Правознавство. Суб’єкти конституційно-правових відносин

Опис документу:
У роботі розглянуто наступні питання порівняльного правознавства: суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин, децентралізацію і деконцентрацію публічної влади у зарубіжних країнах та конституційно-правовий статус місцевого самоврядування у зарубіжних країнах, політичні партії та партійні системи в зарубіжних країнах.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

2

Субєкти конституційно-правових відносин

Первинним елементом конституційно-правових відносин є суб’єкти, тобто учасники правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються на підставі дії конституційно-правових норм.

Суб’єкти конституційного права – це учасники суспільних відносин, наділені конституційною правосуб’єктністю, тобто правоздатністю і дієздатністю, що визначається нормами конституційного права. Конституційна правоздатність виражається у системі конституційних прав і обов’язків учасників конституційно-правових відносин, а конституційна дієздатність полягає у здатності реалізовувати ці права і обов’язки.

До субєктів конституційно-правових відносин, як правило, відносять такі найбільш поширені види суб’єктів:

1) спільності (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо);

2) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, депутати, службові та посадові особи;

3) політичні партії, громадські організації та блоки (асоціації);

4) громадяни України, Іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці;

5) підприємства, установи, організації;

6) міжнародні органи і організації;

7) органи самоорганізації населення;

8) засоби масової інформації (ЗМІ).

Пріоритетним суб’єктом системи конституційно-правових відносин є Український народ. Самостійним суб’єктом конституційно-правових відносин є Українська держава. Важливим суб’єктом конституційно-правових відносин є органи державної влади, які від імені держави здійснюють її державно-владні повноваження. Особливим суб’єктом конституційних правовідносин є органи та посадові особи місцевого самоврядування.

Самостійними суб’єктами конституційно-правових відносин є політичні партії, громадські організації та їх блоки, а також профспілки. Зазначені суб’єкти мають собі на меті представляти, реалізувати і захищати політичні, економічні, соціальні, культурні та екологічні права і свободи людини і громадянина в Україні.

Сьогодні правознавці та юристи-практики все більше апелюють до такого суб’єкта, як громадянське суспільство та його інститути.

Наступним суб’єктом конституційно-правових відносин є фізичні особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та біженці.

Суб’єктами конституційно-правових відносин також є підприємства, установи, організації незалежно від форм їх власності.

Суб’єктами конституційно правових відносин є також міжнародні органи та організації Зокрема, важливий вплив на перебіг референдної кампанії в 2000 р. та конституційної реформи 2009 р. в Україні мав моніторинговий комітет ПАРЄ Європейської комісії «За демократію через право», більш відомий як «Венеціанська комісія».

До суб’єктів конституційно-правових відносин також необхідно відносити органи самоорганізації населення – жителів певного регіону, об’єднання населення за місцем проживання, трудові колективи, колективи виборців, релігійні громади, асоціації міст і місцевих влад тощо. Коло цих суб’єктів є досить широким, а їх функції, як правило, законодавчо не визначені.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Правове регулювання освіти осіб з особливими потребами»
Байталюк Ольга Михайлівна
24 години
490 грн