Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Сучасні підходи до соціалізації дошкільника
»
Взяти участь Всі події

Прагматичний потенціал скорочень при написанні електронних листів

Англійська мова

Для кого: Дорослі

22.10.2021

50

1

0

Опис документу:

У статті обґрунтовано прагматичний потенціал скорочень при написанні електронних листів англійською мовою. Зазначено, що мережеве мовлення – це писемне мовлення, більшою мірою наближене до усного, ніж усне мовлення до свого письмового варіанту. Інтернет – це електронний, глобальний, інтерактивний засіб спілкування, що безумовно накладає відбиток на його мовні характеристики, а саме появу скорочень, як лексичних так і графічних. Механізми скорочення слова відіграють провідну роль у процесах формотворення та словотворення.

Прагматичний аспект є невід’ємною характеристикою будь-якої комунікативної одиниці.. Вміння адекватно вербально оформити намір мовця сприяє досягненню комунікативної мети та ефективності спілкування загалом. Розвиток навичок письма є одним із важливих компонентів уроку і учні дедалі частіше на уроках англійської мови при написанні е-мейлів користуються різноманітними скороченнями.

Перегляд
матеріалу
Отримати код


ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СКОРОЧЕНЬ ПРИ НАПИСАННІ ЕЛЕКТРОННИХ ЛИСТІВ


Анотація: У статті обґрунтовано прагматичний потенціал скорочень при написанні електронних листів англійською мовою. Зазначено, що мережеве мовлення – це писемне мовлення, більшою мірою наближене до усного, ніж усне мовлення до свого письмового варіанту. Інтернет – це електронний, глобальний, інтерактивний засіб спілкування, що безумовно накладає відбиток на його мовні характеристики, а саме появу скорочень, як лексичних так і графічних. Механізми скорочення слова відіграють провідну роль у процесах формотворення та словотворення.

Прагматичний аспект є невід’ємною характеристикою будь-якої комунікативної одиниці.. Вміння адекватно вербально оформити намір мовця сприяє досягненню комунікативної мети та ефективності спілкування загалом. Розвиток навичок письма є одним із важливих компонентів уроку і учні дедалі частіше на уроках англійської мови при написанні е-мейлів користуються різноманітними скороченнями.

Ключові слова: прагматичний потенціал, скорочення, абревіація, інтернет-дискурс.

Постановка проблеми. Вивчення скорочень в сучасній англійській мові обумовлена широкою розповсюдженістю таких мовних одиниць та їхньою загальновживаністю, а відтак вона привертає до себе особливу увагу. У світлі прискорення інформаційно-комунікативних процесів скорочення слугують наочним відображенням розвитку англійської мови з часом, є символом її прагнення до більшої економії комунікативного простору і прагматичності. Зокрема, мова інтернет-спілкування потребує економії мовних засобів, це означає, що добір лексичних одиниць відбувається дуже обмірковано. Мережеве спілкування в цифровому форматі потребує всебічного наукового вивчення, воно охоплює всі верстви населення – від програмістів до людей різних професій, соціальних груп і віку, адже якусь частину нашого життя ми свідомо проводимо за комп’ютером, особливо підлітки [2].

Метою цієї статті є огляд механізмів скорочення слова, які відіграють провідну роль у процесах формотворення та словотворення. У деяких випадках скорочення слова є головним і єдиним механізмом вербокреації. Заміна лексичної одиниці скороченням сприяє не лише раціоналізації мовленнєвої діяльності носіїв мови, але й оптимізації словотворчих процесів. Мова iнтернет-спiлкування є вiддзеркаленням реальної мовленнєвої поведiнки, яку варто дослiджувати. На сьогодні можна з упевненістю говорити про виникнення як особливої ще однієї форми спілкування – електронного письма, формою вираження якого є розмовна писемна мова, яка за структурними характеристиками суттєво відрізняється і від усної, і від писемної форм. Учні повинні володіти механізмами скорочення та правильно ними користуватися [1].

Виклад основного змісту. Під час роботи з лексикою англійської мови великі труднощі для розуміння і перекладу становлять скорочення. Сучасна інформаційна перенасиченість суспільного життя вимагає від комунікантів пошуку шляхів стислого викладу подій та опису явищ, у тому числі і через створення нових номінативних одиниць за змістом та спрощених за формою мовних знаків.

Зазвичай прагматика мовлення прихована, проте це ніяк не зменшує чинник маніпулювання аудиторією [3]. Учні повинні вміти адекватно вербально оформити намір мовця для досягнення комунікативної мети та ефективності спілкування загалом.

Абревіатура як продукт способу скорочення зазвичай складається з комбінації букв, узятих у різних поєднаннях зі скорочуваного слова або словосполучення. Цим засобом послуговуються в усіх письмових жанрах, його використання активізується завдяки електронним носіям обміну інформацією (e.g., etc., NB, asap). Поступово такий спосіб спілкування переходить в усне мовлення і там закріплюється остаточно: I’d like to have it done asap /ʹeısæp/ [5].

Спілкування через електронну пошту широко використовує відомі скорочення, як-от: bbfn – bye bye for now; btw – by the way; fyi – for your information; iac – in any case; imho – in my humble opinion; otoh – on the other hand; lol – laugh out loud. Ці скорочення супроводжуються так званими «смайликами» (піктограмами, емотиконами), що відображають емоції: =) або ;) – посмішка; =_) – смішно до сліз; ))))) – безмежна радість; =О – здивування. Спілкуючись у мережі за допомогою коротких фраз, містких і стислих виразів, позначаючи емоції картинками, користувачі створюють нову мову, побудовану на графічних символах і словах. Символьні зображення поширюються дуже швидко, стають практично загальноприйнятим інтернет-сленгом [4].

