Преентація про маму "Любить людей мене навчила мати"

Опис документу:
День матері. Історія створення свята. Культ Матері. Найкраще слово “мама”. Українські письменники про матерів. Наші мами берегині. Привітаємо наших мам. Ставлення народу до різних матерів. Мамина молитва. Прислів’я про маму. Посміхніться. Використана література.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Любить людей мене навчила мати
Слайд № 1

Любить людей мене навчила мати

План День матері..................................................1 Історія створення свята..............................7 Культ Матері...............
Слайд № 2

План День матері..................................................1 Історія створення свята..............................7 Культ Матері..............................................16 Найкраще слово “мама”...........................21 Українські письменники про матерів.......36 Наші мами берегині..................................38 Привітаємо наших мам.............................41 Ставлення народу до різних матерів......65 Мамина молитва.......................................82 Прислів’я про маму...................................88 Посміхніться..............................................89 Використана література...........................92

День матері Близько вже наше рідне село, Та хоч снігом його замело, Треба до матусі завітати, Зі святом рідну привітати. Сьогодні свято рідної мами...
Слайд № 3

День матері Близько вже наше рідне село, Та хоч снігом його замело, Треба до матусі завітати, Зі святом рідну привітати. Сьогодні свято рідної мами, Що пишається своїми синами, Які про матір не забувають, Хоч так рідко навіщають.

Рідну неньку в щоки цілують, Пишні квіти коханій дарують. Ллються в матінки сльози з очей, Що над ллькою не спали ночей. Мати як сонечко світить яс...
Слайд № 4

Рідну неньку в щоки цілують, Пишні квіти коханій дарують. Ллються в матінки сльози з очей, Що над ллькою не спали ночей. Мати як сонечко світить яскраво, Промінцями своїми гріє ласкаво. Мати як зоренька рано встає, Краплею роси на траві виграє.

Отож, діти, шануйте рідненьку Єдину, любу свою неньку. Тільки радощі їй даруйте, І ніколи не дратуйте.
Слайд № 5

Отож, діти, шануйте рідненьку Єдину, любу свою неньку. Тільки радощі їй даруйте, І ніколи не дратуйте.

Слайд № 6

Історія створення свята День Матері відзначається у травні, бо це місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина – ...
Слайд № 7

Історія створення свята День Матері відзначається у травні, бо це місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина – Спасителя людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги. У травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди висловлювали подяку материнській самопожертві та відзначають День Матері.

Уперше організувала День Матері американка із Філадельфії Анна Джарвіс у 1910 р. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Н...
Слайд № 8

Уперше організувала День Матері американка із Філадельфії Анна Джарвіс у 1910 р. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Чехо-Словаччині. Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 р. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кісилевська. Відтоді в другу неділю травня День Матері відзначали дуже широко по всій Галичині. З приходом радянської влади народні традиції стали забороненими.

У наш час національного та духовного відродження ми знову повертаємося до свят, які шанували наші дідусі й бабусі. У них черпаємо скарби народної м...
Слайд № 9

У наш час національного та духовного відродження ми знову повертаємося до свят, які шанували наші дідусі й бабусі. У них черпаємо скарби народної мудрості, наснагу, сподівання на кращу долю рідного народу. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок та Жіночої громади, свято Матері повернулося на Україну.

Запитання для кращого засвоєння теми: Коли відзначається свято День Матері? Чи відзначаєте ви це свято у своїй родині? Чому День Матері відзначаєть...
Слайд № 10

Запитання для кращого засвоєння теми: Коли відзначається свято День Матері? Чи відзначаєте ви це свято у своїй родині? Чому День Матері відзначається в травні, а не в якийсь інший місяць року. Хто,коли і де вперше організував це свято? У яких країнах почали відзначати День Матері після Першої світової війни? Де, коли і який союз української громади вперше влаштував це свято? У якому році День Матері відзначалося у Львові? Хто був ініціатором урочистостей? Коли свято відзначали дуже широко по всій Галичині? Поміркуйте, чому з приходом радянської влади народні традиції стали забороненими. Як ви думаєте, чому зараз укранський народ відновлює свої традиції і звичаї? У якому році і завдяки чиїм зусиллям свято повернулося на Україну?

Мамине свято Чому так багато Довкола тепла? Це мамине свято весна принесла. З Москви і з Тбілісі, З Баку і з Чити Із цифрою “8” Надходять листи.
Слайд № 11

Мамине свято Чому так багато Довкола тепла? Це мамине свято весна принесла. З Москви і з Тбілісі, З Баку і з Чити Із цифрою “8” Надходять листи.

Ідуть телеграми, Вітають зі святом, Бо друзів у мами Багато-багато. І дім наш, мов казка, – В нім пісня і сміх. Матусина ласка Нас гріє усіх. А. Му...
Слайд № 12

Ідуть телеграми, Вітають зі святом, Бо друзів у мами Багато-багато. І дім наш, мов казка, – В нім пісня і сміх. Матусина ласка Нас гріє усіх. А. Музичук

Слайд № 13

Пречиста Мати, Просять діти вірні, – Виконай наші прохання, Сердечні, покірні. Дай, щоб ми невинні, В мирі зростали, Тебе й твого Сина Завжди просл...
Слайд № 14

Пречиста Мати, Просять діти вірні, – Виконай наші прохання, Сердечні, покірні. Дай, щоб ми невинні, В мирі зростали, Тебе й твого Сина Завжди прославляли. Дозволь нам, Божа Мати, Силу й долю дати, Для рідного краю Жити й працювати.

Слайд № 15

Культ Матері З прадавніх часів у багатьох народів існував культ Матері. Особливим ореолом оповитий він у християнстві. Образ Божої Матері ніби ввіб...
Слайд № 16

Культ Матері З прадавніх часів у багатьох народів існував культ Матері. Особливим ореолом оповитий він у християнстві. Образ Божої Матері ніби ввібрав у себе всі радощі і трагедії, всі втіхи і болі материнства, став взірцем материнської вірності й самозреченості, незламної сили духу, яку у важку годину може являти лише материнське серце. Слово «мама» виростає разом з нами тихо, як тихо виростають дерева, сходить сонце, розквітає квітка, світить веселка.

Запитання для кращого засвоєння теми: Коли існував культ Матері? Що ввібрав у себе образ Божої Матері? Що для вас означає слово “мама”? Чи шануєте ...
Слайд № 17

Запитання для кращого засвоєння теми: Коли існував культ Матері? Що ввібрав у себе образ Божої Матері? Що для вас означає слово “мама”? Чи шануєте ви свою неньку? Як ви звертаєтьсь до своєї мами? Чи часто ви говорите з нею відверто? Чи можете їй довірити якусь таємницю?

Мами з нашого села - Хто в погоду і в негоду провіряє перші сходи, ходить в полі за селом? То моя матуся ходить, – в мене мама – агроном! - А моя м...
Слайд № 18

Мами з нашого села - Хто в погоду і в негоду провіряє перші сходи, ходить в полі за селом? То моя матуся ходить, – в мене мама – агроном! - А моя матуся мила у колгоспі – ланкова! Буряки вона ростила, хліб збирала у жнива. Тож як будеш пити чай, булки їсти білі, – маму ти мою згадай – ланкову з артілі.

- А моя – ветлікар мама! І вона в труді так само. Як захворіє корова – мама ліки їй дає, глянь – корова вже здорова, на лужку траву жує. В мене мам...
Слайд № 19

- А моя – ветлікар мама! І вона в труді так само. Як захворіє корова – мама ліки їй дає, глянь – корова вже здорова, на лужку траву жує. В мене мама – квітникарка! Ця робота їй з руки. І тому в колгоспнім парку, де не глянеш, – квітники. Вранці вийдеш – пахнуть квіти, тихо струшують росу... Хто ростить пшеницю, жито, – мама ж нам ростить красу! М. Познанська

Слайд № 20

Найкраще слово “мама” І зі звуку-слозинки одного дня народиться на світ святе слово «мамо», вимовлене вустами дитини. Тільки не давно нам запам’ята...
Слайд № 21

Найкраще слово “мама” І зі звуку-слозинки одного дня народиться на світ святе слово «мамо», вимовлене вустами дитини. Тільки не давно нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше схилиться рідне обличчя. Це – мить, і це – вічність, бо мама живе завжди з нами, у нас та в наших дітях. У найтяжчу годину стогоном виривається з грудей тільки одне слово – як остання надія на порятунок «Мамо!» То подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину. Слово «мамо» - «веливеє, найкращеє слово» (Т. Шевченко).

Мамо! Це ти ніжною колисковою оберігала мій сон у дитинстві. Це ти навчала мене жити за законами любові і правди. Це ти не давала мені спіткнутися ...
Слайд № 22

Мамо! Це ти ніжною колисковою оберігала мій сон у дитинстві. Це ти навчала мене жити за законами любові і правди. Це ти не давала мені спіткнутися на життєвих дорогах, будила совість, берегла від ганьби. Я стаю на коліна перед любов’ю і добротою, перед мужністю і ніжністю твоєю. Мати Україно! Берегине долі народної! Це ти в часи лихоліть підносила дух дітей своїх, трунком степів і гір поїла, сповнюючи їх гордістю і відвагою. Це твої згорьовані очі йшли за нами по всіх великотрудних дорогах, не давали забути, хто ми, чиї діти. Низько вклоняємося тобі, захиснице, великомученице наша.

Ми повинні гордитися, що народилися і живемо на чудовій, багатій, щедрій землі українській. Це земля наших предків. Тут корінь роду українського, щ...
Слайд № 23

Ми повинні гордитися, що народилися і живемо на чудовій, багатій, щедрій землі українській. Це земля наших предків. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій, які сьогодні відроджуються. Однією з них є свято Матері.

Хоча б яку ти вибрав з доріг, Хоча б якими ти пішов шляхами, Та через терни горя й бід Ти повернешся до мами. Ці теплі руки і вуста, Що так в дитин...
Слайд № 24

Хоча б яку ти вибрав з доріг, Хоча б якими ти пішов шляхами, Та через терни горя й бід Ти повернешся до мами. Ці теплі руки і вуста, Що так в дитинстві зігрівали. Це ніжне серце, ніби птах, Завжди з тобою мандрувало. Спіши до неї крізь літа, Шануй, люби, не дай тужити, Бо лиш вона – і рідна, і свята – З тобою вічно буде жити.

Чи звертаєтесь ви за допомогою до своєї неньки? Чи допомагає ваша мама вам, якщо ви потрапили в буду? Яким ласкавим словом називає вас ваша мама? З...
Слайд № 25

Чи звертаєтесь ви за допомогою до своєї неньки? Чи допомагає ваша мама вам, якщо ви потрапили в буду? Яким ласкавим словом називає вас ваша мама? Запитання для кращого засвоєння теми:

Мати Хто тебе так щиро любить. І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати Хто стеріг тебе від злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі відда...
Слайд № 26

Мати Хто тебе так щиро любить. І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати Хто стеріг тебе від злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчити? Мати. М. Підгірянка

Мати Мати – досвітня пташинка, Лиш засіріє – уже Ходить по хаті навшпиньки. Наче мій сон стереже. Мати – то сонечко рідне, Сонечко, хоч і земне, – ...
Слайд № 27

Мати Мати – досвітня пташинка, Лиш засіріє – уже Ходить по хаті навшпиньки. Наче мій сон стереже. Мати – то сонечко рідне, Сонечко, хоч і земне, – Слово її заповітне Гріє і живить мене. І. Гнатюк

Моя мама З Галинчиного щоденника
Слайд № 28

Моя мама З Галинчиного щоденника

Моя мама найкраща на всьому світі. Мама каже, що це здається так кожній дитині, що її мама найкраща. Може... але їм це так здається, а моя мама так...
Слайд № 29

Моя мама найкраща на всьому світі. Мама каже, що це здається так кожній дитині, що її мама найкраща. Може... але їм це так здається, а моя мама таки й справді найкраща: вона мене учить, вона мене жалує, коли я заслабну, вона так упадає біля мене! А яких вона знає казочок! В жодній книжці не знайдеш таких. Вона вміє розказати казку про все. Спитаєш: “Мамусю, розкажи мені казочку про дзиглика!” І мамуся зараз почне розповідати, як був перше дзиглик гарним деревом у густому лісі, як його зрубали, привезли на фабрику і що там з ним робили, і як він опинився в магазині... все... все... Спитай маму: “Мамочко, розкажи казку про хустку!” І мама почне казати, як жила собі в далекій стороні на високих горах маленька кізонька в своїй родині, як зростала вона, а разом з тим зростала на ній і довга вовна, як постригли з усіх кізок ту вовну, зібрали у великі паки та й повезли далеко. І так весело і так цікаво слухати! Притулюся до мами тісно-тісно, підлізу під хустку, слухаю, а хусточка гріє...

Я вже знаю все: і про дзиглик, і про хустку, і про килим, і про хмари, і про ті морські камінчики, що лежать у мами на столі, і про всі ті цікаві р...
Слайд № 30

Я вже знаю все: і про дзиглик, і про хустку, і про килим, і про хмари, і про ті морські камінчики, що лежать у мами на столі, і про всі ті цікаві речі, що стоять у мами на етажерці; знаю, як вони жили, що вони думали, і мені так жаль, що вони не вміють балакати. Ото було б добре! Коли я лягаю спати, моя мамуня сідає біля мене, вона мене вкриє, вона мене перехрестить, поцілує і ще пісеньку заспіває про бідну мишку і погану кицьку. Тато гримає, каже, що сором співати колискових пісень великій дівчині (мені вже сім років), але мама заспіває потихеньку, бо я так люблю ту пісню.

Була собі мишка, Мишка невеличка, Захотіла десь добіти Собі черевичка. Бо була бідненька І ходила боса, І не мала навіть хустка, Щоб утерти носа. А...
Слайд № 31

Була собі мишка, Мишка невеличка, Захотіла десь добіти Собі черевичка. Бо була бідненька І ходила боса, І не мала навіть хустка, Щоб утерти носа. А дітей тих дрібних Цілая торбина, Горе бідній мишці жити, Лихая година!

Бідна мишка не мала чим годувати своїх дітей і хотіла взяти трошки молочка, а кицька люта вбила її. Що ж було робити мишці, чим же мала вона годува...
Слайд № 32

Бідна мишка не мала чим годувати своїх дітей і хотіла взяти трошки молочка, а кицька люта вбила її. Що ж було робити мишці, чим же мала вона годувати своїх дітей? Чи ж вона тому винна була, що в неї не булоні молока, ні сала, а в Галиної мами були повні комори? Ну, та кицьку прогнали, а мишеняток всіх забрали до хати, і Галя дала їм і молока, і сала. Бідних мишеняток Узяли до хати, Заступила їм Галюся Рідненькую мати.

