Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Навчаємось за новим правописом: особливості розвитку мовної компетентності учнів і учениць
»
Взяти участь Всі події

Практика використання інформаційних технологій при викладанні української мови та літератури

Українська література

Для кого: Дорослі

26.01.2022

55

0

0

Опис документу:

Москаленко Олена Миколаївна,

учитель української мови та літератури

НВК «Школа – ліцей інформаційних технологій» № 69

м. Маріуполя Донецької області

Практика використання інформаційних технологій при викладанні української мови та літератури

Хто володіє інформацією, той керує світом. Ці слова відомі майже кожній людині. Але не всі розуміють їхню значущість та важливість у повсякденному житті. Особливо це стосується молоді, яка формує свій характер, внутрішній світ, шукає власну стежину. А хто, як не вчитель, допоможе їй розібратись у складнощах сьогодення, підготує до вступу в суспільство, невід'ємним атрибутом якого є стрімкий розвиток інформаційно-комунікативних технологій. У педагогіці є правило: успішні учні виховуються успішним викладачем. Учитель-це ключова фігура в процесі формування майбутньої особистості. Тому одним з основних напрямів розвитку сучасної освіти є зростання ролі інформаційної культури викладача, який повинен, окрім традиційних методів і форм навчання, використовувати й нові педагогічні технології.

У сучасній педагогіці вже є напрацювання щодо використання інформаційних технологій в освітньому процесі. Але проблема застосування комп'ютера при викладанні мови та літератури ще не до кінця вирішена.

Наша школа-ліцей уже кілька років працює над проблемою формування життєвих компетентностей учнів шляхом використання інформаційних технологій. Ми, учителі української мови та літератури, довго не наважувались застосовувати нову техніку, бо першочерговою задачею словесника є формування навичок грамотного письма та усного мовлення. Але одним із стратегічних завдань шкільної освіти згідно з Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті є формування творчої особистості, здатної на свідомий та відповідальний вибір за різних життєвих обставин. Саме тому перед нами постала задача знайти найоптимальніші методи, які б уможливлювали не тільки передачу готових знань учням, а й формування в них певних життєвих компетентностей. Після детального аналізу кількох технологій розвитку пізнавальних навичок і умінь учнів ми знайшли вирішення шкільної проблеми через упровадження методу проектів. Під час виконання проекту учні не тільки глибше вивчають сам предмет, вони формують навички самостійної роботи, розвивають власну ініціативу, творчість, уміння критично мислити, добре орієнтуватися в інформаційному просторі. Метод проектів є важливою складовою комп'ютерних технологій, тому й допоміг нам знайти шляхи вирішення проблеми щодо формування в учнів життєвих компетентностей шляхом використання комп'ютера на уроках мови та літератури.

Сьогодні дуже багато кажуть про проблему підвищення якості освіти. Її легко вирішити, якщо діти будуть вивчати той чи інший матеріал, користуючись звичними для них засобами. Сьогодні їхню увагу привертає комп'ютер. Значить, він наш помічник. У новому інформаційному середовищі наші діти стоять на крок уперед. Щоб вони слухали нас, сприймали, треба йти з ними в ногу, бути не джерелом інформації, а порадником-консультантом, який допомагає учням зрозуміти сам процес навчання. Ця робота не зводиться до зазубрювання, треба долучати дітей до самоосвітньої діяльності. Технологічні засоби навчання: комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка - дозволяють це зробити.

Особистий досвід переконує, що комп'ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє зробити урок більш наочним і цікавим. Нова техніка активізує діяльність учителя та учнів, сприяє диференціації навчання, формуванню знань, посилює міжпредметні зв'язки. Найголовніше,що змінюється ставлення учнів до комп'ютера: вони починають сприймати його не тільки як ігровий пристрій, а як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності. Звичайно, уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої роботи педагога. Але той факт, що учні цікавляться предметом, навчаються працювати з різними джерелами знань, формують інформаційну культуру, примушує мене працювати далі, не зупинятися на досягнутому. На власному досвіді я переконалась, що комп'ютер допомагає дітям не тільки вивчити тему, узагальнити її, але й проявити фантазію, розширити кругозір, розвинути логічне мислення, усне мовлення, сформувати навички грамотного письма.

Після вивчення доволі складної теми «Чергування голосних звуків» учні 5-их класів отримали завдання - підготувати презентацію із використанням мультимедійного проектора. Так, це був тільки початок, учні ще не володіють навичками правильного оформлення такої роботи. Але моя мета зводилась до іншого - зацівати дітей, примусити звернути увагу на цю складну тему, запам'ятати певні правила правопису слів. Мені потрібен був результат. І я його отримала. Щоб представити тему, п'ятикласники використовували малюнки, мультиплікаційні значки, таблиці, схеми. Відчувалась допомога батьків, але все ж таки це була справжня робота. Крім цього, презентаціі учні готували творчою групою, дотримувались усіх правил оформлення виступу. У такій незвичайній формі діти повторили тему перед контрольною роботою, використали при цьому не тільки традиційні, але й інноваційні засоби навчання.

Трохи по-іншому представляли свої роботи учні сьомих класів. Після вивчення дієприкметника вони теж повинні були підготувати презентації на дану тему. Для того, щоб представити доволі складну форму дієслова, пояснити її, учні шукали асоціації в повсякденному житті. Запам'ятався сумний паровоз Дієслово, який став веселим і жвавим після того, як знайшов справжнього друга Прикметника.

Презентація проектної роботи – це цілком творчий процес. Учні повинні продумати кожну частину виступу, навести яскраві приклади, визначити актуальність теми в повсякденному житті. Так, найголовніше в цій роботі – мотивація. Діти повинні чітко усвідомлювати практичну результативність своєї діяльності.Працюючи над колективним проектом «Узгодження числівника з іменником», учні 6-их класів акцентували увагу на численних порушеннях у мовленні як пересічних громадян, так і представників влади. Щоб не розказували вчителі, які б не наводили приклади, самостійна робота з інформаційними джерелами допомагає дітям зробити певні висновки щодо власного життя. Творчим результатом даного проекту став міні-підручник «Культура мовлення.Узгодження числівника з іменником».

Презентації на уроках мови допомагають учням глибше опанувати навчальний матеріал, виробити навички самостійної роботи. Діти відшукують інформацію не тільки в підручниках та посібниках, а й в Інтернеті. Крім цього, вони навчаються вибирати найголовніше, компонувати та узагальнювати опрацьований матеріал. Створення презентацій виявляє творчі здібності дитини, розвиває креативне мислення,формує життєві компетентності. Усі ці критерії і є основою сучасного освітнього процесу.

Починати розвивати творчу обдарованість учнів треба якомога раніше. Тому з 5-го класу даю дітям нескладні проектні роботи:

  • серія малюнків на вивчені теми: «Словотвір», «Лексика», «Будова слова»;

  • схеми-алгоритми до вивчених частин мови;

  • тестові завдання;

  • виступи на задану тему (урок узагальнення знань)

Перед учнями стоїть конкретне завдання. Щоб виконати його, необхідна додаткова навчальна література. Саме тут на допомогу школярам і приходять інформаційні технології.

Уроки літератури-це пошук істини, а не передача готового матеріалу. Зрозуміло, що жодний підручник чи інформація з Інтернету не замінять живої думки класу. На уроках діти читають, досліджують, аналізують, характеризують героїв, роблять певні висновки щодо власного життя. Але поєднання традиційних та інноваційних технологій на уроках літератури стимулює інтерес учнів до вивчення художніх творів.

Нові технології дозволяють учителю набагато цікавіше провести уроки літератури різних типів: вивчення біографії письменника, аналіз художнього твору, повторення та систематизація вивченого, урок контролю знань.

Учитель на уроці-це актор. Але не завжди ми маємо певний настрій чи відчуття, щоб правильно прочитати той чи інший твір. На допомогу приходять аудіокниги. Актори декламують так, що дитина набагато легше сприймає думки автора, розуміє їх по-своєму, формує навички виразного читання.

Учні не дуже люблять вступні уроки до життя й творчості письменників. Зовсім по-іншому сприймають діти розповідь учителя, якщо вона прикрашена яскравими аудіо та відеоматеріалами. Віртуальні екскурсії, літературні портрети допомагають дітям ближче познайомитись з автором, визначити його світогляд, проаналізувати творчість. На прикладі готових відеоматеріалів учні старших класів (9-11 кл.) готують власні презентації до життєвого та творчого шляху письменника.

Використання презентацій на уроках літератури дозволяє урізноманітнити форми роботи, типи навчальних завдань, індивідуалізувати процес навчання.До роботи залучаються всі діти, що дає їм змогу глибше вивчити матеріал, розвинути творчість, проявити фантазію.

Учні готують творчі завдання й після вивчення творчості письменників: прислів’я , приказки, загадки (міні-книжки для учнів 5-их кл.) , міні-твори на морально-етичну тему (збірки проектів для учнів 9-11-их кл.), самоконтролі до образу героїв.

Сучасні проектні технології зводять процес навчання до вирішення проблемних ситуацій. Після вивчення творчості Панаса Мирного, аналізу його роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», учні 10-их класів отримали завдання- підготувати проект «Чіпка Варениченко – бунтар чи борець?». Клас було поділено на три групи, кожна з яких обрала свого керівника. Розподілили завдання, визначили форми й методи дослідження, склали план дій, скоординували час і місце обговорення поточних результатів. Перша група повинна була довести, що Чіпка – це борець, друга – бунтар. Третя група – це історики, які готували наукові матеріали, характеризували образ селянина відповідно до тої епохи, у якій він жив. Ми визначили термін підготовки проекту – один тиждень. Упродовж цього часу я виконувала роль спостерігача, корегувала дії, проводила консультації. Слід зазначити, що учні готувались до проекту не під час уроку, усю роботу вони виконували вдома або в шкільній бібліотеці. Презентації результатів роботи всіх груп проходила на уроці. Учні підготували схеми, таблиці, цитатні матеріали, які були представлені на інтерактивній дошці за допомогою мультимедійного проектора. Після виступу кожної групи проходила дискусія, опоненти ставили одне одному питання, робили висновки. Історики на основі реальних фактів намалювали правдивий портрет селянина, який жив у кінці XIX століття. Практичним результатом цього проекту стали пропозиції учнів щодо шляхів вирішення актуальної й сьогодні проблеми «пропащої сили». Після презентації творча група оцінювала зусилля кожного її учасника, використані можливості, творчий потенціал. Робота над цим проектом дала можливість учням відчути свою причетність до розв’язання важливої проблеми, сприяла обміну досвідом та інформацією, вияву творчості й оригінальності. Коли закінчився урок, перше, що спитали мене учні, було: «Коли працюватимемо над наступним проектом?» Я вважаю, що це питання стало найвищою оцінкою нашої спільної діяльності.

Отже, учитель-словесник повинен спонукати дитину до набуття умінь і навичок, надати їй стійку мотивацію до саморозвитку та самовдосконалення. Застосування комп’ютерних технологій на уроках мови та літератури дозволяє підвищити рівень освіти учнів, створює абсолютно нові можливості для творчості, набуття та закріплення навичок. Працюючи над проектом, школярі не тільки оволодівають знаннями, а й розвивають основні життєві компетентності, що допомагає їм у подальшому навчанні, при виборі майбутньої професії.


Література

1.Бойко Г. Інформаційно-комунікативні технології – основа успішної діяльності вчителя в плані формування мовленнєвої компетентності випускників школи // Українська мова в сучасному культурному просторі Східної України // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. Донецьк: Український культурологічний центр, 2010. – с.151-160.

2.Бухлова Н.В. Формування здатності особистості до самонавчання // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2002. - №1. – с. 47-49.

3.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України. – 2004. - №5

4.Дьяченко Н. А. Формування творчої компетентності учнів старших класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні української мови та літератури // Українська мова в сучасному культурному просторі Східної України // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. Донецьк: Український культурологічний центр, 2010. – с.160-165.