У скороченнях використовується комбінація букв і чисел, тобто алфавітно-числова абревіація. Число 2 використовують для позначення прийменника to, прислівника too, префікса to-: 2day (today), L2M (listening to music), N2M (not to mention). Так само число 4 може замінювати прийменник for і морфему – fore: B4 (before). Число 8 використовують для позначення морфем -eat або -ate: GR8 (great), L8R (later), M8 (mate). Майже всі цифри можуть ставати частиною скорочення: N-E-1 ER anyone here?; NE1 anyone; N-E-1 anyone; X-1-10 exciting. Числа іноді є цілком еквівалентним математичним способом запису лексичної інформації про відомі факти та події: 24 / 7 означає «весь час» (all the time), тобто двадцять чотири години на добу і сім днів на тиждень; Скорочення 9 / 11 пов’язують із терористичною атакою на нью-йоркські будівлі-близнюки 11 вересня 2001 року, є абсолютно всім зрозумілим маркером тих трагічних подій. Наявні тисячі подібних скорочень, які в зарубіжних джерелах називаються чат-абревіатурами : I love you; 4ever forever [6].

Знання поширених абревіатур, що використовуються у процесі віртуального спілкування, допомагає зрозуміти краще інших людей і спілкуватися з ними швидко й легко. Учні повинні розуміти, що віртуальне спілкування має ряд особливостей, що докорінно відрізняють його від реального спілкування:

1) Анонімність. При віртуальному спілкуванні спостерігається приховування або презентація неправдивих відомостей про себе. У мережі допускається велика свобода висловлень і вчинків, оскільки ризик викриття і негативної оцінки мінімальний.

2) Добровільність і бажаність контактів. Користувач інтернету добровільно вступає в контакти або уникає їх, може розірвати їх у будь-який момент.

3) Важкість утримання емоційного компонента спілкування і, в той же час, стійке прагнення до емоційного наповнення тексту, що сприяє створенню спеціальних позначок на позначення емоцій.

4) Письмова форма спілкування, в основі якої лежить сучасна розмовна мова з її прагненням до максимальної стислості інформації. Спілкування в інтернет-чатах відбувається похапцем, нашвидкуруч і є гранично спрощеним. Тут вважається особливим шиком висловлюватися спрощеною мовою, що суперечить нормам звичайного спілкування [7].

Усіма цими принципами учні мають оперувати, коли сідають писати електронного листа своїм друзям в англомовну країну, нажаль зі скороченнями вони стикаються власне на гуртках або уже спілкуючись з іноземцем і не розуміють певних абревіатур та скорочень.

Мова інтернету не сприяє покращенню знань орфографічних і синтаксичних правил в учасників комунікації. У такому разі формується новий стиль інтернет-спілкування, притаманний не тільки інтернет-спільноті. Він впливає на мовленнєву поведінку всього суспільства загалом. Усі скорочення, використовувані у віртуальній комунікації, поділяють на дві групи: лексичні та графічні. Поширеними є ініціальні абревіатури. Скорочення спостерігаємо в усіх цифрових засобах комунікації – чатах, блогах, форумах, конференціях, електронній пошті, засобах миттєвого обміну повідомленнями, соціальних мережах «Однокласники», «Facebook».

При написанні електронних листів учням варто дозволити у текстах використовувати специфічні форми скорочень (заміна слова або його частини омонімічним за звучанням найменуванням літери або цифри), що допомагають заощадити час перебування в мережі, підвищують експресивність тексту.

Висновки. Головне завдання педагога – навчити вихованців спілкуватися англійською мовою, а не просто навчити їх лексиці, граматиці, читанню, дослідницькій роботі чи письму. Мова – це засіб комунікації і він повинен виконувати цю функцію. Важливо навчити дитину мислити, тому закріпленню підлягають мовні явища, а не предмети, про які ми говоримо.

Отже, можемо впевнено стверджувати, що сучасне спілкування неможливе без скорочень і учні повинні вміти правильно передавати та розкодовувати скорочення. Для успішної здачі ЗНО та подальшого спілкування англійською мовою, на уроках англійської мови необхідно писати електронні листи та вивчати мову інтернет-спілкування, адже це не лише крок вперед, але й вимога сучасності.


Список використаних джерел

1. Кириченко О. А. Новації у мові комп’ютерних користувачів / О. А. Кириченко // Філологічні трактати. – 2010. – №3.–55 с.

2. Медвідь О. М. Комп’ютерний сленг / О. М. Медвідь // Вісник СумДУ. – 2005. – №6 (78). – С. 50–56.

3. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія/ О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля – К, 2010. – 844с.

4. Сидорук Г. І. Інтернет-скорочення як засіб мовної комунікації / І. Г. Сидорук //Філологічні студії. – 2016. – № 14. – С. 292-299.

5. Столярова М. О. Етикет у віртуальній англомовній комунікації (на матеріалі чатлайнових сесій): дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / М. О. Столярова – К., 2005.– 209 с.

6. Ярощук Л. Комп’ютерний сленг як форма молодіжного спілкування // Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. – 2012. № 1. С. 156–164.

7. Herring S. S. Computer-Mediated Discourse // S. S. Herring // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.let.rug.nl/redeker/herring.pdf





Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.