Слайд № 33

А погану кицьку Вигнали із двору, Щоб не сміла навертатись Навіть і в комору! Я знаю, що то все вигадка, але я так люблю цю пісню, бо погану кицьку...
Слайд № 34

А погану кицьку Вигнали із двору, Щоб не сміла навертатись Навіть і в комору! Я знаю, що то все вигадка, але я так люблю цю пісню, бо погану кицьку таки покарано, а бідних мишеняток пожалували добрі люди. Світить Боже сонце На небі високо, А ще вище над всім світом Зорить Боже око!

Ах, як гарно, як тепло! Боже око над всім світом, сонце на небі, а мама в хаті. Я тягну мамину руку до себе і цілую її. Коли я буду велика, я забер...
Слайд № 35

Ах, як гарно, як тепло! Боже око над всім світом, сонце на небі, а мама в хаті. Я тягну мамину руку до себе і цілую її. Коли я буду велика, я заберу всіх бідних дітей, всіх, у кого немає мами, і буду їм за маму. В голові в мене починають снуватися різні думки: і діти, і мишенята, і різні свої справи. Клопоту багато! Дзиглик – стілець. Заступила – тут: замінила.

Українські письменники про матерів У світі так ніхто не уславив і возвеличив матір, як це зробив Тарас Шевченко. А скільки віршів присвятив своїй м...
Слайд № 36

Українські письменники про матерів У світі так ніхто не уславив і возвеличив матір, як це зробив Тарас Шевченко. А скільки віршів присвятив своїй матері Андрій Малишко! З любов’ю, тихим смутком і задумою змальовує своїх батьків у «Зачарованій Десні» Олександр Довженко. Світлою і ніжною любов’ю до матері, дружини, нареченої пройняті романи Михайла Стельмаха. З образом матері виникають в уяві вишиті рушники, рідна хата, чорнобривці, що розливають п’янкий трунок під хатнім вікном.

Запитання для кращого засвоєння теми: Хто із письменників писав про своїх матерів? Що присвячував своїй матері Андрій Малишко? У якому творі згадує...
Слайд № 37

Запитання для кращого засвоєння теми: Хто із письменників писав про своїх матерів? Що присвячував своїй матері Андрій Малишко? У якому творі згадує свої батьків Олександр Довженко? Які твори про жінок писав Михайло Стельмах? Що виникають в уяві з образом матері?

Наші мами - берегині Берегиня – це та, що береже нашу оселю, відвертає лихо від напасті. Це наші мами. Прокидаючись уранці, ми наспіх снідаємо і бі...
Слайд № 38

Наші мами - берегині Берегиня – це та, що береже нашу оселю, відвертає лихо від напасті. Це наші мами. Прокидаючись уранці, ми наспіх снідаємо і біжимо до школи чи до роботи, часто забуваючи подякувати матері. Засинаючи ввечері, бачимо над собою її лагідні очі, іноді забуваємо сказати тим очам лагідне «на добраніч». Мати ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама задля нас жертвує майже всім – навіть життям!

Запитання для кращого засвоєння теми: Що означає слово берегиня? Поміркуйте, чо наші мами є берегинями? Чи часто ви своїй мамі кажите “спасибі”, “д...
Слайд № 39

Запитання для кращого засвоєння теми: Що означає слово берегиня? Поміркуйте, чо наші мами є берегинями? Чи часто ви своїй мамі кажите “спасибі”, “дякую”, “добрий ранок”, “на добраніч”?

Слайд № 40

Привітаємо наших мам Стає вже доброю традицією, що хлопчики та дівчатка у другу неділю травня вітають своїх матерів, читаючи їм вірші, співають піс...
Слайд № 41

Привітаємо наших мам Стає вже доброю традицією, що хлопчики та дівчатка у другу неділю травня вітають своїх матерів, читаючи їм вірші, співають пісень, виявляючи шану і любов до них. Тож сьогодні наймолодші наші учні побажають матусям здоров’я, щастя, любові і ніжності. Усім нам, мабуть, хочеться послухати добру казку, що в дитинстві до кожного заглядала в «шибку сивими очима», і колискову, яку колись співала своїй донечці чи синочку?

Колискова Ой повішу колисочку Та й калиночку, Буде вітер колихати Любу дитиночку, Буду вітер повівати, Колисочку хитати, Дрібний дощик буде іти, Ди...
Слайд № 42

Колискова Ой повішу колисочку Та й калиночку, Буде вітер колихати Любу дитиночку, Буду вітер повівати, Колисочку хитати, Дрібний дощик буде іти, Дитя напувати, Пташки будуть прилітати, Дитині співати.

Над колискою Спи, дитя моє, ти – життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. С. Руданський
Слайд № 43

Над колискою Спи, дитя моє, ти – життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. С. Руданський

Слайд № 44

Як дітей колишеш ти даремно, То не раз змахнеш краплину поту. Що ж, прислів’я мовить недаремно: «Хто не мав дітей – не мав клопоту». Ой щоб спало, ...
Слайд № 45

Як дітей колишеш ти даремно, То не раз змахнеш краплину поту. Що ж, прислів’я мовить недаремно: «Хто не мав дітей – не мав клопоту». Ой щоб спало, щастя знало. Ой щоб росло, не боліло. На серденько не кволіло, Соньки-дрімки в колисоньки, Добрий розум в голівоньки.

