Правознавство. Децентралізація і деконцентрація публічної влади у зарубіжних країнах

Опис документу:
У роботі розглянуто наступні питання порівняльного правознавства: суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин, децентралізацію і деконцентрацію публічної влади у зарубіжних країнах та конституційно-правовий статус місцевого самоврядування у зарубіжних країнах, політичні партії та партійні системи в зарубіжних країнах.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

4

Децентралізація і деконцентрація публічної влади

у зарубіжних країнах

Децентралізація є доволі складним поняттям, яке можна розкривати через його вплив на адміністративно-територіальний устрій держави, систему органів публічної адміністрації, розподіл між ними функцій, повноважень та фінансових ресурсів.

Проблема децентралізації як одного із засобів підвищення ефективності функціонування публічної влади вже впродовж тривалого часу перебуває в полі зору вітчизняних науковців та експертів. Це зумовлено, зокрема, успішною реалізацією засади децентралізації у практиці більшості держав Європейського Союзу. Тому для України, в якій ще не завершено процес реформування державних інститутів, надзвичайно важливим є ознайомлення з кращими прикладами впровадження децентралізації у зарубіжних державах.

Децентралізація означає такий спосіб визначення та розмежування завдань і функцій, за якого більшість з них передається з рівня центральних органів на рівень нижчий і стає власними завданнями та повноваженнями органів нижчого рівня.

Тенденція до широкого впровадження реформ децентралізації у багатьох країнах світу спостерігається в адміністративній, політичній, бюджетно-фінансовій сферах, а також сприяє становленню ринкових відносин. У кожній окремо взятій країні були свої причини для запровадження цих реформ. До основних причин належать економічні, політичні, необхідність покращання якості надання державних послуг, консолідації суспільства, вирішення етнічних питань тощо.

Перевагами та позитивними результатами децентралізації є:

час і місце прийняття рішення відповідають очікуванням з боку громадськості (особи, колективу, громади тощо);

реалізація рішення відбувається за участі суб’єкта прийняття рішення або під його відповідальність, відтак час і місце прийняття рішення є адекватними часу і місцю його реалізації;

завдяки оптимальній структурі управління спрощується система і процедура прийняття рішення;

прозорість і відкритість процедур прийняття рішення та процесу його реалізації, що призводить до підвищення ефективності адміністративної діяльності, виявлення помилок, джерел їх походження тощо;

період часу для надходження інформації з рівня виконавця на рівень прийняття рішення і навпаки – значно коротший;

підвищення свідомості та загострення почуття відповідальності за здійснені заходи і прийняті рішення, посадова особа в децентралізованій системі перестає бути безособовим елементом у незрозумілому їй апараті;

зміцнення інноваційного потенціалу при прийнятті владних рішень;

мінімізація бюрократизму, зручність та відчуття безпеки і комфорту для фізичних і юридичних осіб, взаємовідносини між особою та адміністрацією набувають ознак партнерства і породжують відчуття «спільної справи» в обох сторін;

звільнення керівництва від поточних справ, що посилює можливість зосередження керівної ланки на справах стратегічного значення, тощо;

гнучкість процесу виконання відповідних функцій, що дозволяє швидше пристосовуватися до зовнішніх чи внутрішніх змін;

підвищення ініціативності працівників нижчого рівня, більш повне та ефективне використання людського потенціалу, підвищення мотивації праці;

об’єктивна оцінка результатів прийнятих і реалізованих рішень, потенційна гнучкість щодо їх покращення, вдосконалення, виправлення помилок тощо;

територіальна децентралізація передбачає наближеність до споживача публічних послуг тощо.

За певних обставин децентралізація може мати ризики і небезпеки. В цьому разі деякі сфери державного та суспільного життя не можуть піддаватися децентралізації. Європейська наука оптимізації публічної адміністрації в загальних рисах сформулювала такі недоліки децентралізації:

автономізація цілей; ризик виокремлення часткових цілей, що не покривають загальних цілей адміністрації та навіть можуть їм суперечити;

ризик реалізації одиничних амбіцій;

загроза монолітності політики держави у відповідних сферах;

дезінтеграція діяльності публічної адміністрації щодо надання публічних послуг та прийняття управлінських рішень;

ускладнення координації, труднощі узгодження цілей;

зростання ризиків із впливу на прийняття рішень неналежної кваліфікації посадовців, оскільки свобода прийняття ними рішень є досить великою; в окремих випадках відповідальність вищих посадових осіб може бути обумовлена некваліфікованими чи невідповідними діями навіть інших суб’єктів відповідної галузі (сфери), хоча вплив таких суб’єктів на вищих посадовців є суттєво обмежений.

Найновіші наукові дослідження щодо децентралізації в зарубіжних країнах дозволяють виокремити такі передумови успішної імплементації децентралізаційних явищ та ефективного управління в системі децентралізованої влади:

утвердження принципу верховенства права;

визнання та гарантії місцевого самоврядування;

рівний правовий захист усіх форм власності;

демократичне і ефективне виборче законодавство;

незалежність, ефективність, доступність і прозорість судової системи, функціонування інститутів адміністративного судочинства;

досконалий бюджетний процес та висока фінансова дисципліна;

наявність адекватних соціальних стандартів;

розвинутий громадський сектор або стійка тенденція до його розвитку;

інші передумови.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн