала їхню традиційну зачіску. (СЛАЙД 12 )

Не всім дозволялося носити чуприну, котра була своєрідною відзнакою лицарського стану. Причому варто зауважити, що чуприну (оселедець) просто так не можна було собі вистригти. Тільки після посвяти у козаки (після першого бою, першого морського походу та складних іспитів) дозволялося воїнові голити голову, залишаючи чуприну. Чуприни заборонялося носити джурам, селянам-втікачам, недосвідченим воякам, брехунам, боягузам, злодіям, ошуканцям. Позбавити чуприни козака вважалося найбільшою ганьбою. Про надзвичайно високий статус цієї зачіски у запорожців свідчить і суворо регламентований спосіб носіння чуприни, закрученої саме за ліве вухо.

„Чуприну неодмінно носили за лівим вухом, як усі відзнаки і нагороди,— пояснював колишній запорожець Антін Головатий великому князеві Костянтину Павловичу, — шаблю, шпагу, ордени та ін. носять зліва, то й чуприну, як знак завзятого і відважного козака, слід також носити зліва".

Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків. (СЛАЙД 13)

А зараз я ознайомлю вас з найвидатнішими козаками, тими , хто вів козацьке військо в бій? Вчив бути хоробрим, безстрашним, віддано любити свій край – нашу Україну. ( СЛАЙД 14-18)

  • Іван Скоропадський, родом з Умані, з козацької сім’ї. Був генеральним осавулом та полковником. Брав участь у битвах за свободу України. 

  • Богдан Хмельницький, видатний державний діяч, полководець.Брав участь в походах проти татар і турків, очолив національно-визвольну війну. 

  • Петро Сагайдачний, на Запорізькій січі проявив себе як талановитий козацький керівник. Це був чоловік великого духу, у битві був завжди першим. 

  • Іван Мазепа, виявив себе меценатом національної просвіти, великим покровителем української церкви. 

  • Петро Дорошенко, у боротьбі проти суперників став єдиним гетьманом правобережної України. 

Звучить пісня «Ой на горі женці жнуть»

https://www.youtube.com/watch?v=ZCq2uFNJieQ

Про козацтво народом складено багато прислів’їв. 

Які саме ви дізнаєтесь склавши їх.

  • Козацькому роду нема переводу! 

  • Козак з біди не заплаче! 

  • Козак не боїться ні тучі ні грому! 

  • Не журися, козаче, нехай ворог плаче! 

  • Де козак – там і слава! 

А зараз учні прочитають вірші які підготували про козачат.

Ми – дітвора українська,

хлопці і дівчата.

Хоч слабі у нас ще руки,

та душа завзята.

 

Бо козацького ми роду,

славних предків діти.

І у школі всі вчимося

рідний край любити.

Завжди цінуйте

братство і згоду,

Бо ми нащадки

козацького роду!

Ну, а я скажу вам прямо,

Чесно і без зайвих слів:

Хочу бути отаманом

Запорізьких козаків.

Нехай знає рідна мати –

вільна Україна:
Козаки ми ще маленькі –

зате гідна зміна

Чесність виховуй

в собі залюбки.

Як це робили

колись козаки.

 Козаки – це вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За народну добру долю.

 Козак – чесна, смілива людина,

 Найдорожча йому – Батьківщина!

Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

Козак – усім народам друг,

І лицарський у нього дух!

 Козак – це той, хто за освіту,

Хто прагне миру і блакиту!

 

 Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди здержить своє слово!

Вікторина.

Кого називали козаком? (Це вільна людина)

Хто стояв на чолі козацького війська? (Гетьман)

Як називали хати, в яких жили козаки? (Курінь)

На якого звіра полювали козаки на Кіровоградщині? (На лиса)

Вид транспорту на степових дорогах за часів запо­рожців? (Вози, гарби)

Назвіть, з якими країнами вели війни за неза­лежність козаки?

(З Туреччиною, Польщею, Росією)

Як називалась козацька зачіска? (Оселедець)

Як називалась козацька каша? (Куліш)

В статуті українського козацтва пише:

«Український козак – душа правдива, справедлива і незрадлива. Український козак – це лицар України, морально чиста, високодуховна людина, яка вміє панувати собою, володіє своїми емоціями, розумом, волею…»

Тож, друзі будемо боротися за відродження рідної мови, національної культури, проникати в таємниці історії. Любімо Україну. і Шануймо її, народ себе. Хай кожен із вас добрими ділами стверджує, що козацькому роду нема переводу.

Славна наша Україна,

А ми її діти.

Поки живі на цім світі,

Будемо радіти.

І ця радість хай озветься

По всьому роздолу.

Хай вороженьки здригнуться...

Бо «Козацькому роду — нема переводу!».

Дорогі козачата!

Бажаю вам бути багатими, як земля,

веселими, як весна,

здоровими, як вода.

І пам’ятайте:

«Воля – найкраща цінність в житті.

Вільний не може збитись в путі.

Всі ви цінуйте братерство і згоду,

Ми – не раби, ми – козацького роду.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.