Цієї пісні не може бути без мами – найдорожчої, найріднішої для кожного з нас людини. Заплющ очі, прислухайся і ти почуєш мамин голос. Він живе в т...
Слайд № 46

Цієї пісні не може бути без мами – найдорожчої, найріднішої для кожного з нас людини. Заплющ очі, прислухайся і ти почуєш мамин голос. Він живе в тобі, знайомий і рідний. Його не спутаєш ні з яким іншим. Навіть коли станеш дорослим, завжди пам’ятатимеш мамин голос, мамині руки й очі.

Чи є в світі що світліше? Чи є в світі що світліше, як мамині очі, що все зорять за дітками вдень і серед ночі? Чи є в світі що миліше, як мамині р...
Слайд № 47

Чи є в світі що світліше? Чи є в світі що світліше, як мамині очі, що все зорять за дітками вдень і серед ночі? Чи є в світі що миліше, як мамині руки, що працюють для дитини щиро, без принуки? Чи є в світі що щиріще, як серденько мами, яке б’ється для дитини днями і ночами? Чи є в світі що дорожче, як мама кохана, що трудиться для дитини до ночі від рана?

Мамо! Немає милішого слова, Ти ж бо життя і творіння основа. Пензель, перо надихалось тобою, Вічна ти в пісні – з болем, любов’ю. Земля дочекалась ...
Слайд № 48

Мамо! Немає милішого слова, Ти ж бо життя і творіння основа. Пензель, перо надихалось тобою, Вічна ти в пісні – з болем, любов’ю. Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту, Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла. Нічого не треба, нічого не хочу від світу, Лишень аби мати на білому світі була.

Я часто ночами пригадую знов Дитинства сполохану казка... Спасибі Вам, мамо, Спасибі Вам, мамо, за вічну любов І щедру незмірну ласку. Схилялось на...
Слайд № 49

Я часто ночами пригадую знов Дитинства сполохану казка... Спасибі Вам, мамо, Спасибі Вам, мамо, за вічну любов І щедру незмірну ласку. Схилялось над ліжком привітно чоло, Дрімали натомлені очі... Спасибі Вам, мамо, за ваше тепло І довгі недоспані очі.

Нагороджений я любов’ю, – Хай святиться повік ім’я! Зичу доброго Вам здоров’я, Берегине, нене моя. Ти нелегке життя прожила, моя мамо, В мозолях тв...
Слайд № 50

Нагороджений я любов’ю, – Хай святиться повік ім’я! Зичу доброго Вам здоров’я, Берегине, нене моя. Ти нелегке життя прожила, моя мамо, В мозолях твої чесні працьовиті руки. Скільки ти, моя рідна, не спала ночами, Аби нас довести до ума, до науки.

Запитання для кращого засвоєння теми: Як ви останнього разу привітали свою маму? Що ви їй подарували? Чи сподобався їй подарунок? Які слова ви гово...
Слайд № 51

Запитання для кращого засвоєння теми: Як ви останнього разу привітали свою маму? Що ви їй подарували? Чи сподобався їй подарунок? Які слова ви говорили, коли дарували подарунок? Чи співала вам мама колискову? Про що в ній розповідалося?

Найласкавіші руки
Слайд № 52

Найласкавіші руки

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплеск...
Слайд № 53

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася у юрбі. Загубилася і заплакала: - Мамо!.. Де моя мама? Люди оточили дівчинку й питають: - Як тебе зовуть, дівчинко? - Оля. - А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо. - Маму звуть... мама... матуся. Люди усміхнулись. І знову питають:

- Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі? - Очі у неї... найдобріші... - А коси?.. Які в мами коси – чорні, русі?.. - Коси... ...
Слайд № 54

- Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі? - Очі у неї... найдобріші... - А коси?.. Які в мами коси – чорні, русі?.. - Коси... найкрасивіші... Знову усміхнулися люди. Питають: - Ну, скажи, які в неї руки... Може, якась родимка у неї на руках є, згадай. - Руки у неї... найласкавіші. Пішли люди й оголосили по радіо: “Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки” І мама знайшлася. В. Сухомлинський

Немає нічого більшого і палкішого, ніж любов материнська. Послухаємо про це легенду.
Слайд № 55

Немає нічого більшого і палкішого, ніж любов материнська. Послухаємо про це легенду.

Легенда Материнське серце
Слайд № 56

Легенда Материнське серце

Був у матері єдиний син – добрий і вродливий. Дуже любила його мати. По краплинці збирала йому росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки...
Слайд № 57

Був у матері єдиний син – добрий і вродливий. Дуже любила його мати. По краплинці збирала йому росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син і одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Тож боялася мати показуватися невістці на очі, все сиділа в сінях. А потім й клуню переселилася. Але й це не заспокоїло жорстоку молодицю. Каже вона чоловікові: «Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце».

Не здригнулася душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: «Наказала мені дружина вбити вас, мамо... А не послухаю – піде від ме...
Слайд № 58

Не здригнулася душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: «Наказала мені дружина вбити вас, мамо... А не послухаю – піде від мене». Заплакала мати й відповідає: «Ну що ж, синку, роби так, як велить серце». Пішов син з матір’ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце в жар. Спалахнув сучок і тріснув, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце.

Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: «Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте б...
Слайд № 59

Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: «Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади серце материнське... Потім у вогонь покладеш...» Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкаяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величною і невичерпаною була та любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і щасливим, що ожило серце, загоїлася рана. Підвелася мати і притисла кучеряву голову сина до грудей.

Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами широкими та й стали двома...
Слайд № 60

Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами широкими та й стали двома могилами високими. Тож недаремно кажуть у народі, що материнська любов найсвятіша.

Про тих, хто не поважає своїх матерів, можна сказати словами великого поета Т. Г. Шевченка: А хто матір забуває Того Бог карає, Того люди цураються...
Слайд № 61

Про тих, хто не поважає своїх матерів, можна сказати словами великого поета Т. Г. Шевченка: А хто матір забуває Того Бог карає, Того люди цураються, В хату не пускають.

Легенда Мудрий цар Соломон
Слайд № 62

Легенда Мудрий цар Соломон

Якось прийшли до царя Соломона дві жінки, що сперичалися. Вони принесли маленьку дитину. Кожна з них запевняла, що це її дитина. Щоб довідатись, хт...
Слайд № 63

Якось прийшли до царя Соломона дві жінки, що сперичалися. Вони принесли маленьку дитину. Кожна з них запевняла, що це її дитина. Щоб довідатись, хто з них обманює, а хто каже правду, Соломон запропонував розсікти дитя навпіл і дати кожній жінці по половині. Звісно, він і не дував убивати маля, але сказав так, щоб випробувати їх. Тоді одна з жінок сказала: “Рубайте дитину, хай не буде ні мені, ні тобі!” А друга закричала: “Краще їй віддайте дитя, тільки не вбивайте його!” Так Соломон довідався, котра з них справжня мати.

Можна вибрать друга. І по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. В. ...
Слайд № 64

Можна вибрать друга. І по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. В. Симоненко «Лебеді материнства»

Ставлення народу до різних матерів У народі кажуть: «Не та мати, що породила, а та, що добру навчила!» А ще: «Не та мати, повила, а та, що до розум...
Слайд № 65

Ставлення народу до різних матерів У народі кажуть: «Не та мати, що породила, а та, що добру навчила!» А ще: «Не та мати, повила, а та, що до розуму довела». Українська народна мораль суворо засуджувала розпусту, дівочу легковажність, гнівно картала матерів-зозуль, які залишали напризволяще своїх дітей чи, народивши дитину, не дбали про її подальшу долю. Ставлячи такі високі вимоги до жінки-матері, народна мораль водночас вимагала шанобливого ставлення і з боку дітей.

Вийшла мати з дітьми в поле Вийшла мати з дітьми в поле: - Нуте, ручки молоді, як оцей льонок пополем – пополуднуєм тоді. Полють діти, поле й мати ...
Слайд № 66

Вийшла мати з дітьми в поле Вийшла мати з дітьми в поле: - Нуте, ручки молоді, як оцей льонок пополем – пополуднуєм тоді. Полють діти, поле й мати (за горою он село), й стали пісню тут співати про життя, що розцвіло.

Ланкова із ниви справа озивається до них: - Діти помагають? Слава дітям матерів таких! А кругом у полі, в полі теж робота і пісні. Од дороги три то...
Слайд № 67

Ланкова із ниви справа озивається до них: - Діти помагають? Слава дітям матерів таких! А кругом у полі, в полі теж робота і пісні. Од дороги три тополі, легка хмарка вдалині...

Каже мати: - Ну, сідайте, – ой, які ж ви молодці! Пополуднуєм давайте – та й завершимо кінці. І радіють діти: - Мамо! Щоб льонок скоріш поспів – це...
Слайд № 68

Каже мати: - Ну, сідайте, – ой, які ж ви молодці! Пополуднуєм давайте – та й завершимо кінці. І радіють діти: - Мамо! Щоб льонок скоріш поспів – це його якби щоб прямо зверху дощик покропив.

Раптом – мов вітри проснулись – хмарка встала з сторони... Дітям аж слова почулись – стали слухати вони. Каже хмарка: - А я бризну! Каже льон: - А ...
Слайд № 69

Раптом – мов вітри проснулись – хмарка встала з сторони... Дітям аж слова почулись – стали слухати вони. Каже хмарка: - А я бризну! Каже льон: - А я росту! Зацвіту – мов голубизну вкраплю в прозелень густу...

Мамо! Ти слова їх чула? Ну кажи: ти чула? – все? – Мати діток пригорнула:У - Хмарка дощик он несе. Підем станем під тополі. Все летять, летять грак...
Слайд № 70

Мамо! Ти слова їх чула? Ну кажи: ти чула? – все? – Мати діток пригорнула:У - Хмарка дощик он несе. Підем станем під тополі. Все летять, летять граки... І танцює дощик в полі, в боки взявшись, – іч який!...

Дощик каже: - А я бризну! Каже льон: - А я росту! Діти кажуть: - Ми Вітчизну нашу любимо святу! П. Тичина
Слайд № 71

Дощик каже: - А я бризну! Каже льон: - А я росту! Діти кажуть: - Ми Вітчизну нашу любимо святу! П. Тичина

Сьома дочка (Казка)
Слайд № 72

Сьома дочка (Казка)

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць. Коли мати ввійш...
Слайд № 73

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки почали говорити, як вони скучали за матір’ю. - Я скучала за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка. - Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, – промовила друга дочка.

- Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, – сказала третя. - Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, – щебетала четверта. - Ти ...
Слайд № 74

- Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, – сказала третя. - Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, – щебетала четверта. - Ти снилася мені , як троянді сниться краплина роси, – промовила п’ята. - Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, – сказала шоста. А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття і принесла їй води в мисці – помити ноги.

Уклонюся! Гарна ти, матусю, Люба дуже, мила! Ти мене ще змалку Звичаю навчила. І щодня навчаєш, Як любить родину, Мову нашу гарну, Рідну Україну. Б...
Слайд № 75

Уклонюся! Гарна ти, матусю, Люба дуже, мила! Ти мене ще змалку Звичаю навчила. І щодня навчаєш, Як любить родину, Мову нашу гарну, Рідну Україну. Буду українка, Як і ти, матусю, І за ту науку Я тобі вклонюся! К. Перелісна

У народі мовиться : «Материнська молитва з дна моря дістане», але є й інша примовка: «Материнське прокляття й під водою знайде». Справіку вважалося...
Слайд № 76

У народі мовиться : «Материнська молитва з дна моря дістане», але є й інша примовка: «Материнське прокляття й під водою знайде». Справіку вважалося, що немає нещасливішої людини, ніж та, на яку впало материнське прокляття, і не буде успіху у справі, яка розпочата без материнського і батьківського благословіння. У всіх піснях і заклинаннях бачимо матір у зорях – вранішніх і вечірніх. І сама вона давно стала зорею незгасною, немеркнучою, що світить звідусіль – з усіх доріг і відстаней. Адже тільки мати була, є і залишиться для нас живим символом рідного дому, рідної землі. Недаремно найсвятіші слова мають жіночий рід – Земля, Україна, Вітчизна.

Легенда Мати-й-мачуха
Слайд № 77

Легенда Мати-й-мачуха

Жив собі чоловік. Мав доньку і дружину, був роботящим. Та якось покину сім’ю, пішов жити до іншої жінки. Але дуже любив доньку, тож навідувався до ...
Слайд № 78

Жив собі чоловік. Мав доньку і дружину, був роботящим. Та якось покину сім’ю, пішов жити до іншої жінки. Але дуже любив доньку, тож навідувався до неї, приносив гостинці. Дізналася мачуха про це, злякалася, що до доньки вернеться, та й задумала лихе. Вмовила чоловіка привести дитину до них потай від матері, мовляв, хоче їй гостинців дати. Коли він привів дівчинку, мачуха напоїла його, а з дівчинкою пішли гуляти. Підвела до кручі та й штовхнула її. Полетіла дівчинка вниз, але зачепилася платтячком за камінь і повисла над урвищем...

А мати кинулась, що нема дитини вдома, розтривожилась. Сусіди сказали, що батько її забрав. Побігла мати, передчуваючи біду. Ніби на крилах полетіл...
Слайд № 79

А мати кинулась, що нема дитини вдома, розтривожилась. Сусіди сказали, що батько її забрав. Побігла мати, передчуваючи біду. Ніби на крилах полетіла, а біля кручі побачила людей, що збіглися на дитячий крик. Глянула – а там її донечка. Ухопила мати себе за коси, закричала страшно. А далі підбігла до розвідниці, схопила її, та так удвох і полетіли в прірву... Чоловіки якось спромоглися врятувати дитину, тільки на все життя вона зосталася калікою.

На третій день поховали матір унизу біля кручі, а мачуху отуди, далі кручі. Дуже вже вони порозбивалися... Відтоді вся круча засіялася зіллям, яке ...
Слайд № 80

На третій день поховали матір унизу біля кручі, а мачуху отуди, далі кручі. Дуже вже вони порозбивалися... Відтоді вся круча засіялася зіллям, яке назвали мати-й-мачуха. З одного боку листочки теплим пушком вкриті, люди кажуть, що то “мати”. А з другого, верхнього боку – гладенькі, темно-зелені, холодні – “мачуха”. Навіть різними сторонами листочки не можна один до одного притуляти, бо вони ворогують, одразу чорніють.

Запитання для кращого засвоєння теми: Подумайте, чому українська народна мораль суворо засуджувала розпусту, дівочу легковажність, гнівно картала м...
Слайд № 81

Запитання для кращого засвоєння теми: Подумайте, чому українська народна мораль суворо засуджувала розпусту, дівочу легковажність, гнівно картала матерів-зозуль, які залишали напризволяще своїх дітей чи, народивши дитину, не дбали про її подальшу долю? Які ви ще знаєте народні прислів’я і приказки про матерів?

