• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Правознавство
  • Правознавство. Конституційне правознавство. Роль місцевого самоврядування у суспільно-політичних відносинах і політичному процесі країн ЄС

Правознавство. Конституційне правознавство. Роль місцевого самоврядування у суспільно-політичних відносинах і політичному процесі країн ЄС

Опис документу:
У роботі розглянуто наступні питання порівняльного правознавства: суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин, децентралізацію і деконцентрацію публічної влади у зарубіжних країнах та конституційно-правовий статус місцевого самоврядування у зарубіжних країнах, політичні партії та партійні системи в зарубіжних країнах.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

2

Конституційне правознавство. Роль місцевого самоврядування у суспільно-політичних відносинах і політичному процесі країн ЄС

Правовідносинам завжди традиційно приділялася значна увага у вітчизняній і зарубіжній юридичній науці. Ідеться передусім про поняття правовідносин, їх види, структуру, характеристику окремих складових правовідносини. Не є винятком і наука конституційного права, де питання його суб’єктів та об’єктів, їх прав і обов’язків є одним із найголовніших.

Суб’єкти, тобто учасники правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються на підставі дії конституційно-правових норм, є первинним елементом конституційно-правових відносин. До них відносять спільності (народ, нація, національні меншини тощо), державу та органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх структурні утворення, депутатів, службових та посадових осіб, політичні партії, громадські організації, громадян України, іноземців, осіб без громадянства, біженців, підприємства, установи, організації, міжнародні органи і організації, органи самоорганізації населення, засоби масової інформації тощо.

Об’єктами конституційно-правових відносин є державна територія, оскільки територія держави є просторовою базою здійснення її суверенітету, просторовою межею її влади, влада (воля) народу, державна влада, що є об’єктом більшості конституційно-правових відносин, місцеве самоврядування, майнові та немайнові блага, поведінка людей, дії органів держави, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, що мають певною мірою профілююче значення в конституційному праві, оскільки саме через дії реалізується народовладдя в різноманітних його формах.

Децентралізація і деконцентрація публічної влади належать до найбільш дискусійних питань останніх десятиліть і в зарубіжній науці. Поряд з цим спостерігається тенденція до пошуку країнами, включаючи постсоціалістичні, нової організації державного управління, зорієнтованої на демократичні принципи. При цьому важливі питання розвитку території чи надання управлінських послуг делегуються з центрального на регіональний і місцевий рівні.

Загалом можна сказати, що адміністративна децентралізація в таких європейських країнах, як Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Французька Республіка та Польська Республіка, сприяла самостійному розвитку місцевого самоврядування, покращанню якості життя громадян і дала можливість новоствореним адміністративним одиницям виступати рівноправними партнерами в міжнародному співробітництві.

Невід’ємною частиною політичного процесу є політичні партії. Політичною партією є добровільна, стійка самоуправляюча організація громадян, створена на основі спільності політичних переконань, головним завданням якої є прихід до влади або чинення на неї тиску з метою реалізації своїх програних настанов, а партійною системою називають політичну структуру, що утворюється із сукупності політичних партій різних типів з їх стійкими зв’язками і взаємовідносинами між собою, а також з державою та іншими інститутами влади.

Сьогодні існує багато класифікацій партійних систем.

Одним із варіантів є виділення одно-, дво- і багатопартійних систем. Інші ж дослідники виділяють однопартійні системи, системи з партією-гегемоном, з домінуючою партією, двопартійні, поміркованого плюралізму, поляризованого плюралізму та автомізовані. Розділяючи партії за змістом політологічної характеристики розрізняють консервативні, ліберальні, радикальні, реформістські та клерикальні партії.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Схожі матеріали