5.Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К., 2002

6. Цільова комплексна програма розвитку і функціонування української мови в Донецькій області на 2004 – 2010 роки . – Донецьк , 2003

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Москаленко Олена Миколаївна,

учитель української мови та літератури

НВК «Школа – ліцей інформаційних технологій» № 69

м. Маріуполя Донецької області


Практика використання інформаційних технологій при викладанні української мови та літератури


Хто володіє інформацією, той керує світом. Ці слова відомі майже кожній людині. Але не всі розуміють їхню значущість та важливість у повсякденному житті. Особливо це стосується молоді, яка формує свій характер, внутрішній світ, шукає власну стежину. А хто, як не вчитель, допоможе їй розібратись у складнощах сьогодення, підготує до вступу в суспільство, невід'ємним атрибутом якого є стрімкий розвиток інформаційно-комунікативних технологій. У педагогіці є правило: успішні учні виховуються успішним викладачем. Учитель-це ключова фігура в процесі формування майбутньої особистості. Тому одним з основних напрямів розвитку сучасної освіти є зростання ролі інформаційної культури викладача, який повинен, окрім традиційних методів і форм навчання, використовувати й нові педагогічні технології.

У сучасній педагогіці вже є напрацювання щодо використання інформаційних технологій в освітньому процесі. Але проблема застосування комп'ютера при викладанні мови та літератури ще не до кінця вирішена.

Наша школа-ліцей уже кілька років працює над проблемою формування життєвих компетентностей учнів шляхом використання інформаційних технологій. Ми, учителі української мови та літератури, довго не наважувались застосовувати нову техніку, бо першочерговою задачею словесника є формування навичок грамотного письма та усного мовлення. Але одним із стратегічних завдань шкільної освіти згідно з Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті є формування творчої особистості, здатної на свідомий та відповідальний вибір за різних життєвих обставин. Саме тому перед нами постала задача знайти найоптимальніші методи, які б уможливлювали не тільки передачу готових знань учням, а й формування в них певних життєвих компетентностей. Після детального аналізу кількох технологій розвитку пізнавальних навичок і умінь учнів ми знайшли вирішення шкільної проблеми через упровадження методу проектів. Під час виконання проекту учні не тільки глибше вивчають сам предмет, вони формують навички самостійної роботи, розвивають власну ініціативу, творчість, уміння критично мислити, добре орієнтуватися в інформаційному просторі. Метод проектів є важливою складовою комп'ютерних технологій, тому й допоміг нам знайти шляхи вирішення проблеми щодо формування в учнів життєвих компетентностей шляхом використання комп'ютера на уроках мови та літератури.

Сьогодні дуже багато кажуть про проблему підвищення якості освіти. Її легко вирішити, якщо діти будуть вивчати той чи інший матеріал, користуючись звичними для них засобами. Сьогодні їхню увагу привертає комп'ютер. Значить, він наш помічник. У новому інформаційному середовищі наші діти стоять на крок уперед. Щоб вони слухали нас, сприймали, треба йти з ними в ногу, бути не джерелом інформації, а порадником-консультантом, який допомагає учням зрозуміти сам процес навчання. Ця робота не зводиться до зазубрювання, треба долучати дітей до самоосвітньої діяльності. Технологічні засоби навчання: комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка - дозволяють це зробити.

Особистий досвід переконує, що комп'ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє зробити урок більш наочним і цікавим. Нова техніка активізує діяльність учителя та учнів, сприяє диференціації навчання, формуванню знань, посилює міжпредметні зв'язки. Найголовніше,що змінюється ставлення учнів до комп'ютера: вони починають сприймати його не тільки як ігровий пристрій, а як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності. Звичайно, уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої роботи педагога. Але той факт, що учні цікавляться предметом, навчаються працювати з різними джерелами знань, формують інформаційну культуру, примушує мене працювати далі, не зупинятися на досягнутому. На власному досвіді я переконалась, що комп'ютер допомагає дітям не тільки вивчити тему, узагальнити її, але й проявити фантазію, розширити кругозір, розвинути логічне мислення, усне мовлення, сформувати навички грамотного письма.