Мамина молитва Молиться велична Мати за своїх синів і дочок, за нас із вами. І перші слова її молитви: «Пошли, Боже, діткам щастя і здоров’я, віру ...
Слайд № 82

Мамина молитва Молиться велична Мати за своїх синів і дочок, за нас із вами. І перші слова її молитви: «Пошли, Боже, діткам щастя і здоров’я, віру в завтрашній день, людяності і милосердя, доброти їхньому серцю, світлого розуму голові, пошли їм бажання працювати, примножувати багатство роду, народу, не зазіхати на чуже добро». Чуєте?! Молиться мати не за себе, а за нас, тому що вона Мати! Матір’ю, ненькою здавна називав наш народ українську землю. «Земле моя! Всеплодющая мати!» - звертався до рідної землі Іван Франко. Ненькою назвав Україну великий Тарас Шевченко. Своє синівське право побути на самоті з матір’ю Україною відстоював у віршах Василь Симоненко. Чекати сина – хоч і з того світу – просив Україну Василь Стус.

За неї – за рідну матір – ішли на бій українські вояки УПА та солдати під час Другої світової війни. Її ім’ям, як святим причастям, освячували свої...
Слайд № 83

За неї – за рідну матір – ішли на бій українські вояки УПА та солдати під час Другої світової війни. Її ім’ям, як святим причастям, освячували свої уста сини і доньки України, падаючи в боях, вмираючи в казематах і тюрмах. І стояли на шляхах застиглі в чеканні українські матері, виглядаючи з нелегких доріг своїх синів, яких за прикладом Богоматері самі благословляли на боротьбу.

Запитання для кращого засвоєння теми: Чому мати молиться за своїх дітей? Як здавна називав наш народ українську землю? Як зверталися до рідної земл...
Слайд № 84

Запитання для кращого засвоєння теми: Чому мати молиться за своїх дітей? Як здавна називав наш народ українську землю? Як зверталися до рідної землі Іван Франко, Тарас Шевченко, Василь Симоненко,Василь Стус? Хто за Україну ішов у бій?

Пісня про рушник Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиван...
Слайд № 85

Пісня про рушник Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка. І зелені луги, й солов’їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І...
Слайд № 86

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка. І зелені луги, й солов’їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й р...
Слайд № 87

Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. А. Малишко

Прислів’я про маму Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж роду ріднішого над матіночки. Нащо ліпший клад, коли в дітках лад. У дитини з...
Слайд № 88

Прислів’я про маму Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж роду ріднішого над матіночки. Нащо ліпший клад, коли в дітках лад. У дитини заболить пальчик, а в мами – серце. Одна мати – вірна порада.

Посміхніться!
Слайд № 89

Посміхніться!

Невсипущий синок Наварила вареників Увечері мати, А синочок-парубійко Сів їх уплітати, Так напхався, натоптався, Що ледве дише. - Збудіть мене, – п...
Слайд № 90

Невсипущий синок Наварила вареників Увечері мати, А синочок-парубійко Сів їх уплітати, Так напхався, натоптався, Що ледве дише. - Збудіть мене, – просить матір, – Завтра пораніше. - На роботу влаштувався? – Здивувалась мати. - Та вареники ж лишились. Буду доїдати. П. Глазовий

Розмова Пекла мати вергуни до Нового року, а синок Івась біля неї крутився. Далі Івась і каже: - Чом ви, мамо, зо мною не говорите? - Та бачиш же, ...
Слайд № 91

Розмова Пекла мати вергуни до Нового року, а синок Івась біля неї крутився. Далі Івась і каже: - Чом ви, мамо, зо мною не говорите? - Та бачиш же, що ніколи! – одказує мати. – Та й що ж там я буду тобі говорити? - Та що-небудь! От сказали б: “Ось на тобі, Івасику, вергунці!”

Використана література Верес О. Ластівка: Читанка для 2 кл. чотирирічної почат. шк. – К.: Освіта, 1992. – С. 21-24, 210-212, 221 Веснянка: Зб. Твор...
Слайд № 92

Використана література Верес О. Ластівка: Читанка для 2 кл. чотирирічної почат. шк. – К.: Освіта, 1992. – С. 21-24, 210-212, 221 Веснянка: Зб. Творів для самостійн. читання у першому класі / Упоряд.: Н.Ф. Скрипченко, М.С.Вашуленко. – К.: Рад. школа, 1981. – С. 46, 98-99 Малишко А. С. Поетичні твори: Літературно-критичні статті/ Вступ стаття О.В.Шпильової; Упоряд. і приміт. Н.М.Гаєвської; Ред. тому Б.І.Олійник. – К.: Наук. думка, 1988.–С. 307 Олійник О. Б. Українська мова: Підручник для 7 кл. середньої школи. – К.: Вікторія, 1999. – С. 45, 335 Пліткарчук К. День матері.// Дивослово. – К.2003, №6. – С. 45-47 Сабадош М. Найсвятіша любов – материнська// Дивослово. – К.2004, №5. – С. 2-3 Скрипченко Н. Ф., Савченко О. Я. Читанка: Підруч. для 3 кл. чотириріч. почат. шк. і 2 кл. триріч. почат. шк. – 4-те вид., перероб. – К.: Рад. школа, 1991. – С. 143-144, 213-214

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
3
міс.
1
7
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!