Правові засади діяльності Європейського Союзу в економічній сфері: внутрішній ринок

Опис документу:
Метою роботи є розкриття проблеми захисту прав людини у сучасному міжнародному праві та принцип поваги прав людини та основних свобод, поняття прав людини і основних свобод та їх класифікація у міжнародному праві, поняття стандартів прав людини у сучасному міжнародному праві, розмежування юрисдикції Суду ЄС і Суду І інстанції ЄС та правові засади діяльності Європейського Союзу в економічній сфері (внутрішній ринок).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

4

Правові засади діяльності Європейського Союзу в економічній сфері: внутрішній ринок

Європейський Союз є унікальним міжнародним утворенням, яке є яскравим прикладом успішного політичного та правового співробітництва і економічної інтеграції. Необхідність миру та безпеки в Європі забезпечення європейського економічного та політичного впливу на міжнародній арені підвищення показників рівня економічного добробуту населення держав-членів ЄЄ слід розглядати як передумови створення та формування Європейського Союзу. Головною економічною метою створення ЄЄ стало становлення єдиного європейського внутрішнього ринку для забезпечення вільного руху товарів, осіб, послуг та капіталу.

Європейські співтовариства спочатку створювалися як організація економічної інтеграції держав. Ступінь такої інтеграції разом із тим може бути різною, що підтверджується еволюцією самих Співтовариств.

Економісти виділяють різні стадії інтеграції держав. Враховуючи, що кожна така стадія має самостійне значення і вони не обов’язково змінюють один одного в процесі руху до повного союзу держав:

зона вільної торгівлі (ЗВТ) або господарська група – держави-члени усувають всі бар’єри, що перешкоджають вільному руху товарів у взаємній торгівлі, але кожна держава зберігає власне регулювання торговельних відносин з третіми країнами;

митний союз (МС) – зберігаються всі особливості ЗВТ, але при цьому здійснюється спільна політика щодо третіх країн (в тому числі встановлюється загальний митний тариф у торгівлі з третіми країнами);

спільний ринок (СР) – зберігаються всі особливості ТС, але при цьому здійснюється вільний рух осіб, послуг і капіталу;

валютний союз (ВС) – зберігаються всі особливості СР, але при цьому вводиться єдина валюта;

економічний союз (ЕС) – зберігаються всі особливості ВС, але при цьому додаються єдина валютна і єдина фінансова політики, здійснення яких контролюється спеціально створеним центральним органом;

політичний союз (ПС) – зберігаються всі особливості ЕС, але при цьому центральний орган не тільки проводить єдину валютну і фінансову політики, а і несе відповідальність перед центральним представницьким органом (парламентом, який може також здійснювати спільну зовнішню політику і політику безпеки;

повний союз – повна уніфікація економік залучених держав і проведення спільної політики з метою досягнення соціальної безпеки та справедливого оподаткування доходів.

Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства 1957 року визначає однією з основних цілей даного інтеграційного об’єднання створення спільного ринку, заснованого на вільному русі товарів, осіб, послуг і капіталу.

Після прийняття Єдиного Європейського акта 1986 року термін «спільний ринок» був замінений терміном «внутрішній ринок».

Стаття 14 Договору про ЄС визначає внутрішній ринок як «простір без внутрішніх кордонів, в якому, згідно з положеннями даного Договору про ЄС, Ніццький договір забезпечується вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталу», параграф 2 статті 26 Лісабонського договору. Ці чотири свободи отримали закріплення в окремих положеннях установчого договору:

статті 25, 28 і 29 (статті 30, 34 і 35 Лісабонського договору) щодо товарів;

стаття 39 (стаття 45 Лісабонського договору) стосовно працівників;

стаття 43 (стаття 49 Лісабонського договору) з питання свободи установи;

статті 49 і 50 (статті 56 і 57 Лісабонського договору) стосуються свободи надання та отримання послуг;

стаття 56 (стаття 63 Лісабонського договору) закріплює свободу руху капіталу.

Всі ці статті ґрунтуються на принципі «негативної інтеграції», тому що здійснюють регулювання через заборону на встановлення будь-яких обмежень при реалізації згаданих свобод.

Довгостроковий план Комісії щодо розвитку внутрішнього ринку окреслено в Інформації від 20.11.2007. Європейська комісія має намір вжити необхідних заходів для того, щоб переваги від глобалізації поширювалися на всіх громадян Європейського Союзу, надавали більше прав споживачам, заохочували розвиток малого бізнесу, стимулювали інновації та допомагали зберігати високі соціальні та екологічні стандарти.

При створенні внутрішнього ринку та вдосконаленні механізмів його функціонування прийнято виділяти дві основні моделі: децентралізовану модель, засновану на принципах недискримінації вільного доступу до ринку, а також концепції конкуруючого федералізму – централізовану модель, яка має на увазі гармонізацію законодавства держав-членів.

Слід вказати, що внутрішній ринок ЄС також не є виокремленим і закритим. Він постійно знаходиться у динамічній взаємодії і взаємозв’язку з іншими світовими економічними інтеграційними співтовариствами (Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛААІ), Співтовариство та спільний ринок країн Карибського басейну (КАРИКОМ), Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР), Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), Асоціація регіонального співтовариства Південної Азії (СААРК), в Африці – Економічне співтовариство держав Західної Африки (ЕКОВАС), Південно-Африканська конференція з координації (САДКК), Економічне співтовариство країн регіону Великих озер, Центральноафриканський економічний союз, тощо.

Список використаної літератури

1. Каплюченко Т. В. Внутрішній ринок Європейського Союзу: особливості та українські перспективи [Електронний ресурс] / Т. В. Каплюченко // Форум права. – 2014. - № 2. - С. 188-195. – Режим доступу:

http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2014_2_34.pd

2. Кернз Волтер. Вступ до права Європейського Союз : навч.посібник / В. Кернз; пер. з англ. В. С. Ісакович ; наук. ред. С. В. Ісакович, А. С. Метюшев. – К. : Знання, 2002. – 381 с.

3. Тимченко Л. Д. Міжнародне право : Підручник / Л. Д. Тимченко, В. П. Кононенко. – К. : Знання, 2012. – 631 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Впровадження веб-квестів в освітній процес»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.