Після вивчення доволі складної теми «Чергування голосних звуків» учні 5-их класів отримали завдання - підготувати презентацію із використанням мультимедійного проектора. Так, це був тільки початок, учні ще не володіють навичками правильного оформлення такої роботи. Але моя мета зводилась до іншого - зацівати дітей, примусити звернути увагу на цю складну тему, запам'ятати певні правила правопису слів. Мені потрібен був результат. І я його отримала. Щоб представити тему, п'ятикласники використовували малюнки, мультиплікаційні значки, таблиці, схеми. Відчувалась допомога батьків, але все ж таки це була справжня робота. Крім цього, презентаціі учні готували творчою групою, дотримувались усіх правил оформлення виступу. У такій незвичайній формі діти повторили тему перед контрольною роботою, використали при цьому не тільки традиційні, але й інноваційні засоби навчання.

Трохи по-іншому представляли свої роботи учні сьомих класів. Після вивчення дієприкметника вони теж повинні були підготувати презентації на дану тему. Для того, щоб представити доволі складну форму дієслова, пояснити її, учні шукали асоціації в повсякденному житті. Запам'ятався сумний паровоз Дієслово, який став веселим і жвавим після того, як знайшов справжнього друга Прикметника.

Презентація проектної роботи – це цілком творчий процес. Учні повинні продумати кожну частину виступу, навести яскраві приклади, визначити актуальність теми в повсякденному житті. Так, найголовніше в цій роботі – мотивація. Діти повинні чітко усвідомлювати практичну результативність своєї діяльності.Працюючи над колективним проектом «Узгодження числівника з іменником», учні 6-их класів акцентували увагу на численних порушеннях у мовленні як пересічних громадян, так і представників влади. Щоб не розказували вчителі, які б не наводили приклади, самостійна робота з інформаційними джерелами допомагає дітям зробити певні висновки щодо власного життя. Творчим результатом даного проекту став міні-підручник «Культура мовлення.Узгодження числівника з іменником».

Презентації на уроках мови допомагають учням глибше опанувати навчальний матеріал, виробити навички самостійної роботи. Діти відшукують інформацію не тільки в підручниках та посібниках, а й в Інтернеті. Крім цього, вони навчаються вибирати найголовніше, компонувати та узагальнювати опрацьований матеріал. Створення презентацій виявляє творчі здібності дитини, розвиває креативне мислення,формує життєві компетентності. Усі ці критерії і є основою сучасного освітнього процесу.

Починати розвивати творчу обдарованість учнів треба якомога раніше. Тому з 5-го класу даю дітям нескладні проектні роботи:

  • серія малюнків на вивчені теми: «Словотвір», «Лексика», «Будова слова»;

  • схеми-алгоритми до вивчених частин мови;

  • тестові завдання;

  • виступи на задану тему (урок узагальнення знань)

Перед учнями стоїть конкретне завдання. Щоб виконати його, необхідна додаткова навчальна література. Саме тут на допомогу школярам і приходять інформаційні технології.

Уроки літератури-це пошук істини, а не передача готового матеріалу. Зрозуміло, що жодний підручник чи інформація з Інтернету не замінять живої думки класу. На уроках діти читають, досліджують, аналізують, характеризують героїв, роблять певні висновки щодо власного життя. Але поєднання традиційних та інноваційних технологій на уроках літератури стимулює інтерес учнів до вивчення художніх творів.

Нові технології дозволяють учителю набагато цікавіше провести уроки літератури різних типів: вивчення біографії письменника, аналіз художнього твору, повторення та систематизація вивченого, урок контролю знань.

Учитель на уроці-це актор. Але не завжди ми маємо певний настрій чи відчуття, щоб правильно прочитати той чи інший твір. На допомогу приходять аудіокниги. Актори декламують так, що дитина набагато легше сприймає думки автора, розуміє їх по-своєму, формує навички виразного читання.

Учні не дуже люблять вступні уроки до життя й творчості письменників. Зовсім по-іншому сприймають діти розповідь учителя, якщо вона прикрашена яскравими аудіо та відеоматеріалами. Віртуальні екскурсії, літературні портрети допомагають дітям ближче познайомитись з автором, визначити його світогляд, проаналізувати творчість. На прикладі готових відеоматеріалів учні старших класів (9-11 кл.) готують власні презентації до життєвого та творчого шляху письменника.

Використання презентацій на уроках літератури дозволяє урізноманітнити форми роботи, типи навчальних завдань, індивідуалізувати процес навчання.До роботи залучаються всі діти, що дає їм змогу глибше вивчити матеріал, розвинути творчість, проявити фантазію.

Учні готують творчі завдання й після вивчення творчості письменників: прислів’я , приказки, загадки (міні-книжки для учнів 5-их кл.) , міні-твори на морально-етичну тему (збірки проектів для учнів 9-11-их кл.), самоконтролі до образу героїв.

Сучасні проектні технології зводять процес навчання до вирішення проблемних ситуацій. Після вивчення творчості Панаса Мирного, аналізу його роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», учні 10-их класів отримали завдання- підготувати проект «Чіпка Варениченко – бунтар чи борець?». Клас було поділено на три групи, кожна з яких обрала свого керівника. Розподілили завдання, визначили форми й методи дослідження, склали план дій, скоординували час і місце обговорення поточних результатів. Перша група повинна була довести, що Чіпка – це борець, друга – бунтар. Третя група – це історики, які готували наукові матеріали, характеризували образ селянина відповідно до тої епохи, у якій він жив. Ми визначили термін підготовки проекту – один тиждень. Упродовж цього часу я виконувала роль спостерігача, корегувала дії, проводила консультації. Слід зазначити, що учні готувались до проекту не під час уроку, усю роботу вони виконували вдома або в шкільній бібліотеці. Презентації результатів роботи всіх груп проходила на уроці. Учні підготували схеми, таблиці, цитатні матеріали, які були представлені на інтерактивній дошці за допомогою мультимедійного проектора. Після виступу кожної групи проходила дискусія, опоненти ставили одне одному питання, робили висновки. Історики на основі реальних фактів намалювали правдивий портрет селянина, який жив у кінці XIX століття. Практичним результатом цього проекту стали пропозиції учнів щодо шляхів вирішення актуальної й сьогодні проблеми «пропащої сили». Після презентації творча група оцінювала зусилля кожного її учасника, використані можливості, творчий потенціал. Робота над цим проектом дала можливість учням відчути свою причетність до розв’язання важливої проблеми, сприяла обміну досвідом та інформацією, вияву творчості й оригінальності. Коли закінчився урок, перше, що спитали мене учні, було: «Коли працюватимемо над наступним проектом?» Я вважаю, що це питання стало найвищою оцінкою нашої спільної діяльності.

Отже, учитель-словесник повинен спонукати дитину до набуття умінь і навичок, надати їй стійку мотивацію до саморозвитку та самовдосконалення. Застосування комп’ютерних технологій на уроках мови та літератури дозволяє підвищити рівень освіти учнів, створює абсолютно нові можливості для творчості, набуття та закріплення навичок. Працюючи над проектом, школярі не тільки оволодівають знаннями, а й розвивають основні життєві компетентності, що допомагає їм у подальшому навчанні, при виборі майбутньої професії.

Література

1.Бойко Г. Інформаційно-комунікативні технології – основа успішної діяльності вчителя в плані формування мовленнєвої компетентності випускників школи // Українська мова в сучасному культурному просторі Східної України // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. Донецьк: Український культурологічний центр, 2010. – с.151-160.

2.Бухлова Н.В. Формування здатності особистості до самонавчання // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2002. - №1. – с. 47-49.

3.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України. – 2004. - №5

4.Дьяченко Н. А. Формування творчої компетентності учнів старших класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні української мови та літератури // Українська мова в сучасному культурному просторі Східної України // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. Донецьк: Український культурологічний центр, 2010. – с.160-165.

5.Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К., 2002

6. Цільова комплексна програма розвитку і функціонування української мови в Донецькій області на 2004 – 2010 роки . – Донецьк , 2003


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.